Означення – Просте речення

Related posts:

1. Означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення У поширеному реченні граматична основа поширюється другорядними членами – Означенням, додатком, обставинами. Вони пояснюють підмет і присудок або інші другорядні члени, розширюючи, доповнюючи повідомлення. Означення Означення – це другорядний член речення, що називає ознаку предмета і відповідає на питання Який? чий? котрий? скількох? скільком? […]...
2. Однорідні й неоднорідні означення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Однорідні й неоднорідні означення Кілька означень, виражених прикметниками або дієприкметниками, можуть бути однорідними й неоднорідними. Однорідні означення пов’язуються між собою перелічувальною інтонацією та сполучниками сурядності або тільки перелічувальною інтонацією. Неоднорідні означення характеризують предмет з різних боків і вимовляються без перелічувальної інтонації. 1. Між однорідними […]...
3. Однорідні й неоднорідні означення та прикладки – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Однорідні й неоднорідні означення та прикладки 1. Означення однорідні й розділяються комами, якщо: А) вони характеризують предмети з одного боку (колір, розмір, форма, матеріал, зовнішні ознаки тощо). А маки процвітають І білим, і сивим, і червоним квітом повно (Марко Вовчок). На греблі знов у два рядки видивляються у воді […]...
4. Прикладка як різновид означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Прикладка як різновид означення Прикладкою називається означення, що виражається іменником, узгодженим із пояснюваним словом у відмінку. Це може бути власна назва міст, сіл, річок, озер тощо, професія, рід занять, вік, національність, поетична характеристика тощо. Прикладка буває Непоширеною, вираженою одним словом, і Поширеною, вираженою сполученням […]...
5. Відокремлені обставини – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені обставини Відокремлені обставини виділяються комами, якщо вони: – виражені дієприслівниковими зворотами: Аж коли дочитав і, одірвавши очі, озирнувся навколо, згадав, де він (В. Козаченко); – виражені поодинокими дієприкметниками, які не входять до складу присудка: Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв, похнюпившись (І. Нечуй-Левицький). Не відокремлюються комами дієприслівникові звороти, якщо […]...
6. Порівняльний зворот – Просте речення Словосполучення Просте речення Порівняльний зворот Порівняльний зворот – це обставина способу дії, яка приєднується до головного слова порівняльними сполучниками як, немов, ніби, наче, неначе, немовби, немовбито, мов; через порівняльний зворот образно характеризуються дія чи якісна ознака предмета: Порівняльні звороти відокремлюються комами. Комами не відокремлюються порівняльні звороти, які входять до складу присудка: Повітря неначе прозорий граніт… […]...
7. Вставні слова (словосполучення, речення) – Просте речення Словосполучення Просте речення Вставні слова (словосполучення, речення) Вставні слова, словосполучення виражають ставлення мовця до висловленої думки і граматично не зв’язані з іншими членами речення. Вставні слова чи словосполучення можуть означати: – джерело повідомлення: по-моєму, на думку, кажуть, як кажуть, за словами та ін. Багато вони тих міст уже проминули, а ще більш, кажуть, напереді зосталося […]...
8. Відокремлені члени речення ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 5. Синтаксичні структури діловодства Відокремлені члени речення Відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення і починаються словами: крім, окрім, за винятком, зокрема, особливо, наприклад, на відміну від. Відокремлюються з обох боків комами обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами. Не відокремлюються, як правило, одиничні дієприслівники, якщо вони вказують на спосіб дії […]...
9. Означення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Означення Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання Який? чий? котрий? скільки? (в усіх їхніх відмінкових формах). Означення бувають: узгоджені, неузгоджені, прикладки. Узгодженим називається означення, виражене словом, що має такий самий рід (в однині), число та відмінок, […]...
10. Прикладка – Просте речення Словосполучення Просте речення Прикладка Прикладка – це означення, яке виражається іменником і дає предметові другу назву. Прикладка вказує на професію, рід занять, вік, національність, виступає власного назвою географічних та інших об’єктів, людей. У художньому стилі прикладка дає предметові образну назву: ніченька-чарівниченька, дуб-велетень, дівчина-красуня. Прикладки бувають поширені й непоширені: Непоширена прикладка з означуваним словом пишеться через […]...
11. Відокремлені члени речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Відокремлені члени речення Відокремленими називаються члени речення, що за змістом виділяються при усному мовленні інтонацією, а на письмі – розділовими знаками: Позамістом лежали Кримські гори, вкриті лісом (П. Панч). Відокремлений член речення виділяється на письмі комами, рідше – тире. Відокремленими можуть бути означення (також […]...
12. Відокремлені узгоджені й неузгоджені означення – Речення з відокремленими членами СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення з відокремленими членами Відокремлені узгоджені й неузгоджені означення 1. Поширені узгоджені означення відокремлюються комами, якщо вони виражені прикметником або дієприкметником із пояснювальними словами і стоять після означуваного іменника. На виднокрузі появився вузенький пасмужок, Зразу блідий і невиразний, відтак уже більший і ясніший (Б. Лепкий). В країні нашій є місця, Лісами густо […]...
13. Порівняльний зворот – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Порівняльний зворот Порівняльний зворот – це обставина способу дії, яка приєднується порівняльними сполучниками як, мов, немов, наче, ніби, що та ін. Ще зорі стояли тихі та прозорі, як перші маки молоді (А. Малишко). Стояло, мов зачароване, передгроззя (М. Хвильовий). Я, ніби губка, наливався нездоровою […]...
14. Синтаксичний розбір простого речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Синтаксичний розбір простого речення 1. Речення. 2. Визначити граматичну основу. 3. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), за інтонацією (окличне, неокличне), за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне, вид односкладного), за наявністю другорядних членів (поширене, непоширене). 4. Визначити, ускладнене речення чи ні. Якщо ускладнене, то чим (звертання, однорідні члени, […]...
