ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ
Розвиток мислення і мовлення
& 49. ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ
Мово моя солов’їна,
В шелесті нив і дібров…
Рідна моя: Україно,
Ти – моє щастя й любов.
І. Чернецький
ПОМІРКУЙМО
“…політь бурян,
Чистіша від сльози хай мова буде…”
М. Рильський
І про який це “бур’ян” говорить український поет Максим Тадейович Рильський? Наче, все в нас добре. Розмовляємо собі, спілкуємось, сяк-так розуміємо одне одного. Але забуваємо про те, що мова народу – це основа його існування.
Порівняємо представників українського та російського народів, так би мовити, пересічних громадян. Навіть, коли вони заговорять, важко буде знайти відмінності, бо, на превеликий жаль, переважна більшість наших співвітчизників розмовляє мішаниною цих двох мов,
Власне, культура спілкування характеризує людину. Від того, як ми говоримо, які використовуємо мовні засоби, вживаємо влучні, дотепні звороти, користуємось неперевершеним синонімічним багатством рідної мови складається враження про нас. Певно, ніхто з вас не хотів би, аби про нього сказали, що “він двох слів зв’язати не може” або “меле, як порожній млин”. Тому “політь бур’ян” слів непотрібних, таких, що калічать нашу мову, позбавляють її своєрідності й краси.
Отже, беремо сапки, тобто ручки, і спробуємо доглянути хоча б невеличкий клаптик того безмежного поля, яким є українська мова.
280. І. Уважно прочитайте діалог між двома особами. Які слова та звороти не властиві українській мові?
– Сьогодні наш клас дижурив по столовій.
– І чим же вас угощали?
– На перше був овощний суп, а на друге – гречнева каша.
– А катлети вам давали?
– Ні, зате були блінчики та свекольний салат.
– Що, і сладке було?
– Авжеж! Ще й гарячий кофе налили.
– Мабуть, вкуснятина!
– Так. Але сталася неприятність. Кудись поділися три вилки.
– Кому ж ті вилки понадобились?
– Не знаю. Проте по цьому поводу ми мали серйозну розмову з класною керівничкою.
– Дісталося на оріхи?
– Та ні, все прошло гладко. Завтра знову дижуримо, але вже на лєснічних клетках.
– Скоро й наш клас почне дижурити. То розкажеш, де краще.
– Обов’язково. Ну, пока!
– Всього доброго!
II. Користуючись довідником, запишіть діалог українською мовою.
Для довідки. Чергувати, минутися, знадобитись, пригощати, на все добре, бувай, з цього приводу, смакота, їдальня, сходова клітка, горіхи, класний керівник, виделки, неприємність, гаряча кава, солодке, млинці, буряковий салат, котлети, овочевий суп, гречана каша.
ПОРАДНИК З КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ
Що можна почути (прочитати) | Як треба говорити (писати) |
На цьому питанні зупинюсь більш конкретніше -> У цьому питанні ми розберемось -> Саме основне питання -> Першим ділом треба вирішити це питання -> На ділі получається щось друге -> Ви правий (неправий) -> Я не відказуюсь від своїх слів -> Це моє особисте враження -> Це сама відповідальна задача -> Про це говорити не приходиться -> Рахуйтеся з думкою людей -> Факт на лице -> | На цьому питанні зупинюсь конкретніше (про це скажу конкретніше). Ми це питання з’ясуємо (про це поговоримо докладно). Найважливіше питання. Насамперед (передусім, щонайпереше) треба вирішити це питання. Насправді виходить щось інше. Ви маєте рацію (не маєте рації). Я не відмовляюсь від своїх слів. Це особисте враження. Це найвідповідальніше завдання. Про це нема що й казати. Зважайте на думку (враховуйте думку) людей. Незаперечний факт. |
Що можна почути (прочитати) | Як треба говорити (писати) |
Співставимо -> Любий може це зробити -> Треба прикласти ще чимало зусиль -> Треба добре відноситися до роботи -> Халатне ставлення -> Ви не виключення -> | Порівняємо (зіставимо). Кожний (будь-хто, перший ліпший) може це зробити. Треба докласти ще чимало зусиль. Треба добре ставитися до роботи. Недбале ставлення. Ви не виняток |
ПРИГАДАЙМО
Думаю, не помилюсь, коли скажу, що всі ми любимо посміятися. А особливо ви – семикласники, бо вік такий, більш або менш безтурботний. Але, виявляється, й сміятися можна по-різному. Можна гостро, уїдливо висміювати когось або щось. Це – сміх сатиричний. Сатирою називається різке викриття зображуваного поєднане з осміянням, глумлінням. Однією зі складових сатири є сарказм, тобто особливо дошкульна викривальна насмішка, вияв крайнього презирства до зображеного. Крім того, для сарказму характерне поєднання сміху зі злістю. На жаль, у житті нашого народу було багато приводів для такого сміху. Гостро-викривальні твори Шевченка, Самійленка, Франка пробуджували націю у найскрутніші часи. Про це ви дізнаєтесь з уроків української літератури.
Ми ж поговоримо про інший сміх, “добрий”, так би мовити. Гумористичними називаються твори різних жанрів, у яких смішне в житті зображується, на відміну від сатири, у беззлобному, жартівливому тоні. Коли сатира висміює важливі в житті людей негативні явища, – гумор сміється над частковими недоліками загалом позитивних явищ. Гумор є невід’ємною частиною нашого фольклору. І взагалі, можна сказати, що гумор – це частина нашого національного характеру. Особливо яскраво це відобразилось у народних казках та анекдотах, які ви розглядали на уроках української літератури в 6-му класі.
Пригадаймо, що ж називається “анекдотом”? Анекдот – це коротка жартівлива розповідь про якийсь цікавий життєвий випадок чи буденну ситуацію з несподіваним і дотепним закінченням. Наприклад:
Розлючений батько запитує сина:
– Чому ти з математики одержав двійку?
– Тому, що ти мені задачу неправильно розв’язав.
Назва походить з грецької мови і означає “неопублікований”, “невидимий”. Уперше цей термін було вжито в VI сторіччі Прокопієм Кесарійським у його “Таємних історіях”.
Анекдот часто використовували письменники в художній літературі. Сюжети анекдотів бачимо в творах Г. Квітки-Основ’яненка, О. Стороженка та ін. Чимало співомовок С. Руданського написано на теми народних анекдотів.
