Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями. Види текстів у діловому, професійному мовленні. Тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення
НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
§11. Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями. Види текстів у діловому, професійному мовленні. Тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення
Мовлення – річка, мова – її джерело.
Г. Сковорода
205.1. Прочитайте тексти. Визначте стиль кожного. Доберіть заголовки.
1. У Всесвітній день Землі – 22 квітня – нам пропонують замислитися над долею планети. Ми щодня по ній топчемося, засмічуємо, ображаємо, не звертаємо уваги, зневажаємо, а вона,
2. Донедавна дослідники історії Північної війни 1700- 1721 років і шведсько-українських відносин XVII-XVII століть у пошуках документальних джерел тієї епохи концентрували свою увагу переважно на архівах нинішньої шведської столиці – Стокгольма. Та ці сховища були ретельно вивчені ще на початку минулого століття, коли відзначалося 200-річчя Північної війни.
Тільки дехто з учених звертався до інших архівів. Так, наприклад, відомий шведський історик Петер Енглунд при написанні своєї неодноразово перевиданої та перекладеної різними мовами книги “Полтава. Розповідь про загибель однієї армії” (переклад українською вийшов торік) опрацював матеріали справи 141 рукописного відділу бібліотеки Упсальського університету, де відшукав старовинну гравюру гетьмана Івана Мазепи. Українські дослідники вирішили продовжити вивчення фондів цієї бібліотеки.
Міркування при цьому були такими. Упсальський університет, заснований 1477 року, є найстарішим у Скандинавії. І хоча з 1634 року офіційною столицею Швеції є Стокгольм, Упсала, перша столиця, ще довго відігравала роль впливового політичного центру країни (О. Дубина).
II. З’ясуйте синтаксичні функції виділених слів і частин речень. Поясніть розділові знаки.
III. Аргументуйте належність текстів до книжних стилів.
Живе поезія у мові
206.1. Проведіть дослідження. Прочитайте мовчки, а потім прослухайте в аудіозапису поезію Павла Тичини. Як впливає інтонація на сприйняття змісту? Які відчуття виникають у вас як слухачів? Чим різняться усний і письмовий варіанти тексту?
Світає…
Так тихо, так любо, так ніжно у полі.
Мов свічі погаслі в клубках фіміаму,
В туман загорнувшись, далекі тополі
В душі вигравають мінорную гаму.
Вже дніє поволі…
Так тихо, так любо, так ніжно у полі.
Світає…
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі,
Лиш птах десь озвався спросоння ліниво
Та темний бовван на козачій могилі
Про давнє минуле кричить мовчазливо.
Видніє щохвилі.
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі.
Світає…
Промінням схід ранить ніч, мовби мечами.
Хмарки по всім небі й собі взолотіли,
Безмовні тумани тремтять над полями.
Підхоплююсь з ними і я, посвіжілий.
О, глянь, що над нами!
Розкраяно небо – мечами, мечами…
Розкраяно небо – мечами, мечами…
II. Яку роль у тексті відіграє повтор слова світає? Як називається цей художній засіб?
Комунікативний практикум
III. Перекажіть вірш, використовуючи фотоілюстрацію. Якою формою тексту ви скористаєтесь? Чим відрізняється римований текст від прозового?
Зверніть увагу! Тексти класифікуються за такими ознаками:
– за характером побудови (від 1, 2, 3 особи);
– за характером передачі чужого мовлення (пряма, непряма, невласне пряма мова);
– за участю в спілкуванні двох і більше співрозмовників (монолог, діалог, полілог);
– за функціонально-смисловим призначенням (опис, розповідь, роздум);
– за стильовим розмежуванням (функціональні стилі);
– за типом зв’язку речень у тексті (тексти з послідовним і паралельним зв’язком).
Комунікативний практикум
207. Підготуйте повідомлення про класифікаційні ознаки текстів і виступіть із ним перед учнями 9 класу.
208. Схарактеризуйте текст за наведеними вище ознаками. Запорізький дуб, дуби Шевченка, Палія… Скільки їх, зелених велетів, пережили віки й лихоліття, стоять перед нами живими свідками подій, припорошених пилом історії! Певно, знайдеться на Україні ще й дуб – сучасник Мономаха.
В українській флорі дуб – найдовговічніша рослина: до 1000 років і більше живе він. Природа обдарувала дуб такою силою життя, що він здатен протистояти всім незгодам часу. Як символ непохитної волі й могутності дуб посів одне з чільних місць в українському фольклорі.
