НЕКРОЦЕНОЗ

Related posts:

1. ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
2. АНАБОЛІЯ Екологія – охорона природи АНАБОЛІЯ – тип філембріогенезу, зміна ознак дорослих організмів внаслідок виникнення нових стадій наприкінці періоду формотворення. На пізніх стадіях розвитку організмів звичайно виникають зміни у будові скелета хребетних, диференціюванні м’язів, розподілі кровоносних судин. Напр., зрощення хрящів і кісток у дорослих хребетних, у предків яких вони були відокремлені. Термін “А.” запровадив у 1912 […]...
3. ГЕТЕРОГОНІЯ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОГОНІЯ – одна з форм чергування поколінь у деяких безхребетних тварин (напр., у комах), за якої статеві покоління змінюють одне одного і різняться будовою особин чи особливостями їх розмноження....
4. ЛЕТАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЛЕТАЛЬНІСТЬ – відношення числа особин, які загинули від певної хвороби, до числа особин, які захворіли, виражене у відсотках....
5. ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН – наука про взаємовідносини тварин з довкіллям. Багато видів тварин є первинними консументами екосистем, характеризується великими різноманітністю і чисельністю в наземних угрупованнях. Вивчення Е. т., напр. комах, відбувалося в кілька етапів: спочатку основна увага приділялась польовим і екол. дослідженням, вивченню їхніх життєвих циклів, пізніше увага була прикута до хім. […]...
6. КОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи КОАДАПТАЦІЯ – 1) взаємне пристосування різних форм живих організмів, що існують разом (напр., комах – до запилення рослин, а рослин – до запилення комахами); 2) взаємне морфол. та функц. пристосування різних органів особини, що виробились у процесі її розвитку....
7. ТЕРАРІЙ Екологія – охорона природи ТЕРАРІЙ, тераріум – приміщення для утримування дрібних наземних хребетних тварин....
8. СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – загибель особин у даних умовах середовища, яка змінюється залежно від умов довкілля та стану популяції. Існує певна теор. мінім, смертність – стала величина, яка характеризує загибель особин за оптим. умов, коли на популяцію не впливають лімітуючі чинники. Виділяють також специф. смертність, яку звичайно виражають як відсоток числа особин, […]...
9. АЕРОБІОС Екологія – охорона природи АЕРОБІОС – сукупність аеро-біонтів – організмів, що мешкають на суходолі, тобто наземних організмів....
10. БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ – ті, які необхідні для існування живих організмів. Це речовини, що виникли в результаті розкладу решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
11. БІОГЕНИ Екологія – охорона природи БІОГЕНИ – 1) речовини (в т. ч. хім. елементи), необхідні для існування живих організмів; 2) речовини, що виникли внаслідок розкладання решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
12. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
13. ТАФОНОМІЯ Екологія – охорона природи ТАФОНОМІЯ – галузь палеонтології, що вивчає умови захоронення викопних решток тварин і рослин та закономірності утворення місцезнаходжень цих решток....
14. КРИНОГАЛОФІТИ Екологія – охорона природи КРИНОГАЛОФІТИ – рослини, які виділяють із власного організму сіль крізь спец, сольові залози на наземних органах (напр., кермек, франкенія, тамарикс)....
15. ТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ – 1) механізм самороз’єднування в просторі особин і груп організмів; 2) властивість більшості тварин триматися певної території чи акваторії впродовж життя й охороняти цей простір від проникнення ін. особин того самого виду....
16. ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ДЕТРИТНОГО ТИПУ Екологія – охорона природи ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ДЕТРИТНОГО ТИПУ – ті, що починаються з мертвої орг. речовини (решток організмів або продуктів їх життєдіяльності) і продовжуються безпосередньо редуцентами....
17. Смертність ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ 4.5. Смертність Смертність – це кількість особин, які загинули в певний період часу. Розрізняють мінімальну і екологічну смертність. Мінімальна смертність – це постійна величина, яка характеризує загибель особин в ідеальних умовах існування, за яких на популяцію не діють лімітуючі фактори. Максимальна тривалість життя особин за таких […]...
18. КОЛОНІЯ Екологія – охорона природи КОЛОНІЯ – 1) група особин одного, іноді кількох видів, що живуть разом і мають від такого проживання взаємну вигоду (напр., колективний захист від хижаків). К. характерні для колоніальних птахів (граки, чайки), багатьох водяних організмів; 2) найпростіший проценоз, що виникає на початковій стадії формування ценозу в разі оселення рослин і тварин на […]...