Безумовно, ви знаете безліч анекдотів. Проте, зважте, що й серед цього веселого гумористичного жанру трапляються винятки – цинічні, лайливі або занадто відверті висловлювання, які разом зі словами – покручами псують нашу красиву мову. Зі “словами-бур’янами” ми успішно боремося за допомогою “порадника з культури мовлення”, а щодо таких “анекдотів” – то їх просто слід забути, або, хоча б не виголошувати в товаристві.
А тепер перевіримо: як у вас з почуттям гумору?
281. І. Придумайте несподівану й дотепну кінцівку так, щоб репліки набули ознак анекдоту.
З ЖИТТЯ ШКОЛЯРІВ
Чого злякався?..
На уроці вчитель запитує учня:
– Чому ти так хвилюєшся? Боїшся моїх запитань?
Минуле й сучасне
На уроці зарубіжної літератури вчителька каже:
– Діти, тут у книзі поруч з прізвищем Гете написано “1749-1834”. Що це означає?
Піднімається рука…
Сувора відповідь
Іде урок української мови. Вивчають особові закінчення дієслів.
– Якщо, наприклад, ти співаєш,- пояснює вчителька учениці,- то ти кажеш: “Я співаю”. А як ти скажеш, коли співатиме твій сусід?
Ведмежа послуга
Троє учнів доповідають класному керівникові про свій шляхетний вчинок.
– Ми перевели втрьох якусь літню пані на інший бік вулиці.
– Це чудово. Але навіщо ви допомагали їй аж утрьох?
“Підступний” математик
Батько проводить урок математики зі старшим сином.
– Тут шість яблук, віддай половину маленькому братові. Скільки ти йому даси?
– Два.
– Хіба ти не вмієш рахувати?
“Щира” відповідь
Батько після шкільних зборів розмовляє з сином.
– Володю, я мав розмову з твоїм учителем. А тепер питаю тебе: хто найбільший ледар у вашому класі?
– Не знаю, тату.
– Неправда, знаєш! Хто сидів у класі й тільки дивився, як інші читають або пишуть?
Шукач справедливості
Прийшовши після школи додому, син запитує в батька:
– Чи справедливо карати людину за те, чого вона не зробила?
– Звичайно, ні.
“Риторичне” питання
Дома дочка ділиться своїми враженнями після уроків:
– Знаєш, мамо, сьогодні на питання вчителя ніхто не міг відповісти.
– А що ж він запитав?
II. У формі діалогу розіграйте ці сценки перед класом.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ
Отже, ми пожартували на близьку вам тему зі шкільного життя. Якщо цей вид мовленнєвої діяльності зацікавив вас, утворіть групи однокласників і продовжте словесну гру між командами, підготувавши короткі жартівливі розповіді про якийсь цікавий життєвий випадок чи буденну ситуацію з несподіваним і дотепним закінченням. Запропонуйте своїм товаришам відгадати жартівливі кінцівки.
282. І. Уважно прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Поясніть назву прочитаного. Усно перекажіть уривок.
“КАМЕНІ СПОТИКАННЯ” В ТЕЛЕФОННИХ РОЗМОВАХ
У людини з високою мовною культурою завжди знайдеться з чого вибрати ввічливу форму звертання в тих життєвих ситуаціях, у яких люди з низькою мовною культурою задовольняються словами на зразок: “Девушка!”, “Ей!”, “Бабуля!” та ін.
У мові є достатня кількість непрямих звертань – прохань: “Вибачте, будь ласка. Чи не можете мені підказати…”; “Даруйте, можна Вас запитати…”; “Пробачте за турботу, скажіть, будь ласка…”; “Перепрошую, чи не могли б Ви…” та багато інших. Ці описові звороти допомагають нам установити контакт з незнайомими людьми.
Ще один “камінь спотикання” – звертання в телефонних розмовах. Чого тільки тут не почуєш! Почавши від лаконічно-наказових: “Івана Івановича!”, капризно-вимогливих: “Віку покличте!” і, закінчуючи велемовною зливою запитань: “Це хто? А Неля Петрівна є? А де вона? Вийшла? А куди? А пошукайте її в коридорі!.. “
У таких звертаннях можна зустріти все, що завгодно, крім най – необхіднішого: у них немає звичних, усталених форм увічливості. А це ж так просто: “Прошу!”, “Будь ласка!”, “Пробачте за турботу!”, “Дякую за увагу!”. Начебто й невеликий набір, і запам’ятати неважко, а саме оцими словами з’єднуються найвіддаленіші телефонні абоненти, з їх допомогою відшукуються невловимі й такі необхідні Нелі Петрівни, розв’язується безліч невідкладних справ. Отож: “Попросіть, будь ласка, до телефону… Дякую за турботу!” – слова, що діють майже так само, як магічне”Сезам, відчинись!” (За А. Коваль; 200 сл.)
II. Ознайомтесь із загальними правилами телефонних розмов.
Правила “телефонного етикету”:
1) завжди говоріть ясно, чітко і стисло;
2) неправильно набравши номер, перепросіть;
3) набравши номер і почувши голос співрозмовника, назвіть себе;
4) переконайтеся в тому, що ви правильно зрозуміли передану вам інформацію (дати, час, імена, цифри та ін.);
5) не соромтеся перепитати, якщо ви не все зрозуміли, і за необхідності запишіть почуте;
6) бажано, щоб той, хто набрав номер і почав говорити першим, першим і закінчив розмову;
7) не забудьте передати третій особі те, про що вас просив співбесідник.
III. Поділіть клас на адресантів (тих, хто телефонує) і адресатів (тих, кому телефонують). Використовуючи згадані в тексті усталені форми ввічливості та правила “телефонного етикету”, розіграйте початок І кінець телефонної розмови.
ПОМІРКУЙМО
На уроках іноземної мови, зокрема англійської, ви зіставляєте іноземну мову з українською, оволодіваєте знаннями про культуру, історію, традиції, залучаєтесь до так званого “діалогу культур” – іншомовного й рідного. Навчання іноземної мови передбачає знання культури країни, мову якої вивчається, де серед інших аспектів згадується й уживання та вибір привітань, форм звертання, правила ввічливості тощо. Отже, через пізнання інших культур стає глибшим розуміння культури свого народу, багатшим лексичний запас, багатограннішою сфера усного й писемного мовлення.
Поглибити ці знання маємо можливість і на уроках рідної мови. Ускладнимо, тобто зробимо цікавішими, завдання щодо підвищення мовної культури в телефонних розмовах.
283. І. Ознайомтеся з усталеними виразами мовленнєвого етикету в англійській і українській мовах.
Thank you (very much) – Дуже дякую.
