Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Міжгалузеві зв’язки
Міжгалузеві зв’язки
Міжгалузеві зв’язки – техніко-економічні відносини і зв’язки між галузями господарства щодо спеціалізації та кооперації виробництва й обміну діяльністю внаслідок суспільного поділу праці, які втілюються в кооперованих поставках продукції. Обмін діяльністю є різновидом поділу праці, за якого відбувається взаємообмін результатами виробничої діяльності у формі продуктів праці між різними галузями. Так, для підприємств машинобудівних заводів використовують метал металургійної промисловості й водночас виготовляють устаткування
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Міжгалузеві та внутрігалузеві пропорції Міжгалузеві та внутрігалузеві пропорції – кількісно-якісні співвідношення матеріально-речових та особистісних факторів виробництва між галузями або окремими виробництвами чи підгалузями. Кількість таких пропорцій залежить від ступеня розвитку суспільного поділу праці у загальній та особливій формах. Якісний аспект М. та в. п. зумовлюється передусім рівнем розвитку продуктивних сил. У розвинених країнах світу якісні співвідношення виражаються у незначній […]...
- Закон усуспільнення виробництва і праці Закон усуспільнення виробництва і праці – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між ускладненням продуктивних сил, передусім засобів праці, та прогресом суспільного характеру виробництва, які втілюються у розвитку техніко-економічних відносин, насамперед у поглибленні суспільного поділу праці. Вихідним пунктом в ускладненні продуктивних сил є поява нових засобів праці. Так, переважання ручних засобів праці передбачає їх використання […]...
- ЯКІ ЗВЯЗКИ ІСНУЮТЬ МІЖ НЕЖИВОЮ І ЖИВОЮ ПРИРОДОЮ? МАНДРІВКА ПЕРША ПРИРОДА ВОСЕНИ Зустріч 26. ЯКІ ЗВЯЗКИ ІСНУЮТЬ МІЖ НЕЖИВОЮ І ЖИВОЮ ПРИРОДОЮ? Ти дізнаєшся про взаємозв’язки між неживою природою, рослинами і тваринами. Пригадай! Як змінюється полуднева висота Сонця восени? Як це впливає на тривалість дня та температуру повітря? Розкажи Сонечку Семикрапочці. Як зміни в неживій природі впливають на рослини і тварин? Працюємо разом […]...
- Структура суспільного виробництва Структура суспільного виробництва – комплекс внутрішніх зв’язків і співвідношення між галузями і сферами виробництва, пов’язаними системою суспільного поділу праці. Термін “С. с. в.” вживають у вузькому й широкому значеннях. У вузькому значенні С. с. в. – внутрішні зв’язки й співвідношення між галузями сфери матеріального виробництва, у широкому – між галузями всіх сфер національної економіки. С. […]...
- Відтворення технологічного способу виробництва Відтворення технологічного способу виробництва – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку продуктивних сил і техніко – економічних відносин у їх органічній єдності та взаємодії відповідно до законів технологічного способу виробництва. Кожна зі сторін технологічного способу виробництва є складною системою з багатьма елементами і зв’язками між ними (див. Техніко – економічні відносини). У процесі відтворення продуктивних […]...
- Техніко-економічні відносини Техніко-економічні відносини – матеріально-речова (або техніко-економічна) форма розвитку продуктивних сил, що формується у процесі суспільного поділу праці, спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації, обміну діяльністю між людьми та техніко-економічного поєднання особистісних і речових факторів виробництва. Поняття “матеріально-речова форма” вживають для обгрунтування іншої (крім соціально-економічної або суспільної) форми розвитку продуктивних сил, певного протиставлення суспільній формі, що […]...
- Приватна праця Приватна праця – праця, яка здійснюється у формі індивідуальної трудової діяльності або приватними власниками на засоби виробництва на трудовій і нетрудовій основі. Початково П. п. використовувалась в індивідуальному натуральному господарстві, домашньому господарстві тощо. З розвитком продуктивних сил і поглибленням суспільного поділу праці насамперед в одиничній формі (тобто в межах окремого підприємства) П. п. поступово заперечується […]...
