Головна ⇒ 📌Біологія ⇒ Нервова система і поведінка птахів. Розмноження та розвиток

Нервова система і поведінка птахів. Розмноження та розвиток

Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН

Тема 9. ПТАХИ

§ 45. Нервова система і поведінка птахів. Розмноження та розвиток

Птахи не припиняють нас дивувати своєю будовою, зачаровують здатністю літати, викликають захоплення співом. Тому нам хочеться більше дізнатися про них.

Нервова система

Нервова система птахів у принципі влаштована так само, як у інших хребетних. Але, якщо у плазунів маса спинного мозку приблизно дорівнює масі головного, то у птахів головний мозок важиті в 1,5-2 рази більше. З чим це пов’язане? У птахів вищий загальний

рівень розвитку, складніші взаємозв’язки із середовищем, а це вимагає досконалішої координації та регуляції, передній мозок і мозочок переважають. Це пов’язане зі складними рухами та поведінкою. Високий рівень розвитку нервової системи – це основа складної поведінки птахів.

Птахи мають гострий зір і слух. Очі великі, більша частина очного яблука розташована в черепі. Гострота зору у птахів у кілька разів вища, ніж у людини, особливо у хижих і нічних птахів. Так, сокіл сапсан помічає рухому здобич на відстані, більшій за кілометр.

Слух птахів відіграє важливу роль для комунікації (спілкування). Нюх,

смак і дотик розвинені по-різному, залежно від способу життя.

Розмноження та поведінка

Птахи – роздільностатеві організми, для них характерний статевий диморфізм (запліднення внутрішнє, а розвиток відбувається поза тілом самки, у яйці). Усі птахи яйцеродні. Яйця великі, захищені вапняною шкаралупою і мають запас поживних речовин. Пташенята схожі на своїх батьків – розвиток прямий.

Птахи піклуються про потомство: влаштовують гнізда, насиджують яйця, забезпечуючи сприятливий температурний і повітряний режим, вигодовують пташенят, навчають і захищають їх.

У самця у парних сім’яниках утворюються сперматозоїди, які по сім’япроводу надходять до клоаки. У самок зазвичай розвинений один яєчник з великими яйцеклітинами (жовток пташиного яйця і є яйцеклітиною). Після дозрівання яйцеклітина виходить із яєчника і потрапляє до яйцепроводу, де відбувається запліднення.

Запліднена яйцеклітина повільно рухається по яйцепроводу. При цьому вона вкривається спочатку білком, потім двома тонкими підшкаралуповими оболонками і, нарешті, шкаралупою.

Яйце надходить до клоаки, звідки й потрапляє у зовнішнє середовище. Весь процес займає від 12 до 48 годин.

З початком розмноження, птахи “одягаються” в яскравіше оперення (линяють). Якщо яйця насиджує самка (у більшості птахів), вона має захисне забарвлення – як правило, непоказне сіре або буре, а самець яскравий. У самців, окрім того, складніша будова гортані, міцніші м’язи голосового апарату – це “співаки”, а самки видають простіші та слабші звуки.

Для багатьох птахів характерна моногамія – утворення самцем і самкою сталих подружніх пар. В одних видів така пара існує до моменту відкладання яєць або вильоту пташенят (горобці), у інших декілька років (лелеки) або все життя (лебеді). Є птахи, для яких характерна полігамія – один самець запліднює декілька самок (глухарі, колібрі, кури).

Для періоду розмноження характерна особлива, “шлюбна” поведінка. Вона допомагає птахам вибрати пару і включити механізм фізіологічної підготовки до розмноження. Наприклад, тетеруки-косачі ходять, розпустивши крила і хвіст, видають характерні звуки”чу-фих”, влаштовують бійки. Бекаси злітають угору а потім стрімко знижуються, розпустивши крила При цьому в результаті вібрації повітря виникає звук схожий на бекання вівці. Більшість птахів співають використовуючи голосові зв’язки.