Thank you for telling me (about it) – Дякую (за те), що ви сказали мені (про це).
Thank you, you’ve been very helpful – Дякую, Ви мені дуже допомогли.
It was very kind of you to do it. Thank you – 3 Вашого боку було дуже люб’язно зробити це. Дякую.
Thank you in advance – Наперед вдячний Вам.
You’re welcome – Будь ласка, (Нема за що).
You’re always welcome – Будь ласка. (Завжди до Ваших послуг.)
I’m the one who ought to – Це я маю Вас дякувати.
That was a pleasure – Мені було дуже приємно (це зробити).
I’m sorry – Вибачте.
I’m so sorry. I’m very sorry.- Вибачте, будь ласка. (Я дуже шкодую).
Excuse my disturbing you.- Вибачте, що я Вас турбую.
Excuse my interrupting you. – Вибачте, що я Вас перебиваю.
I must apologize (to you).- Я маю вибачитись (перед Вами).
I’m afraid I’ve taken up too much of your time.- Перепрошую, що я забрав у Вас (занадто) багато часу.
That’s (quite, perfectly) all right.- Пусте. Все так, як має бути.
Not at all.- Аніскільки. (Зовсім ні.)
Never mind.- Нічого. (Нехай Вас це не турбує.)
Forget it.- Забудьте це. (Не згадуйте про це. Не думайте про це.)
No trouble at all.- Та Ви що, яка ж це турбота!
No harm done.- Нічого страшного. (Нічого не трапилось.)
II. Поділіть між собою клас на “ladies and gentleman” – “пані та панове”. Уявіть себе ними. “Зателефонуйте” одне одному відповідно українською та англійською мовами, тобто на “дзвінок” нашою мовою відповідаємо іноземною і навпаки. Під час розмови дотримуйтесь вищезгаданих правил та усталених форм у обох мовах.
284. І. Уважно прочитайте зразок діалогу на тему “КИЇВСЬКІ КНЯЗІ”. Озвуч – те його за ролями: 1-й учень, 2-й учень.
1-й у ч е н ь. Про останніх київських князів Володимира та Ярослава я чув багато. А хто були перші київські правителі?
2-й у ч е н ь. Першими київськими правителями можна вважати Аскольда і Діра. У середині IX століття вони заволоділи Києвом. Це було зовсім просто, адже Київ був тоді невеликим ремісничим містом і не мав свого війська.
1-й у ч ен ь. Так, тепер починаю згадувати. А після них?
2-й у ч е н ь. Про славні походи Аскольда і Діра почув новгородський воєвода Олег. 882 р. він захопив місто, проголосивши його “матір’ю міст руських”. Олег був сміливим і розумним воєначальником, тому повертався з походів лише з перемогою.
1-й у ч е н ь. Чи це не той Олег, що ввійшов у літературу та історію як “Віщий”?
2-й у ч е н ь. Саме той. І саме йому, помираючи, старий новгородський князь Рюрик наказав доглядати малого Ігоря, а як прийдечас-віддати йому престо л, бо був Ігор княжого роду. Виховуючись у такого сміливого полководця, Ігор виріс хоробрим та дужим. 912 р. він став правителем Київської Русі. Ігор здійснив багато гучних походів. Загинув він під час збирання данини. Древляни, не бажаючи багато платити, вбили князя.
1-й у ч е н ь. Це не з дружиною Ігоря, Ольгою, пов’язана історія з голубами та жорстока помста древлянам за смерть чоловіка?
2-й у ч е н ь. Правильно. Дізнавшись про смерть чоловіка, вона вирішила помститись. Приїхала з військом у древ лянську столицю Іскоро – стень. Розіслала вість, що в данину візьме лише по два голуби від оселі. Древлянам сподобався цей дешевий відкуп і вони принесли голубів. Ольга наказала прив’язати до кожного птаха по жарині та відпустити на волю. Голуби полетіли додому й підпалили будівлі. Пожежа знищила Іскоростень. Після того Ольга була княгинею ще 19 років, з 945 по 964.
1-й у ч е н ь. Хто ж був наступним?
2-й у ч е н ь. 964 року князем став Святослав – син Ігоря та Ольги. У народі його називали Святославом Хоробрим. Усі 8 років князювання він провів у військових походах. Та ніколи не нападав на ворога зненацька. Навпаки – щораз попереджав ворога: “Іду на вас!” Так він давав змогу супернику підготуватися до бою.
1-й у ч е н ь. А після Святослава княжили Володимир і Ярослав?
2-й у ч е н ь. Так.
1 – й у ч е н ь. Отже, тепер і я можу дещо розповісти. Син Святослава – Володимир – почав княжити на Русі 980 р. Перше, що він зробив, – об’єднав усі руські землі. Та найбільше пошани і честі Володимир здобув за те, що охрестив Київську Русь. До цього русичі були язичниками – поклонялися багатьом богам. 988 р. Володимир побудував першу школу. На Русі почала розвиватися культура.
2-й у ч е н ь. І за все це назвали князя Володимиром Великим.
1-й у ч е н ь. Правильно. А 1036 року князем київським став Ярослав. Цей князь, хоч і був сміливим та сильним, а все ж воювати не любив. Він зводив церкви, відкривав школи. 1037 р. побудував Софію Київську. Донині цей собор милує око красою і величчю. За Ярославового князювання Київська Русь досягла найбільшого розквіту. За це народ назвав Ярослава Мудрим.
2-й у ч е н ь. А щоб більше дізнатися про київських князів, треба звернутися до книжок.
1-й у ч е н ь. До яких саме?
2-й у ч е н ь. Це історичні романи Павла Загребельного, твори Семена Скляренка, п’єси Івана Кочерги та багато іншої цікавої літератури про нашу минувшину.
1-й у ч е н ь. Дякую за підказку і за цю цікаву бесіду. Адже, як-то кажуть, хто не знає свого минулого, не вартий і майбутнього (3 журналу).
ІІ. Назвіть репродукції. Поясніть, чому ви так вирішили. Чи порушено послідовність малюнків зі змістом тексту?
III. Поділіться на групи. Доберіть матеріал на тему “УКРАЇНА ЧАСІВ КОЗАЧЧИНИ”. Підказка: можна використати відповідні вправи з вашого підручника.
IV. За наведеним зразком (діалогом на тему “Київські князі”) утворіть з дібраних текстів репліки.
V. Підготуйте діалоги й розіграйте їх перед класом. Визначте переможців у складанні найкращих діалогів.
ПОМІРКУЙМО
Кажуть, коли нема про що говорити, розмовляють про погоду.
