Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ТИПИ ЛЕКСИЧНИХ ЗНАЧЕНЬ

ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ТИПИ ЛЕКСИЧНИХ ЗНАЧЕНЬ

Лексикологія української мови як учення про лексичний склад

§ 33. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ТИПИ ЛЕКСИЧНИХ ЗНАЧЕНЬ

361. Чи збігаються подані визначення слова з вашим розумінням цього поняття? У чому полягає узагальнювальна роль слова?

1. Слово – це основна, базова одиниця мови – звук або комплекс звуків, що має певне значення і вживається в мовленні як самостійне ціле, є будівельним матеріалом для речення (З підручника).

2. Людська пам’ять не може охопити назвою кожен окремий предмет. Отже, слово співвідноситься з цілим класом

тих самих предметів, явищ тощо, які характеризуються наявністю спільних ознак. На основі узагальнення повторюваних ознак ряду однорідних предметів або явищ у свідомості людини створюється поняття, яке матеріалізується у слові. Наприклад, слово дичка позначає плодове “дерево (грушу, яблуню), яке не садили, “самосійне”. Ця ознака рослини закріпилася суспільною практикою за звуковим комплексом [дичка], який став знаком некультивованої рослини (За Н. Грипас).

362. Прочитайте вірш Миколи Вінграновського. Чи можна поставити знак рівності між предметним і стилістичним значенням

Слова? Які слова передають

поняття, а які – ні?

Так швидко відминули кавуни,

Відчервоніли з ними й помідори

І тишком-нишком ожили млини,

З шовковиць лист, з шовковиць лист учора

Упав тихенько, вухо опустив,

Як цуценя чи як руде телятко.

Вже дихає Різдво в заінені мости,

Стручки акації тремтять на пересядку.

Мовознавчі студії

363. Прочитайте й перекажіть. Запишіть у стовпчик риси схожості предметів, на основі яких можуть розвинутися нові значення слів (за формою, розміром тощо).

Преважна більшість слів української мови є багатозначними. Наприклад, лексема сідати означає займати місце; приступати до роботи, що виконується; бути ув’язненим; мешкати; приземлятися; спускатися за лінію обрію; обмежити себе чимось у харчуванні (сісти на дієту). Слова, які виражають кілька значень, називаються багатозначними, або полісемантичними (від грецьк. poly – багато і sema – знак). Пильніша увага до багатозначного слова дає можливість виявити нерівноцінність його значень: одне із значень виділяється як головне, його називають прямим, решта – переносні. Наприклад, великі очі і велика душа.

Багатозначність у слові розвивається поступово у процесі розвитку мови. Наприклад, у слова морж раніше було одне значення в словнику: морж – водяний ластоногий ссавець із вусатою мордою, великими іклами та короткою шерстю; а в 60-х роках ХХ століття розвинулося переносне значення: морж – людина, яка любить купатися в крижаній воді.

Слова, які не мають переносних (вторинних) значень, називаються однозначними.

Практикум

364. І. Прочитайте. Знайдіть у тексті слова, вжиті в переносному значенні. Поясніть їхні прямі й непрямі значення. На основі чого розвинулись вторинні значення?

У Землі є лише один супутник – Місяць, який рухається навколо неї по орбіті на середній віддалі в 376 284 км. Супутник має дуже великі розміри відносно планети-хазяйки, тому деякі астрономи вважають, що система Земля – Місяць повинна розглядатися як подвійна планета.

Найголовніша загадка Місяця – це його походження. Раніше астрономи вважали, що він виник разом із Землею близько 5 млрд років тому. Але камені, зібрані астронавтами космічного корабля “Аполлон”, показали вражаючу відмінність місцевих порід від земних. Може, на ранніх стадіях існування Землі у неї була красива система кілець, на зразок тих, що оточують Сатурн, і Місяць утворився з них? А можливо, коли Земля була ще зовсім юною і складалася з розплавлених порід, вона оберталася так швидко, що через це розтяглась, набравши форми груші, а потім верхня частина цієї груші відірвалась і перетворилася в Місяць?

А може, в молодості вона піддалась удару якогось небесного тіла, що за розміром дорівнювало половині розміру самої Землі? Внаслідок цього зіткнення величезна кількість маси Землі була викинута в космічний простір, а потім із неї утворився Місяць (Із кн. “Енциклопедія навколишнього світу”).

ІІ. Подискутуйте. Висловіть власні думки щодо майбутнього Землі та Місяця. Уживайте багатозначні слова.

365. І. З поданими словами складіть і запишіть словосполучення так, щоб вони виступали в прямому й переносному значеннях.

Корінь, срібло, шлях, воїн, зелений, підняти, стріляти, вікно.

ІІ. Визначте, за яким принципом орфографії пишуться ці слова. Які фонетичні явища в них відбулися (асиміляція, дисиміляція тощо)?

366. Запишіть у два стовпчики слова: а) з конкретним значенням; б) з абстрактним. Позначте суфікси у назвах абстрактних понять. Які з цих слів багатозначні?

