Кругооборот капіталу
Кругооборот капіталу – рух капіталу у сфері виробництва й обігу, під час якого він набуває грошової, продуктивної й товарної форм і повертається до свого вихідного пункту. Оскільки двома основними сторонами капіталу загалом є речовий зміст і суспільна форма, то рух капіталу здійснюється в процесі кругообороту кожної з цих сторін. Щодо речового змісту капітал – це сукупність засобів виробництва, грошей, мінових цінностей, об’єктів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій та ін.), цінних паперів тощо. Щодо суспільної форми капітал
Засоби виробництва купуються на ринку цих засобів (на звичайному товарному
Т< … П… Т1Рс
Де П – процес виробництва; Т1 – новостворений товар, … – процес переривання сфер обігу й виробництва. Т1 відрізняється від Т (товарів, куплених капіталістом на першій стадії) речовим змістом і суспільною формою. У першому випадку – це якісно нові товари з іншими властивостями, споживними вартостями; в другому – економічна форма реалізації (або економічної власності) між капіталістами і найманими працівниками у сфері безпосереднього виробництва. Ця форма втілена в додатковій вартості, що міститься в новостворених товарах або товарному капіталі. На третій стадії рух капіталу знову здійснюється у сфері обігу під час реалізації вироблених товарів. При цьому реалізується втілена у них додаткова вартість, товарна форма капіталу перетворюється на грошову (тобто початкову форму). Третя стадія К. к. відображена у формулі: Т1- Д1. Отже, капітал здійснює рух по колу, поступово набуваючи форми грошового, продуктивного й товарного капіталу. Загальна формула К. к. має такий вигляд:
Г-Т< Зв… П… Т1 … Д1.
Рс
Рс
Безперервність процесу К. к. забезпечується послідовною заміною однієї форми капіталу на іншу й одночасним перебуванням промислового капіталу в усіх трьох формах. Одна частина промислового капіталу – грошовий капітал (для купівлі верстатів, машин, устаткування, сировини, виплати заробітної плати та ін.), друга – продуктивний (засоби виробництва і робоча сила, що вже функціонують), третя – товарний (готові до реалізації товари й ті, що реалізуються). Між ними існують певні пропорції, внаслідок чого здійснюється відносно відокремлений кругооборот кожної з цих форм капіталу. Оскільки основними видами капіталу є індивідуальний, акціонерний, монопополістичний, державний, транснаціональний та інші, кожен з них здійснює свій кругооборот у трьох функціональних формах, а монополістичний – ще й у формі руху транснаціонального капіталу. В процесі зрощування окремих видів капіталу їх кругообороти здійснюються в нерозривній єдності. Так, зокрема, відбувається кругооборот державно-монополістичного капіталу. Держава при цьому сприяє кругообороту монополістичного (в т. ч. олігополістичного) капіталу через передання результатів наукових досліджень у державних наукових лабораторіях і установах (патенти і ліцензії) великим монополіям, надання пільгових кредитів, здійснення політики прискореної амортизації та ін. Особливістю К. к. за сучасних умов є його переважно планомірний характер. Ступінь планомірності значно зменшується в процесі кругообороту індивідуального капіталу, представленого мільйонами дрібних і середніх капіталістичних підприємств. Кругооборот індивідуального капіталу значною мірою зумовлюється діями великих монополістичних (у т. ч. олігополістичних) об’єднань, потребами виконання державних контрактів. Кругооборот монополістичного (в т. ч. олігополітичного) капіталу відбувається також з урахуванням діалектичного заперечення монополіями індивідуальної капіталістичної та трудової власності.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...