Водневий показник розчинів слабких кислот і основ – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага

Related posts:

1. Слабкі кислоти й основи – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Слабкі кислоти й основи У слабких кислот і основ дисоціація є неповною. Внаслідок цього в розчині є недисоційовані молекули. Тому показник pH неможливо розрахувати лише з концентрації кислоти або основи. Додатково потрібна інформація про стан протолітичної рівноваги: Оскільки в цьому випадку концентрація молекул води […]...
2. Сильні кислоти й основи – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Силу кислоти або основи, за Бренстедом, визначають здатністю до протолізу, що залежить від того, як сильно виражена готовність речовини віддавати або приймати протони. Реагент визначає, яку функцію – кислоти чи основи – виконує речовина в реакції. У цьому випадку важливим реагентом є вода, оскільки […]...
3. Водневий показник – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.2. Водневий показник У водних розчинах електролітів (кислот, основ) іонний добуток води залишається практично незмінним, поки їх концентрація не стане дуже великою. Отже, якщо концентрація с(Н3О+) у розчині більша, ніж у чистій воді, то с(ОН-) повинна бути менша, і навпаки. Приклад. Рівновага НСl + Н2O Н3O+ + Сl – […]...
4. Водневий показник розчинів солей – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.4. Водневий показник розчинів солей Багато сольових розчинів мають нейтральне середовище, деякі – кисле або лужне. За Бренстедом, вода при цьому виконує функцію основи або кислоти. Приклад. Натрій хлорид Іон Na+: не вступає в реакцію з водою. Іон Сl-: надзвичайно слабка основа, тому протоліз не відбувається. Розчин натрій хлориду […]...
5. Значення pH буферів – Буферні розчини – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.5. Буферні розчини Суміш слабкої кислоти і зв’язаної основи, або слабкої основи і її зв’язаної кислоти характеризується тим, що її водневий показник при додаванні не дуже великої кількості іонів гідроксонію або гідроксид-іонів практично не змінюється. Розчини, показник pH яких по відношенню до кислот і лугів залишається стабільним, називають буферними […]...
6. Нейтралізація слабких кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація При змішуванні рівних об’ємів соляної кислоти і розчину їдкого натру однакових концентрацій, утворюється нейтральний розчин натрій хлориду, що має показник pH = 7. Таким чином, кислотні і лужні властивості початкових речовин нейтралізуються. Нейтралізація є реакцією взаємодії іонів гідроксонію і гідроксид-іонів з утворенням молекул води: Н3О+ + ОН – 2 Н2О. […]...
7. Протолітична теорія кислот і основ – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.13. Протолітична теорія кислот і основ Теорія електролітичної дисоціації пояснила численні явища і процеси, що відбуваються у водних розчинах електролітів. Так, наприклад, у різних реакціях нейтралізації NaOH + НСl = NaCl + Н2O; КОН + […]...
8. Дія буферів – Буферні розчини – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.5. Буферні розчини Дія буферів Використовуючи константу рівноваги процесу дисоціації кислоти, можна показати дію буфера: – Додавання кислоти, тобто збільшення с(Н3О+). Для збереження рівноваги додані іони гідроксонію реагуватимуть з відповідними іонами А-, утворюючи недисоційовану НА, практично не змінюючи концентрацію іонів гідроксонію. – Додавання лугу, тобто збільшення с(ОН-). Додані гідроксид-іони […]...
9. Проведення титрування – Титрування кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація 3.2. Титрування кислот і основ Проведення титрування Для визначення концентрації кислоти або лугу потрібне таке приладдя: – піпетка для відмірювання певного об’єму кислоти або основи невідомої концентрації; – бюретка для вимірювання розчину відомої концентрації; – Колба Ерленмейера (зі зразком) для розміщення відміряного об’єму розчину, що визначається, невідомої концентрації. Після додавання […]...
10. Теорія Бренстеда – Визначення кислот і основ КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 1. Визначення кислот і основ 1.2. Теорія Бренстеда Багато речовин утворюють кислі або лужні розчини, але не відповідають наведеним визначенням кислот і лугів. Приклад. Розчин амоній хлориду має кислу реакцію, а розчин натрій ацетату – лужну. У зв’язку з цим Йоганн Бренстед і Томас Лоурі сформулювали в 1923 р. нове визначення кислот […]...