- Сукупний суспільний продукт Сукупний суспільний продукт – сукупність створених матеріальних благ за відповідний період часу. Визначається як сума валової продукції галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського, лісового господарства, будівництва, вантажного транспорту, зв’язку (у тій частині, що обслуговує матеріальне виробництво), торгівлі і громадського харчування, матеріально-технічного забезпечення, заготівлі сільськогосподарських продуктів, а також інших галузей матеріального виробництва. За матеріально-речовим складом С. с. […]...
- Усуспільнення виробництва Усуспільнення виробництва – об’єктивний процес розвитку суспільного характеру виробництва, що виявляється в поглибленні суспільного поділу праці, посиленні взаємозв’язку і взаємозалежності економічно відокремлених господарських одиниць, галузей і сфер народного господарства. У. в. в усіх трьох докапіталістичних формаціях здійснювалося за технологічного способу виробництва, заснованого на ручній праці. Наприкінці XVIII – на початку XIX ст. зароджується новий технологічний […]...
- Продуктивна сила суспільної праці Продуктивна сила суспільної праці – сукупність конкретних видів трудової діяльності, а отже, зс е системи поділу праці, спрямованих на збільшення обсягів економічних благ. Зростання П. с. с. п. відбувається внаслідок прогресивних змін у всіх конкретних видах праці шляхом удосконалення трудових навиків, набуття позитивного досвіду, підвищення загальноосвітнього та кваліфікаційного рівнів робочої сили, поглиблення суспільного поділу праці, […]...
- Основна суперечність товарного виробництва Основна суперечність товарного виробництва – розвиток двоїстої природи праці індивідуальної і колективної, фізичної та розумової, конкретної та абстрактної, сконцентрованих у формі антагонізму між приватною і суспільною працею. Так, конкретна праця є безпосередньо приватною працею (працею, витраченою приватним власником на приватному підприємстві, особистою справою товаровиробника). За суспільного поділу праці товаровиробники виготовляють продукти для інших осіб, що […]...
- Товарна продукція промисловості і сільського господарства Товарна продукція промисловості і сільського господарства – вартість усієї продукції підприємств, фірм, компаній, виготовленої за певний період і призначеної для реалізації за їх межами споживачам для виробничого і невиробничого споживання. До складу товарної продукції входять готові вироби, виготовлені на структурних підрозділах, реалізовані напівфабрикати власного виробництва, промислові роботи та послуги за їх межами. У сільському господарстві […]...
- Суспільний поділ праці Суспільний поділ праці – сукупність різних видів виробничої діяльності. Світовий поділ праці – основна форма суспільного виробництва, існує в різних формах, що відповідають рівню розвитку продуктивних сил і характеру виробничих відносин. Світовий поділ праці ділиться на загальний, що означає поділ суспільного виробництва на крупні роди (промисловість, землеробство, транспорт тощо); частковий – поділ родів на види, […]...
- Система техніко-економічних відносин Система техніко-економічних відносин – сукупність форм суспільного поділу праці та елементів техніко-економічних відносин, що формуються і розвиваються у процесі взаємодії людини з природою та людини з людиною за техніко-економічного поєднання особистих і речових факторів виробництва й поступового поглиблення спеціалізації та одиничного поділу праці, внаслідок чого ця система у процесі історичного розвитку перетворюється на цілісність із […]...
- Суспільна праця Суспільна праця – діяльність людей у системі суспільного поділу праці, спрямована на виготовлення товарів і послуг для задоволення соціально-економічних потреб суспільства. Опосередковано до С. п. належить праця людей, не залучених до системи суспільного поділу праці (зокрема, праця на присадибній ділянці, в домашньому господарстві та ін.). Результатом С. п. є сукупний суспільний продукт, створений у сфері […]...
