Економіка сільського господарства
Економіка сільського господарства – наука, яка вивчає економічні відносини і передусім відносини економічної власності у взаємодії з розвитком продуктивних сил, особливості дії та вияву економічних законів у сільському господарстві, шляхи раціонального використання різноманітних ресурсів.
Прогнозування товарних ринків
Прогнозування товарних ринків – науково обгрунтовані передбачення ймовірного стану товарних ринків, основні напрями та тенденції розвитку кон’юнктури таких ринків, передусім внутрішнього і зовнішнього. У межах національної економічної системи розрізняють народногосподарське, регіональне, міжгалузеве та галузеве
Реструктуризація банків
Реструктуризація банків – процес зміни та вдосконалення організаційної структури банків (внаслідок чого поліпшується структура, а отже, якість активів) з метою збільшення їх ринкової вартості, підвищення рентабельності, зниження ризиків. Основними методами Р. б. є об’єднання
Соціальний інститут
Соціальний інститут – форма організації та регулювання суспільного життя, в т. ч. соціальної діяльності і системи соціальних відносин. До С. і. належать сукупність соціальних установ (політичних, правових, ідеологічних, національних, сімейних, релігійних та ін.), соціальних
Ціни державні
Ціни державні – ціни, що встановлюються державою на продукцію державних підприємств, ресурси, що впливають на загальний рівень цін у країні, соціально значимі товари. Ц. д. поділяються на фіксовані та регульовані /див. Ціни регульовані/, фіксовані
Трудова діяльність
Трудова діяльність – доцільна форма професійної активності індивіда, зумовлена техніко-техно – логічними засобами, що не залежать від суб’єктивних побажань. На відміну від цієї форми, сукупність дій і вчинків, за допомогою і в процесі яких
Кредитна система
Кредитна система – сукупність кредитних відносин, форм і методів кредиту; сукупність кредитно-фінансових установ тієї чи іншої країни, ряду країн в певний період. Основні елементи К. с. – банки та небанківські кредитно-фінансові установи (ощадні каси,
Ресурси матеріальні та сировинні
Ресурси матеріальні та сировинні – сукупність предметів праці, які використовуються в процесі виробництва матеріальних благ. Основними елементами Р. м. та с. є сировина, матеріали, напівфабрикати, незавершене виробництво та відходи виробництва, запасні частини машин, необхідні
Циклічність виробництва
Циклічність виробництва – рух виробництва від моменту порушення рівноваги економічної системи одного рівня до формування якісно нового рівня рівноваги та її порушення. Матеріальною основою порушення такої рівноваги є кризи в межах технологічного способу виробництва,
Транснаціональна корпорація
Транснаціональна корпорація (від лат. trans – крізь, через, за;рух через будь-який обшир) – гігантські компанії, які діють у міжнародному масштабі і контролюють значну частку світового виробництва товарів, послуг, процес ціноутворення і привласнюють монопольні надприбутки