Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Матеріальні резерви
Матеріальні резерви
Матеріальні резерви – обсяги матеріальних цінностей (запасів засобів виробництва і предметів споживання), що використовуються за особливих, не передбачених планами обставин. М. р. класифікують за: 1) місцем їх створення, наприклад, у сфері безпосереднього виробництва – компанії, підприємства, цехи тощо; у сфері обміну – бази, склади, засоби транспортування; 2) за формою вияву – наявні (резерви, витрати на брак, крадіжки та ін.) та приховані (завищення норм витрат у процесі розробки, використання неефективних матеріалів та ін.); 3) за термінами
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Фінансові резерви Фінансові резерви – грошові ресурси, що резервуються державою, підприємствами, фірмами, компаніями, органами управління та об’єднаннями для забезпечення непередбачених витрат і спеціальних потреб. Ф. р. спрямовуються на: 1) витрати, потреба в яких виникає в процесі виробничої та комерційної діяльності; 2) тимчасову фінансову допомогу; забезпечення стабільного виконання бюджетів; фінансування витрат галузевого значення; 5) покриття збитків, у т. […]...
- Бюджетні резерви Бюджетні резерви (бюджетные резервы) – спеціальні фонди грошових коштів, що створюються в державних бюджетах з метою забезпечення стабільного фінансування всіх непередбачених заходів. Б. р. дозволяють маневрувати бюджетними ресурсами, створюють умови для динамічного розвитку економіки, відшкодовують збитки від стихійного лиха, для покриття витрат при невиконанні планів надходження доходів до бюджету. Б. р. виступають у формі: резервних […]...
- Резерв робочого часу Резерв робочого часу – джерела та можливості кращого використання робочого часу впродовж певного періоду на підприємстві. Розрізняють внутрізмінні, цілодобові, тижневі, місячні та ін.; залежно від структури витрат виробництва виокремлюють організаційні, техніко-технологічні, управлінські, постачальницько-збутові та ін. З метою виявлення Р. р. ч. необхідно глибоко проаналізувати структуру виробничих і невиробничих витрат на підприємстві, здійснювати всебічний контроль за […]...
- Ресурси матеріальні та сировинні Ресурси матеріальні та сировинні – сукупність предметів праці, які використовуються в процесі виробництва матеріальних благ. Основними елементами Р. м. та с. є сировина, матеріали, напівфабрикати, незавершене виробництво та відходи виробництва, запасні частини машин, необхідні для ремонту устаткування, а також тара та тарні матеріали. За сферами та галузями виробництва розрізняють Р. м. та с. сільськогосподарські (тваринного […]...
- Додатковий прибуток Додатковий прибуток – прибуток, отриманий підприємством понад середньогалузевий рівень за рахунок зниження індивідуальних витрат виробництва. Джерелом Д. п. є більш висока ефективність використання виробничих факторів. Основним шляхом створення Д. п. є техніко – технологічні та організаційно-економічні інновації. Нововведення, створення нових товарів і послуг, активізація людського фактора дають можливість фірмі здобути конкурентні переваги, зміцнити її позиції […]...
- Державні резерви Державне управління Державні резерви. Стратегічні запаси сировини, матеріалів, палива, деяких видів техніки, продовольства та інших матеріальних продуктів, необхідних для безперервного функціонування економіки на випадок надзвичайних ситуацій, потреб оборони тощо, що створюються і регулярно поповнюються державою....
- Валютні резерви Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Валютні резерви – запаси активів Національного банку в іноземних валютах....
- Обов’язкові резерви банків Обов’язкові резерви банків – засоби комерційних банків та інших кредитних інститутів, які вони зобов’язані зберігати в центральному банку як забезпечення деяких своїх операцій відповідно до норми обов’язкових ресурсів. Розмір і структура обов’язкових банківських резервів неоднакові в різних країнах і періодично змінюються під впливом господарської кон’юнктури і з урахуванням банківської практики. О. р. б. – один […]...
- Баланси матеріальні Баланси матеріальні – система показників, які характеризують джерела формування матеріальних ресурсів і напрями їх використання та дають змогу детальніше визначити господарську потребу в кожному виді матеріальних ресурсів і узгодити цю потребу з можливостями її покриття. Розробляють Б. м. продукції виробничого призначення і Б. м. предметів споживання. До балансів засобів виробництва відносять: баланси машин і обладнання; […]...
