⇒
⇒
Означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення

Означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення

У поширеному реченні граматична основа поширюється другорядними членами – Означенням, додатком, обставинами. Вони пояснюють підмет і присудок або інші другорядні члени, розширюючи, доповнюючи повідомлення.

Означення

Означення – це другорядний член речення, що називає ознаку предмета і відповідає на питання Який? чий? котрий? скількох? скільком? скількома? (на) скількох?

З тихим плескотом на берег рине хвилечка Перлиста (Леся Українка). У той саме час злегенька скрипнули Сінешні двері в Катриній хаті й замовкли (Панас Мирний). Над Твоєю двадцять третьою весною вічність проліта (О. Підсуха). Будівля була відкрита Всім чотирьом вітрам (О. Гончар).

Означення бувають Узгодженими і неузгодженими.

Узгодженими називаються означення, пов’язані з означуваними словами зв’язком повного узгодження (у роді, числі та відмінку).

Узгоджені означення виражаються:

А) прикметниками та прикметниковими зворотами. Любіть травинку, і тваринки, і сонце Завтрашнього

дня, Вечірню в попелі жаринки, Шляхетну інохідь коня (Л. Костенко). Вогка земля мліла в Гарячому золоті Сонячного проміння, вільна Від тіней і холодків (M. Коцюбинський);

Б) дієприкметниками та дієприкметниковими зворотами. У відповідь – тільки Приглушений стогін (Ю. Збанацький). І день спадає стиглим овочем в мої долоні, Знесені в простори (Ю. Клен);

В) займенниками та порядковими числівниками. До берегів уквітчано-зелених пригнали човен Мій буруни злі (В. Еллан-Блакитний). Вступили в Перший з краю виноградник (М. Коцюбинський).

Неузгодженими називаються означення, пов’язані з означуваними словами способом керування або прилягання.

Неузгоджені означення виражаються:

А) іменниками в непрямих відмінках із прийменниками або без них. Ідуть воїни Святослава, прямуючи на Царгород (Ю. Яновський). Кругле, туге З ямочкою на підборідді непорушне (В. Винниченко);

Б) займенниками Його, її, їх. Його сірі очі блищали (Панас Мирний);

В) неозначеною формою дієслова. Настав час Виїжджати додому. Батько дав команду Сідати;

Г) прислівниками. Не причинені двері були і в квартиру Праворуч. (А. Головко).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Алюміній як хімічний елемент і проста речовина.

Related posts:

