Головна ⇒ 📌Географія ⇒ Економічний потенціал України

Економічний потенціал України

РОЗДІЛ III. ГОСПОДАРСТВО

Тема 2. Економічний потенціал України

1. Складові економічного потенціалу України

До економічного потенціалу України відносять природні, науково-технічні й трудові ресурси. Для розвитку господарства країни за сучасних умов природно-ресурсний потенціал має важливе, але не вирішальне значення.

Природні ресурси – об’єкти і сили природи, що на даному етапі розвитку суспільства можуть бути використані як засоби виробництва і предмети споживання для задоволення потреб людини.

Природні ресурси поділяються

на вичерпні й невичерпні. До невичерпних належать водні (поверхневі й підземні), кліматичні (енергія вітру, агрокліматичні, рекреаційні) і космічні (енергія Сонця). Вичерпні природні ресурси поділяються на відновлювальні (флора і фауна, частково грунти) і невідновлювальні (мінеральні).

Мінеральні ресурси (корисні копалини) поділяються на групи: паливні, рудні і нерудні. В цілому мінеральні ресурси України оцінюють як помірно сприятливі для розвитку господарства. У надрах України понад 200 видів корисних копалин, відкрито понад 20 000 родовищ. Займаючи 0,4 % площі суші, Україна видобуває близько 5 % мінеральної

сировини світу. Відносно добре Україна забезпечена сировиною для чорної металургії. Складніша ситуація з паливними ресурсами: потреби країни тільки на третину покриваються за рахунок власного видобутку. Запаси багатьох видів нерудної сировини значні, але їхнє економічне значення невелике.

Земельні ресурси оцінюються більш високо. Сільськогосподарські угіддя займають 63,3 % площі країни, 54,4 % з них – рілля. Це один з найбільших показників у світі. Природна родючість грунтів дуже висока, бо 2/3 ріллі становлять різновиди чорноземів.

Агрокліматичні ресурси в цілому дуже сприятливі, помірно-континентальний клімат сприяє розвитку сільського господарства.

Водні ресурси розміщені дуже нерівномірно, надлишок спостерігається на заході та півночі України, нестача – на півдні та сході країни. Гідроресурси досить обмежені.

– Чому природно-ресурсний потенціал має важливе, але не вирішальне значення для економіки країни? Як ви вважаєте, що має вирішальне значення?

Мал. 18. Узберіжжя Криму. Артек

Лісових ресурсів недостатньо, лісистість становить 14 % площі.

Потреби в лісоматеріалах за рахунок власних ресурсів покриваються тільки на 25-30 %. Високопродуктивні ліси – у Карпатах і Поліссі.

Значний природний рекреаційний потенціал зосереджений на Південному березі Криму (мал. 18) і в Карпатському регіоні.

Науково-технічні ресурси. Науковий комплекс України має значний потенціал. У країні існує понад 1300 науково-дослідних інститутів, проектно-конструкторських і технологічних бюро. Наукові розробки вдосконалюють засоби праці, створюють нові технології, устаткування, підвищують продуктивність праці. Розвиток науки – це реальний шлях для України до розбудови конкурентоспроможного господарства, завдяки якому наша країна зможе посісти гідне місце у світовій економіці.

Україна має висококваліфіковані трудові ресурси, що вирізняються високим рівнем освіти та професійних навичок, і це, в свою чергу, створює умови для швидкого економічного зростання.

2. Показники соціально-економічного розвитку. Валовий національний продукт, національний дохід

Господарство країн (національні економіки) характеризують за допомогою численних економічних показників. Економічні показники можуть бути загальними (валовими) і питомими (на душу населення).

У світовій економіці головними показниками виступають валовий національний продукт (ВНП) та валовий внутрішній продукт (ВВП) (схема 12).