- Ефективність праці Ефективність праці – співвідношення між результативністю праці та витратами (в т. ч. ступенем раціонального використання ресурсів), що виражається у досягненні максимального ефекту за мінімальних витрат. Між витратами праці на створення одиниці продукції та Е. п. існує обернено пропорційна залежність. Е. п. є багатоаспектною економічною категорією, кожен з аспектів якої розкриває окремі її сутнісні сторони і […]...
- Страхові резерви Страхові резерви – грошові кошти, що створюються страховими компаніями з метою гарантованого забезпечення виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування. С. р. формуються за рахунок страхових премій і використовуються в тому разі, коли сума виплат страхувальникам у певний період здебільшого перевищує поточні надходження платежів, а також у заздалегідь узгоджених випадках. Водночас вільні […]...
- Обов’язкові банківські резерви Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Обов’язкові банківські резерви – кошти комерційних банків, які вони зобов’язані зберігати в Центральному банку як забезпечення деяких своїх операцій у відповідності з нормативами, передбаченими законодавством....
- Основні поняття про фонди та резерви БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ Розділ Х. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ, ЗАБЕЗПЕЧЕНЬ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ І ЦІЛЬОВОГО ФІНАНСУВАННЯ 10.1. Основні поняття про фонди та резерви Балансовий метод обліку передбачає подвійну характеристику кожної суми засобів підприємства, а саме: з одного боку вказується в яких конкретно цінностях ці засоби втілені (знаходяться), а з другого – джерела […]...
- Економіка нематеріального виробництва Економіка нематеріального виробництва – сукупність економічних відносин, які формуються між суб’єктами господарської діяльності та всередині них, а також населенням в процесі безпосереднього виробництва, розподілу, обміну та споживання життєвих благ і передусім послуг у взаємодії з розвитком продуктивних сил у цій сфері. Визначальною характеристикою економічного стану сфери нематеріального виробництва є її ресурсна, вартісна, власнісна, інституційна, техніко-економічна […]...
- Резерви надлишкові Резерви надлишкові – частина резервів банків і банківських установ, які перевищують обсяг резервів, встановлених статутом, а кількісно – це різниця між фактичними та обов’язковими резервами. За рахунок Р. н. банк та не банківські установи мають право надавати кредити. Джерелом формування таких резервів є спочатку кошти засновників банку та частина виручки від реалізації емітованих банком цінних […]...
- ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ МАТЕРІАЛЬНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ МАТЕРІАЛЬНІ – сфера речово-енергет. потреб людини, що забезпечує її норм. життя та сусп. розвиток (у житлі, забезпеченні продуктами харчування, засобами виробництва тощо)....
- Технологія виробництва Технологія виробництва – наука, яка вивчає технологічні процеси (механічні і механіко-технологічні) і способи переробки предметів праці у засоби виробництва та предмети споживання і відображає активне відношення людини до природи у процесі праці, а також техніко-економічні відносини між людьми. У механічних процесах відбувається зміна фізичних параметрів предметів праці (фізичних властивостей, форми та ін.), у хіміко-технологічних – […]...
- Технічна будова капіталу Технічна будова капіталу – співвідношення між масою засобів виробництва і чисельністю робітників, які приводять їх у дію. Визначається декількома показниками: кількістю електроенергії (у КВт/год.), потужністю двигунів (у к. с.), з розрахунку на одного робітника, обсягом переробленої ним сировини (у кг.) тощо. Т. б. к. характеризує рівень розвитку продуктивних сил, співвідношення між матеріально-речовими і особистісними факторами […]...
- Економічна безпека техніко-економічних відносин Економічна безпека техніко-економічних відносин – рівень розвитку суспільного поділу праці та інших елементів техніко – економічних відносин (концентрації виробництва, комбінування виробництва та ін.) та їх захищеності від внутрішніх і зовнішніх загроз, завдяки чому техніко – економічні відносини сприяють стабільному розвитку продуктивних сил. До основних внутрішніх загроз належать наявність розірваних і ще не повністю відновлених з […]...
- Культура матеріальна Культура матеріальна – частина загальної культури, яка є сукупністю матеріальних цінностей, створених творчою працею людей, й охоплює сферу матеріальної діяльності людини, економічні відносини, які розвиваються при цьому, а також її результати, раціональне ставлення людини до природи, ступінь практичного використання людиною сил і багатств природи. Поділ культури на матеріальну та духовну умовний, оскільки будь-який предмет, об’єкт, […]...