  1. Прикладка як різновид означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Прикладка як різновид означення Прикладкою називається означення, що виражається іменником, узгодженим із пояснюваним словом у відмінку. Це може бути власна назва міст, сіл, річок, озер тощо, професія, рід занять, вік, національність, поетична характеристика тощо. Прикладка буває Непоширеною, вираженою одним словом, і Поширеною, вираженою сполученням […]...
  2. Обставина. Види обставин за значенням – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Обставина. Види обставин за значенням Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, Причину дії і відповідає на питання де? коли? які для чого? за якої умови? чому? та ін. За значенням обставини поділяються на такі основні види: […]...
  3. Додаток – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Додаток Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків. Додатки виражаються: А) іменниками та займенниками (найчастіше), прикметниками та дієприкметниками. Мудрість і Досвід багатьох поколінь укладено в приказки і прислів’я (М. Шумило). Школярки та школярі юрбою оточили Когось […]...
  4. Прикладки, що беруться в лапки – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Прикладки, що беруться в лапки Прикладки – назви художніх творів, газет, журналів, підприємств, фірм тощо пишуться з великої букви й беруться в лапки: опера “Наталка Полтавка”, повість “Климко”, журнал “Ранок”, видавництво “Вища школа”, магазин “Господар”. Назви, до складу яких входять слова імені, пам’яті, в […]...
  5. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНИ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ §12. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНИ 114. Перепишіть. У кожному реченні визначте й підкресліть граматичну основу. Які з речень складаються тільки з головних членів? Які, крім головних, мають інші члени речення? 1. Дощ відшумів. Запахла м’ята. Садок засмучений ожив (В. Черепков). 2. Із дерев злетіло листя. Наступає листопад (Я. […]...
  6. Порівняльний зворот – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Порівняльний зворот Порівняльний зворот – це обставина способу дії, яка приєднується порівняльними сполучниками як, мов, немов, наче, ніби, що та ін. Ще зорі стояли тихі та прозорі, як перші маки молоді (А. Малишко). Стояло, мов зачароване, передгроззя (М. Хвильовий). Я, ніби губка, наливався нездоровою […]...
  7. Написання непоширених прикладок через дефіс – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Написання непоширених прикладок через дефіс 1. Непоширена прикладка й означуване слово з’єднуються дефісом, якщо: А) вони виражені загальними іменниками: Мати-природа, місто-трудівник, вітер-пустун; Б) загальний іменник стоїть після власної назви: Сапун-гора, але гора Сапун; Хорол-річка, Але Річка Хорол; В) прикладка входить до складу терміна: Гриб-паразит, […]...
  8. Означення – Просте речення Словосполучення Просте речення Означення Означення – це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? Узгодженими є означення, які стоять у тому ж роді, числі та відмінку, що й означуване слово: Знов вершиною рясною Розшумілася сосна. Вершиною (якою?) рясною (ж. p., одн., О. в.). Узгоджені означення можуть виражатися: – […]...
  9. Означення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Означення Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання Який? чий? котрий? скільки? (в усіх їхніх відмінкових формах). Означення бувають: узгоджені, неузгоджені, прикладки. Узгодженим називається означення, виражене словом, що має такий самий рід (в однині), число та відмінок, […]...
  10. Питання для самоконтролю – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Питання для самоконтролю 1. Що таке додаток? Які види додатків ви знаєте? 2. Назвіть способи вираження додатків. 3. Що називається означенням? Які види означень ви знаєте? 4. Що таке прикладка? 5. Як пишеться прикладка з означуваними словами? 6. Назвіть види обставин. Наведіть приклади. 7. […]...
  11. Додаток – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення До другорядних членів речення належать додатки (_ _ ), означення (~~) й обставини (_._. ). Додаток Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного. Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет. Найчастіше: – іменником: […]...
  12. Другорядні члени речення. Означення. Обставина ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 26 Тема: Другорядні члени речення. Означення. Обставина Мета: сформувати поняття означення та обставина, формувати вміння розпізнавати їх у реченнях, поширювати речення означеннями та обставинами; виховувати повагу до фольклору, любов до природи; розвивати логічне й образне мислення, мовлення, спостережливість, пам’ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, проектор. […]...
  13. Другорядні члени речення. Додаток ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 25 Тема: Другорядні члени речення. Додаток Мета: формувати вміння розрізняти головні та другорядні члени речення; дати поняття про додаток як другорядний член речення, формувати вміння розпізнавати його в реченні, складати речення з поданими словами у ролі додатків; виховувати повагу до усної народної творчості, любов до рідної природи; розвивати […]...
  14. Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення 1. Речення. 2. Визначити граматичну основу, чим виражені підмет і присудок. 3. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), за інтонацією (окличне, неокличне), за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне – вид односкладного), за наявністю […]...
  15. Обставина – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Обставина Обставиною називається другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням дії чи ознаки, виражає характеристику дії, стану чи ознаки, ступінь їхнього виявлення, умови, за яких відбувається дія. Види обставин розрізняють за їхніми значеннями на основі питань, на які вони відповідають: – обставини місця […]...
  16. Синтаксичний розбір простого речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Синтаксичний розбір простого речення 1. Просте речення (тип речення). 2. Загальна характеристика: двоскладне, односкладне; ускладнене, неускладнене; повне, неповне; поширене, непоширене. 3. Характеристика граматичної основи: – підмет (простий чи складений, морфологічний аналіз підмету); – присудок (простий дієслівний, складений іменний, складений дієслівний, морфологічний аналіз присудка). 4. Другорядні члени речення (група підмета): […]...
  17. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО Ключові слова та поняття: – словосполучення; речення, граматична основа речення, члени речення; звертання, вставні слова; текст, тема тексту, головна думка тексту, заголовок § 1. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ 17. Утворіть словосполучення з поданих парами слів і запишіть їх. У […]...
  18. Ускладнені прості речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Ускладнені прості речення Просте речення ускладнюють: – однорідні члени речення; – звертання; – вставні слова та словосполучення; – відокремлені члени речення. Кома між однорідними членами Кома між однорідними членами ставиться: 1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані перелічувальною інтонацією без сполучників: Суворовці завжди ідуть струнко, бадьоро, красиво. (Забіла) […]...
  19. Другорядні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Другорядні члени речення Крім головних, у реченні бувають другорядні члени, які пояснюють інші слова, уточнюють зміст речення, розширюють, доповнюють інформацію. До другорядних членів речення належать означення, додатки, обставини....
  20. Поняття про однорідні члени речення. Головні і другорядні члени речення. (Вправи 63-65) Тема. Поняття про однорідні члени речення. Головні і другорядні члени речення. (Вправи 63-65). Мета. Формувати поняття про однорідні члени речення, вчити визначати основні члени, самостійно складати речення з однорідними членами; розвивати чуття слова. Обладнання: таблиця “Однорідні члени речення”, індивідуальні картки, репродукції картин Марії Приймаченко. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. 1. Визначення […]...
Ви зараз читаєте: Означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення
«
»