Ідеться про дуб звичайний, найбільш поширений в Україні – від Полісся до Чорного моря, від Карпат до Азовського моря (Г. Смик).
Складаймо професійне портфоліо
209. Виберіть текст за напрямом профілю. Доповніть його своєю інформацією, дотримуючись типу і стилю авторського мовлення.
1. Спортивний напрям
Сліпучою білизною тільки що впалого снігу виблискують схили гір. Глядачі, мружачись від весняного сонця, спостерігають за перебігом змагання.
Зигзагом збігає вниз лінія прапорців. Свище вітер. Величезні сосни і волохаті ялини, що якимось дивом вибралися на сіру скелю, розгойдуються з боку в бік.
Раптом із самої вершини, злегка пригнувшись, помчався лижник. Усе швидше, швидше… Поворот… Ще поворот… (З газети).
2. Суспільно-гуманітарний напрям
Катерина Мотрич запропонувала Україні чудову “Молитву до мови”. Письменниці вдалося розкрити становище рідної мови, її трагічну долю в минулому й зараз. Мова у творі персоніфікована. Щоб підкреслити її силу, авторка виводить її в образі жриці, “що стояла на чатах коло вівтаря нашого національного Храму й не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверності, ганьби” (О. Слоньовська).
3. Природничий напрям
Одні не терплять присутності в домі собак чи котів, а інші вважають їх повноправними членами родини. Та хоч яким би неоднозначним було ставлення людей до домашніх улюбленців, ніхто не заперечить, що вони впливають на наше життя надзвичайно сильно. Не один раз доводилося чути, як коти чи собаки допомагали хворим стати на ноги, зняти емоційний стрес, позбутися головного болю чи просто поліпшити настрій. І останні медичні дослідження це підтверджують. Так, англійські лікарі довели, що люди, які мають вдома котів чи собак, значно рідше звертаються до медичних закладів. Крім того, що коти й собаки – це своєрідні лікарі, вони ще й вірні та надійні друзі… (І. Філіпченко).
Зверніть увагу! Розрізняють дві основні форми тексту – усний і писемний текст. Особливості писемного тексту такі:
– писемний текст є результатом писемного мовлення;
– писемний текст має зоровий (оптичний) характер, він сприймається зором (візуально);
– писемний текст виражається за допомогою системи спеціальних писемних знаків – букв;
– писемний текст виступає у двох формах – рукописній і друкованій.
Характерною особливістю усного тексту є сприйняття на слух (акустичність).
Для текстів характерна багатожанровість. Жанри пов’язані зі стилями. Кожен стиль володіє розгалуженою системою жанрів.
210.1. Прочитайте обидва тексти. Визначте стиль і жанр кожного.
1.ТАЛАНОВИТИЙ МАЕСТРО
Роботи Миколи Сядристого об’їхали весь світ. Найбільше його творчість вражає ті народи, які мають навички копіткої ручної праці, наприклад японців.
Маестро примудрився зробити з половинки макової зернини чудове гніздечко для трьох золотих пташенят. Створив зі шматочка вишневої кісточки портрет – барельєф Соломії Крушельницької і розмістив його на мініатюрному метеоритику.
З-поміж створених Сядристим див – найменший у світі електричний годинник, якого він уставив замість ока золотій бабці! Складається цей годинник зі ста тридцяти деталей (За О. Лань).
2. СТАТТЯ 17
Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності (Конституція України).
II. Виконайте завдання за текстом:
1. Доведіть, що для текстів властиві основні ознаки: змістовність,
Зв’язність, інформативність та ін.
2. У чому виявляються стильові і жанрові відмінності текстів?
3. Назвіть жанри публіцистичного й офіційно-ділового стилю.
4. Визначте мікротеми в кожному тексті й аргументуйте їх співвідносність з абзацами.
211.І. Проведіть дослідження. Прочитайте текст в особах. Яку роль
Відіграє розповідь від першої особи? У чому самобутність автора? Яку роль відіграє діалог? Доведіть, що це художній текст.
…Ось уже й сонце золотою пучкою постукало в моє вікно, а за вікном на тепло заворкували голуби. Пора й до школи. Збираючи книжки, я почув, як надворі загуркотів віз, як заскрипіла наша хвіртка*, обізвалась радісно качка, загупали швидко кроки, забряжчали одні й другі двері, і на порозі, наче
Весняночка, стала розрум’янена і осяйна Мар’яна. На її новенькому кожушку в петельці погойдувалось два перших підсніжники.
