ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НАЙУЖИВАНІШИМИ ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ І СПОЛУЧЕННЯМИ СЛІВ
ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
§16. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НАЙУЖИВАНІШИМИ ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ І СПОЛУЧЕННЯМИ СЛІВ
178. Прочитайте діалог мовчки. Визначте, скільки осіб бере участь у розмові. Уголос прочитайте діалог за особами.
– Можливо, завтра не варто їхати на екскурсію до Львова. Здається, буде злива. Мабуть, краще перенести поїздку на наступний тиждень.
– Ну що ти кажеш! Безумовно, не буде ніякого дощу! За повідомленням метеоцентру, буде сонячно. Для екскурсії така погода, без сумніву, найкраща!
Чи можна сказати, що перший
– Наскільки впевнений у висловленому другий співбесідник? Якими словами він увиразнює свою впевненість?
179. Прочитайте. Визначте в реченнях вставні слова. На що вказує або що виражає кожне з них? Скористайтеся поданою нижче таблицею.
1. Кажуть, дощ завжди щастя приносить (Г. Коваль). 2. Ластівки низько літають, мабуть, на дощ (Б. Мордань). 3. Прогнози, звісно, то невдячна річ (О. Савченко-Гнатюк). 4. Можливо, вдома дощик не вщухає (Д. Луценко). 5. На щастя, погода була хмарна, і вони не зазнали спеки (п. Куліш). 6. Підіть,
ВСТАВНІ СЛОВА МОЖУТЬ ВКАЗУВАТИ НА: | |
НЕВПЕВНЕНІСТЬ | Може, може бути, мабуть, можливо, здається, очевидно |
УПЕВНЕНІСТЬ | Звичайно, певно, безперечно, без сумніву, правда, безумовно, справді, певна річ |
ДЖЕРЕЛО ПОВІДОМЛЕННЯ | По-моєму, як мені здається, кажіть, на думку…, за свідченням…, як відомо, як зазначено, за повідомленням |
СТАВЛЕННЯ ДО ВИСЛОВЛЮВАНОГО | На щастя, на жаль, на диво, на сором, як навмисне. дивна річ |
ОЦІНКУ ПОВІДОМЛЮВАНОГО ЯК ЗВИЧАЙНОГО | Було, бувало, як завжди, як водиться |
ПОРЯДОК ВИКЛАДУ ДУМОК | По-перше, по-друге, отже, нарешті, таким чином, значить, виявляється, виходить |
УВІЧЛИВІСТЬ | Будь ласка, вибачте, прошу вас, дозвольте |
ПРИВЕРНЕННЯ УВАГИ | Уявіть собі, зверніть увагу, вірите, зрозумійте, знаєте, між нами кажучи |
180. Скориставшись таблицею, усно складіть по одному реченню зі вставними словами, які виражають:
– невпевненість у висловлюваному;
– ввічливість;
– оцінку висловлюваного;
– джерело повідомлення.
Вставні слова та словосполучення відділяють від інших слів у реченні паузами, вимовляють прискорено, зниженим голосом.
На письмі вставні слова та словосполучення виділяють комами.
Схематично це можна зобразити так:
181. Прочитайте речення, дотримуючи правильної інтонації. Вкажіть вставні слова. На що вказує або що виражає кожне з них?
1. Може, зойкне в когось серце, відгукнеться на пісні? (Л. Коваленко). 2. Дивлюсь на зорі опівнічні. На жаль, вони також не вічні (М. Луків). 3. Крізь ці кущі, здається, ніхто не пробереться (Я. Забіла). 4. Напевне, та квітка солодка була, бо меду на ній назбирала бджола (М. Познанська).
Поясніть розділові знаки в реченнях.
182. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Прочитайте записані речення, дотримуючи правильної інтонації.
1. Кажуть на світі країн є багато. Кажуть життя в них – справжнісіньке свято. Та як в чужинські краї помандруєш зараз же рідне своє поцінуєш (О. Кротюк). 2. Буває задзвенить в чужих містах кришталь моєї мови дорогої (Л. Литвинчук). 3. Ну що б здавалося слова… А серце б’ється ожива як їх почує! (7і. Шевченко).
4. До словечка до слів’ятка притулися! Може так хоч мови рідної навчишся (М. Тимчак). 5. Пробачте вернуся не скоро (Б. Дегтярьов).
На що вказує або що виражає вставне слово в кожному з речень?
183. Складіть і запишіть речення, у яких подані слова виступали б у ролі вставних.
