ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ

ПРИКМЕТНИК

5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ

Ознака, передана відносним прикметником, належить до тих властивостей предмета, які не мають якісної і кількісної міри вияву, не підлягають змінам, тобто є абсолютними, пор.: стіл дорогий (може бути дорожчим і найдорожчим) і стіл дерев’яний. їх існування не становить індивідуальну первинну предметну особливість, що вирізняє її носія з-поміж інших ознак як, наприклад, величина, розмір, колір, смак тощо, вони є похідними ознаками, яких предмет набуває у відношеннях

щодо інших об’єктів позамовної дійсності, напр.: очеретяна сопілка – сопілка, яка зроблена з очерету; вербова гілка – гілка верби; хвойний ліс – ліс, у якому ростуть хвойні дерева; річковий вокзал – вокзал, де сполучення відбувається річкою. Таким чином витоки властивостей об’єкта (предмета) перебувають поза межами самого об’єкта, вносяться в нього за відповідної ситуації і стають однією з його ознак. Тому відносні прикметники називають не власне ознаку, яка без предмета не існує, а практично називають реальні об’єкти, які певною мірою стосовні до предмета (явища, поняття), відтвореного опорним
іменником. Граматично їх роль полягає лише в наданні предметній ознаці категоріальної форми – форми ад’єктива, напр.: осінній дощ, травневий вечір, наукова доповідь, вступні іспити, цегляний будинок, учнівський зошит, вовняні шкарпетки.

За змістом відносний прикметник становить особливу реченнєву конструкцію, яку витворила мова в постійному прагненні до стислого, сконденсованого вислову, напр.: луговий – який росте на лузі, стосовний до лугу. Смислове навантаження з усієї реченнєвої конструкції зосереджене на назві об’єкта, яка в прикметникові виконує роль твірної основи; суфікси асемантичні, що засвідчується неможливими кореляціями з прислівниками, пор.: величезний майдан – дуже великий майдан і міський майдан. Твірна основа номінує предмети і явища широкого семантичного діапазону: назви осіб, предметів, явищ природи, просторових понять, кількісних величин і т. п. В ад’єктиві ці типи субстанції набувають ознакового характеру, тому вираження ознаки у відносному прикметникові закладене в лексичне значення слова. Оскільки суфікси не відтворюють семантичної функції, за зовнішньою формою лексеми становлять різні структурні типи слів, які об’єднуються у ряди на підставі спільного інваріантного значення, наприклад, сема локатива у прикметниках прибережний, морський, заозерний, наддніпрянський, сільський, гірський, південний, закарпатський, київський, польовий, лісовий тощо. Кожна прикметникова форма наділена денотативним значенням – співвідносна з відповідним просторовим об’єктом навколишньої дійсності, у такий спосіб відносні прикметники відтворюють позамовний світ.

Семна спеціалізація ад’єктивів грунтується на різних базових одиницях, тому відносні прикметники не є семантично однотипними.

Відображення у формах ад’єктива реалій навколишнього світу і відношень між ними становить план змісту лексико – семантичних категорій відносних прикметників.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