Менеджмент стратегічний

Related posts:

1. Менеджмент операційний Менеджмент операційний – комплекс управлінських рішень і дій менеджерів підприємств і організацій, спрямованих на формування та розвиток операційної системи та реалізації операційної функції – процес створення товарів і послуг з метою їх реалізації. Операційна функція пов’язана з маркетингом, фінансами, науковими дослідженнями, кадровим менеджментом. Операційні функції виконують також банки, страхові компанії, різні організації. Операційна система складається […]...
2. Менеджмент міжнародний Менеджмент міжнародний – комплекс регулятивних рішень і дій, які базуються на застосуванні наукових принципів менеджменту в управлінні ТНК. Внаслідок специфічної діяльності в ТНК існують особливості, діють нові підходи до всіх складових функцій менеджменту: планування, організації, координації, мотивації, контролю та реалізації власності. Зокрема, у процесі планування доводиться приділяти увагу діяльності численних закордонних філіалів, зарубіжних науково-дослідних центрів, […]...
3. Менеджмент банківський Менеджмент банківський – комплекс обгрунтованих управлінських рішень і дій, спрямованих на поліпшення діяльності банку (реалізацію його основних функцій) з метою максимізації його прибутку. Йдеться про особливості планування, організації, координації, мотивації, контролю та реалізації банківського капіталу в кредитно-фінансових підприємствах. У комерційному банку управлінські рішення ухвалюються на стратегічному, організаційному, операційному і фінансовому рівнях, які формують системний М. […]...
4. Менеджмент інноваційний Менеджмент інноваційний – система стратегічного управління інноваційними процесами з метою вивчення основних напрямів науково-технічної та виробничої діяльності й обгрунтування комплексу заходів щодо реалізації інноваційної стратегії. Основними об’єктами М. і. на мікрорівні є розробка та упровадження нової продукції, розвиток і модернізація виробництва та продукції, що випускається, поступове зняття з виробництва продукції, яка не користується попитом у […]...
5. Управління за цілями Управління за цілями – діяльність суб’єктів управління, спрямована на досягнення стратегічних цілей різних форм підприємств та організацій. Основними суб’єктами управлінської діяльності на великих підприємствах, фірмах та організаціях є менеджери різних ланок (див. Менеджер). Оскільки основною метою їх діяльності є постійне привласнення максимальних прибутків, то цій меті повинна підпорядковуватися низка похідних цілей – тривале економічне зростання, […]...
6. Механізм вироблення менеджменту цілей Механізм вироблення менеджменту цілей – послідовність етапів розробки основних цілей управління та комплекс способів централізованого або децентралізованого визначення таких цілей залежно від особливостей підприємства, фірми і компанії. Якщо цей процес відбувається централізовано, то забезпечується єдина орієнтація і підпорядкованість усіх цілей у межах організації. У разі децентралізованого визначення процес координації цілей, спрямування їх у єдине русло […]...
7. ПРИНЦИПОВИЙ (СТРАТЕГІЧНИЙ) ПЛАН ДОСЛІДЖЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРИНЦИПОВИЙ (СТРАТЕГІЧНИЙ) ПЛАН ДОСЛІДЖЕННЯ. Залежно від наявності та типу головної гіпотези соціол. дослідження може здійснюватися за одним із чотирьох сценаріїв: розвідувальним, описовим, аналіт. або ж як повторно-порівняльне. У тому випадку, якщо знання про об’єкт дослідження є недостатнім і тому неможливо сформулювати обгрунтовану гіпотезу, приймається розвідувальний (або формулятивний) стратегічний план роботи. Кінцева […]...
8. Менеджмент Менеджмент (англ. manage – управляти) – наука про управління сучасним підприємством (фірмою, компанією), основним змістом якої є комплекс наукових принципів, методів стимулювання та організаційних важелів впливу на поведінку людей, використання різноманітних ресурсів з метою досягнення тактичних і стратегічних цілей організації. Поняття “М.” як наука і практика управління організацією сформувалося в США. Однак питання сутності управління, […]...
9. Фінансова стратегія підприємства Фінансова стратегія підприємства – комплекс взаємопов’язаних, довготермінових, найважливіших цілей та їх конкретизація у відповідних планах, напрямах і засобах досягнення цілей щодо обсягів виробництва, капіталовкладень, цін, збуту та ін. Ф. е. п. – важлива складова економічної стратегії розвитку підприємства, фірм, компанії – включає такі етапи: 1) комплексний аналіз поточного фінансового стану підприємства; 2) обгрунтування стратегічних цілей […]...
