Економічні реформи

Related posts:

1. Реформи суспільні Реформи суспільні – перетворення, запровадження кількісно-якісних змін, перебудова системи суспільних відносин загалом або її окремих підсистем – економічних, соціальних, правових, політичних та ін. P. c. не передбачають переходу до іншої суспільно-економічної формації, а здійснюються в її межах; внаслідок цього кількісно-якісні зміни відбуваються в межах єдиної внутрішньої (глибинної) сутності. Якщо такі зміни стосуються окремих підсистем суспільних […]...
2. Реформи соціально-економічні Реформи соціально-економічні (лат. reformare – перетворювати) – процес поступових і послідовних кількісно-якісних змін окремих підсистем економічної системи (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму) та соціальної системи залежно від стратегії економічного розвитку, основної соціально-економічної мети суспільства. Р. с.-е. в межах економічних відносин і господарського механізму повинні здійснюватися еволюційними (поступовими) методами. Водночас […]...
3. Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна макроекономічних показників у напрямі зростання протягом відносно тривалого періоду, наприклад, кількох років. На відміну від P. e., для економічного зростання такі ознаки не характерні, оскільки воно може перериватись економічним спадом. […]...
4. Структурна перебудова економіки Структурна перебудова економіки – зміна кількісно-якісних співвідношень між сферами народного господарства та всередині них. Така зміна зумовлена прогресом технологічного способу виробництва, розвитком типів і форм економічної власності, структурними змінами в межах такої власності і передусім дією закону зростання потреб, виявом якого є зміни в структурі суспільних потреб. Внаслідок цих змін сфера матеріального виробництва в розвинених […]...
5. Економічний розвиток Економічний розвиток – незворотні, спрямовані, закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни економічної системи в довготерміновому періоді, що відбувається під впливом економічних суперечностей, потреб та інтересів, зумовленість яких характеризується дією основних законів діалектики, що не виходять за межі глибинної внутрішньої сутності такої системи. Серед суперечностей економічної системи виділяють суперечності кожної з її підсистем (див. Економічні суперечності). Основними […]...
6. Аграрні реформи Аграрні реформи – трансформація економічних відносин, насамперед відносин власності, у сільському господарстві з метою їх пристосування до закономірностей розвитку продуктивних сил за умов НТР та інформаційної революції. Матеріальною основою А. р. є насамперед зміни в технологічному способі виробництва: впровадження нової техніки, культура землеробства, нові форми організації виробництва і праці, посилення концентрації до оптимальних меж, поглиблення […]...
7. Інституціональні зміни Інституціональні зміни – безперервний процес кількісно-якісних і сутнісних змін та перетворень різних соціальних та економічних інститутів. Інституційними факторами І. з. є наукові, техніко – технологічні, економічні (в т. ч. фінансові, інвестиційні, інноваційні та ін.), соціальні, правові, політичні тощо, пов’язані з управлінням та регулюванням системи суспільних відносин, передусім економічних, окремих їх підсистем та елементів. Залежно від […]...
8. Економічні суперечності Економічні суперечності – об’єктивні суперечності, властиві економічним явищам і процесам, форма зв’язків і відносин (взаємодії) між протилежними сторонами (їх елементами, властивостями, тенденціями) всієї економічної системи та кожного явища або процесу зокрема, внаслідок чого відбувається їх розвиток. Більш повно, або системно, сутність Е. с. розкривається у виконуваних ними функціях, у наявності окремих важливих ознак. Е. с., […]...
9. Організаційний розвиток фірми Організаційний розвиток фірми – незворотний процес позитивних якісних і сутнісних змін в організації, які стосуються головно структури, способів діяльності та взаємодії. Критеріями позитивності якісних змін є функціонування та розвиток організації, ефективність її діяльності в межах існуючої організаційної структури. Про сутнісний характер змін свідчить радикальна перебудова її структури. О. р. ф. визначають за такими ознаками: еволюція […]...
10. Організаційно-економічні відносини Організаційно-економічні відносини – відносини між людьми з приводу організації безпосереднього виробництва (у т. ч. обміну, розподілу і споживання) матеріальних благ і послуг. О.-е. в. – важливий елемент (підсистема) економічної системи, проміжна ланка між техніко – економічними та виробничими відносинами (відносинами економічної власності), організаційна форма розвитку продуктивних сил (О.-е. в. можуть або сприяти їх розвитку, або […]...