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це сукупна вартість кінцевої продукції і послуг підприємств, вироблених за рік на території країни, незалежно від того, хто – громадянин даної держави чи іноземець – є власником цієї продукції. Валовий національний продукт (ВНП) – сукупна ринкова вартість товарів і послуг підприємств, вироблених і реалізованих (у тому числі й імпортної продукції) протягом року, містить також, на відміну від ВВП, й суму чистих доходів з-за кордону (схема 13).

Національний дохід (НД) – це частина валового національного продукту за винятком матеріальних витрат на його ВНП обчислюють для всіх національних виробників товарів і послуг, де б не розміщувалися їх підприємства (схема 12). Це означає, що, наприклад, для розрахунку ВНП України необхідно враховувати результати діяльності всіх українських фірм у самій Україні та поза її межами і не враховувати діяльність іноземних фірм в Україні. Для обчислення ВВП (табл. 8) включають результати всіх підприємств – українських та іноземних, що знаходяться на території України, і не включають українські фірми, які розміщені в інших країнах.

Таблиця 8

Показники ВВП та ВНД України (в гри)

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
ВВП, млн грн	170 070	204 190	225 810	267 344	345 113	441 452	544 153
ВВП на одну особу, грн	3 436	4 195	4 685	5 591	7 273	9 372	11 630
ВНД, млн грн	164 942	200 190	233 256	276 546	356 167	452 599	553 704

Душовими показниками ВВП користуються для порівняльної оцінки рівнів економічного розвитку окремих країн.

1970 р. з метою одержання інформації для аналізу рівня розвитку й ефективності економік різних країн світу була впроваджена Програма міжнародних зіставлень (ПМЗ) ООН валового внутрішнього продукту (ВВП) (табл. 10 у “Додатку” ).

2005 р. уперше в історії був проведений Глобальний раунд Програми міжнародних зіставлень, у якому брали участь 146 країн.

Для проведення міжнародних зіставлень та одержання порівняних результатів необхідним є виконання такої умови: перерахунок в єдину грошову одиницю показників ВВП, виражених у національних грошових одиницях. За таку єдину грошову одиницю було узято долар США.

Оскільки основною метою ПМЗ ООН виступає зіставлення ВВП за його витратами (споживання, валове нагромадження й експорт за виключенням імпорту товарів і послуг), необхідно виключити вплив різниці в цінах між окремими країнами. Тому для перерахунку номінальних кінцевих витрат у реальні в рамках міжнародних зіставлень використовується паритет купівельної спроможності (ПКС), який відображає відносні ціни на товари і послуги в різних країнах. ВВП України за ПКС становить 263 млрд дол. США, ВВП на душу населення за ПКС 5583 дол. США.

Обсяги ВВП, переведені в єдину валюту за допомогою ПКС, показують місце, яке посідає економіка країни порівняно з іншими країнами світу. Дані, засновані на паритетах купівельної спроможності, дають більш точну картину співвідношень економіки країн (табл. 9).

Порівняйте ВВП на душу населення за ПКС сусідів першого порядку України. Скористуйтесь даними табл. 9 у “Додатку”.

Таблиця 9

Найбагатші країни світу (показники М3 ВВП за 2005 рік)

ВВП (млрд доларів США за ПКС)	ВВП у розрахунку на одну особу за ПКС (доларів США)
1	США	12 376,1	1	Люксембург	70 014
2	Китай	5 333,2	2	Катар	68 749
3	Японія	3 870,3	3	Норвегія	47 551
4	Німеччина	2 514,8	4	Бруней	47 465
5	Індія	2 341,0	5	Кувейт	44 982
6	Сполучене Королівство (Велика Британія)	1 901,7	6	США	41 674
7	Франція	1 862,2	7	Сінгапур	41 478
8	Росія	1 697,5	8	Ірландія	38 058
9	Італія	1 626,3	9	Макао	37 259
10	Бразілія	1 585,1	10	Гонконг	35 680

Серед країн СНД найбільший обсяг ВВП у розрахунку на одну особу в Росії – 11 861 долар США, або 28,5% від рівня США. У Казахстані цей показник становить 8 699 доларів СІНА, Білорусі – 8 541, Україні – 5 583. Найбідніша країна СНД Таджикистан – 1 413 доларів США. Середній

По СНД рівень ВВП у розрахунку на одну особу становить 9 202 долари США. На долю України припадає майже 12 % сукупного ВВП країн СНД.