– Добрий день і доброго здоров’я вам у хату! – приклавши руку до грудей, низько вклонилась вона батьку-матері й мені.
– Доброго здоров’я, Мар’яно, доброго здоров’я, дитино, – дрогнув голос у матері.
Ми всі зрозуміли: з чимсь незвичним, великим прийшла до нас дівчина.
Мар’яна притулилась до матері, щось зашепотіла їй, і на материних віях заблищали сльози.
– Не плачте, тіточко, бо я сама розплачусь, – сміючись, заплакала Мар’яна.
– Який же він, твій місяць?
– Отакої! Невже ви його влітку не бачили, коли він до мене у ваш садочок приходив? – здивувалась дівчина.
Мати вибачливо посміхнулась:
– Ти тільки шепотіла мені про свого козака, а показати забулась.
– То вийдіть – погляньте, – кивнула головою на вікно. – Сидить собі на возі й так пишається, що далі нікуди. – І вже тихо, тільки матері сказала: – Він княгинею і зіронькою називає мене…
На вулиці стоять запряжені коні. Молодий, горбоносий парубок в шинелі красиво повертає голову до нас і приязно посміхається. Батько першим підходить, здоровкається з ним.
– Зумів же ти, парубче, назоріти* дівчину. Довго таку треба було попошукати.
– А я таки й довго шукав її. Три роки в сідлі проїздив (М. Стельмах).
II. Доберіть два заголовки до тексту так, щоб один відображав тему, а другий – основну думку.
III. Зробіть висновок. Перекажіть текст від третьої особи. Що від цього зміниться? У чому перевага авторської розповіді?
Допоможіть знайти помилку!
– Думки необхідно виражати зрозуміло. Зрозумів, Даниле? – звернулася Ольга.
– Зрозуміло, що зрозумів, – засміявся хлопець.
Видатні українці
212.1. Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку. Доберіть свої варіанти заголовка.
Був у батька Хмеля полковник Морозенко. Вельми славний був лицар. І всюди він був перший: і під Жовтими Водами, і під Корсунем, і під Пилявцями та й ще й під Кам’янцем-Подільським громив з чернею кляту шляхту голопузу. А ще спільно із загонами Максима Кривоноса здобував Високий Замок у Львові.
Кажуть, прийшов на Запорозьку Січ Станіславом Морозовицьким, а став Нестором Морозенком. З власної волі зрікся шляхетської віри, бо не міг спокійно дивитися на гірку долю українського люду, що стогнав у панському ярмі та бунтував проти сваволі і безправ’я. А ще розповідають: мав Морозенко розум за десятьох та кохався у книгах велемудрих*. І полюбив його Хмель, як сина рідного, і нарік його, орла сизокрилого, полковником за битви звитяжні. А вже чернь простолюдна йшла грізною силою за своїм полковником. Не лякали її ні вогонь, ні вода, ні гармати військ шляхетських. Де пролетить кіннота Морозенка – засіяне поле трупом ворожим.
Боялася шляхта одного імені Морозенка і за всяку ціну хотіла знищити його. Що тільки не робили підлі пани! Підсилали таємних вбивць, робили засади, три рази стріляли по нім куплені золотом найманці.
– Козацьке тіло шляхетська куля не бере! – сміявся Морозенко (Нар. творчість).
II. Виконайте завдання за текстом.
1. Визначте, яким способом пов’язані речення в тексті – послідовним
Чи паралельним.
2. У першому абзаці назвіть засіб зв’язку речень і запишіть речення, що розкриває його зміст.
3. Випишіть словосполучення іменників із прикметниками, що характеризують мужність і лицарство Морозенка.
4. Поясніть значення слова велемудрий. Доберіть до нього синоніми.
5. З’ясуйте правило, за яким у третьому реченні стоїть двокрапка. Пригадайте пунктограми в реченнях з однорідними членами.
III. Зайдіть на сайт Інтернету Www. greatukrainians. com. ua і доберіть
Інформацію про легендарного героя Морозенка. Чим різняться переказ та історичний факт?
213.1. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку.
