Капітальні витрати (капитальные расходы) – грошові витрати, що пов’язані з вкладенням в основний капітал і приріст запасів. В країнах з розвинутою економікою К. в. включають: 1. Капіталовкладення за рахунок коштів центральних та місцевих бюджетів,
Ціни зовнішньоекономічні – ціни, за якими здійснюються розрахунки із закордонними партнерами при імпорті та експорті товарів або при продажу їх всередині країни іноземним особам за вільно конвертовану валюту. У Ц. з. враховують світові ціни
Менеджмент міжнародний – комплекс регулятивних рішень і дій, які базуються на застосуванні наукових принципів менеджменту в управлінні ТНК. Внаслідок специфічної діяльності в ТНК існують особливості, діють нові підходи до всіх складових функцій менеджменту: планування,
Економічні закони – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, а також між підсистемами та елементами економічної системи. Природа Е. з. органічно пов’язана з економічною сутністю –
Міграція робочої сили – переміщення працездатного населення з одного регіону в інший, а також з однієї країни в іншу у пошуках роботи, вищої заробітної плати і кращих умов життя. М. р. с. зумовлена передусім
Ринок євровалют – економічна система, яка функціонує на території країн Спільного Ринку і покликана забезпечити купівлю, продаж, обмін валют окремих країн, формування їх валютних курсів. Р. є. виник у 1979 р., коли було створено
Кредитні відносини – система економічних відносин між різними економічними суб’єктами щодо організації механізму кредитування та управління ним, маркетингових досліджень і надання коштів у позику та плати за неї. З трьох підсистем економічних відносин (техніко-економічних,
Маркетинг банківський – всебічне вивчення й комплексна оцінка ринку капіталу загалом, окремих його форм і сегментів та обгрунтування на цій основі рекомендацій щодо розробки нових банківських послуг, посилення конкурентоспроможності, зростання банківського капіталу з метою
Мошави – кооперативні поселення в Ізраїлі, які базуються на індивідуальній і сімейній праці, а закупівлю необхідних ресурсів і збут товарів здійснює кооператив. За умов сімейної праці окрема сім’я веде власне господарство (що передбачає сімейне
Рада директорів акціонерного товариства – виконавчий орган акціонерного товариства (корпорації), який вирішує найважливіші питання управління товариством у період між зборами акціонерів і створює правління для оперативного керування справами товариства. Р. д. а. т. обирають