11. Кислоти й основи, за Льюїсом – Визначення кислот і основ КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 1. Визначення кислот і основ 1.3. Кислоти й основи, за Льюїсом Визначення, запропоноване Гілбертом Н. Льюїсом, не обмежується розглядом перенесення протонів. Згідно з цим визначенням, кислотами є частинки, атоми яких мають незаповнені валентні оболонки. Кислота – це частинка з незавершеною електронною конфігурацією. Основа є частинкою, яка надає пару електронів для утворення ковалентного […]...
12. Розвиток понять “кислоти” й “основи” – Визначення кислот і основ КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 1. Визначення кислот і основ Кислотами зазвичай вважають речовини, водні розчини яких мають такі властивості: – кислий смак; – розчиняють неблагородні метали, виділяючи водень; – розкладають карбонати (наприклад, вапняк) з виділенням карбон діоксиду; – змінюють забарвлення індикаторів. До основ відносяться речовини, водні розчини яких (луги) мають такі властивості: – мильні на дотик; […]...
13. Електроліз водних розчинів електролітів (кислот, основ, солей) – Електроліз ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ 6. Суміші речовин. Розчини 6.13. Електроліз 6.13.2. Електроліз водних розчинів електролітів (кислот, основ, солей) Під час електролізу водних розчинів електролітів, крім катіонів і аніонів розчиненої речовини, у процесах окиснення і відновлення, що відбуваються на електродах, можуть брати участь молекули води. При цьому можуть […]...
14. Іонний добуток води – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага Рівновага, яка виникає в процесі протолізу, залежить від температури, хімічної природи реагентів і зміщується в бік утворення стійкіших сполук. 2.1. Іонний добуток води Молекула води, згідно теорії Бренстеда, може виступати як кислота або як основа. І навіть у чистій воді відбувається так званий автопротоліз (грец. autos – сам): Проте […]...
15. Назви карбонових кислот КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 5 . Карбонові кислоти Якщо до карбонільної групи приєднана гідроксильна група, то в результаті отримуємо карбоксильну групу – функціональну групу карбонових кислот. Увага: карбонатна кислота належить до неорганічних кислот, хоча вона теж є сполукою Карбону. 5.1 . Назви карбонових кислот Карбонові кислоти мають свій гомологічний ряд. Назви одноосновних карбонових кислот утворюють від […]...
16. Дисоціація води. Водневий показник ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ 6. Суміші речовин. Розчини 6.8. Дисоціація води. Водневий показник Хімічно чиста вода дуже слабо проводить електричний струм. Провідність зумовлена дисоціацією: За температури 25 °С ступінь дисоціації води а = 1,8 · 10-9. Оскільки 1 л води (1000 г) містить 55,56 моль речовини, концентрації […]...
17. Індикатори – Титрування кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація 3.2. Титрування кислот і основ Титрування – це кількісний спосіб визначення невідомої концентрації розчину. При титруванні методом нейтралізації шукана концентрація кислоти визначається за допомогою лугу відомої концентрації. Індикатори Для визначення точки еквівалентності необхідний кислотно-основний індикатор. Такий індикатор є найчастіше слабкою кислотою, яка має інше забарвлення, відмінне від відповідної зв’язаної основи. […]...
18. Дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.8. Дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах За допомогою теорії електролітичної дисоціації дають означення й описують властивості кислот, основ і солей. Кислотами називаються електроліти, під час дисоціації яких як катіони утворюються тільки катіони […]...
19. Кислотні властивості – Властивості карбонових кислот КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 5 . Карбонові кислоти 5.3. Властивості карбонових кислот Кислотні властивості Карбонові кислоти – кислоти середньої сили. їхня сила – тобто здатність карбоксильної групи відщеплювати протон – визначається індуктивним ефектом, який викликається угрупованням, пов’язаним з карбоксильною групою. Карбонові ланцюги викликають +І-ефект, сила якого залежить від довжини карбонового ланцюга. Запам’ятайте: чим довший карбоновий ланцюг, […]...
20. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах Тема 1 РОЗЧИНИ Урок 12 Тема уроку. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах Цілі уроку: поглибити знання учнів про електролітичну дисоціацію на прикладі розчинів кислот, основ і солей; формувати навички складання рівнянь дисоціації на прикладі розчинних кислот, основ, солей; уточнити визначення кислот, основ і солей у світлі теорії електролітичної дисоціації. Тип уроку: засвоєння […]...