10. Принципи розвитку системи управління персоналом Принципи розвитку системи управління персоналом – основні вихідні положення, правила та норми управління персоналом. До таких принципів належать: гнучкість (пристосованість системи управління до змінюваних цілей і завдань підприємств, фірм і компаній, а також до умов їх діяльності та зовнішнього середовища), наступність (наявність загальної організаційної основи для проведення робіт з формування системи управління працівниками на різних […]...
11. Менеджмент фінансовий Менеджмент фінансовий – сукупність форм, методів, засобів управління грошовими ресурсами та грошовими відносинами з метою максимізації прибутку. Уперше М. ф. виокремлюється у самостійний напрям у межах загального менеджменту в середині 50-х XX ст. у США. Повніше (комплексно) сутність М. ф. розкривається у виконуваних ним функціях: 1) здійснення інвестиційної політики на підприємстві (складання інвестиційних програм, пошук […]...
12. Менеджмент антикризовий Менеджмент антикризовий – управління кризовими ситуаціями у різних складових економічної системи (підсистемах, елементах, їх взаємозв’язках, а також сферах і галузях економіки) з метою їх вирішення або послаблення. Розрізняють кризи на глобальному, регіональному та національному рівнях з наступною градацією кожного з них. Так, кризи, спричинені процесами глобалізації, потребують відповідних міжнародних механізмів запобігання, послаблення, регулювання та управління […]...
13. Менеджмент кадровий (персоналу) Менеджмент кадровий (персоналу) – цілеспрямований, активний вплив управляючих (кадрових менеджерів) підприємства (фірми, компанії) на підвищення виробничої й творчої активності працівників та розробку перспективної і поточної кадрової політики. М. к. почав формуватися в розвинених країнах світу з розгортанням НТР, посиленням ролі особистісного фактора (розумових, організаторських, творчих здібностей людини) у процесі виробництва. Головні принципи М. к.: 1) […]...
14. Етнополітичний менеджмент (керування, управління) Політологічний словник Етнополітичний менеджмент (керування, управління) – специфічний вид діяльності держави, її інститутів, суспільно-політичних організацій, спрямованої на управління етнонаціональною сферою з метою досягнення певних цілей. У вітчизняній суспільно-політичній літературі вперше термін “етнополітичний менеджмент” з’явився в “Етнічному довіднику”, де зокрема зазначено: “етнополітичний менеджмент є складовою частиною системи державного менеджменту (управління), що здійснює контрольно-регулятивні функції держави у […]...
15. Стратегічне планування в державному управлінні Державне управління Стратегічне планування в державному управлінні. Планування цілей розвитку держави, що передбачає пошук оптимального набору траєкторій її руху, зорієнтованих на досягнення певних довгострокових цілей в умовах реальних ресурсних обмежень. Таке планування є одним із найважливіших завдань державно-управлінської діяльності. Воно охоплює концептуалізацію політик, програм і проектів, нормативно-правове, організаційне і координаційно-планове проектування і передбачає досягнення їх […]...
16. Планування інновацій ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Тема 3. Управління інноваційної діяльністю підприємства 3.2. Планування інновацій Планування є однією з основних складових системи управління інноваційною діяльністю підприємства. Як елемент системи інноваційного менеджменту планування являє собою відносно самостійну підсистему, яка охоплює сукупність спеціальних інструментів, правил, структурних органів, інформаційних потоків і процесів, спрямованих на підготовку і виконання планів. Планування інновацій – це […]...
17. Планування міжнародної діяльності Планування міжнародної діяльності – планомірне формулювання короткотермінових і довготермінових цілей і завдань та розподіл ресурсів (робочої сили, капіталів, технології, інформації) в міжнародному плані для досягнення основної мети організації. П. м. д. базується на оцінці багатонаціонального зовнішнього середовища, визначенні майбутніх світових можливостей і загроз, формулюванні глобальних цілей і стратегії підприємства, фірми, компанії в контексті оцінки зовнішніх […]...
18. Соціальний менеджмент Соціальний менеджмент – процес управління соціально-трудовими відносинами на підприємстві, фірмі, в компанії, що передбачає створення атмосфери ділового співробітництва між найманими працівниками і приєприємцями, гуманних умов праці, справедливої системи оплати робочої сили (в т. ч. праці) та стабільних стимулів до праці, нормального морально-психологічного клімату в колективі та ін. У розвинених країнах світу С. м. запроваджений у […]...
19. Функціональний підхід у менеджменті Функціональний підхід у менеджменті – підхід, що базується на комплексному вивченні основних функцій (якостей, властивостей) управлінської системи, узгоджене використання яких сприяє досягненню тактичних і стратегічних цілей підприємств, фірм і компаній. Основними етапами впровадження Ф. п. у м. є: 1) системна класифікація різних типів (загальних, зовнішніх, внутрішніх та ін.) функцій менеджменту; 2) формування оптимальної моделі взаємозв’язків […]...
