МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ
ВСТУП
Урок № 1
МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ
Мета: навчити учнів розрізняти поняття “культура мовлення” та “стилістика”, терміни “стилістика мови” й “стилістика мовлення”; розвивати вміння визначати стилі мовлення та виділяти засоби створення емоційно-експресивної виразності; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до культурних надбань рідного
Внутрішньонредметні зв’язки:
Синтаксис: текст.
Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм.
Міжпредметні зв’язки:
Література: виразне читання поетичного тексту.
Культурологія: поняття “культура”.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку
III. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів
Проблемна бесіда за питаннями
1. Що вам відомо про стилістику з попередніх класів?
2. Які стилі
3. 3 якою метою використовують різні стилі мовлення?
4. Навести приклади використання кожного стилю мовлення.
Робота з текстовим матеріалом
> Уважно прослухати тексти. Визначити, до яких стилів вони належать. Довести свою думку, наводячи стильові риси.
Текст 1
Людина створила культуру, а культура людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови. Належачи до певного соціуму, індивідуум зі своєю появою на світ органічно входить у вироблену його співвітчизниками культуру, стає її користувачем і носієм. Чим міцніші зв’язки людини з культурою народу, тим більшого можна сподіватися від неї як від громадянина, свідомого творця матеріальних і духовних благ, патріота й інтернаціоналіста.
Суспільство завжди дбає про те, щоб його члени користувалися мовою не лише спонтанно, не тільки як даним від природи даром, а свідомо, як знаряддям найактивнішого розкриття своєї особистості. Мовний досвід індивідуума невіддільний від опори на літературну мову як акумулятор людських знань.
Сьогодні культура і мова виявилися об’єднаними в царині духовних цінностей кожної людини і всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності…
Мовна неграмотність, невміння написати елементарний текст, перекласти його з української мови на російську ї, навпаки, чомусь перестали сприйматись як плями на службовому мундирі.
Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежності, думки розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника (За В. Русанівським).
Текст 2
Культура мовлення – це система вимог, регламентацій щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній).
Належна культура мовлення – це свідчення розвинутого інтелекту і високої загальної культури особистості. Одним із завдань культури мовлення є подолання “мовних стереотипів”: стереотипи мовлення – це стереотипи мислення.
Тільки через високу культуру мовлення проявляються невичерпні потенції мови, гармонія її функцій.
Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовленнєвого спілкування, ефективне здійснення всіх функцій мови, ошляхетнює стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства в цілому. Через культуру мовлення відбувається культивування самої мови, її вдосконалення (За В. Іванишиним і Я. Радевичем-Вінницьким).
1. Дібрати заголовки до кожного тексту.
2. Висловити свої думки про значення культури мовлення.
3. Як ви підвищуєте власну культуру мовлення?
Опрацювання пам’ятки
> Розглянути пам’ятку “Шляхи підвищення особистої культури мовлення”. Відповісти на питання:
1. Які найбільш ефективні, на вашу думку, шляхи підвищення культури мовлення?
2. Які методи підвищення власної культури мовлення ви використовуєте, а про які дізналися вперше?
3. Як ви розумієте вислів “навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу”?
Пам’ятка “Шляхи підвищення особистої культури мовлення”
1. Виробляти стійкі навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу.
2. Не говорити квапливо, без пауз, “ковтаючи” слова.
3. Частіше “заглядати у словник” (М. Рильський), правопис, посібники зі стилістики тощо, вивчати мовлення майстрів слова.
4. Читати вголос (особливо прозові тексти), із дотриманням усіх аспектів нормативності.
5. Заучувати напам’ять художні твори, причому не тільки віршовані.
6. Оволодівати жанрами, видами писемного мовлення, зокрема ділового мовлення.
7. Привчити себе до систематичного запису власних думок та спостережень, щоденникових записів, сімейної хроніки тощо.
8. Виробити звичку читання з “олівцем у руках” – жоден цікавий і вартісний вираз не повинен бути втрачений.
IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
Навчальна лекція
Мовлення є сукупністю мовленнєвих дій, кожна з яких має мету, що випливає із загальної цілі спілкування. У мовленні реалізуються всі мовні засоби та виражальні можливості. Водночас мова збагачується через мовлення. Стилістика вивчає мову й мовлення, а саме займається відбором виражальних мовних засобів для їх функціонування в мовленні. Одним з критеріїв, доцільного відбору є правильність, тобто дотримання мовних норм. Де питання належить до культури мовлення. Отже, стилістика тісно пов’язана з культурою мовлення, і спільне в цих науках – дослідження правильності й нормативності мовлення.
Стилістика як наука розглядає виражальні мовні засоби і стилі мовлення. У залежності від предмету дослідження виділяють стилістику мови й стилістику мовлення.