ТАЛАНТ, ЩО ДАРУЄ ТЕПЛО
Чи ви чули щось про мшанкові вапняки? Це – кримські вапняки. Скажімо, середньовічне місто-фортеця Мангуп у Криму – великий, складений мшанковими вапняками поклад.
У літературі можна вичитати, що вапняк мшанковий, найдавніший будівельний матеріал, вирізняється високою міцністю, довговічністю, винятковими декоративними якостями, однорідністю структури, простотою обробки…
Хтось, може, й проминув би без уваги облицювальну плитку з натурального каменю, мшанкового вапняка світлого кольору. Але тільки не Юрій Шковира. Минулої осені привіз із Криму покинуті, вибракувані плитки. Й усеньку осінь і зиму провов-
Тузився над ними, створивши зо два десятка робіт. При цьому звернувся до давньогрецьких, єгипетських, перських сюжетів. Ось грецький воїн на колісниці цілиться в когось з лука. А їхні сучасники-філософи, навпаки, застигли в замислених позах.
Землю, що прокинулася, радісно вітає бог Сонця – Геліос. Променистий бог виїздить на небо з берегів Океану в золотій колісниці, викуваній богом Гефестом, запряженій четвіркою крилатих коней… (М. Чабан).
Комунікативний практикум
II. Складіть міркування на тему “Талант – що це: дар Божий чи копітка праця?”. Запишіть ваш варіант тексту.
214.1. Перекладіть текст. З’ясуйте, що спільного й відмінного в побудові текстів двох мов – української і російської.
Функционально-смысловой тип речи – это своего рода модель коммуникации. И при определении механизмов образования тексте прежде всего избирается сама модель коммуникации, т. е. учитываются конструктивные признаки речевого акта, совокупность которых и формирует модель.
К конструктивним признакам относятся:
1) коммуникативная целеустановка;
2) предмет (содержание) коммуникации;
3) признаки ситуации, в пределах которой осуществляется коммуникация;
4) социальная характеристика участников коммуникации.
Совокупность этих признаков и создает систему речевых
Ситуаций, а тип речевой ситуации определяет конкретную модель коммуникации (сообщения). В рамках каждого типа речевой ситуации формируются достаточно стандартные формы реализации их в тексте. Рождается стереотипность речевого поведения, которая отражается на нормах речевой организации текста. Текст соответсвенно приобретает ту форму, которая помогает ему выполнить данную комуникативную задачу (Н. Валгіна).
II. Що нового ви дізналися про функціонально-смислові типи текстів – опис, розповідь і роздум?
215.1. Прочитайте текст. З якого збірника взято уривок? Які засоби
Створення комічної розповіді використав Остап Вишня? Складіть план і перекажіть текст, дотримуючись авторської манери викладу.
Сом – риба осіла. Живе сом у якійсь одній ковбані і майже ніколи її не кидає. Дорослий сом. Молоді соменки й соменята – ті меткіші, вони бродять по всій річці, на чужі “вулиці” запливають.
Чим живляться соми, що вони їдять? Соми їдять рибу, жаб, каченят, гусят…
Найкраще ловиться сом теплими літніми місяцями, вночі. Ловлять сомів вудочками, бере він і на спінінг, а великий – на спеціальні великі гаки.
Чим можна наживляти гаки на сома? Черв’яками, живцями, жабами, можна чіпляти шматки м’яса і т. д.
На великих сомів на гака, як ви мали нагоду пересвідчитися з нашої розповіді, найкраще чіпляти гусака або гуску, собаку сетера-гордона або бурого чи гімалайського ведмедя. На білого ведмедя сом не бере, бо білий ведмідь – звір полярний, а сом любить теплі води й не дуже холод них звірів.
Як ловити сома?
Дуже просто: наживляйте гачка, сидіть і чекайте. Почне клювати – підсікайте. Підсікши – витягаєте. Витягши – зразу ж беріть ножа й розчиняйте сома, бо були випадки, коли в сома в череві знаходили різні цікаві речі: копчену ковбасу, вареного рака й пару цілісіньких шпротів. Отже, іноді сом вам принесе не тільки самого себе як свіжу й дуже смачну рибу (якщо її засмажити), а ще й неабияку холодну закуску.
Інтересна риба сом!
За царського режиму, як свідчать дореволюційні рибалки – письменники, сом важив до 400 кілограмів, ковтав собак і ведмедів. Можливо, що з розвитком рибальства сом важитиме тонну і ковтатиме бугаїв і невеличкі буксирні пароплави…
Все можливо, хоч ми особисто, рибалки-письменники, у це не дуже віримо…
А сома… сома мені самому довелося бачити такого завбільшки, як комбайн. Тільки трохи довшого.