20. Маркетингове планування Маркетингове планування – процес вибору цілей та рішень, необхідних для їх досягнення у маркетинговій діяльності. Стратегічний план вказує, які маркетингові дії фірма повинна застосувати, чому вони необхідні, хто відповідає за їх реалізацію, де вони будуть застосовані та як будуть завершені. Він також визначає поточне становище, майбутню орієнтацію та розподіл ресурсів фірми. Стратегічне планування в маркетингу […]...
21. Менеджмент контрактний Менеджмент контрактний – сучасне професійне управління виробничо-комерційною і/або іншою діяльністю фірми, компанії з боку вищих менеджерів, які зобов’язані ухвалювати ключові рішення стосовно підготовки й підписання угоди з контрагентами відповідного рівня та її виконання. У М. к. фірма розглядається як мережа контрактів між коаліцією власників факторів виробництва, що опосередковують обмін між ними, забезпечують ефективне управління всередині […]...
22. Маркетингу тактика Маркетингу тактика – комплекс заходів, які використовують для реалізації маркетингової стратегії; управління процесом формування та виконання завдань фірми на кожному ринку, щодо кожного товару або їх групи у конкретний, як правило, короткий проміжок часу. Діяльність у межах М. т. передбачає виконання таких функцій: 1) комплексне вивчення ринку; 2) планування виготовлення товарів і надання послуг; 3) […]...
23. Основні напрями державно-управлінської діяльності Державне управління Основні напрями державно-управлінської діяльності. Визначені основні шляхи розвитку державно-управлінської діяльності. Серед таких напрямів можна виокремити: 1) державне будівництво (державотворення), яке охоплює: визначення і правове закріплення форми державного правління; політичного режиму; державно-територіального устрою; основних цілей і функцій держави, їх пріоритетності; розподілу повноважень між гілками та вищими органами державної влади; стратегії розвитку держави; структури органів […]...
24. Менеджмент екологічний Менеджмент екологічний – комплекс взаємопов’язаних форм, засобів і методів управління діяльністю промислових фірм і компаній щодо раціонального природокористування та захисту довкілля. М. е. є складовою системи регулювання та управління захистом навколишнього середовища на мікрорівні і грунтується на загально-цивілізаційних принципах: зменшення глибини екологічної кризи, використання критеріїв екологізації та гуманізації техніки, формування екологічної культури та екологічного мислення […]...
25. Менеджмент японський Менеджмент японський – система управління підприємствами, фірмами та компаніями в Японії, в основу якої покладено принцип колективізму (колективні цінності, в т. ч. колективна відповідальність, соціальний захист, демократизм ухвалення управлінських рішень за схемою “знизу-вгору” та ін.). Основним принципом стратегії розвитку організацій є найповніше використання конкурентних переваг на основі постійного використання досягнень інформаційної революції з урахуванням країни […]...
26. Рівні контролю Рівні контролю – запропоновані Р. Саймонсом основні рівні контролю за управлінням процесом оновлення стратегії корпорації. До таких рівнів належать: 1) основні цінності, які контролюються за допомогою системи вірувань і включають місію корпорації, її кредо та ін.; 2) ризики, яких слід уникати – передбачають контроль за рахунок комплексу обмежень (кодексів поведінки, правил здійснення операцій з активами […]...
27. Управління витратами Управління витратами – процес розробки і реалізації стратегічних цілей підприємства, фірми, компанії щодо скорочення витрат усіх видів ресурсів з метою зміцнення їх конкурентоспроможності та привласнення максимальних прибутків. Основними елементами У. в. є комплексний аналіз сучасних витрат, планування їх зниження на середній та довготривалий періоди, реорганізація виробництва (у разі необхідності), створення нової системи стимулів для працівників, […]...
28. Державна кадрова політика Державне управління Державна кадрова політика. Один із пріоритетних напрямів діяльності держави з координації заходів, що проводяться з метою розвитку і вдосконалення трудового потенціалу країни. Д. к. п. передбачає визначення сукупності соціально-економічних і політичних завдань, вирішення яких здійснюється на правовій основі переважно у трьох напрямах: 1) у системі державних підприємств, установ, організацій; 2) у системах державної […]...
29. Менеджмент корпоративний Менеджмент корпоративний – відокремлення власності від контролю в акціонерних компаніях і діяльність менеджерів щодо управління ними. Термін “корпоративний” в юридичному аспекті охоплює значну кількість власників, які беруть участь у контрактах як каналах передання прав власності. Права власності поділяються на право володіння, право використання і право розпорядження. За класифікацією А. Оноре, до них ще належать право […]...
