Індикатори – Титрування кислот і основ – Нейтралізація
КИСЛОТИ Й ОСНОВИ
3. Нейтралізація
3.2. Титрування кислот і основ
Титрування – це кількісний спосіб визначення невідомої концентрації розчину. При титруванні методом нейтралізації шукана концентрація кислоти визначається за допомогою лугу відомої концентрації.
Індикатори
Для визначення точки еквівалентності необхідний кислотно-основний індикатор. Такий індикатор є найчастіше слабкою кислотою, яка має інше забарвлення, відмінне від відповідної зв’язаної основи.
У кислому середовищі
У лужному середовищі рівновага зміщена вправо, індикатор набуває іншого забарвлення, забарвлення зв’язаного аніона кислоти.
При титруванні розчину кислоти розчином лугу в присутності індикатора відбувається зміна забарвлення. Якщо концентрації недисоційованого індикатора с(HIn) й аніона індикатора с(In-) рівні між собою, то в цьому випадку: pH = рКкисл., інд.
Поблизу точки зміни забарвлення індикатора навіть невелика зміна показника pH викликає значну зміну відношення НІn/ In-. Зміна забарвлення індикатора
Індикатор | Діапазон забарвлення, зона pH | Зміна забарвлення | |
Кисла | Лужна | ||
Метиловий червоний | 4,4 – 6,2 | Червоний | Жовтий |
Метиловий оранжевий | 3,0 – 4,4 | Червоний | Оранжевий |
Фенолфталеїн | 8,4 – 10,0 | Безбарвний | Малиновий |
Лакмус | 5,0 – 8,0 | Червоний | Фіолетовий |
Related posts:
- Вибір індикатора – Титрування кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація 3.2. Титрування кислот і основ Вибір індикатора Для визначення точки еквівалентності при титруванні потрібно мати відповідний індикатор, зміна кольору якого відбувається в межах області значень pH, в якій крива титрування проходить вертикально. Запам’ятайте: – Крива титрування сильних лугів сильними кислотами має велику (область значень pH по вертикалі. Для визначення точки […]...
- Проведення титрування – Титрування кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація 3.2. Титрування кислот і основ Проведення титрування Для визначення концентрації кислоти або лугу потрібне таке приладдя: – піпетка для відмірювання певного об’єму кислоти або основи невідомої концентрації; – бюретка для вимірювання розчину відомої концентрації; – Колба Ерленмейера (зі зразком) для розміщення відміряного об’єму розчину, що визначається, невідомої концентрації. Після додавання […]...
- Нейтралізація слабких кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація При змішуванні рівних об’ємів соляної кислоти і розчину їдкого натру однакових концентрацій, утворюється нейтральний розчин натрій хлориду, що має показник pH = 7. Таким чином, кислотні і лужні властивості початкових речовин нейтралізуються. Нейтралізація є реакцією взаємодії іонів гідроксонію і гідроксид-іонів з утворенням молекул води: Н3О+ + ОН – 2 Н2О. […]...
- Водневий показник розчинів слабких кислот і основ – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Водневий показник розчинів слабких кислот і основ Оскільки при протолізі кислоти чи основи утворюється рівна кількість позитивних і негативних іонів, їхня концентрація буде однаковою: Якщо в даних рівняннях прологарифмувати значення концентрацій іонів (Н3О+) і (ОН-), то одержимо значення pH розчину кислоти або значення рОН […]...
- Сильні кислоти й основи – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Силу кислоти або основи, за Бренстедом, визначають здатністю до протолізу, що залежить від того, як сильно виражена готовність речовини віддавати або приймати протони. Реагент визначає, яку функцію – кислоти чи основи – виконує речовина в реакції. У цьому випадку важливим реагентом є вода, оскільки […]...
