ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З МОВИ. (“Мова і мовлення”, “Текст”, “Речення”)
Урок 21. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З МОВИ
(“Мова і мовлення”, “Текст”, “Речення”)
Мета: перевірити рівень сформованості знань учнів за темами “Мова і мовлення”, “Текст”, “Речення”; розвивати мислення учнів, увагу, самостійність; виховувати культуру оформлення письмових робіт.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
1 варіант
1. Позначити правильну відповідь.
Яким має бути усне мовлення?
А) Грамотним, каліграфічним, охайним;
Б) доброзичливим,
В) правильним, виразним, зрозумілим.
2. Позначити мету тексту.
ЇЖАЧОК
Через пеньки і колоди чимчикує їжачок. Тягає він у нору запашне листя. Стелить зимову постіль. До весняного сонечка проспить їжачок. І снитимуться йому лісові сни.
А) Описати зовнішність їжачка;
Б) довести, що їжачок – це лісовий звірок;
В) розповісти, як їжачок готується до зимового сну.
3. Визначити тип речення за метою висловлювання.
Прилітайте, сизокрилі мої голуб’ята, із-за Дніпра широкого у степ погуляти.
А) Розповідне;
Б) питальне;
В) спонукальне.
4. Обрати план до поданого
ХТО НАЙКРАЩИЙ МАЙСТЕР НА ЗЕМЛІ?
В одному селі в Україні дівчатам і жінкам захотілося показати свою майстерність. Домовились, що кожна принесе найкраще, що вона зробила власноруч. Вишитий рушник, полотно, скатертину.
У неділю дівчата й жінки принесли безліч дивовижних речей. Але несподівано перемогла Марина. Вона привела п’ятирічного сина Петруся. А Петрусь приніс жайворонка, якого сам вирізав з дерева. Приклав Петрусь жайворонка до губів – заспівала, защебетала пташка.
Кращий майстер на землі той, хто може виховувати розумну й добру людину. (За В. Сухомлинським)
А) План.
1. Яке змагання влаштували жінки?
2. Чому перемогла Марина?
3. Хто найкращий майстер на землі?
Б) План.
1. Майстерність українських жінок.
2. Петрусь – переможець.
3. Майстер виховує добру людину.
В) План.
1. Речі, зроблені власноруч.
2. Петрусь допоміг мамі.
3. Розумну людину виховує справжній майстер.
5. Поєднати словосполучення за допомогою сполучників а, але.
Щебече, як соловейко, кусає, як гадюка.
Дивиться звисока, нікого не бачить.
6. Доповнити речення однорідними членами. Записати його.
Біля ніколи учні посадили…, …, …
7. Із наведених слів скласти і записати речення. Установити зв’язок слів у цьому реченні.
Ставом, верба, задумливу, Над, співала, пісню.
8. Побудувати міркування за темою “Птахи – наші друзі” (6-8 речень).
2 варіант
1. Позначити правильну відповідь.
Яким має бути писемне мовлення?
А) Виразним; правильним, чітким, точним;
Б) каліграфічним, грамотним, охайним, зрозумілим;
В) зрозумілим, ввічливим, каліграфічним, правильним.
2. Позначити мету тексту.
ДЖЕРЕЛЬЦЕ
Люблю розглядати лісове джерельце. Вода в ньому прозора-прозора. Дно застелене блакиттю неба. Водна гладь, як дзеркало. У синій глибині віддзеркалює віття верби.
А) Довести, що це лісове джерельце;
Б) описати красу лісового джерельця;
В) розповісти про любов героя до джерельця.
3. Визначити тип речення за метою висловлювання.
Любіть Україну до свого загину,
Страждальницю-Матір завжди ви любіть.
А) Розповідне;
Б) питальне;
В) спонукальне.
4. Який із текстів відповідає поданому плану?
План
1. Шпак живе не лише у шпаківні.
2. Шпаки полюбляють старі ліси.
3. Багато шкідників винищують шпаки.
А) Шпак схожий на чорного дрозда, але строкатіший, пір’я в шпака блискуче, веселкою переливається!
Шпаки люблять старі ліси, де багато дуплястих дерев. У дуплах вони мостять гнізда.
Збирати їжу для пташенят шпаки летять на поля, на городи й луки.
Б) Усі звикли, що шпак біля людини, в шпаківні, живе. Але так буває не завжди.
Шпаки полюбляють старі ліси, де багато дуплястих дерев. У дуплах вони й мостять гнізда. Важко до такого гнізда дістатися ворогові: спробуй утриматися на гладенькому товстому стовбурі!