30. Матриця Мескона-Хедоутрі Матриця Мескона-Хедоутрі – класифікація стратегічних цілей розвитку компаній за критерієм темпів їх розвитку, розроблена американськими економістами М. Месконом та Ф. Хедоутрі. М. М.-X. охоплює такі стратегічні цілі за умов регульованої ринкової економіки: 1) максимальне зростання обсягів виробництва порівняно з плановими показниками попереднього періоду; 2) обмежене зростання у формі досягнення планів випуску товарів і послуг порівняно […]...
31. Чи доречне вживання термінів “політичний менеджмент” та “політичний маркетинг”? 33. Чи доречне вживання термінів “політичний менеджмент” та “політичний маркетинг”? Поняття “менеджмент” (англ. management – управління, завідування, організація) має доволі широке трактування. У вітчизняних словниках цей термін подається переважно у вузькому значенні – як управління виробництвом та як сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом, які розробляються й застосовуються з метою підвищення його ефективності […]...
32. Податковий менеджмент на підприємстві ФІНАНСИ Розділ 6. ПОДАТКИ І ПОДАТКОВА СИСТЕМА 6.7. Податковий менеджмент на підприємстві Проблема мінімізації податкових платежів значною мірою вирішується через формування ефективної податкової політики підприємства. Податкове планування на рівні суб’єктів господарювання є невід’ємною складовою управління фінансами підприємств. Головним завданням податкового планування є мінімізація податків на основі максимального використання можливостей податкового законодавства, в тому числі і […]...
33. Принципи організації Принципи організації – основні, вихідні правила визначення процесу організації та його вдосконалення. До П. о. належать: 1) комплексне врахування конкретних умов процесу виробництва товарів і надання послуг; 2) чітке обгрунтування стратегічної мети; 3) розробка похідних від такої мети цілей і завдань; 4) підпорядкування організаційно-правових форм підприємств, фірм і компаній стратегічній меті та похідним від неї […]...
34. Планування макроекономічне Планування макроекономічне – форма управління народним господарством, що передбачає визначення цілей, розроблення (складання) планів та їх реалізацію (з урахуванням шляхів досягнення) на основі наукового передбачення, що базується на пізнанні економічних законів. Розрізняють директивне, індикативне, стратегічне П. м. У 20-х XX ст. в СРСР започатковано директивне П. м., що передбачало домінування державної власності, використання державою передусім […]...
35. План План – найвища та найскладніша форма наукового передбачення, модель майбутнього, що базується на пізнанні його законів і закономірностей економічного розвитку, вимагає виділення ресурсів і системи заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей і завдань. Методологічно П. – комплекс принципів і методів планування (засіб пізнання та активного впливу на соціально-економічні інтереси суб’єктів господарювання), організаційно – структура планових […]...
36. Мультидивізіональна структура компанії (М-структура) Мультидивізіональна структура компанії (М-структура) – структура, яка передбачає створення напівавтономних виробничих відділень зі статусом “центрів прибутку”, які розробляють власні бюджети, дотримуються принципів самоокупності й оцінюються за показником прибутку від використаних ресурсів. З цією метою окремі могутні корпорації створили генеральну дирекцію зі штатом вищих управляючих, радників і фінансистів, які ретельно оцінювали діяльність відділів, що розподіляли ресурси […]...
37. Управління Управління – свідомий цілеспрямований вплив суб’єктів (економічних, соціальних, політичних та ін. відносин) на окремих людей, трудові колективи та більш широкі спільноти, а також на економічні об’єкти з метою досягнення цими суб’єктами цілей і надання стабільності та динамічності розвитку керованим об’єктом. У. за сучасних умов здійснюється за допомогою спеціалізованих технічних засобів – засобів зв’язку, комп’ютерних систем […]...
38. Школи стратегічного управління банком Школи стратегічного управління банком – основні напрями у сфері обгрунтування теорії і практики стратегічного менеджменту. До таких шкіл належать: 1. Пропонування – автори якої намагаються показати напрями розробки стратегії банку, серед яких, своєю чергою, розрізняють: а) школу дизайну (її досягненнями є обгрунтування понять “стратегія”, “конкурентні переваги”, “компетенція” та ін.); б) школу планування, автори якої зорієнтовані […]...
39. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
40. Цільові комплексні програми Цільові комплексні програми (ЦКП) – об’єднаний спільною метою, передбачений для планомірного здійснення комплекс взаємопов’язаних завдань і адресних соціальних, економічних, наукових, науково-технічних і організаційних заходів; складова економічних методів управління. ЦКП орієнтовані на кінцевий результат і враховують усі фактори, необхідні для досягнення цілей (ресурси, середовища, структури). Ядром програми є ціль (іноді – низка цілей), конкретизована в завданнях, […]...