Але и така розмова буде корисною, якщо в її основі лежать народні прикмети та спостереження. Принаймні, вони допоможуть спланувати ваш відпочинок: не виїжджати на природу, коли передбачається злива, завчасно підготуватися до майбутнього похолодання, бути готовим до шквалистого вітру, а то й бурі. І, навпаки, підкажуть, коли краще піти в ліс по гриби чи ягоди, або до річки – ловити рибу, а якщо прикмети віщують стійку гарну погоду – вирушити в довготривалий туристичний похід. Отже:
285. І. Уважно прочитайте й розіграйте перед класом діалог на тему:
ОЗНАКИ ГАРНОЇ ПОГОДИ ТА НЕГОДИ
– А гарно сьогодні надворі! Небо чисте, сонечко грає. Наче справжнє літо настало. І це вже не перший день.
– Після тривалої погоди чекай затяжної негоди.
– Та звідки ж вона візьметься? На небі ані хмаринки.
– Прийде пора – дощ поллє, як із відра.
– Ну, ти якийсь справжній скептик-синоптик. Звідкіля ж ти про дощ дізнався?
– А ось подивися: рослини квітки позакривали, щоб зберегти пилок; горобці пір’я настовбурчили; ще ранок – а трава суха, роси немає. – Може, й так. Слухай, а пригадаймо й інші ознаки погоди та негоди, бо канікули не за горами, і треба орієнтуватися з виїздами на природу чи на дачу. Тільки в мене сьогодні настрій чудовий і я буду говорити про прикмети, пов’язані з гарною погодою, а ти продовжуй своє – віщуй негоду. Згода?
– Згода. Сьогодні погода – завтра негода.
– Ну, це ми вже чули.
– Тоді слухай ще: квіти, що не закрилися, починають сильніше пахнути; блищить листя ліщини – незабаром буде дощ. Вдень стає холодніше, а вночі – тепліше – бути грозі.
– А я так скажу: безхмарний і безвітряний вечір віщує погожий день; блакитне небо – гарна днина збережеться; вечірня роса – на ясну погоду.
– Але не дуже радій. Звичайно, роса – провісник ясної, сухої погоди, та вона може застерігати й від негоди, якщо краплі роси вранці висять на кінчиках листків чи трави.
-Ну, а на це що ти скажеш? Вітер зі сходу несе добру погоду. Велика роса в ущелинах та низинах, увечері та вночі стеляться тумани, що розвіюються після сходу сонця,- на гарну днину.
– А ось що: дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть; не там, де просять, а там, де косять. Влітку град буває переважно із заходу.
– Вночі багато яскравих зірок – на погоду. Вночі в лісі тепліше, ніж у полі – на гарну сонячну погоду. Ворони здіймаються догори, комашня товчеться, ввечері комарі в’ються стовпами, – на чудову погоду.
– Зірки мерехтять, аж “стрибають” – до холоду. Мерехтять зорі влітку – сповіщають про дощову, похмуру погоду, вітер, грозу. Вдень і вночі однаково тепло, температура повітря вирівнюється практично повсюди: у низинах, у лісі, в полі – погода буде нерівною. Комарі кусаються – перед дощем.
– Та вони, по-моєму, завжди кусаються. Але продовжимо далі. Дим піднімається стовпом догори; вугілля в багатті швидко вкривається попелом; бджоли вилітають з самого ранку; ластівки літають високо; жайворонки співають довго. Усе це – надійні провісники гарної погоди.
– А все-таки перед дощем комарі злішають. Та не будемо сперечатися. Отже: дим в’ється калачиком – на негоду; дим із труби стелиться до землі без вітру – перед дощем; вугілля в багатті яскраве – на дощ, негоду; ластівки низько літають – дощ обіцяють.
– Дощ іде при сонці – швидко перестане. Посилення опадів – ознака поліпшення погоди. Після довгої негоди чекай ясної погоди.
– І навпаки. Під час дощу на воді утворюються бульбашки – на довгу негоду. Чим менші краплі, тим довше дощитиме. Після дощу швидко прояснюється – невдовзі знову буде дощ. Дощ – як гість: якщо прийшов зранку, то довго не засидиться, а якщо після обіду – ночувати залишиться.
– Аж ось і спрогнозований тобою дощик. Добре, що пішов зранку. За твоїми словами – довгим не буде. Ну, а поки що тікаймо по домівках. Після дощу зустрінемось і перевіримо наведену тобою прикмету. До зустрічі!
– Так, але я пропоную продовжити нашу розмову, а поки дощить – згадати інші прикмети. Бо ті, що ми назвали,- краплина в морі народної мудрості. Отож, до зустрічі після дощу!
II. Пригадайте художні описи картин та явищ природи у творах класиків української літератури (М. Коцюбинський, І. Нечуй-Левицький, І. Франко тощо). Побудуйте й розіграйте перед класом діалог на тему: “Роль пейзажу в художньому творі”.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ
Діалог може мати дискусійний характер. Дискусійний – тобто спірний, такий, що підлягає обговоренню з висловлюванням різних, нерідко протилежних, поглядів на один і той же предмет чи явище. Правильно побудований діалог (дискусія) передбачає обізнаність із темою, що обговорюється, відповідність запропонованій ситуації та меті спілкування. Не можна перебивати співрозмовника під час діалогу, навпаки, треба зацікавлено й доброзичливо вислуховувати його, заохочувати висловити власну думку. Не погоджуючись з позицією іншого, намагайтеся так висловити незгоду, щоб не образити опонента. Аргументуючи власні погляди, спростовуючи висловлювання співрозмовника, виявіть логічність, виразність, винахідливість, стислість і доречність. І, нарешті, формулюючи особисту позицію щодо теми дискусії, дотримуйте норм літературної мови.
286. І. Уважно прочитайте наведений уривок. На його основі побудуйте діалог на тему: “ЩО ОЗНАЧАЄ БУТИ ДОБРОЮ ЛЮДИНОЮ”. Наведіть власні приклади з життя. Продовжте діалог дискусією про те, чи згодні ви з думкою вчителя.
“ЩО ОЗНАЧАЄ БУТИ ДОБРОЮ ЛЮДИНОЮ”
Учився в нашому класі Петро. Був у нього собака Сом. Третій рік учився Петро, і щодня приходив до школи разом з ним його вірний Сом. Він ніс у зубах мішечок з Петриковими капцями (для занять з фізкультури в спортивному залі).
