Об’єктивне і суб’єктивне в стилістиці – Стилістика як лінгвістичне вчення

Стилістика української мови

Об’єктивне і суб’єктивне в стилістиці

Реалії “об’єктивне” й “суб’єктивне” становлять постійну ознаку всього того, що наявне і сприймається людиною в навколишньому світі, отже, і в мові, яка виявляється в мовленні.

Об’єктивне в стилістиці – це те, що існує поза волею людини, не залежить від неї, не підвладне її бажанням; суб’єктивне в стилістиці – особистісне, індивідуальне, пов’язане з діями окремої особи, те, що відображає її думки, переживання, почування, які зумовлені

певними зовнішніми явищами, подіями. На такій філософській характеристиці об’єктивного й суб’єктивного має грунтуватись і розуміння об’єктивності та суб’єктивності в індивідуальному мовленні.

До об’єктивних явищ стилістики як вчення про найраціональніше використання мови належать такі позамовні й мовні реалії:

– суспільна свідомість громадян, їхнє ставлення до мови, розуміння ними місця, питомої ваги і функцій мови для себе і для інших;

– стан мовних знань і мовленнєвої – усної й писемної – культури носіїв мови (пор. неоднаковий стан культури українського і російського мовлення

в Україні; культура діалогів, полілогів, монологів);

– рівень стильового й стилістичного членування мови, її утвердження і вияв у ній усіх стилів і жанрів мови, відпрацьованість у кожному стилі мовленнєвої техніки, стилетвірних засобів – структурних, значеннєвих і функціональних.

До суб’єктивних явищ стилістики належать такі, які виявляються в індивідуальному усному й писемному мовленні і залежать від чинників, пов’язаних із мовцем, зокрема від:

– рівня освіти, професії, характеру, темпераменту мовця;

– настрою мовця в момент мовлення;

– усвідомлення мовцем мети свого висловлювання;

– фізіологічного і психічного стану, самопочуття мовця;

– особистісної орієнтації на когось або на щось під час мовлення;

– розумово-емоційної налаштованості того, хто висловлюється.

Тільки суб’єктивні ознаки мовлення індивідуалізують мовлення кожного учасника комунікативного процесу. Вони виявляються в усіх складниках мови – у фонетичній системі, лексиці, фразеології, граматичній будові. Навіть окремо вимовлена фонема, а ще з більшою очевидністю окреме слово чи речення, своєрідно виявляє кожне окреме Я. Мовець і його співрозмовник усвідомлюють цю реалію і відповідно послуговуються нею у своїй мовленнєвій діяльності.

Отже, об’єктивне і суб’єктивне в мовленні, гармонійне поєднання їх забезпечує досягнення того, що прийнято називати культурою слова кожного Я.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Об’єктивне і суб’єктивне в стилістиці – Стилістика як лінгвістичне вчення