Звичайно, бувало, виявляється, будь ласка.
Речення, що містять звертання чи вставні слова, називають ускладненими.
Звертання та вставні слова не є членами речення.
184. Прочитайте. Поясніть, чим ускладене кожне з речень. Обгрунтуйте вживання розділових знаків.
1. Пишная шипшинонько, ти про що шепочеш? Може, мене квітоньками дарувати хочеш? (І. Складаний). 2. Линь, човнику, пливи! Можливо, знайдем на путі незнані острови? (М. Пригара). 3. Панове громадяни! Ця байка вам в пригоді, може, стане? (Л. Глібов).
185. Перепишіть речення, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки вставні слова. Розставте потрібні розділові знаки. Що виражає або на що вказує кожне зі вставних слів?
1. Спиніться… спиніться. Навколо… скоріш подивіться (А. Костецький). 2. Співчуття є найголовніший і… єдиний закон людського життя (Ф. Достоєвський). 3. … навчися гарно й привітно дивитися на людей (М. Стельмах). 4. … болі минають з часом Перемелеться пройде все (Б. Соя). 5. А єдиних слів… було не сказано (Б. Олійник). 6. … час знов вдарити у дзвони?! (Ф. Руденко).
ДОВІДКА
На жаль. Кажуть. По-перше. Може. Будь ласка. Будь ласка. Мабуть.
Доведіть, що словосполучення вдарити у дзвони може бути і вільним, і стійким.
186. Прочитайте. Визначте, у яких реченнях виділені слова є вставними, у яких – ні. Поясніть, як ви це з’ясували.
1. А хлібам колосистим, здається, немає кінця (Д. Луценко).
2. Все навколо казкою здається (Б. Остапенко). 3. То невже ти ще досі не знаєш, що любов може гори звернуть? (Б. Грінченко). 4. Та може, нарікань на долю вже доволі? Для праці й боротьби настала знов пора (Л. Воловець). 5. І напевне вже почну я цю роботу у четвер (Б. Щербак). 6. Ніхто, напевно, не почує зітхань прив’ялих верховіть (Б. Мордань).
187. Прочитайте. Визначте в реченнях слова, які в інших реченнях можуть виступати в ролі вставних. Усно складіть із такими вставними словами речення.
1. Хтось на радість людям викопав криницю (Д. Луценко).
2. Може зламатись тіло, але ніколи – дух (О. Стефанович). 3. Та ніч була на диво схожа (Г. Коваль). 4. Вулиця наша справді вузенька (М. Стельмах).
Рідна Україно, ти мене до серця пригорни! (П. Перебийніс).
Речення спонукальне, окличне.
Граматична основа речення складається з підмета ти, вираженого займенником, та присудка пригорни, вираженого дієсловом.
Речення має два головні члени, отже, воно двоскладне.
У складі речення є другорядні члени речення – додатки. Додаток мене залежить від присудка і відповідає на питання кого? Додаток до серця теж залежить від присудка і відповідає на питання до чого?
Речення ускладнене поширеним звертанням рідна Україно.
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ
ХОЧУ І МОЖУ! ЗНАЮ І РОЗПОВІДАЮ!
Запитання і завдання для самоперевірки
– Чим може бути ускладнене речення?
– Які члени речення називають однорідними?
– Як поєднуються між собою однорідні члени речення?
– 3 якою інтонацією вимовляють однорідні члени речення? Наведіть приклади.
– Які розділові знаки ставлять між однорідними членами речення?
– Що називається звертанням? Наведіть приклади.
– Які бувають звертання за будовою?
– Як інтонуються речення зі звертаннями?
– Які розділові знаки ставлять при звертаннях?
– Чи є звертання членами речення?
– Які слова називають вставними? Наведіть приклади.
– Яка роль вставних слів у мовленні? На що вони можуть вказувати?
– Як інтонують речення зі вставними словами?
– Чи є вставні слова членами речення?
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ – ПИСЬМО
ЛИСТ, АДРЕСА
190. Прочитайте текст, сформулюйте чотири запитання за його змістом. Поставте запитання одне одному. Одержані відповіді обговоріть і доповніть.
З появою Інтернету написання “паперових” листів нібито відійшло на другий план. Адже передавати інформацію значно швидше й зручніше електронною поштою. Ще простіше надсилати смс-повідомлення мобільним телефоном.
Усе так. Однак власноруч написаний лист – це словесний автопортрет і вияв характеру дописувача, яскраве відображення його поглядів і смаків. Засобами електронної пошти такого не досягти.