Карта 3

Економічний розвиток та структура ВВП країн Європи

3. Показники якості життя

Показники якості життя – це стандарти, які характеризують мінімальні соціальні норми, що гарантують гідний рівень життя. Якість життя визначається за всіма показниками, що впливають на життя та діяльність людей і можуть оцінюватись як кращі чи гірші. До цих показників відносять:

Тривалість життя – від 25 (мінімум) до 85 (максимум) років. В Україні очікувана тривалість життя при народженні у 2003-2004 pp. є усього 68,2 років, у тому числі чоловіків 62,6 років та жінок 74,1 років відповідно. Грамотність населення – 100 %; в Україні – майже 100 % грамотного населення. Середня тривалість навчання – 15 років; в Україні вона становить 12 років. Реальний ВВП на душу населення (за паритетом купівельної спроможності) – від 200 дол. (мінімум) до 70 тис. дол. (максимум); в Україні у 2005 р. він становив 5583 дол. США.

Сумарний коефіцієнт народжуваності (середня кількість дітей, народжених жінкою у віці від 20 до 45 років) – 2,14-2,15; в Україні у 2007 р. він становив 1,31. Коефіцієнт старіння населення (частка населення, старшого за 65 років, у загальній чисельності населення) – 7 %; в Україні на 1 січня 2008 р. він становив 16,2%.

Співвідношення 10 % найбагатших до 10 % найбідніших осіб – 10:1; в Україні Держкомстатом відстежується співвідношення грошових витрат 20 % найбільш та 20 % найменш забезпеченого населення (квінтильний коефіцієнт фондів), яке у 2007 р. становило 3,6 разів. Частка населення, яке проживає за межею бідності, – 10 %; в Україні частка населення із середньодушовими грошовими витратами на місяць, нижчими за рівень забезпечення прожиткового мінімуму (у % від загальної чисельності населення), у 2007 р. становила 29,3 %. Співвідношення мінімальної та середньої заробітної плати – 1:3; в Україні таке співвідношення у першому кварталі 2009 р. становило 1:3,6.

На тисячу душ наявного населення кількість народжених становила 10,1 осіб, а кількість померлих – 17 осіб, або 40:60 у 2008 р.

Перші чотири стандарти використовуються у світовій практиці співробітниками ООН для розрахунків індексу людського потенціалу країни. Інші, від п’ятого до десятого, застосовуються для аналізу й прогнозування соціально-політичної ситуації у країні.

1990 р. започаткована Програма розвитку ООН, яка щорічно видає “Доповіді про розвиток людини”. З того часу, за статистикою ООН, для всіх країн обчислюють індекси розвитку людського потенціалу (ІРЛП). Для розрахунку ІРЛП враховують показники:

1. Середня тривалість життя людини.

2. Рівень грамотності дорослого населення.

3. Середня тривалість навчання.

4. Реальний ВВП на душу населення (за ПКС, у дол. США). Показники ІРЛП можуть змінюватися від значень, близьких до 1,000, до величин, менших 0,300. Чим більшим є значення ІРЛП, тим більш високий рівень людського розвитку має країна. Статистика ООН вважає рівень розвитку людського потенціалу низьким, якщо її ІРЛП < 0,500, середнім, якщо (0,500 < 0,900), або високим, якщо ІРЛП > 0,900.

2005 року Україна посіла 77 місце у ІРЛП з результатом 0,788. Україна входить до групи країн із середнім рівнем розвитку людського потенціалу (Білорусь на 64 місці, Росія на 67 місці). Щодо світових лідерів за ІРЛП, то серед них такі високорозвинені країни, як Японія, Канада, Норвегія (табл. 10). У двадцятку країн з високим рівнем розвитку входять як європейські країни, так і Канада, Австралійський Союз, Японія та Нова Зеландія.

