НАСІННЯ І ПЛІД – СТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ – РОЗМНОЖЕННЯ КВІТКОВИХ РОСЛИН
Довідник з біології
РОСЛИНИ
РОЗМНОЖЕННЯ КВІТКОВИХ РОСЛИН
СТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ
НАСІННЯ І ПЛІД.
Будова насіння і його склад. Після запліднення в результаті поділу яйцеклітини формується тіло зародка, що складається з корінця, стеблинки, сім’ядолі та брунечки (рис. 44). Стеблинка переходить у корінець, що є зачатком головного кореня. Наверху стеблинки знаходяться сім’ядолі, або зародкові листки. У насіння бобів і квасолі в сім’ядолях відкладаються запасні поживні речовини. З центральної клітини утворюється ендосперм.
Рис. 44. Схема будови насіння квасолі (А) і зернівки пшениці (Б): 1 – насінна шкірка; 2 – брунька зародка; З – стеблинка; 4 – корінець; 5 – сім’ядоля; 6 – ендосперм.
Процеси, що розвиваються після подвійного запліднення, завершуються формуванням із насінного зачатка насіння. Тканина, покриваюча зародковий мішок зовні, перетворюється на шкірку насінини. Запасні речовини, що нагромаджуються в сім’ядолях і ендоспермі, у рослин різних видів різноманітні. Наприклад, у пшеничних зернах багато крохмалю, значно менше білка і мало жирів. У насінні бобових
Таблиця 2. Класифікація плодів.
Тип плоду | Назва плоду | Рослина | |
За консистенцією оплодня | За кількістю насіння | ||
Однонасінний | Сім’янка: насінина не зростається з оплоднем Горіх: оплодень твердий, здерев’янілий Зернівка: оплодень зростається з насінною шкіркою | Соняшник, кульбаба Ліщина, дуб, гречка Пшениця, жито | |
Сухий | Багатонасінний | Біб: має дві лушпини, всередині яких знаходиться насіння Стручок: має дві лушпини, але насіння розташовується на плівчастій перегородці плоду Коробочка: насіння дозріває всередині й висипається через спеціальні отвори | Квасоля, горох, акація Капуста, ріпа, редиска, редька Бавовник, льон, тютюн, тюльпан, мак |
Соковитий | Однонасінний Багатонасінний | Кістянка: насіння знаходиться усередині здерев’янілого оплодня (кісточки), оточеного м’якоттю Ягода: дрібне насіння знаходиться всередині м’якоті плоду, покритого шкіркою | Вишня, абрикоса, черемха Смородина, виноград, томат |
Плід (fructus). Одночасно з розвитком насінини відбувається перетворення зав’язі на зрілий плід (справжні плоди: слива, томат, горох). Із стін зав’язі формується оплодень. В утворенні плоду можуть брати участь крім маточки інші частини квітки (квітколоже, що розрослося, основи чашолистків, пелюсток і тичинок). Такі плоди називаються несправжніми (яблуня, груша, шипшина). Призначення плодів – захист і розповсюдження насіння. Плід, утворений із декількох маточок однієї квітки, називається збірним (ожина, малина).
Класифікація плодів: соковиті (однонасінні й багатонасінні) та сухі (однонасінні розкривні й багатонасінні не розкривні) (табл. 2).
Насіння містить зародок, який дає початок рослині, й поживні речовини, необхідні для її проростання. Вони можуть знаходитися в ендоспермі, що розташовується поряд із зародком. Насіння багатьох рослин не містить ендосперма, і поживні речовини локалізовані в сім’ядолях. Поживні речовини насіння представлені вуглеводами, білками та жирами.
Рослину відносять до однодольних, якщо зародок її насіння має одну сім’ядолю (пшениця, кукурудза), і до дводольних, якщо у неї дві сім’ядолі (квасоля, горох, яблуня).
Зернівка пшениці є одночасно і насінням, і плодом. Зовні зернівка покрита золотисто-жовтим оплоднем, який щільно зростається з насінною шкіркою. Основну частину насіння займає борошнистий ендосперм; до нього у вигляді тонкої пластинки прилягає одна сім’ядоля (щиток). Зародок займає незначну частину насіння і має зачатковий корінець, стеблинку й листки. Щиток сполучений із зародковим стеблом і здійснює зв’язок зародка з ендоспермом.
Насіння квасолі покрито щільною насінною шкіркою, яка виконує захисну функцію. На бічній увігнутій стороні насіння помітний рубчик – місце прикріплення насінного зародка до стінки плоду. Дві подовжні половинки насіння називаються сім’ядолями і прикривають головну частину зародка, що складається із зачаткового корінця, зачаткового стебла (шийки) і зародкової верхівкової брунечки. Шийка з’єднується сім’ядолями. Брунечка є зачатком пагону.
Проростання насіння. Насіння може тривалий час перебувати у стані спокою. Зародок його залишається живим, і насіння зберігає здатність до проростання. Зародок може загинути від пересихання насіння під час зберігання, при пошкодженні його комахами чи плісеневими грибками.