І ще одне. Якщо зміст телефонної розмови за день-два забувається, електронний лист опиняється в кошику, то “паперовий” лист можна зберігати, перечитувати, згадуючи людину, з якою листувався, та свої до неї почуття. Недарма колись у формі листування писали художні твори: романи й повісті.
Листування може перетворитися на справжнє мистецтво, найвищий рівень духовного спілкування. Розумно і красиво написаний, сповнений тепла лист цілком може стати променем світла серед сірих буднів. Такий лист буде очікуваним, бажаним, омріяним. Такий лист захочеться зберегти, щоб перечитувати знов і знов.
Зате найменша нетактовність, недбалість у висловлюваннях можуть залишити на серці адресата глибокий рубець. Не дарма кажуть: “Що написано пером…”
Але листи треба вміти не лише писати, ай… читати! Для цього мало бути уважним, потрібно вміти читати між рядками.
Взаємна повага тих, хто листується, виявляється не лише в чемності, а й у вчасності надання відповіді.
Кому пишуть листи і поштівки члени вашої родини?
Якби розумієте вираз читати між рядками? Що таке духовне спілкування? Звіртеся за Словничком спілкування.
Поясніть рядки Ліни Костенко: Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати. Яке слово ви вважаєте в цьому вислові ключовим (головним)?
З Інтернету.
Листування – один із видів письмового спілкування.
Лист – це писаний текст, мета якого – повідомлення про щось адресата.
Листи бувають ділові (службові) та особисті (приватні).
Ділове листування відбувається між установами або працівником і установою. Такі листи складаються за певними зразками в офіційно-діловому стилі.
Особисті листи – це листи до рідної та близької людини, до друга чи знайомого, до улюбленого письменника або актора. Такі листи не відзначаються усталеністю форми. Мовлення приватного листування невимушене. У текстах особистих листів поєднуються ознаки різних стилів, зокрема розмовного та художнього.
191. Прочитайте лист. До службового чи приватного листування слід його віднести? Укажіть звертання та етикетні формули.
Люба бабусю!
Ми всі дуже за Вами скучили. Турбуємося за Ваше здоров’я. Дуже переживаємо за Ваше самопочуття.
Ми всі здорові. За одержану татом премію Оленці купили комп’ютер. Вона опановує комп’ютерну грамоту. Сподіваюсь, навчить і мене. Адже сестри мають допомагати одна одній!
Мама готується до відпустки, яка цього року припадає на зиму. Хоче поїхати в село до бабусі Наталки. Якщо вийде, то й ми з татом й Оленкою під час зимових канікул на якийсь тиждень до неї приїдемо. До Вас, бабусю Тетяно, усією родиною обов’язково приїдемо влітку.
Тато з мамою накупили зо два десятки книжок, які ми з Оленою маємо влітку прочитати. Певно, і Вам вони будуть цікаві.
Напишіть, як Вам живеться, як минає Ваш день. Головне – як Ви почуваєтеся. Коли Вас востаннє оглядав лікар? Які ліки Вам прописав? Обов’язково надішлемо їх Вам поштою.
Будь ласка, бабусю, не хворійте! Будьте здорові і щасливі! На все добре! До побачення.
20. 11.2013 р.
З любов’ю і повагою, Ваша онука Ірина.
Чому займенник ви написано в листі з великої літери? Які почуття до адресата це увиразнює?
Як ви ставитеся до своєї бабусі? До інших старших родичів? Які почуття до них висловлюєте усно і в писемній формі?
Чи знаєте ви правила електронного листування? Наскільки важливо їх дотримувати? Чому?
192. Прочитайте традиційні для листування звертання. Які з них використовують у приватному листуванні?
Пане! (Пані! Панове!) Дорогий друже! Шановне товариство! Мої дорогенькі! Мої найдорожчі! Родинонько моя! Роде наш красний! Мої дорогі батьки! Шановні громадяни! Рідненька матусю! Колеги! Моя дорога сестричко!
3 двома-трьома звертаннями складіть речення. Вимовте їх, дотримуючи правильної інтонації.
193. Прочитайте побажання, які для листів є традиційними. З якої нагоди використовують кожне з них?
Щасти Вам! Хай щастить! Доброго Вам здоров’я! Зичу здоров’я! Бажаю усього найкращого! На все добре! Бажаю успіхів! Бажаю Вам добре провести свята!
