Об’єктивне і суб’єктивне в стилістиці – Стилістика як лінгвістичне вчення
Стилістика української мови
Об’єктивне і суб’єктивне в стилістиці
Реалії “об’єктивне” й “суб’єктивне” становлять постійну ознаку всього того, що наявне і сприймається людиною в навколишньому світі, отже, і в мові, яка виявляється в мовленні.
Об’єктивне в стилістиці – це те, що існує поза волею людини, не залежить від неї, не підвладне її бажанням; суб’єктивне в стилістиці – особистісне, індивідуальне, пов’язане з діями окремої особи, те, що відображає її думки, переживання, почування, які зумовлені
До об’єктивних явищ стилістики як вчення про найраціональніше використання мови належать такі позамовні й мовні реалії:
– суспільна свідомість громадян, їхнє ставлення до мови, розуміння ними місця, питомої ваги і функцій мови для себе і для інших;
– стан мовних знань і мовленнєвої – усної й писемної – культури носіїв мови (пор. неоднаковий стан культури українського і російського мовлення
– рівень стильового й стилістичного членування мови, її утвердження і вияв у ній усіх стилів і жанрів мови, відпрацьованість у кожному стилі мовленнєвої техніки, стилетвірних засобів – структурних, значеннєвих і функціональних.
До суб’єктивних явищ стилістики належать такі, які виявляються в індивідуальному усному й писемному мовленні і залежать від чинників, пов’язаних із мовцем, зокрема від:
– рівня освіти, професії, характеру, темпераменту мовця;
– настрою мовця в момент мовлення;
– усвідомлення мовцем мети свого висловлювання;
– фізіологічного і психічного стану, самопочуття мовця;
– особистісної орієнтації на когось або на щось під час мовлення;
– розумово-емоційної налаштованості того, хто висловлюється.
Тільки суб’єктивні ознаки мовлення індивідуалізують мовлення кожного учасника комунікативного процесу. Вони виявляються в усіх складниках мови – у фонетичній системі, лексиці, фразеології, граматичній будові. Навіть окремо вимовлена фонема, а ще з більшою очевидністю окреме слово чи речення, своєрідно виявляє кожне окреме Я. Мовець і його співрозмовник усвідомлюють цю реалію і відповідно послуговуються нею у своїй мовленнєвій діяльності.
Отже, об’єктивне і суб’єктивне в мовленні, гармонійне поєднання їх забезпечує досягнення того, що прийнято називати культурою слова кожного Я.
Related posts:
- Об’єкт і предмет стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Об’єкт і предмет стилістики Стилістика, як і кожна наука, має свій об’єкт вивчення і предмет вивчення. Об’єкт стилістики української мови. Ним є реальні функції мовних одиниць кожного з рівнів мови, які впродовж її розвитку закріпились за кожною мовною одиницею – фонемою, морфемою, словом, реченням. Українська мова, її одиниці з певними стилістичними функціями […]...
- Стилістика в системі розділів науки про мову – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика в системі розділів науки про мову Поступове й дедалі грунтовніше вивчення багатьох мов, їх основних структурних компонентів, усіх одиниць мови від античних часів спричинилось до того, що вже у 20-ті роки XIX ст. сформувалась окрема самостійна галузь знань – наука про мову (мовознавство, лінгвістика). Мовознавство, або лінгвістика (лат. lingua – мова), […]...
- Стилістика мови і стилістика мовлення – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мови і стилістика мовлення Терміни “стилістика мови” і “стилістика мовлення” треба розмежовувати, як і терміни й відповідні їм реалії “мова” і “мовлення”. Наукові підвалини для розмежування цих лінгвальних явищ заклав відомий німецький лінгвіст, основоположник теорії загального мовознавства Вільгельм фон Гумбольдт (1769 -1835). Кожне мовлення, на його думку, суб’єктивне, але передусім – […]...
- Стилістика і її підрозділи – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика і її підрозділи Стилістика як особлива галузь і система знань про мову має такі основні підрозділи: – загальна теорія і практика функціонування мови; – вчення про стилі, жанри і форми мови; – вчення про функції всіх одиниць мови – фонем (звуків), морфем, слів у складі речень, речень будь-якої структури, еквівалентів речення […]...