Для проростання насіння необхідні деякі умови: наявність живого зародка, добре зволожений грунт, певна температура й достатньо повітря. Проростанню насіння передує його набухання. Вода проникає всередину насіння, насінна шкірка набухає і розривається. Із зародкового корінця розвивається молодий корінь, який швидко росте і зміцнюється в грунті. Вода необхідна для насіння ще й тому, що зародок споживає поживні речовини в розчиненому вигляді.
Насінню різних рослин потрібна різна кількість води для проростання: насіння гороху поглинає води у півтора рази більше своєї маси, а насіння кукурудзи – вдвічі менше. Оптимальна температура для проростання насіння більшості рослин складає + 10… +15оС, а насіння жита може прорости при + 1оС. Через те що при проростанні насіння йдуть активні процеси обміну речовин, насіння інтенсивно дихає і вимагає постійного надходження повітря, багатого киснем.
Рис. 45. Типи плодів:І – сухі, ІІ – соковиті, ІІІ – складні, 1 – ліщина;2 – соняшник; 3 – пшениця; 4 – вишня; 5 – абрикос; 6 – малина; 7 – мак; 8 – капуста; 9 – горох; 10 – смородина; 11 – томат; 12 – шипшина; а – горіх, б – сім’янка; в – зернівка; г – кістянка; д – складна кістянка; е – коробочка; є – стручок; ж – біб; з – ягода; и – несправжній плід з горішками.
Якщо у проростка квасолі видалити сім’ядолі, а в однодольного ендосперм, вони загинуть. Причина загибелі – відсутність поживних речовин. Запасні поживні речовини насінини забезпечують початкові стадії розвитку зародка. Наприклад, крохмаль ендосперма однодольних під дією ферментів перетворюється на цукор. Цукор розчиняється у воді; у вигляді розчину з сім’ядолі він поступає для живлення зародка. Чим більше запасних поживних речовин, тим сильніше паросток, який розвивається з насінини.
Для нормального розвитку насіння велике значення має час сівби й глибина його загортання в грунті. При своєчасній сівбі насіння має всі умови, необхідні для проростання. Насіння холодостійких рослин (пшениця, овес, горох) необхідно сіяти ранньою весною. Вони вимагають низької температури і великої кількості вологи. Насіння теплолюбних рослин (квасоля, гарбуз, огірки) висівають, коли грунт прогрівається до + 10… + 12°С.
При цій температурі він містить достатню для проростання насіння кількість вологи.
Постачання кисню та вологи до проростка забезпечує глибина загортання насіння, що визначається їх розміром, а також властивостями та структурою грунту. Не рекомендується глибоко сіяти насіння в щільному глинистому грунті, оскільки він довго тримає великі кількості вологи і не пропускає повітря. Дещо глибше, ніж в глинистому, загортають насіння в піщаному грунті. Повітря в ньому проникає на велику глибину, і краще зберігається волога в глибоких шарах. Велике насіння бобів загортають звичайно на глибину 4-5 см. Тут йому достатньо вологи для проростання, а проростку – поживних речовин насінини, поки він вийде на поверхню грунту. Для насіння середніх розмірів (редиска, огірки) необхідна глибина 2-4 см, для дрібних (цибуля, ріпа, морква, кріп) – 1-2 см.
Розповсюдження плодів і насіння відбувається в природі за допомогою вітру та води, тваринами, птахами й людиною. Деякі рослини самі розкидають насіння. Наприклад, плоди рослини “скажений огірок” разом із липкою рідиною “вистрілюють” насіння на значну відстань; зрілі стручки бобів при підсиханні лопаються і також розкидають насіння. Плоди і насіння, які розносяться вітром, мають для цього спеціальні пристосування – крилоподібні вирости (плоди клена та ясена), пухнасті волоски (насіння тополі), парашутики (насіння кульбаби). Вода розповсюджує плоди та насіння водних і наземних рослин, які мешкають на берегах водоймищ (вільха, осока, латаття). Насіння та плоди деяких рослин (череда, лопух, омела, липка шавлія) переносять тварини на шерсті, людина – на одязі. Птахи і тварини часто живляться соковитими плодами рослин, насіння яких не перетравлюється в шлунково-кишковому тракті й може бути викинуте з екскрементами на значній відстані від материнської рослини (горобина, бузина, чорниця, конвалія). Плоди та насіння окремих рослин можуть “переїжджати” різним транспортом із країни в країну з вантажами.
Значення квіток, плодів, насіння. У природі квітки, плоди та насіння забезпечують існування виду (насінне розмноження) і служать кормом для безхребетних (членистоногі) та хребетних тварин. Вони мають величезне значення і в житті людини: е продуктами харчування (фрукти, ягоди), сировиною для харчової промисловості (одержання рослинних олій і хлібобулочних виробів), хімічної і медичної промисловості (одержання спирту, фарб, ліків), а також парфумерної промисловості (отримання трояндової та інших ефірних олій). Всі квіткові рослини мають велике естетичне значення в житті людини.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...