Павлик Михайло Іванович

Related posts:

1. Зібер Микола Іванович Зібер Микола Іванович (1844 – 1888) – український економіст, професор Київського університету. Першим серед економістів виявив і вказав на зв’язок між ученнями Рікардо і Маркса, глибоко проаналізував проблеми І тому “Капіталу”. Виступаючи послідовником економічного вчення К. Маркса, водночас не визнавав концепцію класової боротьби. Найбільше в теорії К. Маркса він цінував учення про двоїстий характер праці […]...
2. Драгоманов Михайло Петрович Драгоманов Михайло Петрович (1841 – 1895) – видатний український мислитель, історик, публіцист, етнограф. Виступав за створення популярної політичної економії. Характеризував реформу 1861 як антинародну, умовою радикальної зміни становища робітників і селян вважав скасування приватної власності. Майбутнє суспільства пов’язував із соціалізмом, за якого засоби виробництва і результати праці належать робітничим громадам, а земля й результати сільськогосподарського […]...
3. Балудянський Михайло Андрійович Балудянський Михайло Андрійович (1769- 1847) – відомий український економіст і теоретик права. Спираючись на ідеї А. Сміта, зокрема про необхідність економічної та юридичної свободи людини, Б. виступав за скасування кріпосного права в Російській імперії, але однобічно стверджував, що загальне благо є сумою всіх приватних благ. З методологічного погляду такий підхід означав заперечення суперечностей між індивідом […]...
4. Козельський Яків Петрович Козельський Яків Петрович (1729 – 1795) – український філософ – просвітник. Вважав працю єдиним джерелом багатства, розмежував необхідну і додаткову, працю селянина і ремісника. Першу називав “зрівняною” (вона залишалась у виробників), другу – “дарунковою”, оскільки вона безоплатно віддавалась власникам засобів виробництва, в т. ч. землі. Простим виробництвом К. вважав виробництво без прибутку, а розширеним – […]...
5. Піхно Дмитро Іванович Піхно Дмитро Іванович (1853-1909) – представник київської політекономічної школи. Політична економія повинна, на його думку, вивчати закони, яким підпорядковані господарські явища в народному житті (цьому не може сприяти математичний метод). Він дотримувався спрощеної концепції суб’єктивної цінності, що творить індивідуальну та об’єктивну цінність. Продуктивною називав працю, що досягає певної корисної мети. Ефективність господарської діяльності, за П., […]...
6. Волобуєв Михайло (1903-1972) Волобуєв Михайло (1903-1972) – відомий український економіст, який наприкінці 20-х років XX ст. обстоював ідею економічної конфедерації народного господарства України (наближену до економічного суверенітету). Вважав, що українські економічні центри повинні мати право і можливості дієвого управління всім господарством країни, що господарювання України підлягає змінам лише в тому разі, якщо воно суперечить директивам союзного держплану, виступав […]...
7. Соціальна школа Соціальна школа – одна зі шкіл західної економічної теорії, представники якої підгрунтям структури суспільства вважають соціально-правові форми. Засновниками С. ш. наприкінці XIX – на початку XX ст. були німецькі економісти Р. Штаммлер, Р. Штольцман, О. Шпанн та ін. Представники С. ш. заперечували визначальний вплив продуктивних сил на соціальні, політичні, правові, духовні процеси розвитку суспільства, називали […]...
8. ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ Михайло Соціологія короткий енциклопедичний словник ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ Михайло Іванович (08.01.1865, с. Солоне Куп’янського пов. Харківської губ. – 21.01.1919, станція Затишок побл. Одеси) – видатний укр. економіст, теоретик кооперативного руху, соціолог. Викладав у навч. закладах Москви і Петербурга. У 1917 р. секретар фінансів, торгівлі і промисловості Центральної Ради, член комісії по створенню Укр. академії наук, голова її III […]...
9. Бакунін Михайло Олександрович Політологічний словник Бакунін Михайло Олександрович (1814 – 1876) – визначний російський революціонер; один з ідеологів анархізму і народництва. Народився у дворянській родині, здобув військову освіту, але не зробив військової кар’єри, у 1834 р. вийшов у відставку, ввійшов до московського гуртка М. Станкевича і В. Бєлінського. У 1840 р. виїхав до Європи, проживав у Німеччині, Швейцарії, […]...
10. Економічні погляди К. А. Сен-Симона Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ 5.5. Економічні вчення соціалістів-утопістів 5.5.1. Економічні погляди К. А. Сен-Симона Основними творами Клода Анрі де Рувруа Сен-Симона (1760-1825) є “Листи женевського мешканця”, “Погляди на власність”. Сен-Симон бачив значення історії в поступовому переході від однієї формації до іншої (від рабовласницької до феодальної, а […]...