Це, дорогі наші читачі, серйозно і без жодного перебільшення (Остап Вишня).
II. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання за текстом.
1. Чому Остапа Вишню називають чудотворцем українського сміху?
Знайдіть у тексті місця, що викликають щирий сміх.
2. Запишіть іменники – назви різних тварин у чотири стовпчики: іменники I, II, III, IV відмін. Доведіть правильність виконання.
3. Знайдіть у тексті гіперболи і доведіть, що вони – один із засобів гумору.
4. Яку роль у тексті відіграють повтори слова сом?
5. Виконайте синтаксичний розбір останнього речення.
Читайте українською
Івасюк М. Монвлог перед обличчям сина. – Чернівці: Молодий буковинець, 2007.
216.1. Прочитайте анотацію до книги Михайла Івасюка “Монолог перед обличчям сина” (с. 154) й уривок із неї.
Ця книга про геніального композитора, творця “Червоної рути” Володимира Івасюка. Навіть відстань у понад тридцять років від часу трагічного зникнення і загибелі великого митця не послаблює інтересу до цієї книги, а, швидше, навпаки – посилює його. Івасюкові пісні та інструментальні твори продовжують активно жити, духовно збагачувати українців.
ЧЕРВОНА РУТА
… Пісні злетіли на дужих крилах своїх мелодій, які милували не лише слух, а зворушували серця молодих і старших. Про “Водограй” згадували менше, рідше, а фантастична “Рута” всіх приголомшила своєю неординарною суттю, подіяла на уяву, по-справжньому здивувала. Її широка популярність викликана передовсім новим образом, новим символом у літературі й пісні. Вона дуже скоро починає обростати романтичними оповіданнями, легендами, казками, її піддають найрізноманітнішим інтерпретаціям. І це не дивина – вона ж сама споконвіку жила в легенді на нашій землі, чекаючи, щоби хтось, молодий і сміливий, відкрив її і дав їй місце в людській свідомості.
Рута взагалі цвіте жовтим суцвіттям, але трапляється й таке, що вона один раз на десять років зацвітає червоно. Чим пояснити цю таїну? Її розкриває стародавня грецька легенда про кохання юнака і дівчини. Від їхніх почуттів розквітали поля й ліси, люди раділи, співали пісень.
Та на горе закоханим врода дівчини викликала любов у серці старезного бога Еола, який почав залицятися до красуні. Удень і вночі він її чарував облесними словами та обіцянками, хотів, щоби дівчина зиркнула на нього прихильно і відповіла любов’ю на його пестощі. Та вона й чути не хотіла про нього – була вірна юнакові.
Ревнощі запопадливого Еола не знали стриму. Він геть оскаженів і нарешті помстився за своє нерозділене кохання та потоптану й зневажену гідність божка. Він вибрав хвилинку, коли закохані прийшли на побачення, накинувся на хлопця й дівчину і відняв у них життя.
Жалюгідний стариган! Хоча йому було вже понад тисячу літ, не міг сягнути просту істину: кохання твердіше від каменя, палкіше від вогню і сильніше від смерті.
Любов дівчини і юнака не загинула, а перетворилася у дві квітки: у руту із жовтим суцвіттям і червонястими листочками та лілувато-рожевий ясенець. Вони, як двоє дітей, завжди і всюди одне біля одного. Ясенець трохи вищий, – ніби для того, щоби пильнувати, аби якийсь стариган не забрав його кохану.
І рута не байдужа до ясенця: один раз у десять років розквітає червоним цвітом, аби коханий милувався нею й увібрав її вроду в своє серце. Якщо під час того чудодійного цвітіння будь-яка дівчина знайде той дивоцвіт, то візьме в нього всі чари і причарує назавжди свого коханого легеня.