Перед зимовими канікулами виїхали батьки Петрові далеко – аж на Сахалін. А Сома не взяли. Скільки не просив Петро, скільки не благав, – не дозволили хлопцеві брати собаку.
– Знаєте що, хлопці,- сказав перед від’їздом Петро. – Залишу я мішечок з капцями, а Сом хай у тебе, Миколо, живе.
Перенесли ми будку Сомову з подвір’я Петрових батьків на Миколине подвір’я, а ще одну будку спорудили біля школи – на час негоди. Смутний став Сом. Щоранку, йдучи до школи, Микола дає Сомові мішечок з Петровими капцями, і собака стає веселим, лащиться, хвостом махає – думає, що з другом зараз зустрінеться. Біля шкільних дверей Микола бере мішечок, а Сом так благально дивиться на хлопчика, немов питає: “А де ж Петро?”
До кінця занять сидить собака під шкільними дверима. На перервах кожен намагається приголубити Сома; всі діти переживають його самотність. Йдучи додому, Микола знову дає собаці мішечок з Петровими капцями, знову собака дивиться благально: а де ж Петро? Всі в школі гостро переживають ці хвилини, багато з тих, кому зовсім не по дорозі, йдуть із собакою…
– Навіщо ми обманюємо його? – запитав одного разу Степан,
– Залиш, Миколо, дома цей мішечок… ну, заховай… Хай Сом знає правду.
Запитали вчителя: що він порадить?
– Ні, хлопці,- сказав учитель.- Хай вірить. Так йому легше жити.
Не було в класі дитини, яка б не переживала доброти, ласки, великодушності. Кожний почував себе сильним, захищаючи слабкого (За В. Сухомлинським).
II. Хто в цих собак, на вашу думку, уособлює обрав вірного Сома? Поясніть свій вибір.
Related posts:
- Зв’язне мовлення. Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Сприйняття чужого мовлення. Навчальне аудіювання І СЕМЕСТР ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО Урок № 4 Тема: Зв ‘ язне мовлення. Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Сприйняття чужого мовлення. Навчальне аудіювання Мета: повторити вивчене про мовлення як засіб спілкування за допомогою виражальних засобів мови; про види мовленнєвої діяльності; повправляти у сприйнятті-розумінні почутого; виховувати любов до природи, доброту […]...
- Зв’язне мовлення. Загальне уявлення про спілкування і мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Навчальне аудіювання Урок № 2 Тема: Зв’язне мовлення. Загальне уявлення про спілкування і мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Навчальне аудіювання Мета: дати учням поняття про мову як систему виражальних засобів, що вживаються для висловлення думки та спілкування, і мовлення як використання виражальних засобів мови у процесі спілкування; ввести до словника дітей терміни мовець та […]...
- ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. РОЗПИСКА Розвиток мислення і мовлення & 53. ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. РОЗПИСКА Знай, папери в житті – не химери, І не плід канцелярій нудний: Ділові необхідні папери У стосунках людей ділових. Д. Білоус ПОРАДНИК З КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ Що можна почути (прочитати) Як треба говорити (писати) Директор приймає по службовим справам з трьох годин -> Працюємо по […]...
- Аудіювання, читання, говоріння, письмо ЗВ’ЯЗНА МОВА (МОВЛЕННЯ) § 59 Аудіювання, читання, говоріння, письмо Запам’ятаймо! Ви слухаєте й розумієте пояснення вчителя, аудіозапис народної казки, пісні, художнього твору. Ця мовна діяльність – аудіювання. Ви читаєте книжку, ознайомлюєтеся з газетою, звертаєте увагу на рекламні написи. Ця мовна діяльність – читання. Ви відповідаєте на уроці, розмовляєте з друзями на перерві. Ця мовна діяльність […]...
- ГОВОРІННЯ, ПИСЬМО. ЗАМІТКА В ГАЗЕТУ (ІНФОРМАЦІЙНА, ДИСКУСІЙНА) Розвиток мислення і мовлення & 51. ГОВОРІННЯ, ПИСЬМО. ЗАМІТКА В ГАЗЕТУ (ІНФОРМАЦІЙНА, ДИСКУСІЙНА) У слова свої закони вічно мінливого руху, У слова свої ознаки світла, тепла, ваги. Слово – клітина мисліt артерія сили духу. Тільки воно єднає різні людські береги. П. Воронько ЗВЕРНІТЬ УВАГУ Ви вже ознайомлювались з газетою в попередніх класах. Проте, давайте пригадаємо, […]...
- ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ УРОКИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ Тема 2. ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ ПРИГАДАЙМО. Чим діалогічне мовлення відрізняється від монологічного? 583 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть і розіграйте за особами діалог (7-8 реплік) на тему “У незнайомому місті”, дотримуючись правил мовленнєвого етикету. Скористайтеся поданими нижче словами ввічливості. 584 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ, Складіть і розіграйте за особами діалог (7-8 реплік) в офіційно-діловому стилі, […]...
- Зв’язне мовлення. Монологічне й діалогічне мовлення. Основні правила спілкування (практично). Створення діалогів Урок № 3 Тема: Зв ‘ язне мовлення. Монологічне й діалогічне мовлення. Основні правила спілкування (практично). Створення діалогів Мета: дати учням поняття про монологічне й діалогічне мовлення, ознайомити з основними правилами спілкування, формувати вміння складати й розігрувати діалоги відповідно до запропонованих ситуацій із дотриманням правил спілкування, вміння підтримувати діалог на певну тему, правильно інтонувати репліки […]...
- ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ТВІР-ОПОВІДАННЯ ЗА НАВЕДЕНИМ СЮЖЕТОМ Розвиток мислення і мовлення & 52. ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ТВІР-ОПОВІДАННЯ ЗА НАВЕДЕНИМ СЮЖЕТОМ Ген за рікою синіє гора, В небі веселка розквітла казково. Ніжно вплітається в гомін Дніпра Добре і щире Шевченкове слово. В. Скомаровський ПОМІРКУЙМО – Хто ми в світі без рідного слова? – Запитаю, щоб чулось навкруж. Ой, болить і пече мене знову Глухота […]...
- ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДОКЛАДНІ І СТИСЛІ, УСНІ ТА ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ Розвиток мислення і мовлення & 48. ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДОКЛАДНІ І СТИСЛІ, УСНІ ТА ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ Ну де ще є така чарівна, пісня, Серед яких на світі славних мов? То серце від журби аж наче стисне, А то навіє радість і любов. 3. Кучерява ПОМІРКУЙМО Чи є в світі держава, що […]...