11. Просте товарне виробництво Просте товарне виробництво – виробництво товарів, що базується на власній праці товаровиробника (і членів його сім’ї) та приналежності йому виготовлених продуктів, а отже, на відсутності експлуатації. Виникло на останніх етапах розвитку первіснообщинного ладу, існує дотепер. Основними причинами його живучості є адекватність приватної власності (заснованої на власній праці) біологічній природі людини, економічна відокремленість товаровиробників, існування суспільного […]...
12. Анархізм Анархізм (гр. anarchia – безвладдя) – теорія про необмежену свободу й рівність людей, яка не повинна обмежуватися втручанням держави. Основними принципами теорії А. є положення про ліквідацію класів, урівняння в правах усіх людей, заміну приватної власності володінням (кожний матиме певне майно, яке не можна передавати або поступатися ним на користь будь-кого), відсутність уряду. В 90-х […]...
13. Брей (Bray) Джон Френсис (1809-1905) Брей (Bray) Джон Френсис (1809-1905) – англійський економіст, який у своїй основній праці “Несправедливості у відношенні праці і засоби їх усунення у 1839) виступав проти приватної капіталістичної власності як основи експлуатації найманої праці, а засобом її ліквідації вважав створення робітничих акціонерних компаній. Останні мають випускати банкноти (під майбутню виготовлену ними продукцію), купувати за них засоби […]...
14. Реприватизація Реприватизація – повернення націоналізованих раніше (повною експропріацією або частковим викупом) підприємств, банків та інших об’єктів приватним власникам. Поняття “Р.”, як і поняття “приватизація”, позначає наявність лише двох типів власності в сучасному суспільстві – приватної та державної, що є одним зі стереотипів західної економічної науки. Однак, крім цих типів власності, існує колективний тип у формах акціонерної […]...
15. Власності теорії та концепції Власності теорії та концепції – сукупність основних напрямів, шкіл та поглядів в історії світової економічної думки на сутність власності, її найважливіших форм у процесі еволюції різних економічних систем. У Давньому Єгипті поняття “власність” (джет) спочатку вживалося на означення процесу користування людиною певним предметом. Державну власність вони розглядали як державне надбання, як своєрідне посадове володіння фараона. […]...
16. Економічна свобода Економічна свобода – здатність окремої людини, сім’ї, суб’єктів підприємницької діяльності (йдеться про підприємства, фірми та компанії) і держави та наднаціональних органів приймати раціональні господарські рішення і відстоювати свої економічні інтереси та цілі шляхом їх узгодження з національними економічними інтересами на основі пізнаних економічних законів з урахуванням вимог національного та наднаціонального законодавства. Основою Е. с. є […]...
17. Типи власності Типи власності – класифікація економічної власності залежно від її суб’єкта з одночасним виокремленням у межах кожного з цих типів форм власності відповідно до соціально-економічного поєднання безпосередніх працівників із засобами виробництва. Розрізняють такі Т. в.: 1) приватний, суб’єктом якого є окрема особа, максимум сім’я. У його межах виділяють приватну трудову власність, що базується на соціально-економічній єдності […]...
18. Колективне садівництво Колективне садівництво – об’єднання громадян в садівницькі кооперативи для використання земель з метою посадки і вирощування плодових дерев і насаджень. Для ведення К. с. кооперативам громадян за рішенням сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів передаються у власність земельні ділянки у розмірі не більше 0,12 га на одного члена кооперативу. Земельні ділянки для К. с. […]...
19. Як сенсімоністи (послідовники К. А. Сен-Симона) формулюють теорію експлуатації? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Як сенсімоністи (послідовники К. А. Сен-Симона) формулюють теорію експлуатації? Використовуючи теорію вартості, сенсімоністи формулюють теорію експлуатації. Вони вважають, що в основі капіталістичного нагромадження лежить неоплачена частка праці найманих робітників, але розрізняють прибутки від праці підприємця і прибутки від власності. За підприємцем вони […]...
20. Аграрні відносини Аграрні відносини – особливий вид відносин економічної власності у суспільстві між його членами, господарствами, державою з приводу виробництва і привласнення різних умов та результатів сільськогосподарського виробництва. Найповніше А. в. виражаються у формах земельної ренти. Головними в А. в. є розподіл землі – основного засобу виробництва в сільському господарстві, тип власності та форма господарювання, а також […]...