Роздивіться зображення сучасних українських марок. Що ви знаєте про історію поштових марок? Почніть готувати виставку, присвячену історії українських поштових марок.
194. Напишіть лист бабусі й дідусеві, які живуть в іншому місті або селі. Скористайтеся пам’яткою.
Як написати лист
Передусім обміркуйте:
Тему свого листа: що саме ви хочете сповістити і наскільки детально; головну думку листа: до чого ви хочете спонукати, у чому переконати адресата.
Текст листа напишіть на чернетці за таким планом:
1. Звертання (передає ваше ставлення до адресата). Привітання (засвідчує вашу ввічливість).
2. Початок листа виявляє вашу зацікавленість станом здоров’я, настроєм адресата, його справами, успіхами, а також здоров’ям та справами його родини, найближчих родичів.
Після цього слід пояснити причину, що спонукала до написання листа (бажання щось з’ясувати або повідомити, про щось домовитися).
3. Основна частина. Слід повідомити про себе, не вихваляючись, але не забуваючи підкреслити свої успіхи. Писати потрібно про те, що цікаве або корисне адресатові.
4. Кінцівка. Побажання й прощання. Дата. Підпис.
Уважно перечитайте чорновий варіант листа – краще зробити це наступного дня. Передовсім зверніть увагу на зміст листа. Можливо, слід дещо додати або скоротити. По-друге, переконайтеся, що тон листа засвідчує повагу до адресата. Повагу й увагу передають обов’язкові в листуванні етикетні формули. Перевірте грамотність викладу: виправте допущені помилки. Особливу увагу зверніть на написання займенника Ви з великої літери.
Перепишіть лист розбірливим акуратним почерком на якісному папері. Грамотно надпишіть конверт.
195. Напишіть лист до одного з адресатів:
– матері, яка затрималась у відрядженні; – дідуся, який лікується в санаторії; – старшої сестри, яка навчається в іншому місті; – старшого брата, який служить у війську; – відомого дитячого письменника, книжки якого вам подобаються.
196. За поданим зразком напишіть на конверті власну адресу.
Поясніть, що означає цифровий індекс, яке його значення.
– Назвіть слова, які в записі адреси скорочують.
– Де і в якій формі записують на конверті прізвище, ім’я та по батькові адресата?
– Де і як записують на конверті зворотну адресу? Навіщо це роблять?
197. Прочитайте речення, визначте допущені в них помилки. З’ясуйте вид кожної помилки. За потреби скористайтеся таблицею на форзаці підручника. Запишіть речення, виправивши помилки.
1. Як тільки я навчився грамоті, почав переписуватися зі своїми двома бабусями. 2. Мені нравиться відправляти їм листи та получати на них відповіді. 3. З цих відповідей наша сім’я дізнається, чим потрібно допомогти, що прислати. 4. У листах я цікавлюся їхніми ділами, задаю запитання про здоров’я. 5. Якщо писати письмо мені допомагають сестра і брат, доводиться відправляти лист заказний. 6. Листування допомагає мені опанувати правилами спілкування.
Related posts:
- Ознайомлення з найуживанішими вставними словами ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 19 Ознайомлення з найуживанішими вставними словами 175 Прочитайте речення. З’ясуйте, що виражають виділені слова. Поясніть, яких відтінків набуває завдяки їм висловлена в кожному реченні думка. Жовтий і блакитний кольори є символами життя та миру. Жовтий і блакитний кольори є, напевно, символами життя та миру. Жовтий і блакитний кольори є, […]...
- Синтаксичний розбір речення зі вставними словами – Вставні слова (словосполучення, речення) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Вставні слова (словосполучення, речення) Синтаксичний розбір речення зі вставними словами Послідовність розбору 1. Дати загальну характеристику простого речення (розповідне, питальне чи спонукальне; окличне чи неокличне; поширене чи непоширене; двоскладне чи односкладне; повне чи неповне). 2. Указати, що речення ускладнене вставними словами (словосполученнями, реченнями). 3. Визначити, що виражають вставні слова (словосполучення, речення). Знов […]...
- Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами (практично). Виділення їх на письмі комами ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 3 4 Тема: Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами (практично). Виділення їх на письмі комами Мета: дати поняття про вставні слова та сполучення слів, формувати вміння визначати їх у реченні, з’ясовувати їхню роль, розставляти розділові знаки у реченнях зі вставними словами, доречно й правильно вживати вставні слова у […]...