- Слабкі кислоти й основи – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Слабкі кислоти й основи У слабких кислот і основ дисоціація є неповною. Внаслідок цього в розчині є недисоційовані молекули. Тому показник pH неможливо розрахувати лише з концентрації кислоти або основи. Додатково потрібна інформація про стан протолітичної рівноваги: Оскільки в цьому випадку концентрація молекул води […]...
- Теорія Бренстеда – Визначення кислот і основ КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 1. Визначення кислот і основ 1.2. Теорія Бренстеда Багато речовин утворюють кислі або лужні розчини, але не відповідають наведеним визначенням кислот і лугів. Приклад. Розчин амоній хлориду має кислу реакцію, а розчин натрій ацетату – лужну. У зв’язку з цим Йоганн Бренстед і Томас Лоурі сформулювали в 1923 р. нове визначення кислот […]...
- Виявлення лугів і кислот у розчинах за допомогою індикаторів Розділ 3 Вода 29 Виявлення лугів і кислот у розчинах за допомогою індикаторів Матеріал параграфа допоможе вам: > з’ясувати, які речовини називають індикаторами; > навчитися виявляти луги і кислоти в розчинах за допомогою індикаторів. Розчини лугів і кислот здатні змінювати забарвлення особливих речовин – індикаторів1. Ці речовини було спершу виявлено в плодах і квітках рослин, […]...
- Загальні способи одержання оксидів, основ, кислот, солей Тема 2 ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК УРОК 34 Тема. Загальні способи одержання оксидів, основ, кислот, солей Цілі уроку: розвивати вміння й навички учнів у складанні рівнянь на прикладі одержання оксидів, основ, кислот, солей; систематизувати знання учнів про загальні способи одержання оксидів, основ, кислот і солей; показати їх взаємозв’язок з генетичним зв’язком класів неорганічних сполук. Тип […]...
- Розвиток понять “кислоти” й “основи” – Визначення кислот і основ КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 1. Визначення кислот і основ Кислотами зазвичай вважають речовини, водні розчини яких мають такі властивості: – кислий смак; – розчиняють неблагородні метали, виділяючи водень; – розкладають карбонати (наприклад, вапняк) з виділенням карбон діоксиду; – змінюють забарвлення індикаторів. До основ відносяться речовини, водні розчини яких (луги) мають такі властивості: – мильні на дотик; […]...
- Кислоти й основи, за Льюїсом – Визначення кислот і основ КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 1. Визначення кислот і основ 1.3. Кислоти й основи, за Льюїсом Визначення, запропоноване Гілбертом Н. Льюїсом, не обмежується розглядом перенесення протонів. Згідно з цим визначенням, кислотами є частинки, атоми яких мають незаповнені валентні оболонки. Кислота – це частинка з незавершеною електронною конфігурацією. Основа є частинкою, яка надає пару електронів для утворення ковалентного […]...
- ВЗАЄМОДІЯ ВОДИ З ОКСИДАМИ. ПОНЯТТЯ ПРО ОСНОВИ, КИСЛОТИ, ІНДИКАТОРИ ДОСЛІДЖУЄМО НА УРОЦІ ТА ВДОМА ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД 6 Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами Речовини та обладнання: пробірки, штатив для пробірок, вода, натрій гідроксид, станова кислота, індикатори. Завдання 1. Користуючись індикаторами, перевіримо, як змінюються їх кольори у воді, водних розчинах кислоти і лугу. Для цього налили в першу пробірку 1 мл води, у другу […]...
- Властивості кислот, основ і солей з погляду теорії електролітичної дисоціації ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ 6. Суміші речовин. Розчини 6.7. Властивості кислот, основ і солей з погляду теорії електролітичної дисоціації Згідно з теорією електролітичної дисоціації, кислоти – це сполуки, які дисоціюють на катіони Гідрогену1 та аніони кислотного залишку: Як уже згадувалось, багатоосновні кислоти дисоціюють ступінчасто. Основність кислоти визначається […]...