- Потужність підприємства виробнича Потужність підприємства виробнича – максимально можливий випуск продукції (за зміну, добу, декаду, місяць, рік) потрібної номенклатури та асортименту згідно з режимом використання виробничого устаткування, площ виробничих приміщень, застосування передової техніки і технології. Водночас П. п. в. в окремих галузях можна визначати за обсягом раціонального видобування і переробки необхідної сировини, економії паливно-енергетичних ресурсів. Основними факторами, які […]...
- Технологічний спосіб виробництва, технологічне відставання Технологічний спосіб виробництва – спосіб виробництва, який базується на техніко-економічному поєднанні речових і особистісних факторів виробництва, комплексі техніко-технологічних відносин між речовими елементами продуктивних сил і системі організаційних і техніко-економічних відносин. Основні елементи Т. с. в. – продуктивні сили і техніко-економічні відносини. Організаційно-економічні відносини є проміжними між факторами виробництва (речовими та особистісними) і техніко-економічними відносинами, а […]...
- Техніко-економічне обгрунтування підприємств Техніко-економічне обгрунтування підприємств – економічний розрахунок і прогноз функціонування підприємства (в т. ч. спільного), фірми, компанії через зіставлення можливостей і реальних результатів з витратами на його будівництво. Всебічне Т.-е. о. п. передбачає врахування конкурентоспроможності товарів і послуг, наявність замовлень на внутрішньому й зовнішньому ринках, рівень цін та ін. За комплексного Т.-е. о. п. розраховують статутний […]...
- Типи економічних зв’язків Типи економічних зв’язків – основні типи зв’язків у межах національної економічної системи, які виділяють залежно від структури цієї системи. До них належать: 1) техніко-природничі зв’язки і відносини, які відображають ставлення людини до природи в процесі праці, перетворення речовини природи відповідно до потреб та інтересів людини; 2) техніко-економічні зв’язки, що характеризують взаємодію речових факторів виробництва між […]...
- Капітал монополістичний Капітал монополістичний – сукупність відносин економічної власності між монополістичною буржуазією і найманими працівниками, з одного боку, та власниками монополізованих і немонополізованих підприємств (які прямо або опосередковано підпорядковані монополіям) – з іншого, в усіх сферах суспільного відтворення, спрямованих на привласнення монопольно високих прибутків. Найважливіша підсистема відносин К. м. – відносини економічної власності між монополістичною буржуазією та […]...
- Сучасний земельний фонд і можливі резерви освоєння нових земель, млн га (за даними ФАО) ДОДАТКИ Додаток 10 Сучасний земельний фонд і можливі резерви освоєння нових земель, млн га (за даними ФАО) Регіон Загальна площа, млн га Сільгоспугіддя Лісові Площі Можливі Площі Освоєння Для Обробітку Площі оброблених земель 3 урахуванням освоєних % до загальної площі Всього Оброблених Земель Європа і країни СНД 2733 850 380 1050 70-80 470 17,2 Азія […]...
- ДЖЕРЕЛА ТА ШЛЯХИ ЕКОНОМІЇ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ПРОЕКТУ ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ 11. Економічне обгрунтування проекту 11.5. ДЖЕРЕЛА ТА ШЛЯХИ ЕКОНОМІЇ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ПРОЕКТУ Раціональне та економне витрачання окремих елементів проекту має неабияке економічне значення. Це зумовлюється постійним збільшенням абсолютного споживання сировини, матеріалів, енергії для виробництва продукції в різних галузях народного господарства, переважною часткою матеріальних витрат у загальній її вартості. Економія матеріальних ресурсів дає […]...
- Якість праці Якість праці – комплекс критеріїв, які характеризують конкретну працю та її здатність забезпечувати різні форми ефективності. До таких критеріїв належать ступінь її складності, інтенсивність, економічність та ін. Основними факторами, що визначають Я. п., є, своєю чергою, відносини власності (наявність стимулів до праці, форми і системи заробітної плати, форми розподілу прибутків та ін.); загальноекономічні (рівень освіти, […]...