Таблиця 10

Країни – лідери за ІРЛП

Рейтинг(2005р.)	Країна	ІРЛП
1	Ісландія	0,968
2	Норвегія	0,968
3	Австралійський Союз	0,962
4	Канада	0,961
5	Ірландія	0,959
6	Швеція	0,956
7	Швейцарія	0,955
8	Японія	0,953
9	Нідерланди	0,953
10	Франція	0,952
11	Фінляндія	0,952
12	США	0,951
13	Іспанія	0,949
14	Данія	0,949
15	Австрія	0,948
16	Велика Британія	0,946

4. Україна і сталий розвиток

Концепція сталого розвитку набуває значного поширення як одна з провідних глобальних проблем людства.

Термін “сталий розвиток” (від англ. “sustainable development”) набув поширення після публікації доповіді “Наше загальне майбутнє” (1987), підготовленої Комісією ООН з довкілля та розвитку.

Сталий розвиток – розвиток, що забезпечує стабільне економічне зростання і не допускає деградаційних змін довкілля.

Сталий розвиток забезпечує потреби як сучасних, так і майбутніх поколінь. Весь світ стурбований тим, як нинішні тенденції до зростання чисельності населення, забруднення довкілля, виснаження природних ресурсів залишаються незмінними. Це може призвести до необоротніх катастрофічних наслідків на Землі.

Сталий розвиток трактують у вузькому та широкому розумінні. Вузьке розуміння – це акцент на екологічних проблемах і збереженні біосфери. Широке розуміння трактується як всебічний підхід до розвитку цивілізації: економічний, соціальний, демографічний тощо.

Економічний напрям сталого розвитку – господарська діяльність людства повинна орієнтуватися не на зростання споживання ресурсів біосфери, а на їхнє раціональне використання.

Соціальний напрям – подолання різниці в рівнях доходів і якості життя між різними країнами, соціальними групами.

Демографічний напрям – виважена демографічна політика в різних країнах (регулювання приросту населення в країнах з високим рівнем народжуваності й вирішення проблеми бідності та підвищення якості життя).

Засади сталого розвитку для України є надзвичайно важливими. Упродовж тривалого часу економічний розвиток в Україні супроводжувався недбалою експлуатацією природних ресурсів. Наслідки такої діяльності негативно впливають на навколишнє середовище, що призводить до виснаження ресурсного потенціалу, зростання витрат на захист населення і території, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій та відтворення природної рівноваги (катастрофа на ЧАЕС, повені в Карпатах). Внаслідок промислових викидів у повітря та воду загрозливі показники збільшуються щороку, дедалі актуальнішою стає проблема деградації земель. Україна продовжує посідати одне з перших місць у світі за інтенсивністю використання та експлуатації надр. У більшості гірничорудних регіонів виникають серйозні соціально-економічні та екологічні проблеми, що призводить до дисбалансу в економіці.

Створена державна програма сталого розвитку України, яка охоплює всі сторони життя суспільства:

Розвиток громадянського суспільства, забезпечення вільного доступу до екологічної інформації;

Забезпечення еколого-економічної збалансованості розвитку окремих регіонів;

Перехід на інноваційну модель розвитку;

Структурна перебудова економіки шляхом прискореного розвитку високотехнологічних галузей;

Створення конкурентоспроможної соціально орієнтованої ринкової моделі економіки;

Стимулювання впровадження екологічно безпечних, енергетично ефективних та ресурсозберігаючих технологій.

Контрольні запитання

1. Що називають сталим розвитком?

2. Назвіть показники якості життя.

3. Поясніть, чому саме показники якості життя враховуються при порівнянні індексу розвитку людського потенціалу країн. Яке місце посідає Україна за ІРЛП?

4. Чому, розраховуючи ВВП на душу населення, використовують поняття “паритет купівельної спроможності”?