Економічна програма

Related posts:

1. Економічна програма Ф. Лассаля Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ 5.4. Економічна програма Ф. Лассаля Соціал-демократичний напрям зародився у 60-ті роки XX ст. Він пережив складну еволюцію, пройшовши через безліч теоретико-ідеологічних і організаційних розколів. Говорити про певну єдину економічну теорію соціал-демократії не доводиться. Єдине, що є загальним для різних економічних концепцій соціал-демократії, […]...
2. Мода економічна Мода економічна – найдосконаліший на даний момент стиль (спосіб) економічної діяльності, а отже, безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання, який втілюється у створенні модних високоякісних товарів і наданні відповідних послуг. Етимологічно (англ. mode – спосіб дій та свідомо впроваджуваних явищ) М. – це найсучасніша цілеспрямована система заходів з організації економічної діяльності у різних сферах суспільного […]...
3. Економічна безпека Економічна безпека – стан захищеності економічної системи країни або групи країн від різноманітних внутрішніх і зовнішніх загроз, сукупність умов для її розширеного відтворення, а також комплекс необхідних заходів для забезпечення такої захищеності і відтворення. Залежно від структури економічної системи, у межах Е. б. виділяють безпеку розвитку продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин […]...
4. Ініціатива економічна Ініціатива економічна – сукупність ідей окремих індивідів, трудових колективів та інших суб’єктів господарської діяльності, спрямованих на обгрунтування, розповсюдження та практичне втілення раціоналізаторських пропозицій, нових проектів щодо поліпшення діяльності підприємств, організацій, установ, удосконалення економічних відносин та управління ними. I. e. є способом подолання застарілого, утвердження нового, виявом мобілізації творчих, організаторських здібностей людини, трудового колективу, окремих соціальних […]...
5. Економічна політика Економічна політика – комплекс економічних цілей і заходів держави та уряду, які забезпечують вирішення довготермінових (стратегічних) та короткотермінових (тактичних) завдань розвитку економічної системи відповідно до інтересів країни або окремих класів і соціальних груп. Е. п. базується на теоретико-методологічних засадах економічної теорії, насамперед політичної економії, на основі пізнання об’єктивних економічних законів, потреб, інтересів і цілей різних […]...
6. Економічна роль держави Економічна роль держави – виконувані державою основні економічні функції в їх взаємозв’язку з метою забезпечення розвитку економічної системи, її розширеного відтворення і передусім сукупного капіталу. Важливими економічними функціями держави на нижчій стадії розвитку капіталізму (початок XVI – кінець XIX ст.) стають збереження приватної капіталістичної власності і конкуренції, обмеження іноземного впливу на місцеву промисловість, утримання пошти, […]...
7. Економічна незалежність у відносинах власності Економічна незалежність у відносинах власності – наявність власності народу на створене його працею національне багатство і передусім на засоби виробництва, що передбачає активну й постійну участь працездатного населення у виробництві необхідних для суспільства товарів і послуг, справедливому розподілі створеного національного доходу, в управлінні власністю на цій основі, а також розширене відтворення людини – працівника і […]...
8. Економічна незалежність Економічна незалежність – власність народу на національне багатство, незалежність держави у формуванні й розвитку власної економічної системи та здійсненні зовнішньоекономічної діяльності в інтересах народу. Відповідно до структури економічної системи основними напрямами досягнення Е. н. є незалежність у формуванні й розвитку: 1) продуктивних сил; 2) техніко – економічних відносин; 3) організаційно-економічних відносин; 4) економічної власності: 5) […]...
9. Політико – економічна природа людини Політико – економічна природа людини – сукупність відносин економічної власності між різними суб’єктами з приводу формування і розвитку всіх сутнісних сил людини і передусім робочої сили та її раціонального використання у всіх сферах суспільного відтворення. Такими суб’єктами є сім’я, школа, підприємства, фірми, компанії, держава, наддержавні органи, а сукупність відносин економічної власності, що утворюється при цьому, […]...
10. Рента економічна Рента економічна – форма економічної реалізації власності на окремі фактори виробництва, яку привласнює підприємець внаслідок зменшення витрат на одиницю продукції порівняно з іншими товаровиробниками. Якщо йдеться про сільське господарство, то P. e. означає привласнення додаткового доходу від упровадження передової агротехніки, а отже, зниження собівартості, що не впливає на підвищення цін; а у разі використання найманої […]...