Качки, гуси та інші птахи насиджують яйця, зігріваючи їх своїм тілом

Шлюбна поведінка фрегатів. Воло самця набуває яскравого кольору

Яйця можуть важити від кількох грамів (у колібрі) до 1600 г (у страуса)

Самець цистиколи, що мешкає на півдні Європи “зшиває” докупи зелені листки “нитками” з павутини. Всередині він мостить гніздечко з пуху та шерсті

Синиця-ремез плете з травинок гніздо, схоже на рукавичку, яке підвішує на тонких гілках над водою. Для будівництва застосовує пух комишу та рогозу

Перш ніж відкласти яйця, птахи влаштовують гнізда. Деякі види гніздяться поряд один з одним і спільно захищаються від хижаків (чайки, пелікани, граки берегові ластівки тощо). Інші гніздяться поодиноко Гнізда дуже різні. Так, кайра відкладає яйця просто на прискалок, дрімлюга – у ямку без підстилки, голуби роблять гнізда з гілок. Бувають і складніші гнізда: дрозди обмазують гнізда зсередини глиною, синиця-ремез плете закриту хатку, схожу на рукавичку, дятли, синиці, шпаки гніздяться в дуплах. Південноазіатські птахи-носороги для захисту від хижаків замазують отвір у дупло глиною, залишаючи невеликий отвір, через який самець годує самку. У норах гніздяться берегові ластівки, щурки, зимородки.

Розвиток птахів

Розвиток птахів починається з моменту запліднення і продовжується в яйці. Яка будова яйця? Те, що ми називаємо жовтком,- яйцеклітина із зародком і запасом поживних речовин. Жовток вкритий білковою оболонкою. Ззовні розташовані дві тонкі підшкаралупові оболонки. На тупому кінці яйця між ними міститься повітряна камера, через яку завдяки порам на шкаралупі, відбувається газообмін між зародком і зовнішнім середовищем. Жовток у певному положенні в центрі яйця підтримують два скручені білкові канатики халази, які кріпляться до шкаралупи. У разі зміни положення яйця вони закручуються так, щоб зародок завжди був зверху й зігрівався при насиджуванні. Ззовні яйце вкрите вапняною шкаралупою. Вона захищає зародок від механічних ушкоджень, бактерій (вкрита антибактеріальною речовиною), через неї відбувається газообмін.

Будова яйця птаха:

1 – вапняна шкаралупа

2 – підшкаралупова оболонка

3 – білкова оболонка (білок)

4 – повітряна камера

5 – білкові канатики (халази)

6 – жовток

7 – зародковий диск

Розвиток зародку птаха:

А) 3-й день розвитку

Б) 10-й день розвитку, кількість жовтка зменшилась

В) 19-й день розвитку, зародок перед вилупленням

Г) 21-й день розвитку, вилуплення з яйця

Для розвитку зародка необхідна температура 38- 39,5 °С, тому батьки зігрівають яйця своїм теплом – насиджують їх. Насиджування триває від 12 днів (горобці) до двох місяців (пінгвіни, грифи).

Смітні кури не насиджують яйця, а заривають їх у сміття, де в результаті гниття виділяється тепло, підтримується необхідна температура.

Коли розвиток у яйці закінчується, пташеня прокльовує підшкаралупову оболонку в повітряній камері і починає дихати легенями. А потім пробиває вапняну шкаралупу і виходить назовні.

За ступенем фізіологічної зрілості пташенят птахів поділяють на нагніздних і виводкових. У виводкових птахів (куріпки, рябчики, гуси, качки, перепели, страуси, лебеді та ін.) після вилуплення пташенята зрячі, вкриті пухом, можуть пересуватися і самостійно знаходити корм. Проте дорослі птахи ще зігрівають їх, допомагають знаходити корм, захищають. У нагніздних птахів (голуби, горобці, сови, папуги та ін.) пташенята спочатку сліпі, глухі, майже голі. Вони не можуть самостійно пересуватися і живитися. їх зігрівають і годують батьки (навіть якийсь час після вильоту з гнізда).

Стриж-салангана робить гніздо із власної слини, яка застигає на повітрі

Балобан із пташенятами

Шоломоносна цесарка з пташенятами

Запам’ятайте найважливіше

Величезне значення для пристосування до навколишнього середовища має високий рівень розвитку нервової системи й органів чуття птахів. У них добре розвинений головний мозок – основа складної поведінки. Птахи мають гострий зір і слух.

Усі птахи яйцеродні. Яйця містять великий запас поживних речовин. Батьки влаштовують гнізда, зігрівають і захищають кладку яєць, годують, зігрівають і захищають пташенят.