1. Стилістика мови вивчає стилістичні ресурси всіх мовних рівнів: лексики, фразеології, морфології, синтаксису. Стилістика мови включає поняття синонімії (лексичної, морфемної, граматичної, морфологічної й синтаксичної). Емоційно-експресивне забарвлення мовних явищ – теж невід’ємний компонент стилістики, невіддільний від явища синонімії, оскільки емоційно-експресивні елементи характерні для окремих синонімічних варіантів як засоби вираження їх стилістичної функції. Наприклад, іменник губи – стилістично-нейтральне слово. Зате його синонім уста має відтінок урочистості й вживається здебільшого в художньому стилі.
2. Стилістика мовлення охоплює функціональні стилі мовлення (науковий, публіцистичний, офіційно-діловий, художній і розмовний). Основні характеристики будь-якого стилю:
А) функція висловлювання (спілкування, повідомлення);
Б) завдання мовлення, мовленнєву ситуацію, тему і форму висловлювання;
В) стильові риси (образність – відсутність образності, емоційність – нульова емоційність);
Г) мовні засоби (фонетичні, лексичні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні) (За М. І. Пентилюк).
Проблемна бесіда за питаннями
1. Які особливості мовлення вивчає стилістика, а які – культура мовлення?
2. Чим відрізняється стилістика мови від стилістики мовлення? А що в них спільного?
3. Як емоційно-експресивне забарвлення мовних явищ співвідноситься з поняттям синонімії?
4. Як ви вважаєте, яким чином відсутність образності й нульова емоційність можуть охарактеризувати функціональний стиль?
V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення стилістичних умінь
Дослідження-аналіз
> Прочитати текст. До якого стилю він належить? Як впливають на стиль тексту виділені слова? Дібрати до виділених слів нейтральні синоніми й записати їх (літопис-хроніка; зворушувати-хвилювати, торкатися; найсвятіші-святі; почування-почуття; мальовничі-гарні, красиві; войовничий-хоробрий; пророкування-передбачення).
> 3 якого твору взятий цей уривок? (“Євшан-зілля” М. Вороного)
В давніх літописах наших
Єсть одно оповідання,
Що зворушує у серці
Найсвятіші почування.
Не блищить воно красою
Слів гучних і мальовничих.
Не вихвалює героїв
Та їх вчинків войовничих.
Ні, про інше щось говорить
Те старе оповідання.
Між рядками слів таїться
В цім якесь пророкування.
І воно живить надію.
Певну віру в ідеали
Тим, котрі вже край свій рідний
Зацурали, занедбали…
(М. Вороний)
> Прочитайте прислів’я і приказки. Поясніть їх значення. Які вимоги щодо культури мовлення закладені у цих прислів’ях і приказках? За допомогою яких засобів у них досягається емоційна виразність?
1. Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. 2. Рана від меча загоїться, а від лихого слова – ніколи. 3. Впік мене тим словом, не треба й вогню. 4. Гостре словечко коле сердечко. 5. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. 6. Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть. 7. Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, і один язик, щоб менше говорив. 8. Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить. 9. Дурний язик попереду розуму біжить. 10. Дурний язик голові не приятель.
Конструктивне завдання
> Прочитати текст. Визначити, до якого стилю він належить. Виписати емоційно забарвлені слова.
МАМИНІ КАЗКИ
Я любив довгі зимові вечори. За вікном завивала хуртовина, мороз мурував дивовижні узори на шибках, а в хаті було затишно й тепло.
Ми з сестрою вилазили на піч, лягали черевцями на черінь, підпираючи долонями личка. А мати сиділа, звісивши ноги донизу, і тихим, задумливим голосом оповідала казки.
І я переживав за безталанного Йвана, якого всі кривдили, вважали дурником. І дуже тішився, що він виявився і не дурним, і не безталанним, а виходив переможцем з великих випробувань. Я захоплювався маленьким Котигорошком, який визволяв народ рідний з лютої зміячої неволі. І сміявся щасливо, коли казка незмінно приводила до радісної розв’язки.
Ой, який же мудрий і людяний наш народ! Він знає в серці своєму, що ніколи не можуть перемогти зло і ненависть, що завжди в кінці битви життєвої перемагає правда й любов, як би глибоко вона не була захована слугами мороку у в’язниці, як би міцно не кували її в залізні кайдани!
Ті чарівні казкові ідеї незримо лягли в моє дитяче серце, день за днем формуючи свідомість. І за тс людяне, ясне, що друзям моїм припадає до серця при зустрічі зі мною, велика дяка тобі, Мати (За О. Бердником).
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
> Скласти висловлювання в публіцистичному стилі на тему “Молодь і культура мовлення”, розширивши тезу Олеся Гончара: “Усунути деформацію мови, очистити її від спотворень, повернути нашій мові справжню народну красу – це справа честі всіх нас, і старших, і молодших, це природній обов’язок перед незалежною, вільною Україною”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...