Геополітика і розвиток Японії
Політологія
ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ
ГЕОПОЛІТИКА В СУЧАСНОМУ СВІТІ
4. Геополітика і розвиток Японії
Один із засновників геополітики Карл Хаусхофер залічував Японію до “острівних країн з континентальним типом мислення”. На відміну від іншої острівної держави – Англії, яка завжди відгороджувалася від континентальної Європи, протиставляла себе їй, Японія, навпаки, підтримувала тісні зв’язки з Азією, насамперед із Китаєм, Кореєю й зобов’язана континенту практично всім: від писемності до засобів праці й виробництва.
Геополітика Японії й нині віддзеркалює особливості її географічного положення та політичного становища. Острівне розташування, перенаселеність, нестача природних ресурсів, з одного боку, а з іншого
Поки що політичний вплив Японії не відповідає її економічній могутності. Донині у світі присутні сталі антияпонські настрої, зокрема в Росії. Ці настрої сягають своїм корінням у глибини понад 300-річної історії становлення і розвитку російсько-японських відносин. Агресія Японії щодо Росії у 1904-1905 pp., жахлива окупація Далекого Сходу в 20-х роках, бої на озері Хасан і Халхін-Гол, некоректна поведінка Японії стосовно СРСР у роки Другої світової війни (Японія потопила 80 транспортів, які йшли зі США з вантажами, отриманими за “ленд-ліз”) – усе це сприяло створенню іміджу Японії як підступної, жорстокої держави.
Через ці та низку інших причин досить низький рейтинг взаємних симпатій японців і росіян. Ця неприязнь багато в чому обгрунтована проамериканською орієнтацією японського керівництва. Фактичними союзниками США та Японія стали в 1981 p., підписавши мирний договір і “договір про безпеку”. Головна теза цих договорів – “відбиття радянської загрози”. У своїй зовнішній політиці Японія надає важливого значення союзницьким відносинам зі Сполученими Штатами Америки, але в той же час виявляє глибоку зацікавленість у міжнародному співробітництві.
Користуючись значною фінансовою допомогою США, Японія після Другої світової війни досягла найвищих у світі темпів розвитку промисловості й сільського господарства, приросту товарів і послуг. Середньорічні темпи зростання ВВП до 90-х років XX ст. становили близько 8-10 відсотків Стрімке економічне зростання Японії зумовили численні фактори: орієнтація на досягнення людської думки у сфері нової техніки, технології, організації виробництва й менеджменту, виняткова працездатність народу, боротьба за найвищу якість продукції, жорстка економія. У результаті наприкінці 80-х років XX ст. Японія посідає друге місце у світі (після США) за виробництвом ВВП.
Японія постійно пропонує сотні можливостей переконатися в тому, що нові ідеї у цій країні народжуються як ніде в світі. Приклад тому “Панасонік – центр” – спеціальний виставковий центр, щось на кшталт міста майбутнього. Тут, зокрема, демонструють техніку завтрашнього або навіть післязавтрашнього дня. Ви приходите додому, і ваші вхідні двері гостинно відчиняються, “упізнавши” ваші відбитки пальців, голос і очі. З вами привітається симпатичний робот – дворецький, який, не сходячи з місця, ввімкне для вас світло, кондиціонер, закип’ятить воду в чайнику, а також розповість, куди пішли ваша друга половина й діти. В сусідній кімнаті плоский телевізор на півстіни покаже вам ліс, гори, пустелю, коралові рифи (кімната в цей час наповнюється відповідним ароматом).
Проте в середині 90-х років Японія, як і багато інших країн Заходу і Південно-Східної Азії, стала сповзати в смугу депресії. Почалося повільне й болісне зниження виробництва товарів і послуг. У середині 90-х років Японію наздоганяє могутній сусід – Китай.
У зовнішній політиці, зокрема у відносинах із сусідами належить розв’язати три ключові проблеми. Перша: суперечка з Росією щодо т. зв. північних територій. Прагнення Японії отримати південні Курили й чотири острови не підтримуються ні політичною елітою, ні населенням Росії. Друга: економічна. Японія порушує питання про спільне освоєння з Росією енергетичних ресурсів Сибіру й Далекого Сходу, відводячи при цьому Росії роль сировинного додатка. На це Росія нізащо не піде. Третя: геополітична. Японія намагається взяти під контроль зв’язки Далекого Сходу та Європи через Середню Азію. Іншими словами, в геополітичному плані йдеться про витіснення Росії з Далекого Сходу й Середньої Азії.
(5 votes, average: 3.20 out of 5)
Loading...