- Речення із вставними словами СИНТАКСИС. ПУНКТАЦІЯ § 17. Речення із вставними словами 181. Прочитайте речення. З’ясуйте за допомогою довідки, що виражають виділені слова. Як називаються ці слова? 1. Може, вийшла русалонька матері шукати, а може, жде козаченька, щоб залоскотати (Т. Шевченко). 2. Отже, багато чого їм невідомо (М. Олійник). 3. У статті я, звичайно, не охоплюю всіх проблем розвитку […]...
- Звертання непоширені й поширені – Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) До складу простих речень, крім головних і другорядних членів, можуть входити слова, які не відповідають ні на які питання, не є членами речення й не пов’язані з членами речення ніяким зв’язком. Це звертання і вставні слова (словосполучення, речення). Плавай, плавай, Лебедонько, по синьому морю! Рости, […]...
- Творення слів із найуживанішими префіксами Тема: Творення слів із найуживанішими префіксами Мета: вчити учнів утворювати нові слова за допомогою різних префіксів; розвивати мовлення; мислення; виховувати інтерес до слова. Тип уроку: урок формування мовної компетенції. Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку І. Організаційний момент Ось дзвінок сигнал подав – До роботи час настав. Ось і ми часу не гаймо, А урок свій […]...
- Творення слів із найуживанішими суфіксами Тема: Творення слів із найуживанішими суфіксами Мета: закріпити в учнів поняття про суфікс; вчити утворювати нові слова за допомогою найуживаніших суфіксів; збагачувати усне і писемне мовлення учнів; виховувати любов до мови. Тип уроку: урок формування мовної компетенції. Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку І. Організаційний момент Ось дзвінок сигнал подав – До роботи час настав. Ось […]...
- Зв’язне мовлення. Складання діалогів зі звертаннями та вставними словами ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 37 Тема: Зв ‘ язне мовлення. Складання діалогів зі звертаннями та вставними словами Мета: з’ясувати рівень оволодіння учнями таким видом мовленнєвої діяльності, як говоріння, рівень сформованості вміння складати, розігрувати діалог відповідно до мовленнєвої ситуації й мети спілкування, сформованості вміння додержувати правил спілкування, доречно вживати у репліках діалогу звертання […]...
- Синтаксичний розбір речення зі звертанням – Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) Синтаксичний розбір речення зі звертанням Послідовність розбору 1. Дати загальну характеристику простого речення (розповідне, питальне чи спонукальне; окличне чи неокличне; поширене чи непоширене; двоскладне чи односкладне; повне чи неповне). 2. Указати, що речення ускладнене звертанням. 3. Назвати способи вираження звертання, його стилістичну роль. Та Засни […]...
- Написання слів іншомовного походження. Ознайомлення зі словником іншомовних слів ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 45 Написання слів іншомовного походження. Ознайомлення зі словником іншомовних слів Запам’ятаймо! У загальних назвах іншомовного походження букви звичайно не подвоюються: адреса, басейн, грип, колектив, піца, сума. Лише в деяких загальних назвах пишемо подвоєні букви: бонна, ванна, вілла, мадонна, манна, мулла, панна, тонна. У власних назвах іншомовного походження пишемо подвоєні букви: […]...
- Розділові знаки при звертанні – Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) Розділові знаки при звертанні 1. Звертання виділяються комами. Де ти, Милий, чорнобривий? (І. Котляревський). Олесю, серденько, співай веселенько! Весняного ранку співай, Моя люба, веснянку! (Леся Українка). 2. Вигуки, крім О та Ой, які виконують роль підсилювальних часток, відділяються від звертання комами. Гей, Блискавице, громова сестрице, […]...
- Написання слів а найуживанішими орфограмами Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з української мови § 18. Написання слів а найуживанішими орфограмами 251.1. СПлітати, РозЛетілося, РозКуйовджений, БезГолосий, СТримати, БезМежний, БезШумно, РозГублений, СКидати, БезСилля, СПробувати, ЗШити, РозГадати,СПантеличений, СХопити. 2. ПреКрасний, ПриЇхати, ПреСтол, ПреЗидент, ПриЩепити, ПреЧудовий, ПриКріплений, ПриСпати, ПриКарпаття, ПриБережний, ПреПогано, ПриКордонник,НеприМиренний, ПреСпокійно. 252.Випікати, згрібати, витирати, добирати, застелити, викоренити, зачепити, вимести, завмирати. 253.1. Бар’єр, […]...
