Категорія кількісної градації ознаки

Related posts:

1. Категорія співвідносної інтенсивності ознаки ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія співвідносної інтенсивності ознаки Поняття інтенсивності ознаки е реальним, але похідним явищем позамовної дійсності. Воно виникає тоді, коли предмети порівнюються не за ознакою, а за її якісним станом, коли увага зосереджується не стільки на ознаці як властивості предмета, скільки на якості ознаки, що поєднує в собі такі […]...
2. Категорія ознаки предмета за дією ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія ознаки предмета за дією Специфіка відносних прикметників, ад’єктивованих з категорії дієслова, виявляється у спільному для всіх похідних утворень характері ознаки, яку вони передають. Подібно до іменника, категоріальні одиниці якого стали основою для відтворення ознаки за відношенням до предмета, дієслово дало широку палітру значень різноманітної дії, яка […]...
3. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Прикметник становить особливу форму мовних знаків, за допомогою яких відтворюється виявлена в процесі суспільно-трудової практики ознака предметів. Міра ознаки є специфічним денотативним (реальним) значенням, ознака як властивість предмета неможлива без своєї якісної і кількісної градації – спеціального виміру інтенсивності і повноти. Відображення засобами мови міри ознаки, вираженої […]...
4. КАТЕГОРІЯ ОБМЕЖЕННЯ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ КАТЕГОРІЯ ОБМЕЖЕННЯ ОЗНАКИ У поверхневій структурі речення прикметники вищого та найвищого ступенів утворюють синтаксичну категорію обмеження ознаки. Суть нього явища полягає в тому, що ознака, виражена ад’єктивом у функції інтенсивності, сягає тільки певних меж, напр.: “Слово буває гострішим від криці” (з газ.). Тут прикметник вищого ступеня має […]...
5. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗМІСТУ І ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ У КАТЕГОРІЯХ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 6. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗМІСТУ І ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ У КАТЕГОРІЯХ ПРИКМЕТНИКА Структура змісту категорії прикметника не однотипна. У ній знайшли своє мовне відтворення його власна система значень, що грунтується на особливостях ознаки, даної предмету від природи або встановленої за його відношенням до реалій навколишнього світу. У набір категоріальних ознак входять також граматичні значення роду, числа та […]...
6. У чому полягає сутність кількісної теорії грошей М. Фрідмена? Історія економічних вчень НЕОЛІБЕРАЛІЗМ У чому полягає сутність кількісної теорії грошей М. Фрідмена? Розкрийте її зміст та особливості Монетаристська концепція спирається на кількісну теорію грошей. Її сутність така: ціни товарів визначаються кількістю грошей. Збільшується грошова маса – ціни зростають, і, навпаки, скорочується грошова маса – ціни знижуються. Основна властивість грошей – ліквідність. Маючи гроші, можна […]...
7. ПРИКМЕТНИКИ ЗМЕНШЕНОЇ КІЛЬКОСТІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИКИ ЗМЕНШЕНОЇ КІЛЬКОСТІ ОЗНАКИ Словоформи із семою неповноти ознаки, виражені похідними типами якісних прикметників, позначають об’єктивний ступінь слабкості цієї ознаки. З погляду кількісних норм вони є особливим різновидом утворень у колі назв ознаки неоднакового рівня насиченості. Якщо у вихідних прикметниках ознака фіксується в цілісному, не розчленованому щодо […]...
8. ПРИКМЕТНИКИ ЗБІЛЬШЕНОЇ КІЛЬКОСТІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИКИ ЗБІЛЬШЕНОЇ КІЛЬКОСТІ ОЗНАКИ Збільшена кількість ознаки, передана прикметником, означає порівняно з уявно прийнятим еталоном вищий ступінь її концентрації в предметі. Процес кількісної модифікації ознаки відбувається у сфері суфіксального та префіксального словотвору, де афікси, приєднуючись до прикметників помірного ступеня якості, виконують роль прислівників дуже, трохи та ін., […]...
9. Категорія речовинності ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія речовинності Категорію речовинності формують прикметники, які вказують на вміст якоїсь речовини в предметі або матеріал, з якого виготовлений чи складається предмет, напр.: піщаний грунт – грунт з великим вмістом піску; вовняна сукня – сукня виготовлена з вовни, аналогічно мідний дріт, глиняний горщик, ясенова гілка, яблуневий садок, […]...