21. Драгоманов Михайло Політологічний словник Драгоманов Михайло (1841-1895) – відомий український політичний мислитель, громадсько-політичний діяч. Викладав у Київському університеті, був членом київської “Громади”. Досліджував проблеми історії, держави і права, їх походження. Основними причинами суспільного поступу вважав розвиток людського розуму, сім’ї, матеріального виробництва, класову боротьбу. Суть держави Драгоманов Михайло вбачав найперше у правах, якими наділені її громадяни, у правовому […]...
22. Підприємницький дохід Підприємницький дохід – дохід, отриманий від підприємницької діяльності Згідно з теорією К. Маркса – частина прибутку, яка залишається у власності функціонального капіталіста після сплати процента на взятий у позику капітал Цей капітал затрачається на купівлю засобів виробництва і робочої сили, яка в процесі виробництва створює додаткову вартість (прибуток). Частину прибутку капіталіст віддає банкіру за користування […]...
23. Моделі організації виробництва Моделі організації виробництва – оптимальні варіанти діяльності господарювання суб’єктів (підприємств, фірм, компаній) відповідно до технологічних способів виробництва, обсягу та асортименту продукції, маркетингової орієнтації, форми власності, регіонального розташування, транспортування продукції тощо. В сучасній соціальній ринковій економіці підприємства і фірми здійснюють індивідуальне господарювання (індивідуальне відтворення) без реального усуспільнення засобів виробництва, але вони неспроможні досягти належного економічного ефекту […]...
24. Основна суперечність товарного виробництва Основна суперечність товарного виробництва – розвиток двоїстої природи праці індивідуальної і колективної, фізичної та розумової, конкретної та абстрактної, сконцентрованих у формі антагонізму між приватною і суспільною працею. Так, конкретна праця є безпосередньо приватною працею (працею, витраченою приватним власником на приватному підприємстві, особистою справою товаровиробника). За суспільного поділу праці товаровиробники виготовляють продукти для інших осіб, що […]...
25. Домонополістичний капіталізм Домонополістичний капіталізм – економічна система, заснована на машинній та ручній праці, пануванні товарного виробництва, відокремленні засобів виробництва і результатів праці від безпосередніх виробників, економічному примусі до праці, переважанні ринкових важелів управління економікою. Виник на початку XVI ст., його еволюція на нижчій стадії тривала до кінця ХІХ – початку XX ст. Вища стадія розвитку капіталізму – […]...
26. Гроцій Гуго Гроот Політологічний словник Гроцій Гуго Гроот (1583-1645) – відомий голландський юрист, соціолог, державний діяч, один із засновників учення про природне право. Погляди Г. Г. сформувалися головним чином під впливом нідерландської буржуазної революції XVI ст. У Франції, куди він змушений був емігрувати, написав свій найвідоміший твір “Про право війни і миру. Три книги”, в якому і розглядав […]...
27. Закон соціалізації Закон соціалізації – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між рівнем розвитку технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, зростанням усуспільнення виробництва і праці, з одного боку, та наростанням підриву товарного виробництва, поступовим подоланням відчуженості найманих працівників від процесу праці, власності та економічної влади на мікрорівні в розвинених країнах світу – […]...
28. Родбертус-Ягецов Родбертус-Ягецов Карл (12.08.1805-6.12.1875) – німецький економіст, теоретик теорії трудової власності та державного соціалізму. На його думку, в дофеодальну епоху панує власність на людину, за феодалізму і капіталізму – власність на капітал і землю, в епоху комунізму – трудова власність, що базується на праці. Єдиним джерелом вартості він вважав працю, конкретні форми ренти (земельна рента, прибуток […]...
29. Грушевський Михайло Політологічний словник Грушевський Михайло (1866 – 1934) – український історик, громадський, політичний діяч. Закінчив Київський університет, викладав у Львівському університеті, очолював Центральну Раду. Вважав, що суспільно-політичний процес однаковою мірою детермінується біологічними, економічними та психологічними чинниками. Останній називав вирішальним. У суспільному розвитку вбачав два основних протилежних інстинкти – колективістський (солідарність) та індивідуалістичний. Розробляв проблему політичної влади, […]...
30. Кооперативна власність Кооперативна власність – різновид колективної власності, встановленої Законом України “Про власність”. Суб’єктами К. в. є кооперативи всіх видів (сільськогосподарські, споживчі, у сфері виробництва і послуг, житлово-будівельні, гаражні та ін.,), їх спілки чи об’єднання. Конституціями і законодавством колишніх СРСР і УРСР визнавалася колгоспно-кооперативна власність. З прийняттям Закону України “Про власність” суб’єктами права колективної власності визнані не […]...