- Інституціональні зміни Інституціональні зміни – безперервний процес кількісно-якісних і сутнісних змін та перетворень різних соціальних та економічних інститутів. Інституційними факторами І. з. є наукові, техніко – технологічні, економічні (в т. ч. фінансові, інвестиційні, інноваційні та ін.), соціальні, правові, політичні тощо, пов’язані з управлінням та регулюванням системи суспільних відносин, передусім економічних, окремих їх підсистем та елементів. Залежно від […]...
- Фактори інноваційної активності Фактори інноваційної активності – комплекс організаційно-економічних, правових, політичних заходів, які разом із удосконаленням відносин економічної власності використовують з метою створення пільгових умов для збільшення внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Такими факторами у сфері відносин економічної власності є впровадження реального плюралізму основних типів і форм власності, розширення об’єктів купівлі-продажу власності, якісне вдосконалення управління власністю в різних її […]...
- Структура народного господарства Структура народного господарства – комплекс внутрішніх зв’язків між сферами, галузями, секторами, регіонами, формами власності тощо й окремими структурними утвореннями всередині цих елементів, пов’язаних між собою системою суспільного поділу праці. Розрізняють відтворювальну, техніко-економічну, технологічну, організаційно-економічну, соціально-економічну, галузеву й територіальну структури. Відтворювальна (загальноекономічна) структура – передусім співвідношення та певна сукупність внутрішніх зв’язків між основними сферами суспільного відтворення: […]...
- Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
- Стан лісів України та резерви для підвищення їх продуктивності Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 3. ФАКТИЧНА І ПОТЕНЦІАЛЬНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛІСІВ 3.3 Стан лісів України та резерви для підвищення їх продуктивності На підставі даних обліку лісового фонду України (1989) можна обчислити ті показники, які характеризують можливі резерви для підвищення продуктивності лісів. Так, 19,7% лісів зростають з III і нижчими класами бонітету; […]...
- Закон нагромадження Закон нагромадження – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між збільшенням та якісним удосконаленням структури нагромадження, зростанням на цій основі суспільної продуктивності праці, з одного боку, і збільшенням національного багатства, поліпшенням його якості та підвищенням життєвого рівня населення – з іншого. Основні суперечності З. н.: суперечність між нагромадженням та особистим споживанням, між […]...
- Економічні відносини Економічні відносини – сукупність відносин між людьми у процесі виробництва та привласнення матеріальних і духовних благ у всіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, розподілі, обміні, споживанні). Відносини між людьми у сфері виробництва складаються з двох елементів: 1 Привласнення предметів природи через процес праці, 2) відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва тощо як всередині окремого підприємства, так […]...
- Економіка торгівлі Економіка торгівлі – сукупність економічних відносин, які об’єктивно формуються і розвиваються в процесі підготовки до реалізації товарів та послуг і визначають ефективність праці, використання різних ресурсів і засобів обслуговування, а також економічних законів, які управляють цими процесами. Ці відносини поділяються на техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності. Техніко-економічні відносини в торгівлі, як і […]...
- Характерні особливості класичної політичної економії Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ 3.1. Характерні особливості класичної політичної економії Класична політична економія – один із наукових напрямів світової економічної думки другої половини XVII – першої половини XIX ст. Класична політична економія виникла тоді, коли підприємницька діяльність вслід за сферою торгівлі, грошовим обігом набуває поширення у сфері виробництва в цілому. В промисловості […]...
- Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком продуктивних сил. (Див. Техніко – економічні відносини; Організаційно-економічні відносини; Економічна власність). В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька Б. е.: первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва, а нині […]...
- Рентабельність Рентабельність – важливий критерій якісної характеристики ефективності виробництва (в т. ч. засобів виробництва, авансового капіталу), що визначається передусім обсягом отриманого прибутку – комерційного або чистого – в межах окремого підприємства, фірми, компанії, валового прибутку – в межах суспільства. Більш конкретними показниками Р. є відносні критерії, які характеризують прибутковість окремих вкладених ресурсів, поточних одноразових витрат виробництва, […]...
- Ефективність техніко-економічна Ефективність техніко – економічна – категорія, яка виражає результативність розвитку технологічного способу виробництва незалежно від відносин економічної власності та господарського механізму. Двома основними сторонами Е. т.-е. є продуктивна і продуктивно-речова. Продуктивна ефективність розкриває результативність використання продуктивних сил загалом та їх окремих елементів. Показники цієї ефективності: а) результативність використання робочої сили; б) продуктивність, надійність, довговічність, якість […]...