Палац, ідея, мрія, квітка, століття, виробництво, передчуття, сміливість, мислення, книга, сніг, дощ, річка, рік, ніч, людина, синій, зелений, працює, трудівник, розум, натхнення, поезія, мова, музика, троянда, наука, дорога, машина, хмара, сонечко, золото, зміна, доля, земля, село.

Спілкування

367. Зміна граматичного значення слова може призвести до зміни його лексичного значення і навпаки. Об’єднайтесь у пари й позмагайтеся: доведіть це на кількох самостійно дібраних прикладах.

368. Уявіть, що ви опинилися на знімальному майданчику (див. фотоілюстрацію на с. 165). Запишіть не менше десяти багатозначних слів, які ви там могли б почути.

На знімальному майданчику

369. Підготуйте міні-конференцію на тему “Уроки історії й уроки сучасності”. Підготуйте висловлювання й візьміть участь в обговоренні проблеми.

Стилістика і культура мовлення

Основні типи переносних значень слів

370. Прочитайте. Підготуйте детальний переказ наукової статті (усно).

Слова з переносним значенням особливо поширені у художньому та розмовному стилях. Розрізняють такі типи переносних значень: метафору, метонімію і синекдоху.

Метафора (від грецьк. metaphora – перенесення) – це тип переносного вживання слова, що грунтується на подібності тих або інших ознак. Найчастішими бувають метафоричні перенесення ознак, властивостей предметів на істот, і навпаки. Наприклад: І земля, і вода, і повітря – все поснуло. Метафора може бути побудована на подібності: 1) форми: Помережав вечір кучерявий льодяними гратами вікно (М. Драй-Хмара); 2) кольору: Сонце хилилося уже на захід і кривавим блиском обливало сніжні полонини (І. Франко); 3) властивості: Відомо, що за людина з нього – кремінь; 4) вияву почуття: Думки, спогади краяли серце Костомарова (М. Івченко); 5) поведінки, способу дії: Втома крадеться ихо, але він втомі взяти себе не дає (В. Бичко).

Метафора може будуватися на основі вражень, оцінки будь-чого: Вишневі пахощі думок (М. Драй-Хмара).

На основі метафоризації у художньому мовленні створюються мовні образи: грім оплесків, зоря надії.

Метонімія (від грецьк. metonimia – перейменування) – це перенесення назви з одного класу предметів або назви одного предмета на інший, які межують між собою, перебувають в органічному зв’язку. Може переноситися: 1) назва І) приміщення – на людей у ньому: Інститут святкує своє ® сторіччя (П. Воронько); 2) назва матеріалу – на виріб із нього: Весь стіл заставлено сріблом. (Тобто посудом зі срібла); 3) назва дії – на результат: Зупинка. (Сама дія і місце, де зупиняються); 4) предмет, що вивчається – на галузь науки: Лексика (1. Сукупність слів мови. 2. Розділ мовознавчої науки); 5) назва заходу – на його учасників: Конференція прийняла звернення…; 6) назва емоційного стану – на його причину: Жах!; 7) ім’я автора – на його р продукцію: Прочитали Шевченка; 8) назва об’єкта – на щ препарат: Пігулки від голови; 9) назва предмета – на те, що в ньому знаходиться: Ось випий склянку, освіжись; 10) назва ознаки, властивості – на її носія: Народний бас, що сидів попереду, теж вибіг на сцену, трохи поспівав… (Ю. Яновський).

Синекдоха (від грецьк. smekdoche – співпереймання) – це тип перенесення назви частини на назву цілого, і навпаки. Наприклад: Гринджолами мовчазно кожух проїхав (М. Драй-Хмара). Як і метонімія, синекдоха грунтується на понятті суміжності, але специфічним для неї є те, що ця ж суміжність кількісного характеру – загальніша і конкретніша назви: Він скрізь руку має, а ми що? (І. Карпенко – Карий). Синекдоха використовується як мовний художній засіб, але не так часто, як метафора і метонімія.

371. Прочитайте. Визначте типи переносних значень виділених слів. На чому грунтується перенесення ознак?

1. Жовтизною припали сходи вівса. Скручувала своє молоде листячко кукурудза (О. Бердник). 2. Бжевський замовк, скрутив грамоту і поклав її в скриньку (З. Тулуб). 3. Того дня дід Захарій занедужав. Скрутило його (О. Донченко). 4. Ось дорога скрутила вбік, побігла з гори в долину… (М. Коцюбинський). 5. Оце завів мене в западинці… Трохи в’язів не скрутила (І. Нечуй-Левицький). 6. Зовсім к лихій годині скрутили в’язи машині (Панас Мирний). 7. Вже вечір був прозорий і холодний (Л. Первомайський). 8. Без мистецтва життя було б холодним, незатишним, непривітним (Л. Дмитерко). 9. Бабуся відчинила комору, де зберігалися… шаблі, списи, булави й інша холодна зброя (М. Старицький). 10. Холодні зорі байдуже дивились на землю (М. Стельмах). 11. Нарешті припинили розмови про “холодну війну” і пішли спати (О. Бердник).

