Категорія локатива
ПРИКМЕТНИК
5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Категорія локатива
Категорію локатива формують прикметники, які передають ознаку предмета за місцем його перебування, тому в семантиці кожного ад’єктива є вказівка на просторовий об’єкт, у межах якого названий іменником предмет існує, напр.: прибережна трава – трава, яка росте при березі; польова дорога – дорога, яка проходить через поле; лісова галявина – галявина, яка розташована в лісі.
За змістом прикметники з просторово-локативним значенням
Вираження
Зрідка у групі ад’єктивів із семою локатива можливі випадки паралельних різноморфемних похідних, тотожних за змістом, напр.: лісний і лісовий. Пор.: “По долині росла осока понад водою, цвіли купами лісові квітки” (І. Нечуй-Левицький) і “… по обох боках дороги гей би засіяв лісними і польовими квітами” (Н. Кобринська); “Лісова прохолода освіжала людей і коней” (Г. Тютюнник) і “… вона серед лісної прохолоди та вільного польового повітря набралася сили та здоров’я” (Панас Мирний); “У розкрите вікно вривається лісне повітря” (І. Волошин); “… кілька разів вдихнув на повні груди пахуче лісове повітря” (Г. Тютюнник).
У контексті речення прикметники, називаючи локативну ознаку, можуть конкретизувати її додатковою вказівкою на місце, простір, вихідний або кінцевий пункти руху, контактний напрямок, шлях руху тощо, напр.: “У пошуках пройшовши цілий світ, Спиняюсь біля кримської агави” (М. Руденко); “Он степове село розляглося В балці веселій та милій” (Леся Українка); “Під час закордонної подорожі по Італії… набрели в Турінському парку на браму середньовічного замку” (К. Станіславський); “Сади, омиті музикою згадок, Ковтають пил міжселищних доріг” (Л. Костенко); “Для мене ті захмарні верховини були мовби символами розвінчаної недосяжності” (О. Гончар); “Мчать козаки степами та лісовими дорогами, через річки, день і ніч” (О. Довженко).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...