- Буагільбер (Boisguillebert) П’єр (справжнє прізвище Лап’єзан) (1646 – 1714) Буагільбер (Boisguillebert) П’єр (справжнє прізвище Лап’єзан) (1646 – 1714) – французький економіст, засновник класичної школи економіки. Справедливо доводив, що багатство нації не в грошах, а в продуктах, насамперед сільськогосподарських. Сільське господарство вважав першоосновою економіки. Б. започаткував теорію трудової вартості, виділив “справедливу”, або “істинну”, вартість і стверджував, що вона повинна покрити виробникові витрати виробництва і забезпечити […]...
- ДЕРЖАВНИЙ КОНЦЕРН “ПРОМТРАНС” – МІЖГАЛУЗЕВІ ПІДПРИЄМСТВА ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 10 ПРОМИСЛОВИЙ ТРАНСПОРТ 10.2. МІЖГАЛУЗЕВІ ПІДПРИЄМСТВА ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ. ДЕРЖАВНИЙ КОНЦЕРН “ПРОМТРАНС” Міжгалузеві підприємства промислового залізничного транспорту (ППЗТ) входять в Концерн “Промтранс” (далі – Концерн), що є державним господарським об’єднанням, створеним відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 11.08.2005 р. № 453 “Про створення Об’єднання підприємств промислового залізничного транспорту […]...
- Закон суспільного поділу праці Закон суспільного поділу праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і об’єктивно неминучим поглибленням процесу поділу праці в різних формах, зокрема спеціалізації виробництва й праці, та зростанням на цій основі продуктивності праці. Спеціалізація виробництва супроводжується підвищенням ступеня його однорідності, удосконаленням засобів і предметів праці, підвищення рівня механізації […]...
- Класифікація галузей народного господарства Класифікація галузей народного господарства – систематизований поділ видів діяльності на відповідні сфери та галузі економіки залежно від умов виробництва, суспільного поділу праці і характеру отриманих результатів. Розрізняють передусім сфери матеріального і нематеріального виробництва. До першої належать усі види діяльності, пов’язані зі створенням матеріальних благ у матеріально-речовій формі, та надання матеріальних послуг. До другої – види […]...
- Структура народного господарства Структура народного господарства – комплекс внутрішніх зв’язків між сферами, галузями, секторами, регіонами, формами власності тощо й окремими структурними утвореннями всередині цих елементів, пов’язаних між собою системою суспільного поділу праці. Розрізняють відтворювальну, техніко-економічну, технологічну, організаційно-економічну, соціально-економічну, галузеву й територіальну структури. Відтворювальна (загальноекономічна) структура – передусім співвідношення та певна сукупність внутрішніх зв’язків між основними сферами суспільного відтворення: […]...
- Мета та предмет діяльності – МІЖГАЛУЗЕВІ ПІДПРИЄМСТВА ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 10 ПРОМИСЛОВИЙ ТРАНСПОРТ 10.2. МІЖГАЛУЗЕВІ ПІДПРИЄМСТВА ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ. Мета та предмет діяльності Метою діяльності Концерну є управління виробничою, фінансовою, інвестиційною діяльністю учасників Концерну, координація спільної діяльності учасників Концерну і об’єднання ресурсів при виконанні затверджених планів соціально-економічного розвитку, досягнення економічних і соціальних результатів, підвищення ефективності діяльності своїх учасників, задоволення особистих та […]...
- Пропорції народного господарства Пропорції народного господарства (від лат. proportio – розмірність) – співвідношення між сферами і галузями народного господарства, між стадіями суспільного відтворення, між різними регіонами країни, внутрігалузеві та міжвиробничі пропорції тощо. Пропорції між сферами (загальноекономічні) – це співвідношення між виробничою і невиробничою сферами, між промисловістю і сільським господарством, між І і II підрозділами тощо. Міжгалузеві пропорції – […]...
