ОЗЕРА
РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ
Тема 3 ГІДРОСФЕРА
§49. ОЗЕРА
– Чим озеро, на вашу думку, відрізняється від річки?
ЩО ТАКЕ ОЗЕРО. На суходолі є чимало заглиблень (роговин) різного походження, в які стікають поверхневі й підземні води. Якщо в заглиблення надходить води більше, ніж за такий самий час випаровується, вода назбирується й утворюється озеро. Від річки озеро відрізняється тим, що вода в ньому не тече, як потік у руслі. А на відміну від моря, озеро не є частиною Світового океану, тобто не має з ним ніякого сполучення.
Озера надзвичайно
ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ОЗЕРНІ УЛОГОВИНИ. Розміри, обриси берегів, глибина озер зумовлені походженням їх улоговин.
Улоговини тектонічного походження утворилися в результаті рухів земної кори. Унаслідок повільного опускання ділянок суходолу виникла улоговина, наприклад,
Вулканічні озера утворились у кратерах згаслих вулканів (мал. 227). Вони досить глибокі (понад 100 м), але невеликі за площею.
Найбільше озеро на Землі – Каспійське. Воно в 4 рази більше за Біле море. Через величезні розміри і воду, що за складом солей подібна до морської, його називають морем.
Підступність вулканічних озер
Озера, що лежать у кратерах, під час вулканічних вивержень додають лиха. Так, на острові Ява під час виверження вулкана вода в такому озері закипає і вихлюпується. Потоки гарячої води і грязі стікають униз, знищуючи все на своєму шляху. Нині рівень води в цьому вулканічному озері за допомогою тунелів знизили на 50 м.
Найглибше озеро земної кулі – Байкал (1620 м). Воно значно глибше за Баренцове та Карське моря. Його улоговина вміщує 10 % усіх прісних вод Землі. Найглибше озеро в Україні – Світязьке (53 м), воно в 4 рази глибше за Азовське море.
Мал. 226. Тектонічне озеро (Байкал)
Мал. 227. Вулканічне озеро
Льодовикові озера виникли в заглибинах поверхні, “виораних” і поглиблених льодовиками, або внаслідок загородження льодовиком русла гірського водотоку. Вони поширені на півночі Євразії і Північної Америки, у високих горах. Такі озера невеликі й неглибокі (мал. 228).
Заплавні озера утворюються в долинах річок. Вони є залишками старих річкових русел, тому називаються озера-стариці (мал. 229). Ці водойми видовжені, звивисті, невеликі за площею і неглибокі.
Іноді озера можуть мати подвійне походження. Наприклад, Великі Озера, що в Північній Америці, виникли в тектонічних западинах, на яких позначилася й діяльність льодовика. Тому їх походження тектонічно-льодовикове. Каспійське море-озеро лежить у прогині земної кори і водночас є залишком прадавнього океану, що існував десятки мільйонів років тому. Таке походження називають тектонічно-залишковим.
ЗВІДКИ БЕРЕТЬСЯ ВОДА В ОЗЕРІ. Озера, як і річки, живляться атмосферними опадами, підземними і поверхневими водами, що стікають у них (і насамперед річковими водами). Із озер вода витрачається на випаровування, а також витікає у вигляді річок. Рівень води в озерах, як і в річках, змінюється залежно від зміни кліматичних умов. Великі коливання рівня позначаються на їх площі. У вологі сезони вона збільшується, у посушливі – зменшується. Невипадково берегову лінію деяких озер, розташованих у пустелях, на картах позначають пунктирною лінією. Ці озера – ніби гумові, їх розміри можуть змінюватися кілька разів за короткий час.
Чудовисько озера Лох-Несс
Льодовикове озеро Лох-Несс відоме не своїми розмірами чи глибиною. Воно відоме завдяки Нессі – ящеру, що жив на Землі 100 млн років тому і якого нібито бачили в озері в наш час. На пошуки стародавньої тварини споряджають підводи і експедиції, але Нессі від них “вислизає”.
Якщо об’єднати всі озера…
Якби всі озера Землі об’єднати в одне величезне озеро, то воно зайняло б площу трохи більшу за Середземне море. Якби воду всіх озер розподілити по всій поверхні земної кулі, то вона покрила б її шаром 35 см.