- Робота над продуктивними видами мовленнєвої діяльності. Говоріння, письмо Говоріння як вид мовленнєвої діяльності 7.5. Робота над продуктивними видами мовленнєвої діяльності. Говоріння, письмо Говоріння як вид мовленнєвої діяльності Уміння говорити – одне з основних комунікативних умінь. Психологи (І. Зимня, О. Леонтьєв, Н. Менчинська та ін.) відзначають, що формуванню цього вміння сприяє наявність певних здібностей – вербальна пам’ять, розвинені до автоматизму механізми миттєвого відбору потрібних мовних засобів, комунікабельність тощо. Тому […]...
- ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ Розвиток мислення і мовлення & 50. ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ Люблю я пісню солов’їну, В пшеничнім золоті поля. Люблю я неньку Україну – Це батьківська й моя земля! А. Загрудний ПОМІРКУЙМО “Мені здається, що тим і наш світ красний, що він не однаковий, тим і земля наша хороша, […]...
- УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 11. ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ВИСТУП НА СЕМІНАРАХ, ЗБОРАХ, КОНФЕРЕНЦІЯХ. КОНСПЕКТ ПУБЛІЧНОГО ВИСТУПУ. КОНСПЕКТУВАННЯ ВИСЛОВЛЮВАНЬ, ЩО СПРИЙМАЮТЬСЯ НА СЛУХ ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ Урок № 20 УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ №11. ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ВИСТУП НА СЕМІНАРАХ, ЗБОРАХ, КОНФЕРЕНЦІЯХ. КОНСПЕКТ ПУБЛІЧНОГО ВИСТУПУ. КОНСПЕКТУВАННЯ ВИСЛОВЛЮВАНЬ, ЩО СПРИЙМАЮТЬСЯ НА СЛУХ Мета: повторити та узагальнити знання учнів про публічний виступ, ознайомити з прийомами встановлення й збереження контакту з аудиторією; розвивати павички публічного […]...
- Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Види читання. Навчальне читання мовчки Урок № 6 ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ Тема. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Види читання. Навчальне читання мовчки Мета: ознайомити учнів із різними видами читання; формувати відповідні комунікативно-мовленнєві уміння, повправляти у читанні мовчки. Обладнання: тексти для читання мовчки. ХІД УРОКУ І. Перевірка домашнього завдання. V Бесіда. 1) В якому співвідношенні перебувають мова та мовлення? 2) […]...
- Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Види аудіювання. Навчальне аудіювання Урок № 5 ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ Тема. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Види аудіювання. Навчальне аудіювання Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про види мовленнєвої діяльності, зупинившись, зокрема, на психолінгвістичних особливостях аудіювання, дати уявлення про види аудіювання, формувати відповідні комунікативно-мовленнєві вміння, повправляти у глобальному, детальному та критичному аудіюванні. Обладнання: тексти для аудіювання. ХІД УРОКУ […]...
- ПИСЬМО ВЕЛИКОЇ БУКВИ Ф. ПИСЬМО БУКВОСПОЛУЧЕНЬ, СЛІВ І РЕЧЕНЬ З ВЕЛИКОЮ БУКВОЮ Ф Мета: ознайомити з місцем розташування великої букви Ф у сітці зошита; вчити писати велику букву Ф; закріплювати навички письма малої букви ф; розвивати мовлення, пізнавальні можливості, навички письма, вміння аналізувати, порівнювати, зіставляти; виховувати дружбу, колективізм. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Повторення правил сидіння за партою під час письма. 1. Робота за малюнком зошита (с. 45) […]...
- ПИСЬМО СЛІВ З АПОСТРОФОМ. ПИСЬМО АПОСТРОФА НА ВЕРХНІЙ РЯДКОВІЙ ЛІНІЇ (ПОЧАТОК З КРАПКИ) Мета: вчити учнів правильно поєднувати букви в словах з апострофом, вимовляти такі слова, аналізувати їх; закріплювати вміння виконувати звуковий аналіз слів, списувати з рукописного тексту, писати під диктування, працювати біля дошки; розвивати мовлення, вміння користуватися трьома видами з’єднань; виховувати охайність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Повторення правил сидіння за партою під час письма. II. ПОВІДОМЛЕННЯ […]...
- ПИСЬМО БУКВОСПОЛУЧЕННЯ Дз, дз. БЕЗВІДРИВНЕ ПОЄДНАННЯ МАЛИХ БУКВ д І з. ПИСЬМО БУКВОСПОЛУЧЕНЬ дзь, дзе, СЛІВ І РЕЧЕНЬ З НИМИ. САМОДИКТАНТ Мета: вчити учнів правильно вимовляти звук [дз], позначати його двома буквами, поєднувати безвідривно букви д і з; розвивати мовлення, навички письма рядкових і великих букв, уміння користуватися трьома видами з’єднань букв у словах; виховувати охайність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Повторення правил сидіння за партою під час письма. II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ III. […]...
- ПИСЬМО ВЕЛИКОЇ БУКВИ Д. ПОРІВНЯННЯ ФОРМИ ВЕЛИКОЇ І МАЛОЇ БУКВИ. ПИСЬМО БУКВОСПОЛУЧЕНЬ З ВЕЛИКОЮ БУКВОЮ Д, СЛІВ, РЕЧЕНЬ З НЕЮ. СПИСУВАННЯ ДРУКОВАНОГО РЕЧЕННЯ Мета: вчити учнів писати велику букву Д, порівнювати її з іншими буквами; розвивати мовлення, вміння аналізувати, зіставляти, порівнювати, узагальнювати, візуально визначати правильну форму букви серед інших букв; виховувати уважність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Повторення правил сидіння за партою під час письма. II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ III. РОБОТА НАД НОВИМ МАТЕРІАЛОМ 1. Робота […]...
- АНАЛІЗ СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВЕЛИКОЇ БУКВИ Г. ПОРІВНЯННЯ ВЕЛИКОЇ БУКВИ Г З ВЕЛИКИМИ БУКВАМИ Л, М. ПИСЬМО ВЕЛИКОЇ БУКВИ Г. ПИСЬМО СКЛАДІВ, СЛІВ, РЕЧЕНЬ. ПОРІВНЯННЯ ФОРМИ БУКВ Мета: навчити учнів писати велику рукописну букву Г, склади, слова і речення з нею, поєднувати її з іншими буквами; закріплювати навички звуко-буквеного аналізу слів; виховувати працелюбність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Гра “Знайди пару” На дошці – малюнки агрусу, гедзя, гави, гудзика, дзиги і таблички зі словами. Учні мають прочитати […]...
