Культ особи Мао Цзедуна. Соціально-економічні експерименти китайських комуністів
ТЕМА 6. РОЗВИТОК ПРОВІДНИХ КРАЇН АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.
§ 23.Китай
2. Культ особи Мао Цзедуна. Соціально-економічні експерименти китайських комуністів.
На сесії НПКРК була обрана Центральна народна урядова рада, головою якої став Мао Цзедун. За взірець свого розвитку компартія Китаю взяла радянську модель. Досвід Радянського Союзу був запозичений на всіх рівнях. Після смерті Й. Сталіна Мао Цзедун почав претендувати на першу роль у світовому комуністичному русі. Наприкінці 1950-х
Для здійснення “великого стрибка” у сільському господарстві ставилося завдання створити замість колективних господарств (аналогів радянських колгоспів) комуни та зібрати фантастичний урожай – 500 млн т, тобто в 3,5 раза більший, аніж зібрали в 1957 р. 740 тис. кооперативів були перетворені на 23,6 тис. “народних комун”, які за земельною площею та кількістю робочих рук у 20-30 разів переважали
Mao Цзедун
Праці. Замість великого врожаю, на що сподівалися китайські керівники, у країні різко знизилися показники розвитку сільського господарства.
“Великий стрибок” закінчився повним провалом. Він коштував китайському народові 100 млрд юанів. Промислове виробництво скоротилося, господарські зв’язки були порушені, у деяких регіонах розпочався голод.
На ліквідацію тяжких наслідків “великого стрибка” пішло кілька років. За цей час Мао Цзедун підготував новий експеримент під назвою “культурна революція” (1966-1976).
Нічого спільного ані з культурою, ані навіть з революцією ця акція не мала. Під вивіскою “культурної революції” нове покоління прихильників китайського вождя переслідувало колишніх сподвижників Мао, які насмілилися виступити з критикою режиму. Першими жертвами репресій стали лідери КПК – голова КНР Лю Шаоці, генеральний секретар ЦК КПК Ден Сяопін та ін.
Після багатотисячного мітингу в серпні 1966 р. в Пекіні було створено спеціальні каральні загони “культурної революції”. На вогнищах, розпалених на міських майданах, як у 1930-і роки в Німеччині, палали книжки В. Шекспіра, Т. Драйзера, О. Пушкіна, Ф. Достоєвського та інших письменників. Розлючені й засліплені дацзибао1 та цитатниками Мао, “червоні охоронці” та “бунтівники”, керовані безпосередньо “великим керманичем” і його найближчими поплічниками, громили установи, міністерства, захоплювали підприємства та вищі навчальні заклади. Так китайська молодь стала основним провідником “великої пролетарської культурної революції”.
Окрім молоді, значну роль у проведенні “культурної революції” відіграла армія. Структура державної влади була зруйнована. У країні утвердилася військово-бюрократична диктатура. Боротьба за вплив і владу між різними угрупованнями діячів “культурної революції” тривала аж до смерті Мао Цзедуна (1976). Загалом “культурна революція” ще більше погіршила економічну ситуацію в країні. Вона коштувала Китаю 500 млрд юанів.
Отже, соціально-економічні експерименти – “великий стрибок” і “культурна революція” – продемонстрували нездатність тоталітарного режиму вирішувати численні проблеми китайського суспільства цивілізованими засобами. Вони з дзеркальною точністю відтворили відомі етапи розвитку СРСР та країн Східної Європи, засвідчивши, що репресії та переслідування стають закономірними явищами під час правління антидемократичних режимів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...