В Україні відомі різні варіанти цієї легенди. Так, літературознавець О. Ю. Романенко в нарисі “Чар-зілля” розповідає про дівчину-гуцулку, яка шукає червону руту:
“Вона спотикається об коріння, падає, піднімається, знову долає темряву і страх. І коли вже, здавалося, вибилася зовсім із сил, не мала змоги підвестися, побачила раптом попереду чарівний вогник. Так, це вона, чарівна рута-квіткаї Небагатьом судилося побачити її й зірвати… Тільки раз у двадцять років заполум’яніє на руті червоний цвіт замість звичайного жовтого, і то ненадовго. Знайди в собі сили, підведись, зірви чарівний цвіт, і він принесе тобі щастя. Ти будеш коханою завжди, ти не відатимеш гіркоти розлуки й гострого болю зради. Зірви ж скоріше квітку і вручи її красному легеню, що з’являється щоночі в дівочі сни, і ви станете нерозлучними довіку.
О, чарівні легенди Карпат! Скільки вас виринає із сивої давнини, скільки вас твориться довкола!”
Та червона рута – це не західноукраїнський чи буковинський регіональний символ, а загальноукраїнський, який побутував у різних варіантах у багатьох частинах України, відбиваючи важкі події в історії нашого народу… Так, Тарас Мельник і Сергій Козак розповідають, що червона рута з’явилася в часи лихоліття, коли Україна стогнала від набігів різних поневолювачів. Та чарівна диво-квітка пов’язується з боротьбою наших предків-українців за своє вільне життя.
…Ворожа навала вдерлася на українську землю, грабувала, спалювала, знищувала все дощенту, але червону руту жорстокі напасники не могли знищити – вона зосталася жити: спалахувала тільки голубим полум’ям, але не згоряла у вогні. Була символом вічно живого і незнищенного українського народу. Та ось настало горе. Одного парубка схопили хижі заброди і запроторили на невільничу галеру. То була така гнітюча і важка неволя, а ворог такий жорстокий, що галерники втратили надію на порятунок. Але сталося диво. Кохана того парубка важко побивалася, гірко оплакувала його сумну долю. Дівчина добре знала, в чиїх руках він перебував. Коли з України відлітали журавлині ключі, кохана піднесла вгору червону руту і попросила одного з тих птахів: “Передай, любий журавлику, цю квітку моєму коханому, хай він пам’ятає мою любов до нього”. Журавель узяв у дзьоба ту диво-квітку,
І, пролітаючи понад морем, побачив галеру з невільниками. Опустився до неї й кинув парубкові-невільникові подарунок коханої. Полум’я червоної рути розворушило серце коханого та його побратимів. Вони згадали рідну Україну, батьків,
Одна з численних платівок із піснями В. Івасюка
Матерів, коханих дружин і дітей. Ці спогади розбудили в них неймовірні сили. Галерники побили своїх наглядачів і, захопивши корабель, ніби полетіли до берегів рідного краю.
… Значно пізніше, уже будучи популярним співаком, народним артистом України, Василь Зінкевич напише: “Ті, чия юність припала на другу половину шістдесятих років двадцятого століття, добре пам’ятають, як весняним вихором, стрімким птахом вилетіла в широкий світ пісня Володимира Івасюка “Червона рута”, її прекрасна мелодія, в якій органічно злилися, поєдналися сучасні ритми з кращими елементами традиційного українського співу, звучала повсюдно – з професійної і самодіяльної сцени, з голубого екрана, на студентських вечорах і сільських весіллях, у наметах геологів та прикордонних заставах… “Червону руту” люди прийняли всім серцем, бо це була чесна пісня. Це була не позичена, а ніби самим народом написана пісня, яка, без перебільшення можна сказати, стала чи не найвищим проявом української естради, що тільки-но, зрештою, почала зароджуватися”. Поява “Червоної рути” й “Водограю” – незабутня подія у творчому житті Володі. Вони – яскраві зразки пісень, що свідчать про обдарованість їхнього автора. Народ відкриває для них свої серця, надаючи спочатку перевагу “Червоній руті”, а трохи пізніше “Водограю”.
II. Якщо ви хочете прочитати про інші епізоди з життя відомого українського композитора, шукайте книжку Михайла Івасюка “Монолог перед обличчям сина”.
Бібліографічне бюро
Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994.
Томан І. Мистецтво говорити. – К.: Політвидав України, 1989.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
Виступ на семінарах, зборах, конференціях
Уміти просто і красиво спілкуватися – це ціла наука.
К. Станіславський
217.1. Прочитайте текст. Визначте його стиль і жанр. Доберіть заголовок.