- Протолітична теорія кислот і основ – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.13. Протолітична теорія кислот і основ Теорія електролітичної дисоціації пояснила численні явища і процеси, що відбуваються у водних розчинах електролітів. Так, наприклад, у різних реакціях нейтралізації NaOH + НСl = NaCl + Н2O; КОН + […]...
- Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах Тема 1 РОЗЧИНИ Урок 12 Тема уроку. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах Цілі уроку: поглибити знання учнів про електролітичну дисоціацію на прикладі розчинів кислот, основ і солей; формувати навички складання рівнянь дисоціації на прикладі розчинних кислот, основ, солей; уточнити визначення кислот, основ і солей у світлі теорії електролітичної дисоціації. Тип уроку: засвоєння […]...
- Дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.8. Дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах За допомогою теорії електролітичної дисоціації дають означення й описують властивості кислот, основ і солей. Кислотами називаються електроліти, під час дисоціації яких як катіони утворюються тільки катіони […]...
- Забарвлення індикаторів ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ 6. Суміші речовин. Розчини 6.9. Забарвлення індикаторів Кислотно-основними індикаторами називають органічні речовини, які в різних середовищах – кислому (pH < 7), нейтральному (pH = 7), лужному (pH >7) – мають різне забарвлення. Цю властивість широко використовують в аналітичній хімії для приблизного визначення реакції […]...
- Взаємодія води з оксидами. Індикатори С. 156, № 7 Фенолфталеїни не можна використовувати для того, щоб розрізнити дистильовану воді і розчин лимонної кислоти, тому що в нейтральному і кислому середовищі фенолфталеїн не має кольору. № 11 Кислотні оксиди – SO3, N2O5. Основні оксиди – BaO, MgO, К2О. № 12 Оскільки фенолфталеїн у розчині продукту реакції оксиду з водою набуває малинового […]...
- ВЗАЄМОДІЯ ВОДИ З ОКСИДАМИ. ПОНЯТТЯ ПРО ОСНОВИ, КИСЛОТИ, ІНДИКАТОРИ Тема 3 ВОДА & 36. ВЗАЄМОДІЯ ВОДИ З ОКСИДАМИ. ПОНЯТТЯ ПРО ОСНОВИ, КИСЛОТИ, ІНДИКАТОРИ Вивчення параграфа допоможе вам: · наводити приклади формул кислот і основ; · складати рівняння реакцій води з деякими оксидами; · розпізнавати дослідним шляхом кислоти і луги Вода вступає в хімічні реакції з багатьма речовинами. Розглянемо, як вона взаємодіє з оксидами та […]...
- Структура карбонових кислот КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 5 . Карбонові кислоти 5.2 . Структура карбонових кислот Карбонові кислоти дисоціюють у воді з утворенням іонів карбоксилату та іонів гідроксонію: Центральний атом Карбону подвійним зв’язком з’єднаний з атомом Оксигену, який знаходиться у sp2-гібридному стані, тому карбоксильна група має плоску структуру. Протон гідроксильної групи в карбонових кислотах на відміну від протона гідроксильної […]...
- Таблиця розчинності кислот, основ та солей у воді ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання ДОДАТКИ Додаток 3 Таблиця розчинності кислот, основ та солей у воді...
- Хімічні властивості кислот. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Використання кислот Тема 2 ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК УРОК 19 Тема. Хімічні властивості кислот. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Використання кислот Цілі уроку: закріпити знання про хімічні властивості кислот на прикладі хлоридної кислоти; поглибити знання учнів про реакції заміщення й обміну на прикладі хімічних властивостей кислот; розвивати навички експериментальної роботи з […]...
- Розчинність кислот, основ та солей у воді – ХІМІЯ Формули й таблиці ХІМІЯ Розчинність кислот, основ та солей у воді H+ NH4+ Na+ K+ Ва2+ Са2+ Mg2+ Аl3+ Сr3+ Fe3+ Fe2+ Мn2+ Zn2+ Ag+ Hg22+ Hg2+ Сu2+ Рb2+ Ві3+ Sn2+ F- Р Р Р Р М Н Н Р Р Р М М М Р Н М Н Н Н Р Cl- Р Р […]...