31. Приватизація і роздержавлення землі Приватизація і роздержавлення землі – процес переходу землі, що перебувала в державній та колективній власності, у приватну (трудову та капіталістичну) власність. Формування приватного сектора з сільському господарстві об’єктивно необхідне, оскільки без цього неможливий плюралізм типів і форм власності, а отже, стабільність економічної системи. П. і р. з. відбувається на таких засадах: 1. Громадяни України мають […]...
32. Вернадський Володимир Іванович Вернадський Володимир Іванович (1863 – 1945) – видатний український та російський учений, автор теорій про живу речовину, біосферу і ноосферу, що має істотне значення для еколого-економічного обгрунтування раціонального природокористування та оптимізації взаємодії суспільства і природи. Поняття “ноосфера” означає якісно новий стан біосфери Землі (її перебудови) і навколишнього простору (отже, нової оболонки Землі), що формується під […]...
33. Приватна праця Приватна праця – праця, яка здійснюється у формі індивідуальної трудової діяльності або приватними власниками на засоби виробництва на трудовій і нетрудовій основі. Початково П. п. використовувалась в індивідуальному натуральному господарстві, домашньому господарстві тощо. З розвитком продуктивних сил і поглибленням суспільного поділу праці насамперед в одиничній формі (тобто в межах окремого підприємства) П. п. поступово заперечується […]...
34. Типи підприємництва Типи підприємництва – класифікація підприємництва залежно від форми організації діяльності, форми економічної власності, форм і методів господарювання. Розрізняють такі Т. п.: мале підприємництво (базується на приватній власності та одноосібній формі управління підприємством), колективне (засноване на колективній власності та колективному – за участю менеджерів – управлінні), і державне (засноване на державній власності і державному управлінні). Виділяють […]...
35. Шербюльє Шербюльє (Cerbulier) Антуан Елізе (1797- 1869) – швейцарський економіст, автор книги “Багатий або бідний” (1940). Ш. протиставляв змінний капітал постійному, хоча й розглядав перший тільки в речовинній формі “фонду життєвих коштів”, тобто у формі тієї споживної вартості, у яку змінний капітал перетворюється в руках працівника. Ш. виявив залежність норми прибутку від органічної будови капіталу, її […]...
36. Теорії та концепції нової експлуатації Теорії та концепції нової експлуатації – концепції різних напрямів і шкіл сучасної економічної науки, які розглядають сутність сучасної експлуатації в контексті соціально-економічного явища на стадіях індустріального та постіндустріального суспільства, їх об’єднує протистояння марксистському вченню експлуатації, що виявляється в запереченні таких категорій “Капіталу” К. Маркса, як “додаткова вартість” та її різні форми, передусім “робоча сила”. Суть […]...
37. Утопічний соціалізм Утопічний соціалізм (від грецьк. и – ні, topos – місце, букв. – місце, якого нема) – сукупність концепцій, поглядів, головним змістом яких була обгрунтована критика капіталістичного суспільства і неминучість виникнення соціалістичного ладу. Поняття “У. с.” бере початок від назви твору англійського мислителя Т. Мора “Утопія” (1516). Італійський мислитель Т. Кампанелла також проповідував необхідність розумного і […]...
38. Як Ш. Фур’є ставився до приватної власності? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Як Ш. Фур’є ставився до приватної власності? Фур’є, як і всі соціалісти, основу всіх лих вбачав у приватній власності, з відразою ставився до ринку і конкуренції. Приватна власність, вважав він, породжує анархію, призводить до несправедливого і нерівномірного розподілу багатства і марнотратного використання […]...
39. Економічна концепція П. Ж. Прудона Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ 5.2. Економічна концепція П. Ж. Прудона П’єр Жозеф Прудон (1809-1865) – ідеолог дрібнобуржуазної політичної економії в період капіталізму, що склався. Головною є праця під назвою “Що таке власність?”, де власність описується як основна причина порушення рівності. При цьому Прудон не виступає проти […]...
40. Власність Власність – соціологічна категорія, яка містить низку підсистем суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, психологічних, національних тощо), що прямо й опосередковано стосуються привласнення предметів природи у процесі праці та привласнення матеріальних і нематеріальних благ передусім через механізм відчуження (див. Відчуження) і влади (див. Влада). Двома найважливішими підсистемами В. є економічна та юридична В. (див. Власність економічна; […]...