Важко визначити, що таке національна ідея взагалі, бо її можна розуміти як зберігання материнської мови, обрядових звичаїв і т. ін. для окремої людини, родини чи громад, які проживають за межами рідного етносу. Але можна з’ясувати, що таке національна ідея для конкретного народу, який має свою мову, культурні й духовні традиції, пам’ять про своє минуле, характерні риси ментальності, економічні інтереси, територію, своєрідні способи добування засобів до життя. Національна ідея поєднує в собі визначальні прикметності народу і вимагає від нього для їхньої оборони та розвитку створення власної, ні від кого не залежної державної організації.
Отже, національна ідея – це творець, захисник, відновлювач і будівничий державності народу, його дух свободи, вищий рівень самоусвідомлення, ознака інтелектуальної зрілості, його здатність впливати на формування позитивного для себе політичного міжнародного клімату (Д. Павличко).
II. Доведіть, що текст має впливову силу на читача.
III. Випишіть із тексту ключові слова і з’ясуйте їх значення.
Скарби фразеології
218.1. Прочитайте текст. Визначте його стиль і жанр.
СІМ П’ЯТНИЦЬ НА ТИЖДЕНЬ
Людей, які не вміють дотримувати свого слова, часто змінюють свої погляди й рішення, не виконують обіцянок, ніхто не поважає. Про таку людину говорять, що в неї “сім п’ятниць на тиждень”. І це дуже влучна характеристика. А чому саме сім п’ятниць, а не понеділків чи вівторків? Щоб відповісти на це запитання, повернемося на кільканадцять століть назад. П’ятниця в ті далекі часи була останнім днем тижня – вихідним і базарним. На базарах не лише продавали та купували, а й вирішували різні важливі питання. Хлібороб, скажімо, просив коваля, щоб той викував йому до жнив серп чи косу, гончареві замовляв десяток глечиків. Багатий господар, який сам не міг впоратись зі своїм господарством, знаходив на базарі робочу силу – бідняків, що шукали, до кого б піти у найми. Тут же, у присутності кількох свідків, складалася своєрідна угода, розірвати яку чи частково змінити можна було при тих самих свідках і на базарі – тобто в одну з п’ятниць. Проте траплялися й порушники цього звичаю. Вони дуже часто відмовлялися від однієї угоди, щоб укласти іншу, вигіднішу. З такими користолюбцями ніхто не хотів мати справи. Адже про них ширилась недобра слава, що в них сім п’ятниць на тиждень (А Копельський). (І. Доведіть, що цей текст – розповідь з елементами роздуму. Аргументуйте прикладами.
Комунікативний практикум
III. Чи зустрічали ви таких людей, про яких ідеться в тексті? Як ви ставитеся до їхньої поведінки? Обгрунтуйте свою думку і викличте однокласників на дискусію.
Скарби фразеології
219.1. Уявіть ситуацію. Вам треба підготувати виступ на уроці-семінарі з теми “Фразеологія української мови”, пов’язаний з аналізом прислів’їв. Наприклад: Наговорили сім мішків гречаної вовни: Сім раз одміряй, а один раз відріж, П’яте колесо до воза. Одна нога тут, а друга там; Обіцяного три роки ждуть. Готуючись до виступу, знайдіть у довідковій літературі тлумачення фразеологізмів і спирайтеся на поданий вище у попередній вправі як зразок.
Комунікативний практикум
II. Побудуйте висловлювання із власним міркуванням про зміст і вживання фразеологізмів. У яких ситуаціях уживання цих прислів’їв і приказок буде доречним?
220.1. Ознайомтеся з текстом. Сформулюйте і запишіть у зошити визначення кожного виступу.
Виступи можна класифікувати залежно від їх мети: 1) інформувати, 2) переконувати, 3) розважити.
До виступів, мета яких полягає в інформуванні слухачів, належать звіти, лекції, доповіді. Під однією спільною назвою часто розуміються виступи, що виголошуються за різних випадків та обставин… Головною метою всіх виступів є інформування слухачів.
У короткому виступі промовець пояснює або визначає проблему, розчленовує її на окремі питання. Міркування треба будувати так, щоб вони були зрозумілими для слухачів.
Для виступу, мета якого полягає в тому, щоб переконати в чомусь слухачів, спрямувати їх на певні дії, зміну поглядів, характерним є те, що він, як правило, звернений і до розуму, і до почуттів. Суть справи промовець звичайно викладає на підставі логічних міркувань, впливаючи на емоції та почуття слухачів.
Успіх виступу залежить від добору аргументів. Доцільно починати його з переконливих аргументів, а під кінець викласти найдійовіші з них.