- Спеціалізація сільськогосподарського виробництва Спеціалізація сільськогосподарського виробництва – форма суспільного поділу праці в аграрному секторі економіки та його раціональної організації, яка передбачає зосередження виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в самостійних галузях або групі взаємопов’язаних галузей, які, своєю чергою, визначають головний виробничий профіль окремих підприємств, районів, областей і зон. Основними формами С. с. в., що виділяються за критеріями масштабності, є […]...
- Вертикальна інтеграція Вертикальна інтеграція – об’єднання в єдиний технологічний процес усіх або основних ланок виробництва та обороту промислової та сільськогосподарської продукції внаслідок усуспільнення виробництва, концентрації, кооперації та суспільного поділу праці. Між групами спеціалізованих або комбінованих підприємств налагоджуються стійкі виробничі зв’язки, на основі яких формуються великі виробничі комплекси (об’єднання), пов’язані між собою технологічно, організаційно та юридично. Підприємства, що […]...
- Економічна безпека техніко-економічних відносин Економічна безпека техніко-економічних відносин – рівень розвитку суспільного поділу праці та інших елементів техніко – економічних відносин (концентрації виробництва, комбінування виробництва та ін.) та їх захищеності від внутрішніх і зовнішніх загроз, завдяки чому техніко – економічні відносини сприяють стабільному розвитку продуктивних сил. До основних внутрішніх загроз належать наявність розірваних і ще не повністю відновлених з […]...
- Додатковий продукт Додатковий продукт – частина суспільного продукту, створеного працівниками різних сфер суспільного виробництва понад необхідний продукт. Д. п. виникає в період розпаду первісного ладу на основі використання нових знарядь праці, поліпшення якості робочої сили, першого суспільного її поділу. Поява Д. п. вивільнила частину людей від створення засобів до фізичного існування і дала їм змогу займатися мистецтвом, […]...
- Промисловий переворот Промисловий переворот – швидкий перехід від технологічного способу виробництва, що базувався на ручній праці, до способу виробництва, заснованого на машинній праці. Вперше стався наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Основою такого переходу став розвиток капіталістичної мануфактури. П. п. розпочався з винайдення робочої машини для текстильної промисловості, зумовленого значним розширенням попиту на тканини. Водночас поява […]...
- Міжнародний поділ праці Міжнародний поділ праці – вищий ступінь суспільного поділу праці, що базується на спеціалізації країн у виробництві окремих видів товарів та послуг, якими вони обмінюються. Глибина М. п. п. визначається ступенем розвитку продуктивних сил, міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва. Становлення М. п. п. зумовлене переходом від мануфактури до крупної машинної індустрії у країнах Європи, промисловою революцією […]...
- Закон зростання дохідності Закон зростання дохідності – закон, згідно з яким кожна наступна одиниця витрат забезпечує більший приріст продукції. Сформульований англійським економістом і статистиком К. Кларком. Він вважав, що З. з. д. діє лише у вторинному секторі економіки (в обробній промисловості). Первинний сектор (добування і використання природних ресурсів), на його думку, розвивається відповідно до вимог закону спадної дохідності, […]...
- Економічний район (ЕР) Економічний район (ЕР) – у широкому значенні – форма територіальної організації господарства країни, господарська територія, на якій на основі територіального поділу праці, особливостей структури господарства, ресурсів, спільності соціально-економічних, екологічних, демографічних проблем формується і розвивається територіально-господарський комплекс з метою підвищення життєвого рівня населення. ЕР взаємопов’язані суспільним поділом праці, постійним обміном продукції, яку вони виробляють, та іншими […]...
- Диференціація цін Диференціація цін – встановлення цін на товари з урахуванням об’єктивних умов виробництва, а отже, суспільно необхідних витрат, а також співвідношення між попитом і пропозицією. За наявності регульованого ринку відбувається певне організоване групування умов виробництва, для кожної групи встановлюються властиві їм ціни, які визначаються як середньозважені витрати праці підприємств цієї групи. Тому реалізація продукції за такими […]...