10. Морфологічні ознаки прикметника Українська мова Частини мови Прикметник Прикметник – це самостійна частина мови, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? Ознака предмета визначається за кольором (червоний), за розміром (великий), за матеріалом (скляний), за приналежністю (братів), за сприйняттям на смак, дотик, нюх (солодкий, м’який, духмяний), за зовнішніми прикметами і внутрішніми […]...
11. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Дієсловом називається самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета як процес і виражає це значення в граматичних категоріях способу, часу, виду, стану, особи (або роду). Дієслово відповідає на питання Що робити? що зробити? що робить? що зробить? та ін. Значення дії, що виражається дієсловами, […]...
12. Граматична категорія МОРФОЛОГІЯ 2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ Граматична категорія Граматична категорія – це інтегральна одиниця, яка обіймає єдиним граматичним значенням декілька взаємопротиставлених і формально виражених родових значень. Так, протиставлення значень “теперішнє” – “минуле” – г “майбутнє”, закріплене в певному наборі матеріально виражених афіксів, утворює категорію, а відповідно й парадигму часу. Розрізняється два типи категоріальних парадигм. Перший тип […]...
13. ПРИКМЕТНИКИ ВИЩОГО СТУПЕНЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИКИ ВИЩОГО СТУПЕНЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ОЗНАКИ Вищий ступінь порівняння, або компаратив (від лат, comparativum), відтворює інтенсивність ознаки в рядах опозиційних пар шляхом протиставлення форми прикметника, який вказує на якість без порівняння, формі прикметника, де якісна ознака передана більшою мірою. За структурно-морфологічним типом творення існує проста, або синтетична, і […]...
14. Граматична категорія числа – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Граматична категорія числа Граматична категорія числа відтворює кількісні співвідношення предметів і явищ навколишньої дійсності і належить до категорій із семантичною домінантою. Числові поняття ця іменна категорія виражає лексемами. Система граматичних значень становить парадигму з двочленним протиставленням числових показників, напр.: учень – учні, студент – студенти, ріка – ріки, зошит – зошити. […]...
15. Граматична категорія відмінка – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Граматична категорія відмінка Серед категорій відмінка, роду і числа іменника провідна роль належить категорії відмінка, особливе місце якого вмотивоване кількома причинами. Відмінок охоплює усю систему номінацій, тому кожна його словоформа є носієм якогось значення, а отже, наділена відповідною функцією. Повна семантична навантаженість відмінка відрізняє його від категорії роду, де семантика […]...
16. Категорія темпоральності ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія темпоральності Лексико-семантична категорія темпоральності становить ряди граматичних форм ад’єктивів, які час існування або буття предмета відтворюють як його визначальну особливість, у відтемпоральному прикметникові часова протяжність явища позамовної дійсності є його ознакою, напр.: “Літній вечір… Гори в млі, В золоті вершини… А під ними ллється десь пісня […]...
17. ПРИКМЕТНИКИ НАЙВИЩОГО СТУПЕНЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИКИ НАЙВИЩОГО СТУПЕНЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ОЗНАКИ Найвищий ступінь інтенсивності ознаки (від лат. Superlativ), його синтетична форма утворюється додаванням префікса най – до форми прикметника вищого ступеня, напр.: меткіший – найметкіший, густіший – найгустіший, глибший – найглибший, потужніший – найпотужніший. Префіксальні компоненти що – і як – виконують функцію […]...
18. Категорія локатива ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія локатива Категорію локатива формують прикметники, які передають ознаку предмета за місцем його перебування, тому в семантиці кожного ад’єктива є вказівка на просторовий об’єкт, у межах якого названий іменником предмет існує, напр.: прибережна трава – трава, яка росте при березі; польова дорога – дорога, яка проходить через […]...
19. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Іменник – це самостійна частина мови, що має значення предметності і виражає його в словозмінних категоріях числа і відмінка та несловозмінній категорії роду і відповідає на питання ХТО? або ЩО? Іменник позначає предмет у найширшому розумінні цього слова. Поняття предметності охоплює назви: речей (Портфель, таблиця, сукня), […]...
20. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Дієприкметником називається особлива відмінювана форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання Який? яка? яке? які? Наприклад: Солодко пахло Утоптаним у землю Набубнявілим житом (Григір Тютюнник). Стояли люди Злякані, Притихлі (Л. Костенко). Дієприкметник поєднує ознаки дієслова […]...
21. ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ – Категорія посесивності ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія посесивності ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ У прикметникові з категорією посесивності пов’язане відображення ознаки предмета через належність його особі. Цю роль у системі граматичних форм ад’єктива виконують присвійні прикметники паралельно з родовим відмінком іменника, пор.: зошит Наталки і Наталчин зошит. За структурою і змістом присвійні прикметники відособлені від класу […]...
22. Категорія аспектуальності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія аспектуальності Категорія аспектуальності – загально-дієслівна категорія, яка охоплює всі без винятку дієслівні утворення: особові дієслова, дієприкметник, дієприслівник, інфінітив і предикативні форми на но-, – то. Ця категорія базується на семантико – словотвірній ознаці – протиставленні дієслівних форм за значенням необмеженості й обмеженості передаваної ними дії або стану. В основі […]...
23. Граматична категорія роду – ТРАНСПОЗИЦІЙНІ ФОРМИ ВІДМІНКІВ ІМЕННИК ТРАНСПОЗИЦІЙНІ ФОРМИ ВІДМІНКІВ Граматична категорія роду Категорія роду іменника покликана реалізувати в реченні його граматичні зв’язки, узгодити синтаксично залежні форми слів з іменником, що їх означає. У системі мови вона знаходить вираження в численних формах слів, які мають різне функціональне призначення; категорії роду не властива універсальність значень – типових однорідних функцій, характерних для всієї […]...
24. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Прислівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прислівник Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Прислівником називається незмінна самостійна частина мови, що виражає сталу ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки або предмета. Наприклад: А Восени шумів-шумів ліс По-осінньому (А. Головко). Знову серце б’ється Молодо і Дзвінко (В. Сосюра). Восени й горобець багатий (Народна творчість). От і Середземне море – тепле, Дуже […]...
25. ПРИСВІЙНО-ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ – Категорія посесивності ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія посесивності ПРИСВІЙНО-ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ Прикметники становлять окрему групу лексем, похіднії: від назв тварин, птахів, риб, зрідка осіб їх приміжне становище між присвійними і відносними прикметниками По лягає в тому, що подібно до присвійних прикметників вони Відтворюють посесивні відношення, тобто в структурі змісту у них помітна сема належності, […]...
26. Категорія – “висловлювання”, “звинувачення” Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Категорія – “висловлювання”, “звинувачення” Всі ці принципи відбиваються і фіксуються в системі категорій. Категорії-основні найбільш загальні поняття логіки. Категорія хоча і є поняттям, проте це не поняття формальної логіки, а поняття діалектичної логіки, основними відмінностями якого є розгляд цього поняття в історичному […]...
27. ОЗНАКИ МОРФОЛОГІЧНОГО СЛОВА – ПРЕДМЕТ МОРФОЛОГІЇ МОРФОЛОГІЯ 1. ПРЕДМЕТ МОРФОЛОГІЇ. ОЗНАКИ МОРФОЛОГІЧНОГО СЛОВА Морфологія (від гр. morphe – форма і logos – слово, вчення) – розділ граматики, що вивчає системи форм слова, або його парадигми, граматичні категорії форм, а також граматичні класи слів (частини мови). Обсяг поняття “морфологія” в різних концепціях визначається неоднаково. При вузькому підході воно визначаються як розділ науки […]...
28. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА Для прикметника як частини мови граматичні категорії роду, числа та відмінка є асемантичними, похідними від однойменних категорій іменника. Зумовлюючий характер іменникових категорій закладений семантичною природою прикметника – називати ознаку предмета, тобто “постійно супроводжувати предмет”, що в мові передається граматичними формами прикметника, які без іменника не вживаються. Ознака як особливість, властивість […]...
29. Основні форми дієслова – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Основні форми дієслова Назва форми Що означає На яке питання відповідає (приклади) Морфологічні ознаки Синтаксична роль Неозначена форма дієслова (інфінітив) Дію, стан як процес Що робити? Що зробити? (читати, прочитати ) Вид, Перехідність/ Неперехідність Будь-який член речення Особове Дієслово Дію, стан предмета Що роблю? Що зроблю? Що зробив? (читаю, прочитаю, прочитав ) […]...
30. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Прикметник – це самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета і змінюється за родами, числами та відмінками. Прикметники відповідають на питання Який? (яка? яке?) Або чий? (чия? чиє?). Наприклад: (який?) справжній герой; (яка?) чорна (чия?) мамина сумка; (яке?) дощове небо. Вираження ознаки предмета – загальне лексичне […]...