11. Кредитні реформи Кредитні реформи – комплекс заходів держави, спрямованих на перебудову кредитної системи (її структури, форм і методів кредитування тощо) з метою її пристосування до нових потреб продуктивних сил і суспільного виробництва. Так, упродовж 1919- 1923 конгрес США прийняв чотири закони, які визначили функції центрального банку і функції контролю міністерства фінансів за грошовим обігом. Значні зміни до […]...
12. Пропорції економічні Пропорції економічні – визначені за певними критеріями кількісно-якісні співвідношення між окремими підсистемами, елементами та компонентами народного господарства. За матеріально-речовою ознакою розрізняють передусім трудові (забезпеченість країни трудовими ресурсами, працівників – робочими місцями, співвідношення між підготовленою кваліфікованою і не кваліфікованою робочою силою та ін.), речові (характеризують на мікро – та макрорів – ні співвідношення певних видів продукції […]...
13. Реструктуризація національної економіки Реструктуризація національної економіки – проведення довготермінових якісних і сутнісних структурних змін усіх підсистем економічної системи, передусім відносин економічної власності та господарського механізму з метою підвищення ефективності її розвитку та конкурентоспроможності на світовому ринку. Так, реструктуризація продуктивних сил передбачає оптимальне поєднання довготермінових якісних і сутнісних змін окремих елементів і всієї системи. Наприклад, реструктуризація робочої сили вимагає […]...
14. Регіональні міжнародні економічні угоди Регіональні міжнародні економічні угоди – міжнародні договори між двома або більше країнами певного регіону з метою регулювання планомірного розвитку продуктивних сил, міжнародного поділу праці в межах регіону та вдосконалення на цій основі відносин економічної власності. В межах міжнародних техніко-економічних відносин в Р. м. е. у. йдеться, зокрема, про поглиблення міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва, раціоналізації […]...
15. Грошові реформи Грошові реформи – повна (істотна) або часткова (якісна) структурна перебудова чинної грошової системи. Розрізняють Г. р. у вузькому та широкому значеннях. Перша передбачає проведення певних заходів щодо зміни чинної грошової одиниці й відповідної стабілізації грошей без істотної перебудови системи грошового обігу. Г. р. у вузькому значенні поділяють на формальну (зводиться лише до запровадження нового зразка […]...
16. Техніко-економічні відносини Техніко-економічні відносини – матеріально-речова (або техніко-економічна) форма розвитку продуктивних сил, що формується у процесі суспільного поділу праці, спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації, обміну діяльністю між людьми та техніко-економічного поєднання особистісних і речових факторів виробництва. Поняття “матеріально-речова форма” вживають для обгрунтування іншої (крім соціально-економічної або суспільної) форми розвитку продуктивних сил, певного протиставлення суспільній формі, що […]...
17. Закон переходу кількості в якість в економіці Закон переходу кількості в якість в економіці – один із основних законів діалектики, який виражає, що кількісні зміни на певному етапі переходять в якісні, а їх нова якість, своєю чергою, визначає характер, напрям, можливості й темпи перебігу кількісних змін, формує кількісно нову силу розвитку. Водночас встановлюється взаємозалежність кількісних та якісних характеристик у розвитку економічних явищ […]...
18. Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
19. Економічні категорії Економічні категорії – абстракція, теоретичний вираз, мислені форми реально існуючих економічних систем. Цілісна економічна система та закони її розвитку можуть бути розкриті лише у всій сукупності Е. к., тобто у їхній системі. Отже, окрема Е. к. відображає лише одну із сторін, елементів такої системи, Оскільки складовими частинами економічної системи є продуктивні сили, техніко – економічні, […]...
20. Транзитологія Транзитологія – одна із суспільних наук, яка вивчає сутність, основні етапи та форми трансформаційних процесів при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої. В межах цієї науки можна виокремити економічну транзитологію предметом вивчення якої є сутність, основні етапи та форми трансформаційних процесів при переході від однієї економічної системи до іншої. Методологічною основою Т. є діалектичний […]...