19. КОМЕНСАЛІЗМ Екологія – охорона природи КОМЕНСАЛІЗМ – форма співжиття особин різних видів, за якої один організм (коменсал) живе за рахунок ін., не завдаючи йому шкоди (напр., риби-причепи, прикріплюючись до акул, використовують їх як засіб переміщення). К. дуже поширений у природі. Взаємодоповнення екол. ніш також можна розглядати як форму К.: зміни середовища, які спричинюються одним організмом, можуть […]...
20. АГРЕГАЦІЯ Екологія – охорона природи АГРЕГАЦІЯ – утворення більш-менш стійких, різних за величиною і біол. значенням груп організмів у межах ареалів їх популяцій. В основі виникнення А. лежить взаємодія організму і середовища, що забезпечує виживання виду. У хребетних тварин (риб, птахів, окремих видів ссавців – копитних, мавп) та деяких комах (бджіл, мурашок, термітів) вона є наслідком […]...
21. ЦИКЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ЦИКЛОМОРФОЗ – зміна послідовних поколінь особин одного виду, які різняться морфологічно й функціонально, у зв’язку з сезонними відмінностями в умовах життя. У рослин Ц. виражається у зміні будови тіла і зустрічається, напр., у водоростей, у яких відсутнє статеве розмноження (синьо-зелені, криптофітові, евгленові), а також у партеноген. поколінь війчастих та ін. видів […]...
22. КАНІБАЛІЗМ Екологія – охорона природи КАНІБАЛІЗМ – 1) поїдання тваринами особин того самого виду, іноді власного потомства (напр., мальків свого виду багатьма видами риб); один із виявів внутрішньо-родової конкуренції; 2) людоїдство; 3) переносно – звірство, жорстокість, варварство....
23. ДЕМ Екологія – охорона природи ДЕМ – невелике (від декількох до багатьох десятків особин) відносно ізольоване внутрішньовидове угруповання хребетних тварин, що існує протягом одного-двох поколінь, після чого об’єднується з ін. подібними угрупованнями....
24. ЗНЕСЕННЯ Культурологічний словник ЗНЕСЕННЯ – відповідник нім. Aufgeben від дієсл. aufgeben – сходити, підніматися; виникати; розкриватися; розчинятися у чому-небудь. Нім. Філософ Г. В. Ф. Гегель використовує це поняття для передачі суперечливого змісту категорії заперечення. Це водночас і загибель (знесення будівлі) і збереження, піднесення на вищий рівень розвитку. Поняття З. є принципово важливим для розуміння принципу заперечення […]...
25. БІВОЛЬТИННІСТЬ Екологія – охорона природи БІВОЛЬТИННІСТЬ – властивість деяких видів тварин (напр. комах) мати два покоління потомства впродовж одного року....
26. САПРОПЕЛІТИ Екологія – охорона природи САПРОПЕЛІТИ – різновидність викопного вугілля, що утворилось унаслідок нагромадження решток найпростіших планктонних організмів та колоній зелених і синьо-зелених водоростей. С. використовують для грязелікування і як паливо....
27. ЕЛІМІНАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕЛІМІНАЦІЯ – загибель організмів унаслідок впливу різних абіотичних і біотичних чинників довкілля. Е. подають величиною, оберненою до виживання. Розрізняють Е. заг. (не вибіркову) і вибіркову. Заг. Е. – це вплив на популяцію чинників довкілля граничної інтенсивності, що переважає над екол. пластичністю виду, внаслідок чого відбувається масова загибель особин незалежно від їхніх […]...
28. КОЧІВЛЯ Екологія – охорона природи КОЧІВЛЯ – 1) короткотермінове відносно недалеке переміщення організмів з однієї місцевості в ін. К. може бути сезонною, періодичною, випадковою, без повернення або з поверненням у початковий пункт (напр., К. синиць, галок, ворон та ін. зимуючих птахів у Європі). Іноді К. називають масове Виселення організмів типу міграції видів у разі їх масового […]...
29. БІОЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ Екологія – охорона природи БІОЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ, світіння організмів – випромінювання світла живими організмами, пов’язане з процесами їхньої життєдіяльності. Б. властива деяким бактеріям, нижчим рослинам (грибам), безхребетним тваринам (від найпростіших до комах) та рибам. Найпоширеніша Б. серед мор. організмів, велике скупчення яких іноді викликає світіння моря. Біол. призначення Б. різне: у комах органи, що світяться, є сигнальним […]...
30. ЩІЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ЩІЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ, густота популяції – показник, що визначається кількістю особин на одиницю площі або об’єму. Напр., 125 рослин липи на 1 га або 1000 циклопів у 1 м3 води....
31. ФЕРОМОНИ Екологія – охорона природи ФЕРОМОНИ – біологічно активні речовини, що виділяються тваринами в навколишнє середовище і специфічно впливають на поведінку, фізіол. та емоційний стан або метаболізм ін. особин того самого виду. Продукуються спеціалізованими залозами – анальними, статевими, шкірними тощо. Ф., як правило, діють через органи нюху. Статеві Ф. комах приваблюють або збуджують особин протилежної статі; […]...
32. ПІК ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ПІК ЧИСЕЛЬНОСТІ – найбільша кількість особин даної популяції, що досягається періодично або зрідка в разі масового розмноження. Як правило, у хребетних тварин П. ч. не перевищує середню чисельність більш ніж у 105-106 разів (у безхребетних у 107-108 разів). Розрізняють сезонні, багаторічні та вікові П. ч....
33. Вікова структура популяції ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 5. СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ 5.4. Вікова структура популяції Віковий склад популяції є однією із важливих ознак, від якої залежать ріст її чисельності за здатністю до розмноження. На основі вікової структури судять про перспективність чи безперспективність її існування, про вплив абіотичних умов на індивідуальний розвиток організмів даної популяції. Основні поняття і терміни:Вікова структура, […]...
34. ОРГАНІЗМИ ЦИРКУМТРОПІЧНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЦИРКУМТРОПІЧНІ – види (частіше більші таксони) тварин і рослин, ареал яких оперізує тропічну зону земної кулі. Для наземних організмів ці ареали перервані величезними просторами океанів, для мор. – суходолом. Серед наземних рослин є лише поодинокі приклади циркумтропічних видів (деякі ціперуси), але є багато більших таксономічних груп тварин і рослин (мавпи, […]...
35. ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від схрещування особин цього виду, поширення в межах певної території (суходолу, акваторії), яку називають ареалом виду. В. є однією з основних одиниць […]...
36. ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають вироблення спец, адаптацій та формування екол. ніш (напр., зона літоральна, зона пустельна); 2) назва умовного багатовимірного простору, що визначається заг. екол. характеристиками окремих великих груп тварин та ін. організмів (напр., 3. а. акул, гризунів, птахів)....
37. АТРАКТАНТИ Екологія – охорона природи АТРАКТАНТИ – речовини, що приваблюють тварин. Найкраще вивчені А. комах. Розрізняють дві основні групи їх: статеві А., або статеві феромони, і поживні А., або принади. Статеві А. виробляються спец, залозами дорослих особин і виділяються в довкілля для приваблювання або збудження особин протилежної статі свого виду. До них належать ефіри не насичених […]...
38. Порівняльно-анатомічні і морфологічні докази еволюції – Основні положення еволюційної теорії Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ЕВОЛЮЦІЯ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ Основні положення еволюційної теорії Порівняльно-анатомічні і морфологічні докази еволюції Доказом єдності походження всього живого є клітинна будова організмів, єдиний план будови органів та їх еволюційні зміни. Гомологічні органи мають подібний план будови, спільне походження, виконують як однакові, так і різні функції. Наявність гомологічних […]...
39. ПОПУЛЯЦІЯ, СТАТЕВА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ, СТАТЕВА СТРУКТУРА – співвідношення особин різної статі в популяціях роздільностатевих організмів. Розрізняють первинну структуру – в момент запліднення, коли генетично визначається стать організму; вторинну – співвідношення новонароджених організмів різної статі; третинну структуру – співвідношення статевозрілих організмів різної статі. Частіше під статевою структурою популяції розуміють її третинну структуру....
40. МЕТАТЕРМІЗМ Екологія – охорона природи МЕТАТЕРМІЗМ, мегатермізм – властивість організмів потребувати для свого розвитку порівняно високих т-р, напр. тропічні рослини....