- Стилістика мови (мовлення) і культура мови (мовлення) – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мови (мовлення) і культура мови (мовлення) Розуміння термінів “стилістика мови” і “стилістика мовлення” дає змогу зрозуміти сутність термінів “культура мови” і “культура мовлення”. Культура мови як навчальна дисципліна відрізняється від дисципліни стилістика загалом тільки тим, що навчальним курсом передбачено вивчення її (у вимірах окремого розділу) таких комунікативно-стилістичних властивостей зразкового з усіх […]...
- Стилістика літературної мови і діалектне мовлення – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика літературної мови і діалектне мовлення Стилістика як лінгвістичне вчення про функціонування мови, всіх елементів її структури в повному обсязі стосується лише літературної мови, тобто мови унормованої, всенародної, за сучасних умов переважно національної, яка виявляється у всіх стилях, жанрах мови, в її усній і писемній формах. Діалектне мовлення, використання якого завжди обмежене […]...
- Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови 1. Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика становить лінгвістичне вчення про найумотивованіше й найдоцільніше послуговування мовою, її одиницями – фонемами (звуками ), морфемами, словами, словосполученнями й сполученнями слів, членами речення, реченнями, еквівалентами (замінниками ) речень і текстами. Кожна окрема мовна одиниця має своє нормативне або ж діалектне буття, стилістичні можливості. Стилістика – це […]...
- Сучасна українська літературна мова як основа стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Сучасна українська літературна мова як основа стилістики Сучасна українська літературна мова утворилася з різнотипних структурних одиниць, які формувалися упродовж багатьох століть (на думку вчених, із V – VI ст. н. е.). Українці послуговуються нею системно, переважно із всенародною однозначністю. Українська мова для них є однією з суттєвих духовно-внутрішніх і зовнішніх національних сутностей. […]...
- Стилістична норма в мові й у мовленні – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістична норма в мові й у мовленні Важливим, навіть фундаментальним для стилістики є термін “стилістична норма”. Стилістична норма – усталена й суспільно усвідомлювана функція (функції) мовної одиниці. Стилістична норма одночасно буває і якоюсь іншою мовною нормою (фонетичною, морфемною тощо). Наприклад, у лексемі завод кінцевий приголосний вимовляється дзвінко, без оглушення. Це одна з […]...
- Теоретична і практична стилістика – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Теоретична і практична стилістика Кожна галузь знань, отже й стилістика, послуговується неповторно-індивідуальною теорією і мовленнєвою практикою. Нерідко простежується така невмотивована реалія: йдеться про вживання слів – означень “теоретична” і “практична” до пояснювального (означуваного) слова “стилістика”. Умотивованим видається запитання про можливість або тільки теоретичної стилістики, яка б оперувала лише певною лінгвістичною теорією і […]...
- Методологія, методи й методика стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Методологія, методи й методика стилістики Для стилістики, як і для будь-якої іншої науки, важливими є методологія (грец. methodos – спосіб і logos – вчення), методи й методика дослідження, вивчення. Всі три реалії тісно пов’язані між собою. Методологія стилістики. Її сутність полягає в тій філософській, світоглядно-теоретичній позиції, з якої осмислюються й висвітлюються проблеми […]...
- Мова як джерело стилістичних знань – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Мова як джерело стилістичних знань Мова є складною комунікативною системою, у якій, як і загалом у світі, все має свою неповторну сутність. Цим зумовлені особливості використання мови в індивідуальному мовленні всіх її носіїв. Завдяки мові сформувалась людина розумна (homo sapiens). Тільки вона володіє мовою. Її мовлення є всеосяжним засобом усвідомлення й вираження […]...
- Стилістика мовних одиниць і мовних рівнів – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мовних одиниць і мовних рівнів Мова, вся її система формується з мовних одиниць і мовних рівнів. Мовними одиницями є різнотипні елементи мови, її складові. До основних, визначальних мовних одиниць належать фонеми (звуки), морфеми (корені слів, афікси), слова, словосполучення, члени речення і речення. Усі мовні одиниці матеріальні за своєю природою, бо становлять […]...