21. Принцип розвитку в економічному дослідженні Принцип розвитку в економічному дослідженні – принцип діалектичного методу дослідження, який передбачає з’ясування основних рушійних сил еволюції економічної системи, її підсистем та елементів, а також спрямованість цієї еволюції з урахуванням вимог законів діалектики. П. р. в е. д. розкриває також появу нових сутнісних та якісних сторін у системі та її складових; об’єднує в єдину комплексну […]...
22. Модифікація економічних законів Модифікація економічних законів – поява якісно нових форм вияву і реалізації законів і кількісно-якісні зміни в межах як нових, так і існуючих форм, які (зміни) не спричиняють зникнення даної сутності, а отже, відмирання закону, а також деякі несуттєві зміни у змісті та формах розвитку закону. Змістом закону є процес розгортання його сутності шляхом встановлення сутнісних […]...
23. Економічні злочини Економічні злочини – злочини, об’єктом яких є економічні блага та відносини власності (передусім економічної), що їх охороняє держава. Основними видами Е. з. є: 1) посягання на власність (в т. ч. на економічну власність і право власності); 2) посягання на основи економічної діяльності. До таких злочинів належать, зокрема, державна зрада; шпигунство; диверсія; розголошення державної таємниці і […]...
24. Концепції економічні соціал-демократичні Концепції економічні соціал-демократичні – сукупність ідей, поглядів різних течій соціал-демократії щодо шляхів реформування капіталізму і, передусім, відносин власності. В 50-60-х XX ст. лідери соціал-демократії відмовились від ідеї націоналізації основних засобів виробництва, оскільки вважали відносини власності неістотними для трансформації суспільства. У 70-80-х вони відмовились і від цих ідей і почали шукати шляхи розширення державного сектора, в […]...
25. Процес економічний Процес економічний – послідовна і закономірна зміна станів підсистем та елементів економічної системи, внаслідок чого поступово формуються відповідні структурні ланки нової системи та відбувається трансформація менш розвиненої економічної системи в досконалішу. Двома основними типами П. е. є функціонування економічної системи (означає відтворення її сутнісних та якісних сторін загалом та окремих складових зокрема) і її розвиток […]...
26. Планування соціальне Планування соціальне – науково обгрунтоване визначення цілей і забезпечення відповідності й структури соціальних відносин потребам розвитку технологічного способу виробництва, передусім системі продуктивних сил (а в її межах – основній продуктивній силі). Основні об’єкти П. с. – суспільство загалом, кожна із підсистем суспільних відносин (економічної власності, соціальних – у вузькому значенні поняття, правових, політичних, національних, культурних, […]...
27. Метафізичний метод в економічному дослідженні Метафізичний метод в економічному дослідженні – абсолютизація окремої сторони, елемента економічної системи, певних економічних явищ і процесів у відриві від зв’язку з цілим, зокрема відсутність їх комплексної оцінки (гіперболізація їх змінюваності або незмінюваності – наявності лише кількісних чи лише якісних зрушень), характеристика під кутом зору окремих сторін суперечностей (за принципом “або – або”). Перевагою М. […]...
28. Економічні закони Економічні закони – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, а також між підсистемами та елементами економічної системи. Природа Е. з. органічно пов’язана з економічною сутністю – комплексом необхідних, глибинних зв’язків і відносин, які визначають основні ознаки, особливості й тенденції розвитку певної матеріальної системи. Сутність і закон можуть […]...
29. Циклічність виробництва Циклічність виробництва – рух виробництва від моменту порушення рівноваги економічної системи одного рівня до формування якісно нового рівня рівноваги та її порушення. Матеріальною основою порушення такої рівноваги є кризи в межах технологічного способу виробництва, передусім у речових елементах продуктивних сил: в техніці і технології провідних галузей економіки. За критерієм тривалості в економічній літературі розрізняють три […]...
30. Оптимізація Оптимізація – 1) процес вибору найкращого з багатьох можливих варіантів рішення; 2) приведення системи (економічної, соціальної, політичної) в оптимальний (найдосконаліший) стан. Вибір найраціональнішого рішення залежить від критерію оптимальності – вирішальної ознаки (показника), мети, згідно з яким має розвиватися певна система, забезпечуючи найвищу ефективність. Такий критерій поєднує кількісно-якісні параметри з переважанням кількісних і є орієнтиром для […]...