- АНАЛІЗ СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ МАЛОЇ БУКВИ я. ПОРІВНЯННЯ МАЛОЇ БУКВИ Я З МАЛИМИ БУКВАМИ л, м, г. ПИСЬМО МАЛОЇ БУКВИ я. ПИСЬМО СКЛАДІВ І СЛІВ З МАЛОЮ БУКВОЮ я. СПИСУВАННЯ ДРУКОВАНИХ БУКВ Мета: вчити учнів писати малу букву я, буквосполучення і слова із нею; розвивати навички списування з рукописного тексту; закріплювати вміння виконувати звуко – буквений аналіз слів; виховувати культуру письма. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Повторення правил сидіння за партою під час письма, гігієнічних правил письма Учні повторюють, як правильно сидіти […]...
- УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 18. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. АУДІЮВАННЯ. ПИСЬМО. АУДІЮВАННЯ ТЕКСТІВ РІЗНИХ СТИЛІВ, ТИПІВ, ЖАНРІВ МОВЛЕННЯ, ЗАПИСАНИХ НА РІЗНИХ НОСІЯХ ІНФОРМАЦІЇ. ВІДГУК ПРО ТЕЛЕПЕРЕДАЧУ ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ Урок № 30 УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 18. АУДІЮВАННЯ. ПИСЬМО. АУДІЮВАННЯ ТЕКСТІВ РІЗНИХ СТИЛІВ, ТИПІВ, ЖАНРІВ МОВЛЕННЯ, ЗАПИСАНИХ НА РІЗНИХ НОСІЯХ ІНФОРМАЦІЇ. ВІДГУК ПРО ТЕЛЕПЕРЕДАЧУ Мета: узагальнити знання учнів про відгук, вимоги до складання вигуку, удосконалювати навички сприйняття на слух текстів різних стилів, типів […]...
- ПОЕЛЕМЕНТНИЙ АНАЛІЗ ВЕЛИКОЇ БУКВИ Ч. ЗІСТАВЛЕННЯ ВЕЛИКИХ БУКВ Ч, У. ПИСЬМО ВЕЛИКОЇ БУКВИ Ч. ПИСЬМО СЛІВ, РЕЧЕНЬ З ВЕЛИКОЮ БУКВОЮ Ч Мета: вчити писати велику рукописну букву Ч, склади, слова та речення із нею; закріплювати навички звуко-буквеного аналізу слів; розвивати фонематичний слух; збагачувати словниковий запас; виховувати старанність, охайність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Промовляння чистомовки Чі-чі-чі, чі-чі-чі! Сидить Оля на печі. Чі-чі-чі, чі-чі-чі! Розтопили у печі. Чі-чі-чі, чі-чі-чі! Напечу я калачів. […]...
- ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ. МОНОЛОГІЧНЕ ТА ДІАЛОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ. СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ УРОКИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ Тема 2. ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ. МОНОЛОГІЧНЕ ТА ДІАЛОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ. СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ 477 І. Прочитайте крилаті вислови, у яких узагальнено народні погляди на культуру спілкування. Які правила спілкування можна сформулювати на їхній основі? 1. Що маєш казати – наперед обміркуй. 2. Не хочеш почути поганих і дурних слів – не кажи їх сам. […]...
- ПОЕЛЕМЕНТНИЙ АНАЛІЗ МАЛОЇ БУКВИ ж. ПОРІВНЯННЯ З ІНШИМИ БУКВАМИ. ПИСЬМО МАЛОЇ БУКВИ ж. ПИСЬМО СКЛАДІВ, СЛІВ І РЕЧЕНЬ З МАЛОЮ БУКВОЮ ж Мета: вчити учнів писати малу букву ж, правильно поєднувати її з іншими буквами в складах і словах; розвивати виразність вимови, вміння співставляти, порівнювати, перетворювати; виховувати охайність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Повторення правила сидіння за партою під час письма 2. Робота над загадками – По землі скаче, по воді пливе. […]...
- АНАЛІЗ СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ МАЛОЇ БУКВИ ч. ПИСЬМО МАЛОЇ БУКВИ ч. ПИСЬМО СЛІВ, РЕЧЕНЬ З МАЛОЮ БУКВОЮ ч Мета: навчати учнів писати малу рукописну букву ч, буквосполучення, слова і речення із нею; розвивати зв’язне мовлення учнів; формувати навички самоконтролю; виховувати старанність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Розучування вірша Пошила чапля черевички І мерщій пішла до річки. – Чапу-лапу, чапу-лапу, В мене гарні черевички. Поки хвастала, ходила Черевичок загубила. І […]...
- АНАЛІЗ СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ МАЛОЇ І ВЕЛИКОЇ БУКВ Шш. ПОРІВНЯННЯ БУКВИ ш З БУКВАМИ и, й. ПИСЬМО МАЛОЇ І ВЕЛИКОЇ БУКВИ Шш. ПИСЬМО СКЛАДІВ, СЛІВ І РЕЧЕНЬ З БУКВОЮ Шш. СПИСУВАННЯ ДРУКОВАНОГО РЕЧЕННЯ Мета: вчити учнів правильно писати малу і велику букву Шш; вдосконалювати навички письма складів, слів і речень, вміння аналізувати і порівнювати структури букв; вчити складати речення за малюнками; виховувати дружні стосунки, колективізм. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Повторення правил сидіння за партою під час письма. II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ III. РОБОТА НАД НОВИМ […]...
- ПОЕЛЕМЕНТНИЙ АНАЛІЗ МАЛОЇ БУКВИ ц. ПОРІВНЯННЯ МАЛОЇ БУКВИ ц З МАЛИМИ БУКВАМИ и, й. ПИСЬМО МАЛОЇ БУКВИ ц. ПИСЬМО СКЛАДІВ, СЛІВ І РЕЧЕНЬ З МАЛОЮ БУКВОЮ ц. СПИСУВАННЯ ДРУКОВАНОГО РЕЧЕННЯ Мета: вчити учнів писати малу букву ц; розвивати мовлення, вміння аналізувати структуру букви, визначати відомі й нові елементи, з’єднувати букви в складах, словах; вчити складати розповідь за малюнком; розвивати навички самоконтролю; виховувати охайність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Повторення правил сидіння за партою під час письма. II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ III. РОБОТА НАД […]...