- Походження слів: власне українські та запозичені слова. Ознайомлення з тлумачним словником і словником іншомовних слів. Правопис слів іншомовного походження І СЕМЕСТР ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Уроки 5, 6 Тема: Походження слів: власне українські та запозичені слова. Ознайомлення з тлумачним словником і словником іншомовних слів. Правопис слів іншомовного походження Мета: подати відомості про походження української лексики, повправляти в розрізненні власне українських та запозичених слів; ознайомити з будовою тлумачного словника та словника іншомовних слів; формувати вміння роботи зі […]...
- Закріплення вивченого про тверді та м’які приголосні звуки. Звуко-буквений аналіз слів. Складання усної розповіді за малюнком та опорними словами Урок 105 Тема. Закріплення вивченого про тверді та м’які приголосні звуки. Звуко-буквений аналіз слів. Складання усної розповіді за малюнком та опорними словами Мета: закріпити вивчене про тверді та м’які приголосні; формувати правильне уявлення про звуко-буквений склад слова; удосконалювати вміння проводити звуко-буквений аналіз слова; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати повагу до хліборобської праці. ХІД УРОКУ I. […]...
- Поширення речень словами та словосполученнями РЕЧЕННЯ Поширення речень словами та словосполученнями 63. Прочитайте текст. Електричка виїхала з підземки метро й зупинилася на березі Дніпра. Дощ Затарабанив у вікна вагона. Комфорт вагона й негоду розділяли скляні вікна та двері. Я стою біля дверей і дивлюся на вечірні вогні. Вони миготять за вікном. Дощові краплини вдаряються об шибку й розтікаються врізнобіч. Гра […]...
- Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові після слів автора та перед словами автора ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 44 Тема: Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові після слів автора та перед словами автора Мета: закріпити знання учнів про пряму мову, закріплювати вміння й навички правильного вживання розділових знаків у реченнях з прямою мовою, повправляти у дотриманні правильної інтонації в реченнях із прямою мовою; розвивати логічне […]...
- Роздільне написання слів у реченнях. Складання розповіді за малюнком. Вимова й правопис слів завдання, ведмідь Урок 9 Тема. Роздільне написання слів у реченнях. Складання розповіді за малюнком. Вимова й правопис слів завдання, ведмідь Мета: повторити й вдосконалити знання про будову речення; закріплювати вміння починати писати речення з великої букви; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати працелюбність і старанність у роботі. Обладнання: предметні малюнки ведмедя, помідорів, цибулі. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент […]...
- Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми. Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів. Словникові статті в словниках різних типів Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 87 Тема. Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми. Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів. Словникові статті в словниках різних типів Мета: – навчальна: поглибити знання про групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми; навчити знаходити в мовленні ці мовні одиниці; – розвивальна: розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до […]...
- Поняття про службові слова, їх роль у реченні. Вживання службових слів для зв’язку слів у реченні. Навчальний діалог Урок 73 Тема. Поняття про службові слова, їх роль у реченні. Вживання службових слів для зв’язку слів у реченні. Навчальний діалог Мета: дати учням уявлення про службові слова та їх роль у реченні; формувати навички правильно вимовляти їх та писати окремо від інших слів; вчити складати текст з деформованих речень, вести діалог; виховувати любов до […]...
- Стилістика речень із вставними і вставленими одиницями Стилістика української мови Стилістика речень із вставними і вставленими одиницями Усі мовні одиниці набувають у мовленні тільки їм властивих функцій, які мовець усвідомлює чи тільки уявляє. До таких мовних і мовленнєвих одиниць належать, зокрема, вставні і вставлені слова, сполучення слів і речення, які містять додаткові, часто побіжні повідомлення, зауваження до того, що виражається членами (членом) […]...
- ЗВЕРТАННЯ. ВСТАВНІ СЛОВА ТА СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО § 2. ЗВЕРТАННЯ. ВСТАВНІ СЛОВА ТА СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ 27. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте в кожному звертання. Що називається звертанням? 1. Ти справжній лицар, сину! Ти вславиш Україну! (Т. Малкотя). 2. Ми ж, моя матінко, козацького роду (Марко Вовчок). 2. Люби, дитино, землю цю прекрасну! (С. Круліковська). 4. Україно! […]...
- Звертання. Вставні слова і сполучення слів СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ УРОК № 18 Тема. Звертання. Вставні слова і сполучення слів Мета: ознайомити учнів із звертаннями і вставними словами та сполученнями слів, правилами їх написання й постановки розділових знаків при них; формувати вміння визначати їх у тексті. Обладнання: підручник, картки. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашньої вправи. 2. Запитання до […]...
