⇒
⇒
Порівняльний зворот – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення

Порівняльний зворот – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення

Порівняльний зворот

Порівняльний зворот – це обставина способу дії, яка приєднується порівняльними сполучниками як, мов, немов, наче, ніби, що та ін.

Ще зорі стояли тихі та прозорі, як перші маки молоді (А. Малишко). Стояло, мов зачароване, передгроззя (М. Хвильовий). Я, ніби губка, наливався нездоровою вільгою сирої землі (В. Шевчук).

Виділення порівняльних зворотів комами

1. Комами відокремлюються:

А) порівняльні звороти зі сполучниками

Наче, неначе, мов, немов, ніби, як ніби, ніж, неначебто, буцім, що Та ін. На конвертики хат літо клеїть віконця, мов марки (Л. Костенко);

Б) звороти з Як, якщо вони не мають інших відтінків, крім порівняння (в основній частині речення можуть бути слова Так, такий, той). Розтанули сніги, як білий сон зимовий… (В. Сосюра). Я Ваші очі пам’ятаю, як музику, як спів (П. Тичина). … Нема землі такої, як у нас (В. Симоненко);

В) звороти, що починаються словами Як і. Форма поезій Лесі Українки вражає,

як і форма поезій учителя й друга її, Івана Франка… (М. Рильський);

Г) сполучення Як правило, як звичайно, як завжди, як зараз, як раніше, як тепер, як навмисне й под. Щастя! Воно прийшло, як завжди, неждано-негадано (О. Гончар). Та птах, як і раніше, регулярно прилітав на “своє дерево” (К. Наріжний).

2. Комами не відокремлюються звороти, якщо:

А) перед Як, ніби стоять прислівники Зовсім, майже, частка Не. Краплини роси блищали зовсім ніби діаманти. Живи не як хочеться, а як мажеться (Народна творчість);

Б) вони входять до складу присудка. Повітря неначе прозорий граніт… (Д. Павличко). Голова без розуму як ліхтар без свічки (Народна творчість);

В) вони стали фразеологізмами: бачив як свої вуха (як свою потилицю), б’ється як риба об лід, вертиться як в’юн в ополонці, ганяють як зайця, гризе як іржа залізо, дивиться як теля на нові ворота, допавсь як кіт до сала, дурний як пень, заліз як муха в патоку, з його помочі як з осики груш, йому брехати як собаці мух хапати, йому як з гуски вода, крутиться як муха в окропі, любить як собака палицю, мокрий як хлющ, надувся мов сич і под. Василина спала як убита (І. Нечуй-Левицький). Школярі сиділи білі як крейда (Б. Грінченко). Після обіду аж до самісінького смерку ходив я по селу як неприкаяний (В. Нестайко).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Значення спорових рослин.

Related posts:

  1. Порівняльний зворот – Просте речення Словосполучення Просте речення Порівняльний зворот Порівняльний зворот – це обставина способу дії, яка приєднується до головного слова порівняльними сполучниками як, немов, ніби, наче, неначе, немовби, немовбито, мов; через порівняльний зворот образно характеризуються дія чи якісна ознака предмета: Порівняльні звороти відокремлюються комами. Комами не відокремлюються порівняльні звороти, які входять до складу присудка: Повітря неначе прозорий граніт… […]...
  2. Означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення У поширеному реченні граматична основа поширюється другорядними членами – Означенням, додатком, обставинами. Вони пояснюють підмет і присудок або інші другорядні члени, розширюючи, доповнюючи повідомлення. Означення Означення – це другорядний член речення, що називає ознаку предмета і відповідає на питання Який? чий? котрий? скількох? скільком? […]...
  3. Прикладка як різновид означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Прикладка як різновид означення Прикладкою називається означення, що виражається іменником, узгодженим із пояснюваним словом у відмінку. Це може бути власна назва міст, сіл, річок, озер тощо, професія, рід занять, вік, національність, поетична характеристика тощо. Прикладка буває Непоширеною, вираженою одним словом, і Поширеною, вираженою сполученням […]...
  4. Додаток – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Додаток Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків. Додатки виражаються: А) іменниками та займенниками (найчастіше), прикметниками та дієприкметниками. Мудрість і Досвід багатьох поколінь укладено в приказки і прислів’я (М. Шумило). Школярки та школярі юрбою оточили Когось […]...
  5. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНИ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ §12. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНИ 114. Перепишіть. У кожному реченні визначте й підкресліть граматичну основу. Які з речень складаються тільки з головних членів? Які, крім головних, мають інші члени речення? 1. Дощ відшумів. Запахла м’ята. Садок засмучений ожив (В. Черепков). 2. Із дерев злетіло листя. Наступає листопад (Я. […]...
  6. Обставина. Види обставин за значенням – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Обставина. Види обставин за значенням Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, Причину дії і відповідає на питання де? коли? які для чого? за якої умови? чому? та ін. За значенням обставини поділяються на такі основні види: […]...
  7. Прикладки, що беруться в лапки – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Прикладки, що беруться в лапки Прикладки – назви художніх творів, газет, журналів, підприємств, фірм тощо пишуться з великої букви й беруться в лапки: опера “Наталка Полтавка”, повість “Климко”, журнал “Ранок”, видавництво “Вища школа”, магазин “Господар”. Назви, до складу яких входять слова імені, пам’яті, в […]...
  8. Написання непоширених прикладок через дефіс – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Написання непоширених прикладок через дефіс 1. Непоширена прикладка й означуване слово з’єднуються дефісом, якщо: А) вони виражені загальними іменниками: Мати-природа, місто-трудівник, вітер-пустун; Б) загальний іменник стоїть після власної назви: Сапун-гора, але гора Сапун; Хорол-річка, Але Річка Хорол; В) прикладка входить до складу терміна: Гриб-паразит, […]...
  9. Означення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Означення Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання Який? чий? котрий? скільки? (в усіх їхніх відмінкових формах). Означення бувають: узгоджені, неузгоджені, прикладки. Узгодженим називається означення, виражене словом, що має такий самий рід (в однині), число та відмінок, […]...
  10. Додаток – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення До другорядних членів речення належать додатки (_ _ ), означення (~~) й обставини (_._. ). Додаток Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного. Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет. Найчастіше: – іменником: […]...
  11. Другорядні члени речення. Додаток ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 25 Тема: Другорядні члени речення. Додаток Мета: формувати вміння розрізняти головні та другорядні члени речення; дати поняття про додаток як другорядний член речення, формувати вміння розпізнавати його в реченні, складати речення з поданими словами у ролі додатків; виховувати повагу до усної народної творчості, любов до рідної природи; розвивати […]...
  12. Другорядні члени речення. Означення. Обставина ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 26 Тема: Другорядні члени речення. Означення. Обставина Мета: сформувати поняття означення та обставина, формувати вміння розпізнавати їх у реченнях, поширювати речення означеннями та обставинами; виховувати повагу до фольклору, любов до природи; розвивати логічне й образне мислення, мовлення, спостережливість, пам’ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, проектор. […]...
  13. Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Додаток (відповідає на питання непрямих відмінків). Буває прямий (відповідає на питання знахідного відмінка без прийменника: бачити його) та непрямий (відповідає на питання всіх інших відмінків: ). Означення (відповідає на питання який? чий?). Буває угоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком узгодження: ) і неузгоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком керування […]...
  14. Відокремлені обставини – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені обставини Відокремлені обставини виділяються комами, якщо вони: – виражені дієприслівниковими зворотами: Аж коли дочитав і, одірвавши очі, озирнувся навколо, згадав, де він (В. Козаченко); – виражені поодинокими дієприкметниками, які не входять до складу присудка: Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв, похнюпившись (І. Нечуй-Левицький). Не відокремлюються комами дієприслівникові звороти, якщо […]...
  15. Відокремлені обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами – Речення з відокремленими членами СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення з відокремленими членами Відокремлені обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами 1. Відокремлюються комами: А) дієприслівникові звороти незалежно від місця. Вони означають додаткову дію і в реченні виступають обставинами способу дії, часу, причини, умови, допусту. Корнелюк біг, Тремтячи від несамовитого гніву (О. Довженко). Осінь, увйшовши у свої права, повелась спочатку суворо, все […]...
  16. Ускладнені прості речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Ускладнені прості речення Просте речення ускладнюють: – однорідні члени речення; – звертання; – вставні слова та словосполучення; – відокремлені члени речення. Кома між однорідними членами Кома між однорідними членами ставиться: 1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані перелічувальною інтонацією без сполучників: Суворовці завжди ідуть струнко, бадьоро, красиво. (Забіла) […]...
  17. Зразок розбору двоскладного речення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Зразок розбору двоскладного речення 1. Вітер гне до землі молоденькі берези (Ю. Збанацький). 2. Підмет – Вітер (іменник), присудок – Гне (дієслово). 3. Розповідне, неокличне, двоскладне, поширене. 4. Не ускладнене. 5. Гне (до чого?) до землі (непрямий додаток, виражений іменником у родовому відмінку), гне […]...
  18. Члени речення. Головні і другорядні члени речення Зв’язок слів у реченні РОЗДІЛ 3. РЕЧЕННЯ § 9. Члени речення. Головні і другорядні члени речення Зв’язок слів у реченні 93. Слова у, в не є членами речення, бо до них не можна поставити запитання. Вони служать для зв’язку слів у реченні. Пояснення Якщо до слова в реченні можна поставити запитання, то воно є членом речення. Пригадайте! Підмет відповідає […]...
  19. Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Тема: Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Мета: формувати в учнів поняття “головні члени речення”, “другорядні члени речення”, “основа речення”; виробляти вміння знаходити основу речення; вдосконалювати вміння встановлювати зв’язок слів у реченні; виховувати любов до природи. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку […]...
  20. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО Ключові слова та поняття: – словосполучення; речення, граматична основа речення, члени речення; звертання, вставні слова; текст, тема тексту, головна думка тексту, заголовок § 1. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ 17. Утворіть словосполучення з поданих парами слів і запишіть їх. У […]...
Ви зараз читаєте: Порівняльний зворот – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення
«
»