Озеро – мандрівник
Озеро Лобнор, що в Центральній Азії, часто змінює не тільки обриси, а й місце розташування. Дивовижна здатність озера “мандрувати” на відстань понад 100 км пояснюється тим, що воно лежить серед пустелі й живиться водами кількох річок. Залежно від того, яка річка наповнює озеро, там воно і опиняється. Часом Лобнор розділяється на галька озер або навіть пересихає.
Мал. 228. Льодовикові озера
Мал. 229. Заплавне озеро
Мал. 230. Найсолоніше озеро світу – Мертве море
Найсолоніше озеро світу – Мертве море в Азії. Його вода така солона, що риба, яка іноді запливає з річки Йордан, гине в ньому через хвилину. Рибина стає твердою, як палиця, покрившись міцним соляним панциром. У такому озері неможливо потонути, людина тримається на воді, як поплавець.
Озера, з яких витікають річки, називаються стінними. Наприклад, стічним є Байкал – з нього витікає річка Ангара. Озера, з яких річки не витікають, називаються безстічними. Таким є Каспійське море-озеро – жодна річка з нього не витікає.
Із річковими і підземними водами до озера надходять солі. Якщо їх вміст у воді зовеш незначний, то озеро вважають прісним. Прісними є стічні озера, тому що сіль із них виносять річки, які витікають із нього. Якщо озеро безстічне, то солі в ньому нагромаджуються і вода поступово засолюється. Солоні озера виникають у посушливому кліматі. Там відбувається велике випаровування з їх поверхні, тому вода сильно насичується солями. Іноді їх так багато, що солі випадають на дно і береги у вигляді осаду.
ПОШИРЕННЯ ОЗЕР ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ. На земній кулі є величезна кількість озер. Вони є скрізь, навіть у закутій у льодовий панцир Антарктиді. У районах із вологим кліматом їх більше, ніж там, де клімат посушливий. Найбільш озерним матери ком є Північна Америка. На півночі Євразії озер подекуди так багато, що складно визначити, чого там більше – суходолу чи води. Такими країнами є Швеція і Фінляндія. Їх називають “країнами тисячі озер”. У цих районах на півночі Європи є всі умови для утворення озер – велика кількість опадів, незначне випаровування, багато природних улоговин.
Зображення озер на карті
Мал. 231. Фінляндія – країна тисячі озер
Заплавне озеро Тонлесап, що в долині річки Меконг (Азія), є найбільш рибним озером на Землі. Там з 1 га виловлюють 100 кг риби. Такі багатства озера пояснюються тим, що вон о влітку розливається, як річка в повінь. Його вода затоплює луки і ліси, й рибі не бракує їжі. Під час такого розлиття рибу ловлять у калюжах навіть тигри, куниці та свійські тварини – собаки, коти, свині.
Мал. 232. Видобування солі з озер
Озера – окраса природи. Як милують око синява води і біле латаття на ній! Береги озер є чудовим місцем відпочинку. Воду з них використовують дня потреб населення і зрошення. Великими озерами на суднах перевозять різноманітні вантажі. У солоних озерах видобувають кам’яну сіль, у невеликих прісних озерах розводять рибу.
І солоне, і прісне
Залишкове безстічне озеро Балхаш (Азія) має дивовижну воду. У західній частині озера вона прісна, а в східній – солона. Така “подвійність” обумовлена тим, що в західну частину впадають кілька повноводних річок, які й опріснюють озеро. А в східну части ну не впадають річки, і вода там залишається солоною.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
· Озеро – це природна водойма (улоговина, заповнена водою), яка не має безпосереднього сполучення з морем.
· За походженням улоговин розрізняють озера тектонічні, вулканічні, льодовикові, заплавні та ін.
· За водним режимом є стічні та безстічні озера.
· 3а солоністю в оди озера бувають прісні й солоні.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Що називають озером? Які умови необхідні дня його утворення?
2. Чим озеро відрізняється від моря?
3. Як утворюються озерні улоговини?
4. Чому безстічне озеро стає солоним?
5. Визначте географічні координати озера Байкал.
6. Земна поверхня має багато улоговин, заглиблень і знижень. Проте не всі вони стають озерами. Поміркуйте чому.
ПРАКТИЧНА РОБОТА 7 (Закінчення. Поч. див. с. 166, 191.)
Тема: Позначення на контурній карті озер.
5. Зазначте на контурній карті назви озер: Каспійське, Байкал, Вікторія, Великі Озера.