- ПОЕЛЕМЕНТНИЙ АНАЛІЗ МАЛОЇ І ВЕЛИКОЇ БУКВИ Хх, ПОРІВНЯННЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ІНШИХ БУКВ. ПИСЬМО МАЛОЇ І ВЕЛИКОЇ БУКВИ Хх. ПИСЬМО СКЛАДІВ, СЛІВ І РЕЧЕНЬ З БУКВОЮ Хх. СПИСУВАННЯ ДРУКОВАНОГО РЕЧЕННЯ Мета: учити учнів писати малу і велику букву Хх, з’єднувати її у різних складах і словах; розвивати спостережливість, мовлення, вміння аналізувати структуру літер, знаходити спільні й відмінні елементи у вивчених буквах; виховувати повагу до хліба. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ Повторення правил сидіння за партою під час письма, гігієнічних правил письма […]...
- МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ ВСТУП Урок № 1 МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ Мета: навчити учнів розрізняти поняття “культура мовлення” та “стилістика”, терміни “стилістика мови” й “стилістика мовлення”; розвивати вміння визначати стилі мовлення та виділяти засоби створення емоційно-експресивної виразності; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у […]...
- Усне і писемне мовлення. Культура мовлення. (Вправи 8-11) Тема. Усне і писемне мовлення. Культура мовлення. (Вправи 8-11). Мета. Допомогти учням зрозуміти, то мова – це суспільне явище, яке має свій ріст і розвиток, людське середовище, що користується цією мовою; виховувати любов і повагу до слова. Обладнання: таблиця “Усне і писемне мовлення”, додаток 3. Хід уроку I. Організація класу. II. Актуалізація опорних знань учнів. […]...
- Культура говоріння – ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ ТА МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 8 ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ ТА МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ Культура говоріння Розглянемо характеристику “говоріння”, тобто механізми мовлення, побудови висловлювань, індивідуальні особливості людини, що говорить. Феноменологія мовлення надзвичайно різноманітна. Це і особливості використаної лексики, і володіння граматикою, і багатство асоціацій, і продуктивність чи стереотипність мовлення, його динамічність, вияв певного ставлення до співрозмовника. Побудова висловлювання […]...
- Зв’язне мовлення Повторення вивченого про текст і стилі мовлення Зв’язне мовлення Повторення вивченого про текст і стилі мовлення. Поняття про публіцистичний стиль. Навчальне аудіювання. Мета: Повторити вивчене про текст і його основні ознаки, функціональні стилі мовлення; дати поняття про публіцистичний стиль, ознайомити з основними ознаками стилю; формувати вміння впізнавати тексти публіцистичного стилю й визначати їхні основні стильові ознаки, формувати комунікативні вміння, зокрема аудіювання (слухання-розуміння); […]...
- Розвиток зв’язного мовлення. Загальне уявлення про мовлення і спілкування. Види мовленнєвої діяльності ВСТУП УРОК № 2 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Загальне уявлення про мовлення і спілкування. Види мовленнєвої діяльності Мета: пояснити учням різницю між мовою та мовленням, ознайомити з видами мовлення; навчати мистецтву спілкування; виховувати ввічливість, тактовність, повагу до співрозмовників. Обладнання: підручник, Дитяча Біблія. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ Перевірка домашньої вправи. II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ […]...
- Розвиток зв’язного мовлення. Стилі мовлення ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ УРОК № 7 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Стилі мовлення Мета: дати учням загальне уявлення про стилі мовлення, сферу вживання кожного з них; навчити визначати стилі мовлення, знаходити стилістичні помилки; прищеплювати любов до птахів, до тварин. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ Перевірка домашньої вправи. II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ […]...
- Сила голосу і швидкість мовлення МОВА І МОВЛЕННЯ §13 Сила голосу і швидкість мовлення 198. Попрацюйте разом! 1. Навчіться проговорювати скоромовку швидко, чітко вимовляйте звуки [з], [з’] у виділених словах. Захар заліз на перелаз. – Захарку, злізь! Захарку, злазь! Зумів залізти – знай, як злізти” 2. Позмагайтеся, хто швидше прочитає скоромовку і жодного разу не помилиться. 3. Які різні приголосні […]...
- Річне оцінювання з говоріння Мета: контроль сформованості навичок говоріння ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Привітання Т. Today is year test on speaking. ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ Повідомлення результатів річного оцінювання з аудіювання Учитель повідомляє про результати виконання тесту з аудіювання й аналізує типові помилки. Перевірка сформованості навичок говоріння 1-й варіант I. Ask your partner ? how often he goes […]...
- Семестрове оцінювання з говоріння Мета: контроль сформованості навичок говоріння. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Привітання Т. Today is semester test on speaking. ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ Повідомлення результатів семестрового оцінювання з аудіювання Учитель повідомляє про результати виконання тесту з аудіювання й аналізує типові помилки. Перевірка сформованості навичок говоріння 1-й варіант I. Answer the questions. 1. How do you feel […]...
- Зв’язне мовлення. Типи мовлення: розповідь, опис, роздум (практично). Особливості будови розповіді. Усний докладний переказ тексту розповідного характеру ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 23 Тема: Зв’язне мовлення. Типи мовлення: розповідь, опис, роздум (практично). Особливості Будови розповіді. Усний докладний переказ тексту розповідного характеру Мета: пояснити особливості будови розповіді, формувати вміння відрізняти розповідь від інших типів мовлення, відтворювати тексти розповідного характеру; формувати загальні текстотворчі вміння; уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів; розвивати логічне […]...
- Уявлення про усне й писемне мовлення. Культура мовлення Урок 13 Тема. Уявлення про усне й писемне мовлення. Культура мовлення Мета: розширити та поглибити знання дітей про мовлення, ознайомити з видами мовлення, їх особливостями, з правилами культури усного й писемного мовлення; розвивати спостережливість вміння порівнювати й робити висновки; виховувати культуру мовлення. Обладнання: малюнки із зображенням дітей, які розмовляють і пишуть. ХІД УРОКУ I. Організаційний […]...
- УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 5. ТИПИ МОВЛЕННЯ (ПОВТОРЕННЯ). ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ОПИСУ ПРИМІЩЕННЯ Й ПРИРОДИ. ПОЄДНАННЯ В ОДНОМУ ТЕКСТІ РІЗНИХ ТИПІВ МОВЛЕННЯ Мета: навчальна: закріпити знання, уміння і навички аналізу та створення різних типів мовлення – розповіді, опису та роздуму; розвивальна: розвивати творчі здібності учнів; виховна: виховувати ціннісне ставлення до текстів різних типів і стилів. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, морфологія, синтаксис, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мовлення і мова. Тип уроку: формування умінь і навичок. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ […]...