- Фізичні й хімічні властивості кислот Тема 2 ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК УРОК 18 Тема. Фізичні й хімічні властивості кислот Цілі уроку: ознайомити учнів з фізичними й хімічними властивостями кислот; розширити знання учнів про реакції заміщення й обміну на прикладі хімічних властивостей кислот, їх взаємодії з металами, основними оксидами, основами й солями; розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних […]...
- Фізичні властивості основ. Хімічні властивості лугів Тема 2 ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК УРОК 22 Тема. Фізичні властивості основ. Хімічні властивості лугів Цілі уроку: ознайомити учнів з фізичними властивостями основ; закріпити знання про класифікації основ на розчинні й нерозчинні; розширити знання учнів про хімічні властивості класів неорганічних сполук на прикладі основ; показати дію лугів на індикатори; розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій […]...
- Дія буферів – Буферні розчини – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.5. Буферні розчини Дія буферів Використовуючи константу рівноваги процесу дисоціації кислоти, можна показати дію буфера: – Додавання кислоти, тобто збільшення с(Н3О+). Для збереження рівноваги додані іони гідроксонію реагуватимуть з відповідними іонами А-, утворюючи недисоційовану НА, практично не змінюючи концентрацію іонів гідроксонію. – Додавання лугу, тобто збільшення с(ОН-). Додані гідроксид-іони […]...
- Електроліз водних розчинів електролітів (кислот, основ, солей) – Електроліз ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ 6. Суміші речовин. Розчини 6.13. Електроліз 6.13.2. Електроліз водних розчинів електролітів (кислот, основ, солей) Під час електролізу водних розчинів електролітів, крім катіонів і аніонів розчиненої речовини, у процесах окиснення і відновлення, що відбуваються на електродах, можуть брати участь молекули води. При цьому можуть […]...
- Зміна концентрації – Чинники, що впливають на зміщення хімічної рівноваги ХІМІЧНА РІВНОВАГА 2 . Чинники, що впливають на зміщення хімічної рівноваги 2.3 . Зміна концентрації У випадку зміни концентрації однієї речовини в зрівноваженій системі змінюються концентрації всіх інших речовин. Раніше наголошувалося, що стан рівноваги залежить від температури та тиску, зміна концентрації речовин викличе зміщення рівноваги і система намагатиметься відновити стан рівноваги. В реакції рівноваги А […]...
- Іонний добуток води – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага Рівновага, яка виникає в процесі протолізу, залежить від температури, хімічної природи реагентів і зміщується в бік утворення стійкіших сполук. 2.1. Іонний добуток води Молекула води, згідно теорії Бренстеда, може виступати як кислота або як основа. І навіть у чистій воді відбувається так званий автопротоліз (грец. autos – сам): Проте […]...
- Хімічні властивості карбонових кислот: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями, спиртами. Кислотність карбонових кислот, її залежність від складу й будови. Взаємний вплив карбоксильної та вуглеводневої груп II Семестр Тема 4. ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 38 Тема уроку. Хімічні властивості карбонових кислот: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями, спиртами. Кислотність карбонових кислот, її залежність від складу й будови. Взаємний вплив карбоксильної та вуглеводневої груп Цілі уроку: формувати знання учнів про хімічні властивості одноосновних карбонових кислот; показати взаємний вплив карбоксильної групи та […]...
- Назви естерів карбонових кислот – Естери КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 6. Естери 6.2. Назви естерів карбонових кислот Назву естерів утворюють шляхом додавання до назви алкільного замісника назви залишку кислоти. Алкільний замісник входить до складу естерної групи – COOR2, до назви головного карбонового ланцюга додають суфікс – оат. Приклад: Назва Структура Входить до складу або визначає Етиловий естер мурашиної кислоти (етилметаноат) Запах рому […]...