- Перенос слів зі збігом приголосних звуків. Правильна вимова та написання слів уклонитися, уклін, уклінно Урок 5 Тема. Перенос слів зі збігом приголосних звуків. Правильна вимова та написання слів уклонитися, уклін, уклінно Мета: вчити ділити для переносу слова зі збігом приголосних звуків; закріплювати вміння визначати кількість складів і переносити слова з рядка в рядок; збагачувати лексичний запас учнів; виховувати любов до українського слова, до народної творчості. ХІД УРОКУ I. Організаційний […]...
- Повторення вивченого про звуки і букви. Складання розповіді за поданими словами. Підсумок за рік Урок 120 Тема. Повторення вивченого про звуки і букви. Складання розповіді за поданими словами. Підсумок за рік Мета: удосконалювати вміння розрізняти голосні й приголосні звуки, дзвінкі й глухі, тверді та м’які приголосні; закріпити вміння правопису слів з ненаголошеними [е], [и], які перевіряють за правилом чи орфографічним словником; продовжити вчити правильно вживати апостроф; розвивати вміння складати […]...
- Зв’язок між словами в реченнях. Словосполучення Тема: Зв’язок між словами в реченнях. Словосполучення Мета: ознайомити учнів з поняттям “словосполучення” та його характерними ознаками; формувати вміння визначати основу речення, встановлювати зв’язки між членами речення за допомогою питань; вчити складати схеми речень; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати інтерес до вивчення мови. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, зошит. […]...
- Узагальнення знань учнів про написання ненаголошених е, и в коренях слів. Звуко-буквений аналіз слів Урок 92 Тема. Узагальнення знань учнів про написання ненаголошених е, и в коренях слів. Звуко-буквений аналіз слів Мета: вчити правильно позначати на письмі ненаголошені е, и в коренях слів; удосконалювати вміння перевіряти правопис е, и шляхом добору споріднених або за допомогою орфографічного словника; вчити проводити звуко-буквений аналіз слів; розвивати логічне мислення; збагачувати лексичний запас учнів; […]...
- Слово. Речення. Складання речень за малюнками та опорними словами. Правильна вимова й написання слова олень Урок 7 Тема. Слово. Речення. Складання речень за малюнками та опорними словами. Правильна вимова й написання слова олень Мета: поглибити знання учнів про речення, його будову; розвивати зв’язне мовлення; виховувати повагу до старших, працелюбність. Обладнання: предметний малюнок оленя; картина із зображенням відльоту птахів. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчання […]...
- Синоніми. Ознайомлення зі словником синонімів ЛЕКСИКОЛОГІЯ § 49 Синоніми. Ознайомлення зі словником синонімів Запам’ятаймо! Синоніми – це слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за лексичним значенням. Синоніми вживаються в мові для чіткого й образного висловлення думки або уникнення повторів слів. Два і більше синонімів утворюють синонімічний ряд. 456 Прочитайте речення. Знайдіть у них синоніми, випишіть їх. […]...
- Урок розвитку мовлення. Спостереження за словами Тема. Спостереження за словами – різними частинами мови та за службовими словами, до яких не можна поставити запитання. (Вправи 84-86). Мета. Актуалізувати знання учнів про самостійні частини мови та службові слова; закріпити вміння виділяти певну частину мови. Обладнання: сигнальні картки. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. – Прочитайте слова, дібрані до кожної […]...
- Добирання спільнокореневих слів і зміна форми слова для перевірки написання слів із ненаголошеними [е], [и] Тема: Добирання спільнокореневих слів і зміна форми слова для перевірки написання слів із ненаголошеними [е], [и] Мета: вчити учнів знаходити перевірне слово шляхом змінювання слова або добирання спільнокореневого слова; розвивати правильну літературну вимову слів із ненаголошеними [е], [и] в коренях; виховувати любов до природи. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, […]...
- Збагачення мови новими словами МОВА І МОВЛЕННЯ & 2. Збагачення мови новими словами Світить рідне слово, як жива вода Богдан Чепурко 5. Прочитай строфу з поезії Дмитра Білоуса. Знайди в тексті антоніми і випиши їх. – Я читала, – повідає Люда стишеній цікавій дітворі, – що слова так само, як і люди, молоді бувають і старі. 6. 1. Із […]...