372. З літературознавчого словника-довідника випишіть визначення художніх засобів: метафори, персоніфікації, гіперболи,

Літоти, алегорії. Поясніть, на якому мовному явищі вони грунтуються. У наведених текстах знайдіть ці художні засоби, поясніть, як вони утворилися.

1. … – Ну, як же ти там поживаєш?

– Нащо питать! Либонь, не знаєш

Собачого життя мого? –

Сказав Бровко. – Далеко до твого… (Л. Глібов).

2. Поет став морем. Далеч степова,

І хмарочоси, й гори – ним залиті.

Бунтують хвилі – думи і слова, –

І сонце генія над ним стоїть в зеніті (І. Драч).

3. Як почула я такі слова ласкаві, аж за серце мене вхопило. Сльози ринули мені з очей, а він [отець Іван] простяг руку та й поблагословив мене. Бачу, й вона увійшла: старесенька, малесенька, ледве од землі видно, а ще говірка (Марко Вовчок).

4. Вечір крапчастий

В деревах моркву гризе.

Під засушеною квіткою

Хата сторінку чита (М. Воробйов).

5. Вечір проминув у тривожних роздумах про загублену парасолю, котрої не було, котра була не з ним, котра тепер так само страждала, втративши свого пана, і нарікала на свою неприкаяну старість (Ю. Винничук).

373. Дайте оригінальні підписи до фотоілюстрацій, об’єднаних темою “Кар’єрне зростання”. Уживайте метафору, персоніфікацію, гіперболу та алегорію.

374. І. Прочитайте. Знайдіть у тексті слова, вжиті в переносному значенні. Які художні засоби завдяки цій властивості слова створив автор тексту і поет Олександр Олесь? Чи доводилося вам чути голос вітру? Так, люди часто прислухаються до його звуків, дивуючись їхній силі та виразності. У нашій мові існує багато влучних характеристик, які яскраво відтворюють своєрідну “симфонію” вітру. Іноді він здається нам могутнім велетнем, що владною рукою пригинає ліс, жене морські хвилі, крутить вітряки. Його голос звучить у кронах дерев, у безмежних степах, у димарях будинків – і тоді кажуть, що вітер шумить, свистить, гуде, реве, навіть сопе.

Але буває, що пісня вітру нагадує тужливий голос пораненого звіра – і люди, почувши той жалібний звук, добирають зовсім інші слова для його характеристики. Спробуйте згадати ці слова. Мабуть, ви не раз чули такі вирази: вітер плаче, стогне, скиглить, виє, голосить… Скільки жалю і співчуття в цих словах! Людина ніби переймається болем і сумом, що виливає природа у часи неспокою та негоди.

Вітер хворий віє стиха. То в гаю зламає гілку,

Ледве ходе, ледве диха, Стане, виструже сопілку,

То щось думає неначе І на дудці тихо грає,

І без голосу заплаче. І прохожим серце крає… –

Такий образ вітру створив Олександр Олесь у поемі “Щороку” (В. Тиха).

II. Розкажіть, які саме звуки уявляються вам, коли чуєте вираз плаче вітер. Якби ви були композитором, то яку музику створили б до цих слів? Опишіть її.

375. На основі переносного значення слів складіть і запишіть висловлювання (поетичні чи прозові), у яких би були метафора, метонімія, синекдоха.

Голова, колона; небо, плакати; вчинки, засліпити; вітер, грати, співати; місто, святкувати.

376. Об’єднайтесь у пари й позмагайтеся: утворіть метафори, до складу яких входили б дієслова горіти, палати, спалахнути та іменники сміх, сльоза, надія, смуток. Визначте переможця.

377. Складіть чотиривірш, використавши іменникові метафори землі хода, подив трав, берізки ніжність, поцілунок вишні.

378. Прочитайте вірш Івана Драча. Яка ідея поезії? Який художній засіб використав автор і яка його роль у вираженні

Основної думки?

Сміється сміх. Горить на рукаві,

Сміється так дитинно, стопричинно.

Сміється українно – ми живі;

І карим сміхом двері в світ розчинено.

Сміється розум. Аж пашить крилом,

Сміється дотеп, смутком перешитий,

Добро сміється над горбатим злом.

А доки ми сміємось – будем жити.

379. Уявіть, що на День учителя вам доручили виступити на шкільному святі й розповісти про свою першу вчительку, шановану, вже літню людину. Використайте у своїй розповіді поетичні вирази благородна сивина, життя припорошило сріблом скроні тощо.

380. Уявіть, що ви письменник і хочете ввести в роман опис зоряного неба. Проаналізуйте, що вже сказали про це інші письменники, і розкажіть, які художні засоби використаєте ви, щоб уникнути образів-штампів.

Матеріали для аналізу

Зорі – квіти неба. Струшують на землю срібний пил. Сумує надвечір’я. Проростають перші зорі. Зорі тремтять, мерехтять, падають у річку. Переморгуються таємниче, гаснуть. Ніч просіює крізь небесне сито зорі. Місяць збирає зорі у срібний ківш. Зоряні суцвіття. Міріади зірок.