- Взаємодія води з оксидами ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 5. Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами Речовини та обладнання: пробірки, штатив для пробірок, вода, натрій гідроксид, станова кислота, індикатори. Завдання 1. Користуючись індикаторами, перевіримо, як змінюються їх кольори у воді, водних розчинах кислоти і лугу. Для цього налили в першу пробірку 1 мл води, у другу – 1 мл розчину […]...
- Значення pH буферів – Буферні розчини – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.5. Буферні розчини Суміш слабкої кислоти і зв’язаної основи, або слабкої основи і її зв’язаної кислоти характеризується тим, що її водневий показник при додаванні не дуже великої кількості іонів гідроксонію або гідроксид-іонів практично не змінюється. Розчини, показник pH яких по відношенню до кислот і лугів залишається стабільним, називають буферними […]...
- Проміжне оцінювання з теми “Фізичні й хімічні властивості оксидів і кислот” Тема 2 ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК УРОК 21 Тема. Проміжне оцінювання з теми “Фізичні й хімічні властивості оксидів і кислот” Цілі уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів про класифікацію неорганічних сполук, фізичні й хімічні властивості оксидів і кислот; визначити рівень навчальних досягнень учнів з цієї теми. Тип уроку: контроль і коригування знань. Форми роботи: письмова […]...
- Хімічні властивості карбонових кислот Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Хімічні властивості карбонових кислот 1. Вплив кислот на індикатори за рахунок дисоціації на іони: 2. Взаємодія з металами: 3. Взаємодія з оксидами металів: 4. Взаємодія з лугами: 5. Горіння: Як і більшість органічних сполук, карбонові кислоти дуже добре горять, […]...
- Агрегатний стан, розчинність – Властивості карбонових кислот КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 5 . Карбонові кислоти 5.3. Властивості карбонових кислот Перші представники карбонових кислот (С1-С3) мають різкий специфічний запах, зі збільшенням вуглеводневого радикала (С4-С9) неприємний запах зникає. Агрегатний стан, розчинність Фізичні властивості пов’язані з полярністю карбоксильної групи. Полярність обумовлює утворення водневих зв’язків з молекулами води або іншими молекулами карбонових кислот. – Нижчі члени гомологічного […]...
- Фізичні й хімічні властивості оксидів Тема 2 ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК УРОК 16 Тема. Фізичні й хімічні властивості оксидів Цілі уроку: ознайомити учнів з фізичними й хімічними властивостями оксидів; дати поняття індикаторів, пояснити їх використання для визначення кислот та основ; розвивати логічне мислення учнів на прикладі порівняння взаємодії кислотних і основних оксидів з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами; розвивати вміння […]...
- Фізичні властивості карбонових кислот Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Фізичні властивості карбонових Кислот На відміну від альдегідів, уже перший член ряду – мурашина кислота – рідина з досить високою температурою кипіння, початкові члени ряду мають різкий запах, пропіонова має запах поту, запах масляної кислоти відчувається при підгоранні їжі […]...
- Основи – ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК Основи Поняття про основи, їхній склад та назви Неорганічні основи ще називають гідроксидами, тому що вони складаються з двох частин: атомів металічних елементів та гідроксигруп Е(ОН)х. Наприклад, NaOH, Са(ОН)2, Аl(OН)3. Основи – це складні речовини, які складаються з атома […]...
- Техніка безпеки під час роботи з лугами. Використання основ Тема 2 ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК УРОК 25 Тема. Техніка безпеки під час роботи з лугами. Використання основ Цілі уроку: закріпити й поглибити знання про хімічні властивості класів неорганічних сполук на прикладі властивостей основ; розвивати навички й уміння складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей основ, виконання розрахунків за хімічними рівняннями; повторити правила техніки […]...