15. Вставні слова та речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Вставні слова та речення Вставними називаються слова або сполучення слів,- що виражають ставлення мовця до висловлюваного ним повідомлення і не виступають членами речення: І найвища, по-моєму, це краса вірності (О. Гончар); Правда, з того часу втекло вже чимало води (Ю. Збанацький). У першому реченні […]...
16. Дієприкметниковий зворот – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Дієприкметниковий зворот Відокремлення комами дієприкметникових зворотів Дієприкметниковий зворот – це дієприкметник із залежними від нього словами. Дієприкметникові звороти, які стоять після означуваного слова, відокремлюються комами. Навіть діти, занепокоєні батьківською тривогою, довго не засинали (А. Головко). Але: Навіть занепокоєні батьківською тривогою діти довго не засинали. Дієприкметникові звороти, що стоять […]...
17. Відокремлені уточнюючі члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені уточнюючі члени речення Уточнюючими називаються члени речення, які уточнюють, пояснюють, конкретизують ті члени речення, після яких вони стоять. Уточнюючі члени речення відповідають на питання хто саме? який саме? де саме? коли саме? як саме? та ін. Уточнюватися можуть будь-які члени речення, але найчастіше – обставини, особливо місця і часу: Уточнюючі члени […]...
18. Питання для самоконтролю – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Питання для самоконтролю 1. Чим характеризуються ускладнені прості речення? 2. Дайте визначення однорідним членам речення, назвіть ознаки однорідності. 3. У яких позиціях узгоджені означення бувають однорідними й неоднорідними? 4. Схарактеризуйте узагальнюючі слова та розділові знаки при них. 5. Дайте визначення відокремлених членів речення. 6. […]...
19. Розділові знаки при узагальнюючих словах – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Розділові знаки при узагальнюючих словах 1. Якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів, то перед ним на письмі ставиться тире: На вершечку стрілецької гори, на горах і видолинках – скрізь уже панувала тиша (І. Нечуй-Левицький). 2. Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами, то […]...
20. Другорядні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Другорядні члени речення Крім головних, у реченні бувають другорядні члени, які пояснюють інші слова, уточнюють зміст речення, розширюють, доповнюють інформацію. До другорядних членів речення належать означення, додатки, обставини....
21. Обставина. Види обставин за значенням – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Обставина. Види обставин за значенням Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, Причину дії і відповідає на питання де? коли? які для чого? за якої умови? чому? та ін. За значенням обставини поділяються на такі основні види: […]...
22. Відокремлені прикладки – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені прикладки Прикладки як різновид означення відокремлюються за таких самих умов, як і означення взагалі. Крім того, прикладки відокремлюються у таких випадках: – коли вони приєднуються за допомогою слів родом, на ім’я, так званий: – якщо вони стосуються власних назв або займенників: – якщо вони приєднуються за допомогою слів як, тобто (себто, […]...
23. Написання непоширених прикладок через дефіс – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Написання непоширених прикладок через дефіс 1. Непоширена прикладка й означуване слово з’єднуються дефісом, якщо: А) вони виражені загальними іменниками: Мати-природа, місто-трудівник, вітер-пустун; Б) загальний іменник стоїть після власної назви: Сапун-гора, але гора Сапун; Хорол-річка, Але Річка Хорол; В) прикладка входить до складу терміна: Гриб-паразит, […]...
24. Речення з однорідними членами – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення За будовою і значенням прості речення можуть бути ускладнені однорідними членами, звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями), відокремленими членами. Речення з однорідними членами Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком) Однорідними членами речення називаються такі, що граматично пов’язані з тим самим членом речення й відповідають на те саме […]...
25. Додаток – Просте речення Словосполучення Просте речення Додаток Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків (Р. кого? чого? Д. кому? чому? 3. кого? що? О. ким? чим? М. (на) кому? (на) чому?). Додатки найчастіше виражаються іменниками та займенниками: Додатки можуть також виражатися прикметниками, дієприкметниками, числівниками (часто в сполученні з іменниками), інфінітивом та […]...
26. Відокремлені додатки – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені додатки Додатки відокремлюються зрідка: у тому випадку, коли у вимові виділяються інтонаційно і вживаються зі словами: крім, не рахуючи,...
27. Додаток – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Додаток Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків. Додатки виражаються: А) іменниками та займенниками (найчастіше), прикметниками та дієприкметниками. Мудрість і Досвід багатьох поколінь укладено в приказки і прислів’я (М. Шумило). Школярки та школярі юрбою оточили Когось […]...
28. Розділові знаки при однорідних членах речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Розділові знаки при однорідних членах речення 1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані перелічувальною інтонацією без сполучників, ставиться кома: Суворовці завжди йдуть струнко, бадьоро, красиво (Н. Забіла). Якщо однорідні члени дуже поширені, між ними іноді ставиться крапка з комою: Парубок плівся повагом, позакладавши […]...
29. Присудок – Просте речення Словосполучення Просте речення Присудок Присудком називається головний член речення, який означає те, що говориться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? що (чим) він є? Підмет і присудок граматично залежні один від одного. Присудки бувають прості (складаються з одного дієслова) і складені (виражаються неозначеною формою дієслова […]...
30. Односкладні речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Односкладні речення Односкладними називаються речення, граматична основа яких складається з одного головного члена – присудка або підмета, а відсутність другого головного члена на розуміння змісту речення не впливає. Односкладні речення можуть бути як самостійними, так і в складі складного речення. Односкладні речення поділяються на дві групи: з головним членом – присудком та […]...