- Теоретичне і практичне значення стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Теоретичне і практичне значення стилістики Кожна наука – як окрема галузь знань чи навчальна дисципліна – завжди соціально важлива, має неповторно своєрідне теоретичне і практичне значення. Теоретичне значення стилістики. Воно полягає в тому, що знання теорії цієї науки збагачує знаннями про найусталеніші функції мовних одиниць, дає рекомендації щодо того, як можна з […]...
- Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови Нині в світі приблизно 6 тисяч різних мов. Кожна з них репрезентує певну соціальну спільність людей, особливе надбання етносу (народу). Немає мови взагалі (всемови), тобто мови для всіх. Це лише абстрактно-уявлюване наукове поняття. Кожна людина завжди спілкується з іншими конкретною мовою (народною, національною) або Послуговується […]...
- Стилістичний аналіз мовних одиниць – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістичний аналіз мовних одиниць Стилістичний аналіз мови полягає у визначенні функції (функцій) мовних одиниць, тобто у виявленні певних стилістем, які нерівноцінні комунікативно, неоднаково сприймаються й використовуються мовцями. Стилістичний аналіз є своєрідним продовженням будь-якого іншого лінгвістичного аналізу (фонетичного, фонологічного, морфемного, морфологічного, синтаксичного, лексичного та ін.), бо немає власне стилістичних одиниць мови – мовних […]...
- Основні терміни стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Основні терміни стилістики Як і кожна інша галузь знань, стилістика оперує великою кількістю своєрідних, тільки їй властивих мовознавчих термінів. До основних термінів стилістики належать: “стилістика”, “стилістична система мови”, “стилістична структура мови”, “стилістема”, “стиль мови”. Стилістика являє собою лінгвістичне вчення про закономірне і всенародно усталене функціонування мови, її основних структурних частин (фонетичного складу, […]...
- Стилістично марковані і стилістично немарковані мовні одиниці – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістично марковані і стилістично немарковані мовні одиниці Мовні одиниці, особливо лексичні, фразеологічні, частково й граматичні, функціонально різнотипні; одні з них стилістично марковані, інші – стилістично немарковані. Стилістично маркованими (франц. marqeur – робити на товарі клеймо або марку) вважають такі мовні одиниці, які стали типовими не для всіх стилів мови, а тільки чи […]...
- Стилістика службових слів Стилістика української мови Стилістика службових слів Кількісно невелику групу слів (їх у мові всього кілька сотень) становлять слова, які прийнято називати не повнозначними, службовими. Цим означенням аж ніяк не применшується їх важливість у мовній системі, у мовленні будь-кого. Якщо з речення, а ще більше – із кілька реченнєвого відрізка мовлення вилучити службові слова, то його […]...
- Стилістика узагальнено-особових речень Стилістика української мови Стилістика узагальнено-особових речень Односкладні узагальнено-особові речення найчастіше вживають у розмовно-побутовому, художньому і, менш часто, в публіцистичному стилях мови. Майже зовсім не характерні вони для офіційно-ділового стилю мови в його писемному вияві (формі). Узагальнено-особові речення – це такі односкладні конструкції, в яких дія (стан) сприймається узагальнено, як така, що за певних умов може […]...
- МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ ВСТУП Урок № 1 МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ Мета: навчити учнів розрізняти поняття “культура мовлення” та “стилістика”, терміни “стилістика мови” й “стилістика мовлення”; розвивати вміння визначати стилі мовлення та виділяти засоби створення емоційно-експресивної виразності; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у […]...
- Лексична стилістика і її одиниці Стилістика української мови Лексична стилістика і її одиниці Лексична стилістика – де найоб’ємніший за мовно-значеннєвими ознаками розділ стилістики; вчення про функції, зумовлені семантикою слів, комплекс знань про стилістичне використання повнозначних, не повнозначних слів і вигуків. Загальна характеристика лексичної стилістики. Лексика мови неоднорідна, різнозначеннєва. Вона поділяється на велику кількість семантичних (частково й граматичних) груп слів, за […]...