Зовсім іншу мету має розважальний виступ. Головна мета популярної веселої лекції, тосту, слова на весіллі або на святкуванні дня народження – розважати присутніх.
Найхарактерніший метод підготовки такого виступу – це проаналізувати тему й визначити, що в ній незвичайне, нове й комічне. Однак розважальний виступ не повинен бути просто добіркою веселих історій і фактів. Основа його повинна бути серйозною (І. Томан).
II. Виконайте завдання до тексту.
1. Розкажіть, що нового ви дізналися з тексту.
2.Доведіть, що інформаційний виступ варто проводити у формі розповіді, переконувальний виступ краще побудувати у формі міркування (роздуму), а розважальний може поєднувати всі три типи мовлення – опис, розповідь і роздум.
3. Об’єднайтеся в групи, підготуйте тези двох виступів (інформативного й переконувального) з теми “Без фантазії немає мистецтва, як немає й науки” (Ф. Ліст) й виголосіть їх у класі.
4. Удома підготуйте текст розважального виступу й проведіть конкурс на краще привітання з нагоди дня народження учителя, однокласника, батька, матері, брата, сестри тощо.
Цe варто знати
221. Прочитайте. Якою ще інформацією ви могли б доповнити наведені відомості?
Ті, хто з дитинства спілкуються щодня двома мовами, набагато повільніше втрачають розумові здібності у похилому віці.
Діти-білінгви відрізняються високими творчими здібностями.
Ввічливість у спілкуванні завжди обеззброює.
Великою є перевага живого слова перед писаним.
II. Підготуйте інформацію для своїх однокласників, використовуючи подані вище вислови.
222. Уявіть, що ви прослухали доповідь на науковій конференції, присвяченій творчій спадщині Олеся Гончара з теми “Духовний посип О. Гончара”, у якій здійснено аналіз “Щоденників” письменника. Вашу увагу привернули висловлювання письменника про пісню. Проаналізуйте висловлювання. За одним із них побудуйте усний роздум. Використовуйте фотоілюстрації на с. 160. Кого ви на них упізнали?
1. Ніщо так не єднало націю, як пісня. 2. Серед народних пісень немає жодної поганої. Пісні кожного народу прекрасні. 3. Українська пісня, безперечно, належить до естетичних
Художніх вершин світової культури. 4. Якби Україна нічого не створила, крім пісні, і то її внесок у світову культуру був би величезний.
223.1. Прочитайте текст. Складіть тези прочитаного.
Нагода виступити перед широким загалом учневі випадає не так то й часто. Відповіді на уроках – це теж короткі виступи, але вони майже всі репродуктивні, тобто учні переказують чужі думки, вплітаючи в тканину розповіді власні судження. У виступах на зборах – навпаки, оратор виголошує власні думки, аналізуючи, цитуючи чужі. Можна з упевненістю сказати, що виступи на різних зібраннях громадських організацій, товариств дають можливість управлятися в ораторському мистецтві. Практичний досвід триматися перед аудиторією, уміння будувати виступ, набуті в молодості, дуже знадобляться в подальшому житті.
Щоб зрозуміти, як підготувати виступ, треба усвідомити роль виступів у виробленні колективного рішення. Завдання виступаючих – дати оцінку доповіді.
Виступ на зборах у більшості випадків фрагментарний за своїм характером: виступаючий торкається одного чи кількох питань, про які йшлося в доповіді.
У виступі (орієнтовно!) має бути невелика вступна частина (вказівка на те, про що говоритиме оратор і чому), основна частина (виклад власних поглядів на певне питання) і висновки (пропозиції щодо перебудови роботи, оцінка роботи колективу). Оформлювати виступ як набір реплік, а не єдине ціле, не годиться (3 посібника).
II. Спираючись на прочитаний текст, прокоментуйте особливості виступу на зборах.
Комунікативний практикум
224. Уявіть, що у вашому класі планується зустріч із відомим письменником (спортсменом, ученим). Складіть 3-4 запитання для гостя. Підготуйтеся до виступу про нього.
Бібліографічне бюро
Онуфрієнко Т. С. Риторика. – К.: Центр учбової літератури, 2008. Томан І. Мистецтво говорити. – К.: Політвидав України, 1989. Павличко Д. Українська національна ідея. – К.: Академія, 2002. Костенко Л. Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала. – К.: Академія, 1999.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...