Музична культура східних слов’ян



Розділ I ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ XVI СТ.

ТЕМА 2. МУЗИЧНА КУЛЬТУРА

§5. Первісні музичні інструменти. Музична культура східних слов’ян, античних міст Північного Причорномор’я

Музична культура східних слов’ян

Давні слов’яни вшановували пращурів та поклонялись язичницьким богам. Поклоніння здійснювали в храмах і капищах з ідолами. Релігійні обряди на честь Перуна (бога грому й блискавки), Стрибога (бога вітрів), Ярила (бога сонця), Лади (богині кохання) супроводжувались співами, ритуальними танцями, грою на музичних інструментах і завершувались спільним застіллям. Слов’яни вшановували не лише язичницьких богів, але й місця, де вони живуть: ліси, гори, річки та озера.

За припущеннями дослідників, пісенна й інструментальна творчість того часу розвивалися у тісному взаємозв’язку. Імовірно, що саме обрядовий спів сприяв виникненню музичних інструментів із встановленням їхнього музичного строю, оскільки храмові пісні-молитви виконувались із музичним супроводом.

Пісенну творчість давніх слов’ян поділяють на календарно-обрядову

та родинно-обрядову.

Музична культура східних словян

Відтворення слов’янського ритуалу на честь бога Ярила

Музична культура східних словян

Відтворення слов’янської музики етнографічним гуртом “Лада”

Календарно-обрядові пісні нерозривно пов’язані з порами року, відповідними звичаями і землеробством. Жанрами календарної музичної творчості є веснянки, гаївки, русальні, купальські та жниварські пісні, колядки і щедрівки. Виконання цих пісень часто супроводжувалося театралізованими обрядовими діями, хороводами. Оскільки вони були ритуальними, то мали закличний, піднесений характер.

Музична культура східних словян

Музичні інструменти східних слов’ян: гусла, барабан, бубон, сопілки, сурма, гудок

Родинно-обрядові пісні супроводжували знаменні події в житті людини (народження, весілля, похорон тощо) та відображали особистісні взаємини між членами родини, громади. До жанрів цієї музичної творчості відносять весільні пісні, колискові, плачі, голосіння. За характером виконання родинно-обрядові пісні були урочистими, веселими (весільні), ліричними (колискові) або жалобними (плачі), вони художньо втілювали особисті почуття та емоційні стани людини в різних життєвих ситуаціях.

Найвідомішими серед музичних інструментів були гусла, сопілка, гудок, бубон, дзвіночок, ріжок, барабан (било). Цікаво, що ударні інструменти використовували не лише під час обрядових дійств та ігрищ, а ще й у військовій справі та на полюванні як ритмічний супровід.

Гусла – один із найдавніших музичних інструментів. Історичні пам’ятки свідчать, що слов’яни ще в IX ст. вражали своєю грою на гуслах царів Візантії. Імовірно, що своєю назвою цей інструмент завдячує пружно натягнутій тятиві лука, яка в мові східних слов’ян так і називалася – “гусла”. Щоб отримати мелодійний звук, достатньо було піднести до неї порожню посудину і смикнути. Отже, струни та резонатор, що посилює їх звучання,- основний принцип щипкового інструмента.

Музична культура східних словян

Про музичну обдарованість слов’ян нерідко згадують давні історики, а фольклор, що зберігся, свідчить про багатство української пісенної культури, її жанрове розмаїття, своєрідність інтонаційного ладу. Він став основою розвитку нового музичного мистецтва в період формування музичної культури Київської Русі. Отже, розквіт культури періоду Київської Русі був підготовлений усім попереднім розвитком східнослов’янської культури.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)


Тиск який створюють тварини на грунт.
Ви зараз читаєте: Музична культура східних слов’ян