- Мовні й позамовні основи мовленнєвої культури Стилістика української мови Мовні й позамовні основи мовленнєвої культури Мовленнєва культура окремої особи і всього народу, її зміст і рівень розвитку визначаються двома основними чинниками: – станом і багатством мови (у конкретний період функціонування); – позамовними обставинами, рівнем, сутністю життя народу, передусім його освічених верств. Довершеність усного й писемного мовлення окремої особи в межах кожного […]...
- Стилістика речень із звертанням і стилістика звертань – речень Стилістика української мови Стилістика речень із звертанням і стилістика звертань – речень Важливою семантико – структурною та інтонаційною особливістю багатьох речень є наявність у них звертання (звертань). Звертання – інтонаційно виділене в реченні слово або сполучення слів (не член речення), що ним називається істота або персоніфікований предмет, якому адресується мовлення в усній або писемній формах. […]...
- Стилістика часток Стилістика української мови Стилістика часток У системі службових, або не повнозначних, слів стилістично особливе, водночас і виразне, значення мають частки – слова, які надають окремим словам, словосполученням, реченням певних додаткових смислових, модальних і емоційно-оцінних відтінків або використовуються для утворення форм слова (наприклад, форм умовного способу). Часток у мові приблизно 80 – разом із фонетичними варіантами […]...
- Стилістика діалогів і монологів – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стилістика діалогів і монологів Усне й писемне мовлення поділяється на мовлення діалогічне (діалоги) і мовлення монологічне (монологи). Діалог (грец. dialogos – розмова, бесіда) – форма усного й писемного мовлення; розмова між двома особами. Кожне окреме висловлювання мовця в діалозі (окреме речення чи кілька речень) називають реплікою. Кожна з реплік у діалозі звернена […]...
- Стилістика речень з відокремленими членами Стилістика української мови Стилістика речень з відокремленими членами Одним із часто реалізовуваних способів вираження думки є речення з відокремленим членом (членами) речення, серед них і з уточнюючим відокремленим членом. Відокремлення в реченні – це своєрідне смислове та інтонаційне виділення в ньому одиничного або поширеного (дво – чи кількаслівного) члена речення. Комунікативно раціональне використання речень з […]...
- Стилістика вигуків Стилістика української мови Стилістика вигуків Вигуки не належать ні до повнозначних слів, ні до службових, бо відрізняються від них суттєво – і своїм особливим значенням, і граматично, передусім синтаксично, а отже, і стилістично. Своєрідність вигуків якнайбільше полягає в тому, що ними, на відміну від повнозначних слів, нічого (ні людей, ні істот, ні тварин, ні предметів […]...
- Стилістика категорії роду іменників Стилістика української мови Стилістика категорії роду іменників Стилістичні функції морфологічних форм мови прийнято характеризувати за тими морфологічними категоріями, значеннями, які властиві словам певної частини мови. Іменники, наприклад, здебільшого витлумачуються стилістично за категоріями роду, числа і відмінка, іноді окремо розглядаються стилістичні функції власних і загальних іменників, стилістичні особливості варіантних форм певної іменникової лексеми і т. ін. […]...
- Стилістика словосполучень Стилістика української мови Стилістика словосполучень Для культури мовлення важливим є стилістичне використання всієї різноманітності словосполучень у структурі речення. Словосполучення – лексико-семантична й граматична цілість щонайменше двох повнозначних слів, поєднаних підрядним або сурядним зв’язком. Словосполучення становить речення або його частину: Розвинена мова; Любов і ненависть; Невже тебе не зачудовує, – як наш народ в труді росте? […]...
- Стилістика безособових речень Стилістика української мови Стилістика безособових речень У всіх стилях мови з неоднаковою активністю використовуються безособові односкладні речення. Безособовими називаються такі речення, головний член яких означає стихійну дію чи стан природи або ж таку дію чи стан особи, які трапляються з нею незалежно від її волі: І світає, і смеркає, День Божий минає… (Т. Шевченко); Давненько […]...
- СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Фразеологізми справедливо вважаються “специфічними рисами кожної мови”, “квінтесенцією національного обличчя мови”, “згустками розуму й знання”. У фразеології, за висловом М. Рильського, “дух “язика”. Стилістику й конотацію мовних одиниць Л. Блумфілд певним чином пов’язував з “авторитетом” тієї професії або ремесла, звідки вони взяті. Морські терміни звучать як щось “влучне, […]...
- Стилістика номінативних речень Стилістика української мови Стилістика номінативних речень Семантично, структурно й стилістично номінативні (називні) речення суттєво відрізняються від дієслівних односкладних конструкцій: у номінативних односкладних реченнях йдеться про буття предмета, особи чи явища. Головний член речення у них виражається іменником, іменниковим займенником або субстантивованим словом у називному відмінку: Високі сосни. Серпень. Спека. Усе так звично. Синь ріки. Летять […]...
- Стилістика експресивних різновидів мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стилістика експресивних різновидів мовлення Мовлення людини – одна з визначальних складових її Я, тому природним є те, що кожен мовець намагається (свідомо чи інтуїтивно) висловлюватися стилістично – правильно і точно, образно, етично й естетично. Однак за багатьох життєво-мовленнєвих ситуацій мовлення буває спонтанним, наперед не продуманим, а тому й недосконалим. Мовлення в межах […]...
- Доречність мовлення Стилістика української мови Доречність мовлення Однією з комунікативно-стилістичних якостей мовлення є доречність – абстрактний іменник до прикметника “доречний” (який відповідає обстановці): Євген Вікторович визнавав доречність подібних міркувань Преображенського (І. Ле). Доречність мовлення неодмінна ознака стилістично досконалого, довершеного, бездоганного за своїм змістом і структурою мовлення. Реалізовується вона годі, коли певні ресурси мови, її фонетичні, лексичні, фразеологічні […]...
- Стилістика речень із вставними і вставленими одиницями Стилістика української мови Стилістика речень із вставними і вставленими одиницями Усі мовні одиниці набувають у мовленні тільки їм властивих функцій, які мовець усвідомлює чи тільки уявляє. До таких мовних і мовленнєвих одиниць належать, зокрема, вставні і вставлені слова, сполучення слів і речення, які містять додаткові, часто побіжні повідомлення, зауваження до того, що виражається членами (членом) […]...
- Граматична стилістика і її одиниці Стилістика української мови Граматична стилістика і її одиниці Граматична стилістика об’єднує морфемно-словотвірну, морфологічну, а також синтаксичну стилістики. Основу словотвірної стилістики становить морфемна стилістика, тобто закладені в морфемах (коренях і афіксах) функції слів. Натомість підгрунтям синтаксичної стилістики слугує той мовний матеріал, який вивчається в морфології, тобто у вченні про слова всіх частин мови з властивими їм […]...
- Стилістика означено-особових речень Стилістика української мови Стилістика означено-особових речень Своєрідну синтаксичну і стилістичну сутність мають означено-особові речення – такі комунікативні структури, в яких виконувач дії мислиться означено, а головний член речення виражається дієсловом у формі 1-ї або 2-ї особи – однини чи множини теперішнього, майбутнього часу або наказового способу (пишу, пишеш, пишемо, пишете; писатиму, писатимеш, писатимемо, писатимете; буду […]...
- Стилістика сполучників Стилістика української мови Стилістика сполучників В усіх стилях мови й мовлення активно використовуються сполучники – не повнозначні (службові) слова, якими поєднуються в одне семантико – синтаксичне ціле однорідні члени речення або предикативні (реченнєві) частини складного речення. Сполучники, на відміну від прийменників, помітно автономніші складові речення, вони нейтральніші, бо не входять до складу жодного з членів […]...
- Стилі української мови – СТИЛІСТИКА СТИЛІСТИКА Стилі української мови Сучасна українська літературна мова обслуговує різні сфери суспільного життя, тобто є багатофункціональною. Це зумовлює її функціонально-стильове розмежування – поділ на функціональні стилі. Кожен стиль має свої властивості (мовні норми), які виділяють його серед інших стилів і найкраще відповідають меті спілкування. Функціональний стиль – різновид мови з властивими йому мовними засобами (лексичними, […]...