11. Економічна система постсоціалістична Економічна система постсоціалістична – система, яка сформувалась на основі трансформації одержавленої “соціалістичної” економіки у процесі первісного нагромадження капіталу і розвивається на базі плюралізму форм власності на засоби виробництва з переважанням приватної капіталістичної власності, а отже, в напрямі капіталізації економічної системи. З цією метою використовувались різні моделі трансформації, залежно від яких в межах Е. с. п. […]...
12. Програма економічного розвитку Програма економічного розвитку – комплекс взаємопов’язаних цілей і завдань щодо перспектив розвитку господарства країни на коротко -, середньо – та довготерміновий період, з одного боку, і необхідних для їх реалізації ресурсів, заходів – з іншого, спрямованих на досягнення тактичної або стратегічної мети. П. е. р. безпосередньо охоплює всі підсистеми національної економічної системи (продуктивні сили, техніко-економічні, […]...
13. ЕКОНОМІЧНА ОСВІТА Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА ОСВІТА – підготовка спеціалістів із планування, обліку, фінансів та інших напрямів економічної роботи в народному господарстві, а також для науково-педагогічної діяльності в галузі економічних наук....
14. Інтеграція економічна Інтеграція економічна (від лат. integratio – відновлення, integer (цілий) – процес зближення і поступового об’єднання національних систем, сучасна найбільш розвинена форма процесу інтернаціоналізації господарського життя. За своєю структурою I. e. – це інтернаціоналізація продуктивних сил, техніко – економічних відносин (а в їх єдності – технологічного способу виробництва), виробничих відносин (економічної власності) і національних господарських механізмів […]...
15. Економічна структура суспільства Економічна структура суспільства – будова економічної системи суспільства, співвідношення її підсистем та елементів, теоретичним вираженням якої є система економічних законів і категорій, з урахуванням їх субординації. Продуктивні сили є визначальною підсистемою Е. с. с., а тому у кінцевому підсумку детермінують рівень, характер і структуру техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин та відносин економічної власності. З […]...
16. Економічна свобода Економічна свобода – здатність окремої людини, сім’ї, суб’єктів підприємницької діяльності (йдеться про підприємства, фірми та компанії) і держави та наднаціональних органів приймати раціональні господарські рішення і відстоювати свої економічні інтереси та цілі шляхом їх узгодження з національними економічними інтересами на основі пізнаних економічних законів з урахуванням вимог національного та наднаціонального законодавства. Основою Е. с. є […]...
17. Власність економічна Власність економічна – система виробничих відносин між людьми /класами, соціальними верствами, групами, окремими індивідами) щодо привласнення різноманітних об’єктів власності/засобів виробництва, предметів споживання, послуг, робочої сили, патентів і т. ін./ у всіх сферах суспільного відтворення /безпосередньому виробництві, розподілі, обміні та споживанні/. Вона включає в себе дві основні сторони: кількісну і якісну. Кількісна означає сукупність матеріальних благу […]...
18. Ефективність економічна Ефективність економічна – досягнення найбільших результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. Е. е. – конкретна форма вияву закону економії часу. їх зв’язок здійснюється через зростання продуктивності праці. її підвищення означає зростання ефективності сукупної праці, ефективності всього виробництва, зумовленої насамперед прогресом продуктивних сил, внаслідок впливу близько 60 факторів. Фактори, що належать до продуктивних сил, […]...
19. Економічна психологія Економічна психологія – наука, яка вивчає економічне мислення, суб’єктивну форму існування й розвитку економічних потреб та інтересів окремої особи, колективу й суспільства, а також аспекти національної свідомості, психології, цілей та ідеалів основних суб’єктів економічної діяльності, які опосередковано впливають на розвиток продуктивних сил. Е. п. сформувалася в 60-ті XX ст. у працях західних психологів: Г. Саймона, […]...
20. Людина економічна Людина економічна (homo economicus) – сукупність економічних потреб, інтересів, цілей індивіда, органічне поєднання в ньому рис працівника і власника. Структуру таких потреб слід розглядати відповідно до структури суспільного способу виробництва. Тому економічна сутність людини розкривається в суперечливій єдності людини-працівника як основного елемента системи продуктивних сил і людини – власника як суб’єкта економічних відносин, передусім відносин […]...