- Позначення м’якості приголосних знаком м’якшення (ь). Перенос слів із ь. Звуко-буквений аналіз слів Урок 107 Тема. Позначення м’якості приголосних знаком м’якшення (ь). Перенос слів із ь. Звуко-буквений аналіз слів Мета: удосконалити знання учнів про позначення м’якості приголосних знаком м’якшення; закріпити знання учнів про перенос слів зі знаком м’якшення (ь); поглибити знання учнів про звуко-буквений аналіз слів; збагачувати лексичний запас школярів; розвивати кмітливість та увагу дітей; виховувати повагу до […]...
- Правопис слів із пів-, напів-, полу БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФ І Я § 57. Правопис слів із пів-, напів-, полу- Слова з пів, напів, полу пишуться разом: півгодини, півапельсина, напівавтомат, полумисок. Якщо слово починаються буквами я, ю, є, ї, після пів слід ставити апостроф : Пів’яхти, пів’юрти. Із власними назвами пів пишеться через дефіс: пів-Європи, пів-Києва. Орфограма Правопис слів із пів-, […]...
- Склад. Перенос слів із рядка в рядок по складах ЗВУКИ І БУКВИ Склад. Перенос слів із рядка в рядок по складах 3 1. Прочитайте вірш. На столі було не пусто: І салат, і огірки. Захотілося зайчатам Все оте намалювати. Валентин Кириленко – Назвіть підкреслені слова одним словом. Поділіть ці слова на склади для переносу. – Продовжіть речення, виписуючи назви овочів в абетковому порядку. На […]...
- Написання службових слів окремо від інших. Вживання службових слів за змістом речення. Навчальне аудіювання за текстом “Пелюстка і квітка” Урок 74 Тема. Написання службових слів окремо від інших. Вживання службових слів за змістом речення. Навчальне аудіювання за текстом “Пелюстка і квітка” Мета: вчити учнів доречно вживати службові слова в реченнях; формувати навички правильної вимови службових слів і їх написання з іншими словами; удосконалювати навички роботи над реченням; виховувати доброту, чуйність, співчуття; формувати вміння слухати […]...
- Практична робота № 1. Електронне листування Розділ 1. ЕЛЕКТРОННЕ СПІЛКУВАННЯ 5. Практична робота № 1. Електронне листування Операції над об’єктами: – Створювати, перейменовувати, копіювати, переміщувати, видаляти, відкривати, виділяти. – Пошук здійснюється за допомогою систем пошуку (пошукові системи, пошукові сайти). – Відкрити поштову скриньку, натиснути кнопку Написати лист, заповнити всі необхідні поля і натиснути кнопку Відправити. Завдання 2.1 1. Зареєструватися 2. НІ, […]...
- ПОШИРЕННЯ РЕЧЕНЬ СЛОВАМИ ТА СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ Мета: формувати вміння учнів поширювати речення словами і словосполученнями, складати речення за поданими схемами; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати культуру писемного мовлення. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Перевірка домашнього завдання (вправа 62, с. 32) Фронтальна перевірка складених розповідей. Каліграфічна хвилинка Дд дд до по об ба ач че ен ння – Прочитайте […]...
- Зв’язок слів у реченні РЕЧЕННЯ Зв’язок слів у реченні 59. Прочитайте слова. 1. Слово, залізний, добре, відчиняти, двері. 2. Розум, на, дорога, валяється, не. 3. Знань, ми, чемності, і, навчаємося, у, дитинство. – Складіть із запропонованих слів прислів’я народів Європи. Змініть, де потрібно, форму слів. Запишіть. – Підкресліть головні й другорядні члени речення в складених прислів’ях. 60. Прочитайте текст, […]...
- Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова. Ознайомлення з тлумачним і перекладним словниками. Культура мовлення. Використання слів відповідно до їхнього значення Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 84 Тема. Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова. Ознайомлення з тлумачним і перекладним словниками. Культура мовлення. Використання слів відповідно до їхнього значення Мета: – навчальна: пояснити особливості слова як мовної одиниці; навчити розрізняти однозначній багатозначні слова; – розвивальна: розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до логічного мислення, творчу […]...
- Правило переносу слів з апострофом. Звуко-буквений аналіз слів Урок 114 Тема. Правило переносу слів з апострофом. Звуко-буквений аналіз слів Мета: вчити ділити слова з апострофом для переносу з рядка в рядок; удосконалювати вміння аналізувати звуко-буквений склад слів, у написанні яких використовується апостроф; ознайомити дітей з лікарськими рослинами; виховувати любов до усної народної творчості. Обладнання: картки із зображенням лікарських рослин, у т. ч. валер’яни, […]...