31. Категорія персональності/імперсональності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія персональності/імперсональності Категорія персональності/імперсональності базується на семантичній ознаці, що реалізується в синтаксичній структурі. На морфологічному рівні вона виявляється в трьох категоріях: категорії особи, часу і способу. Так, дієслівна форма працюю передає одразу значення особи (1-ша особа однини), часу (теперішній час) і способу (дійсний спосіб). Невелика семантично цілісна й історично замкнута […]...
32. Категорія стану – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія стану Стан – граматична категорія дієслоза, якою передається взаємовідношення суб’єкта й об’єкта в процесі виконання дії. Станові форми передають дві взаємопов’язані станові ситуації, якими розкривається співвідношення реального діяча з граматичним підметом: 1) логічний суб’єкт (діяч) і граматичний підмет збігаються (Людина рубає дерево); 2) логічний суб’єкт (діяч) і граматичний підмет […]...
33. Категорія родів дії – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія родів дії Роди дії – підпорядковані категорії аспектуальності пари дієслів, одне з яких характеризується якимось додатковим семантичним значенням: повторюваності, розподільності, однократності і под. Обидва компоненти або частіше один із них є одновидовим – доконаного або недоконаного виду. Роди дії розвивалися паралельно з категорією виду. Деякі з них (односпрямованість/різноспрямованість: бігти […]...
34. Категорія часу – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія часу Час – граматична категорія дієслова, що виявляє себе в особових утвореннях – переважно дійсного способу,- відносячи дію або стан до моменту мовлення (теперішній час), вказуючи на те, що вона відбувалася до моменту мовлення (минулий і давноминулий часи), чи на те, що її здійснення почнеться після моменту мовлення (майбутній […]...
35. Категорія виду – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія виду Вид – граматична категорія дієслова, що виступає як центральна щодо загальнішої дієслівної категорії – аспектуальності. Категорія виду властива українській та іншим слов’янським мовам. Семантичною ознакою категорії виду є протиставленість двох форм – доконаної і недоконаної – за ознакою обмеженості і необмеженості тривання дії. Це одна з найскладніших категорій, […]...
36. Категорія закон Категорія закон – внутрішньо необхідна, стала й суттєва форма зв’язку між основними протилежними сторонами, властивостями, ступенями розвитку явищ і процесів об’єктивного світу, через які (форми) суперечність зароджується, функціонує, розвивається і переходить у вищі форми. Основними аспектами К.”з”. Гегель вважав: 1) єдність, ідентичність в явищах, спокійний зміст явища; 2) закон є суттєве явище, суттєве відношення і […]...
37. Категорія способу – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія способу Спосіб – граматична категорія дієслова, яка виражає ставлення мовця до можливості, бажаності, необхідності й інших умов здійснення дії чи реалізації стану. Семантична суть категорії способу полягає в протиставленні реальних дій (дійсний спосіб) ірреальним модальним діям (недійсні способи). Способові значення реалізуються в формах, що є разом з тим носіями […]...
38. Стилетвірні й нестилетвірні ознаки як лінгвальні основи стилю – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стилетвірні й нестилетвірні ознаки як лінгвальні основи стилю Кожен мовний стиль формується із стилетвірних і нестилетвірних явищ, особливостей. Саме стилетвірними мовними одиницями один стиль мови відрізняється від усіх інших стилів. Такі засоби зосереджують у собі неповторну стильову своєрідність, сконцентровано виявляються в одному стилі, а в інших простежуються лише частково. Наприклад, слова і […]...
39. Слова, що називають ознаки предметів. Роль прикметника (без уживання терміна) у мовленні. Вимова й правопис слова ознака Урок 56 Тема. Слова, що називають ознаки предметів. Роль прикметника (без уживання терміна) у мовленні. Вимова й правопис слова ознака Мета: ознайомити учнів зі словами – ознаками предметів; формувати вміння ставити запитання до назв ознак предметів; збагачувати лексичний запас учнів; виховувати старанність, уважність. Обладнання: предметні малюнки перцю, кавуна, тигра. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. […]...
40. Встановлення родової ознаки за семантикою слова – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Встановлення родової ознаки за семантикою слова Іменниками граматичного роду є назви неістот. Вони зумовлюють асемантичний аспект категорії, оскільки рід їх не вмотивований реальним розрізненням об’єктів за статтю, а діє як засіб узгоджувального зв’язку, напр.: стіл (чол. р.) і сіль (жін. р.). Не є вичерпним та абсолютним родовий поділ іменників за кінцевими […]...