21. Давньогрецька економічна думка Давньогрецька економічна думка – економічні уявлення, припущення та елементи наукової економічної думки, що сформувалися в античній Греції (V ст. до н. е.) і мали значний вплив на економічну думку Середньовіччя і Відродження, на формування у XVII – XVIII ст. політичної економії як науки та її розвиток. У Д. е. д. найбільш плідним був період другої […]...
22. Промислова кооперація Промислова кооперація – вид кооперації, що об’єднує працівників різних професій на засадах колективної праці і колективної власності у промислових майстернях, в артілях, цехах, підприємствах. Виникла в Англії у XIX ст. Поєднання колективної праці і власності створює найпотужніші стимули до такої праці, а отже, нову продуктивну силу, результати якої привласнюють учасники залежно від кількості та якості […]...
23. Основна економічна суперечність Основна економічна суперечність – об’єктивна суперечність суспільного способу виробництва, персоніфікована у потребах та інтересах різних соціальних верств і груп, яка є головним джерелом розвитку економічної системи, виражає її найглибиннішу сутність (а отже, є визначальною формою зв’язків між основними елементами цієї системи) і зумовлює перехід від менш досконалої і недостатньо розвиненої економічної системи до більш досконалої […]...
24. Економічна система Економічна система – комплекс підсистем та елементів і сукупність різних форм зв’язків між ними, внаслідок взаємодії яких виникають закони розвитку та функціонування даної системи, а також відповідний господарський механізм, які надають їй цілісності й організованості, посилюють ефективність в інтересах досягнення спільної мети, втіленої в основному економічному законі. Е. с. також можна розглядати як сукупність усіх […]...
25. Фактори інноваційної активності Фактори інноваційної активності – комплекс організаційно-економічних, правових, політичних заходів, які разом із удосконаленням відносин економічної власності використовують з метою створення пільгових умов для збільшення внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Такими факторами у сфері відносин економічної власності є впровадження реального плюралізму основних типів і форм власності, розширення об’єктів купівлі-продажу власності, якісне вдосконалення управління власністю в різних її […]...
26. Соціально-економічна відокремленість виробників Соціально-економічна відокремленість виробників – власність окремих товаровиробників на засоби виробництва та результати праці, яка дає змогу самостійно вирішувати питання господарської діяльності (що, як і в якому обсязі виробляти) та управління власністю. Характер відокремленості (повна або часткова) залежить від панівного типу власності. З погляду продуктивних сил відокремленість виробництва зумовлюється насамперед неоднорідністю праці; з боку техніко-економічних відносин […]...
27. Ефективність техніко-економічна Ефективність техніко – економічна – категорія, яка виражає результативність розвитку технологічного способу виробництва незалежно від відносин економічної власності та господарського механізму. Двома основними сторонами Е. т.-е. є продуктивна і продуктивно-речова. Продуктивна ефективність розкриває результативність використання продуктивних сил загалом та їх окремих елементів. Показники цієї ефективності: а) результативність використання робочої сили; б) продуктивність, надійність, довговічність, якість […]...
28. Закон як економічна категорія Закон як економічна категорія – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між основними протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, між окремими стадіями і ступенями розвитку економічної системи, між різними системами, внаслідок еволюції яких (зв’язків) об’єктивно формується послідовний характер змін у суспільстві. На відміну від законів природи, З. як е. к. відображає закони господарської (або […]...
29. Підсистема економічна Підсистема економічна – найважливіша після системи структурна частина або комплекс, що об’єднує різні елементи, має підсистемні закони розвитку та суперечності й у взаємодії з іншими підсистемами забезпечує розвиток і функціонування цілісної економічної системи, реалізацію основної мети. У межах сучасної економічної системи виділяють такі підсистеми: продуктивні сили, техніко-економічні відносини, технологічний спосіб виробництва, організаційно-економічні відносини, відносини економічної […]...
30. Соціально-економічна ефективність Соціально-економічна ефективність – відповідність результатів господарської діяльності найважливішим соціальним потребам і цілям суспільства з урахуванням досягнення найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. її двома найважливішими складовими є соціальна та економічна ефективність. Важливим показником соціальної ефективності є обсяг товарів та надання послуг масового вжитку у співвідношенні до витрат і послуг суспільної праці за […]...