- Авансований капітал Авансований капітал – початкова сума капіталу у формі певної грошової суми, яку підприємець витрачає на придбання засобів виробництва та робочої сили для організації власного бізнесу й отримання прибутку. За капіталістичного способу виробництва та частина А. к., що витрачається на придбання засобів виробництва, перетворюється на постійний капітал, а та, що спрямовується на оплату робочої сили, стає […]...
- Кінцеві результати господарської діяльності Кінцеві результати господарської діяльності – комплекс мікро – та макроекономічних показників, які відображають рух суспільного виробництва, мету технологічного та суспільного способів виробництва та засобів її досягнення. Цим вимогам на макрорівні найбільше відповідають фізичний обсяг та якість національного доходу, його маса, темпи зростання і співвідношення з використаними ресурсами, а також величина кінцевого суспільного продукту. Для підприємств […]...
- Закон концентрації виробництва Закон концентрації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і конкуренцією (відповідними законами), під впливом якої фактори виробництва, передусім речові і особисті, поступово зосереджуються на великих підприємствах. Двома відносно відокремленими формами його вияву є зосередження на великих підприємствах речових факторів виробництва і відносно самостійний процес зосередження на […]...
- Організація суспільного виробництва Організація суспільного виробництва – координація дій кожної зі сторін суспільного способу виробництва та процесу їх взаємодії і форма об’єднання людей у процесі такого виробництва. Оскільки виробництво матеріальних благ здійснюється не відокремлено, а спільно, воно має назву “суспільне виробництво”. Двома його сторонами є продуктивні сили і відносини економічної власності (див. Продуктивні сили; Власність економічна). Люди у […]...
- Відтворення індивідуального капіталу Відтворення індивідуального капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва на окремому підприємстві, фірмі, власником яких є окрема особа. Таких підприємств у розвинених країнах світу – переважна більшість. Так, у США з понад 25 млн. підприємств до підприємств капіталістичного типу (на яких використовується наймана праця, має місце відчуження працівників від засобів виробництва, управління власністю тощо) належить […]...
- Мобільність робочої сили Мобільність робочої сили – здатність робочої сили переходити від одних видів занять до інших (а отже, змінювати професію, набувати нові спеціальності), а також з одного регіону країни в інший залежно від розвитку суспільного поділу праці, ринку робочої сили, житла тощо. За умов капіталістичного способу виробництва така мобільність зумовлена рухом капіталу, галузевою та міжгалузевою конкуренцією, державною […]...
- Кооперовані поставки Кооперовані поставки – форма планомірно організованих виробничих зв’язків між підприємствами, які спільно виробляють певну продукцію. Такі зв’язки зумовлені кооперацією праці й кооперуванням безпосереднього виробництва, а рівень їх розвитку є показником суспільної організації виробництва та його ефективності. Так, швидке зростання спеціалізації виробництва супроводжується безперервним розвитком масштабів К. п. Виникають з часу монополізації ринку з появою найпростіших […]...
- Закон зростання синергічного ефекту Закон зростання синергічного ефекту – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між збільшенням чисельності факторів виробництва (представленими відповідними видами праці), їх раціональною комбінацією та використанням і зростанням на цій основі продуктивності праці та доходу. З. з. с. е. базується на дії низки синергічних ефектів, які виникають у межах економічної системи. Так, у межах продуктивних сил […]...
- Продуктивність праці Продуктивність праці – ефективність виробничої діяльності людей в процесі створення матеріальних благ і послуг. П. п. вимірюється кількістю продукції або послуг, вироблених працівником за одиницю робочого часу (рік, місяць, тиждень тощо), або кількістю робочого часу, затраченого на виробництво одиниці продукції чи надання послуги, У виробництві будь-якого товару бере участь жива та минула (або уречевлена) праця. […]...
БІОМАСА »