31. Історія народного господарства (економічна історія) Історія народного господарства (економічна історія) – окрема економічна дисципліна, яка вивчає економічні системи країн світу у процесі історичного розвитку, властиві їм закони, закономірності та тенденції з урахуванням різних критеріїв періодизації суспільства за домінування формаційного підходу. Оскільки основними складовими (підсистемами) народного господарства є продуктивні сили, техніко – економічні відносини (а в їх єдності – технологічний спосіб […]...
32. Структура економічна Структура економічна – спосіб взаємозв’язку між метасистемами, підсистемами, елементами і компонентами економічної системи, внутрішня її організація. З гносеологічного погляду структура розкриває внутрішньо необхідні сталі й суттєві взаємозв’язки між окремими економічними категоріями (а отже, відповідає статусу економічного закону), сукупність яких виражає внутрішню сутність економічної системи. Окремий економічний закон розкриває внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між […]...
33. Ідеологія економічна Ідеологія економічна (від ідея та гр. logos – слово, поняття, вчення) – система економічних ідей, понять і теорій, в яких адекватно відображаються економічні інтереси і світогляд соціальних верств, класів, націй і народу, дається оцінка сучасної, минулої чи майбутньої економічної системи. Водночас ідеологія, а отже, й I. e. характеризується як певна сукупність поглядів, понять, концепцій, відірваних […]...
34. Суспільно-економічна формація Суспільно-економічна формація – історичний тип суспільства, в якому якісно визначеній економічній системі відповідають соціальні, політичні, правові, культурні, національні та інші відносини. Поняття С.-е. ф. вперше сформулював К. Маркс. Зміна С.-е. ф. утворює закономірний процес поступального розвитку людської цивілізації. Згідно з класифікацією А. Тофлера розвиток С.-е. ф. здійснюється в межах аграрно-ремісничої, індустріальної та інформаційної цивілізації. В […]...
35. Економічна демократія Економічна демократія – процес поступової демократизації власності, залучення найманих працівників до управління виробництвом і власністю, надання їм широкої виробничої автономії, інформації. Теорія Е. д. започаткована у працях Дж. Мілля, фабіанців, Е. Бернштейна. Ще одним етапом розвитку ідей Е. д. стала концепція “самоуправлінського соціалізму”, яку розробляли в 70 – 80-ті партії – члени Соцінтерну. На підприємствах […]...
36. ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА – система засобів господарської діяльності, лояльне ставлення до будь-якої форми власності, поважання успіхів комерційної, підприємницької, фермерської чи іншої діяльності, створення рівних умов для розвитку громадян у всіх сферах економічного життя країни....
37. Кон’юнктура економічна Кон’юнктура економічна – сукупність умов, ознак, які характеризують становище в економіці країни, у ділових відносинах, в окремих галузях, регіонах, на окремих ринках товарів або у світовому господарстві в цілому за певний період. Може бути стабільною і нестабільною. На рівні народного господарства визначається динамікою виробництва, будівництва, станом внутрішньої і зовнішньої торгівлі, товарних запасів, цін, процентом за […]...
38. Стійкість економічної системи Стійкість економічної системи – здатність економічної системи загалом та її окремих підсистем (продуктивних сил, економічної власності, господарського механізму та ін.) до розширеного відтворення в інтересах переважної більшості населення окремої країни, попри зміни зовнішнього середовища. Найбільше С. е. с. залежить від типів і форм економічної власності та господарського механізму, за допомогою якого здійснюється від’ємний зворотний зв’язок […]...
39. Економічна безпека регіону Економічна безпека підприємства Розділ 1. ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА 1.4. Економічна безпека регіону Економічна безпека регіону залежить від його ресурсного та виробничого потенціалу, інвестиційного забезпечення, ступеня економічної свободи регіонів в державі, регіональної бюджетно-фінансової політики, рівня розвитку ринкової інфраструктури, наявності підготовлених кадрів для місцевого самоврядування. – Економічна безпека регіону характеризується ступенем можливості формування ним власної економічної політики з […]...
40. Радикальна економічна реформа Радикальна економічна реформа (лат. radicalis – докорінний) – докорінна перебудова економічної системи, в т. ч. її найважливіших підсистем та елементів. Початковим етапом здійснення Р. е. р. є вироблення науково обгрунтованої соціально-економічної політики і створення відповідної комплексної програми. Необхідність вироблення соціально-економічної (а не лише економічної) політики зумовлена тим, що Р. е. р. означає переорієнтацію на нові […]...