В) Усі звикли, що шпак біля людини, в шпаківні, живе. Але так буває не завжди.
Шпаки полюбляють старі ліси, де багато дуплястих дерев. У дуплах вони й мостять гнізда.
Збирати їжу для пташенят шпаки летять на поля, на городи й луки. Багато винищують вони комах, личинок, гусені.
5. Поєднати словосполучення за допомогою сполучників а, але.
Лисиця спить, курей бачить.
В душу в’ється, в кишеню лізе.
6. Доповнити речення однорідними членами. Записати його.
У дідусевому садку доспіли…, …, ….
7. Із наведених слів скласти і записати речення. Установити зв’язок слів у цьому реченні.
Вербові, річкою, срібляться, над, котики.
8. Побудувати міркування за темою “Яку користь маємо ми з книг?” (6-8 речень).
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
– Які завдання виявилися найскладнішими?
– Чому?
– Яке – найцікавішим?
– Як слід працювати, щоб уникнути помилок?
Related posts:
- ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З МОВИ. (“Мова і мовлення”. “Текст”. “Речення”). МОВНА ТЕМА № 1 Мета: перевірити рівень сформованості знань учнів за темами “Мова і мовлення”, “Текст”, “Речення”; розвивати мислення учнів, увагу, самостійність; виховувати культуру оформлення письмових робіт. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ III. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ 1 варіант 1. Познач правильну відповідь. Яким має бути усне мовлення? А) Грамотним, каліграфічним, охайним; Б) доброзичливим, культурним, виразним; […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ПРИ ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З МОВИ (“Мова і мовлення”. “Текст”. “Речення”) Мета: перевірити рівень сформованості знань учнів з вивчених тем; закріпити знання про однорідні члени речення; розвивати вміння поширювати однорідні члени залежними словами, складати речення за поданими схемами; виховувати культуру оформлення письмових робіт. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Перевірка домашнього завдання (вправа 78, с. 40) Фронтальна перевірка виконаного завдання. Усне виконання вправи 80 […]...
- Текст-міркування. Перевірна робота. Перевірка знань за темами “Мова і мовлення”, “Текст” Тема: Текст-міркування. Перевірна робота. Перевірка знань за темами “Мова і мовлення”, “Текст” Мета: формувати уявлення учнів про текст-міркування; виробляти вміння визначати його основні частини; розвивати пізнавальну активність учнів; збагачувати словниковий запас школярів; вміння узагальнювати, систематизувати; виховувати бережливе ставлення до природи. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції), перевірка знань. Обладнання: підручник, зошит. Перебіг […]...
- Контрольна робота з мовної теми “Мова і мовлення. Текст. Речення” Тема. Контрольна робота з мовної теми “Мова і мовлення. Текст. Речення”. Мета. Перевірити знання і рівень сформованості вмінь під час опрацювання розділів “Мова і мовлення”, “Текст”, “Речення”. Обладнання: картки-завдання. Хід уроку I. Організація класу. II. Виконання перевірної роботи з теми. І варіант Вибери правильну відповідь і підкресли або познач її (1-4). 1. Культура мовлення – […]...
- Уявлення про складне речення. Побудова складного речення. Узагальнення знань і вмінь з розділу “Речення” Урок 25 Тема. Уявлення про складне речення. Побудова складного речення. Узагальнення знань і вмінь з розділу “Речення” Мета: розширити уявлення про речення, познайомити із складними реченнями, показати їх відмінність від речень з однорідними членами, розповісти про розділові знаки у складних реченнях, вчити утворювати складне речення; розвивати спостережливість, вміння аналізувати, порівнювати й робити висновки на основі […]...
- ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З МОВИ (“Іменник”) Мета: перевірити рівень сформованості знань учнів за темою “Іменник”; розвивати мислення школярів, увагу, самостійність; виховувати культуру оформлення письмових робіт. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ III. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ Варіант 1 1. Як називається зміна закінчень іменників? А) Чергування; Б) питання; В) відмінювання. 2. У якому рядку всі наведені слова – […]...
- ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З МОВИ “ДІЄСЛОВО”. МОВНА ТЕМА № 4 Мета: перевірити знання учнів з мови за темою “Дієслово”; розвивати пам’ять, мислення, уважність; виховувати культуру оформлення письмових робіт. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ III. ПЕРЕВІРНА РОБОТА 1 варіант 1. Позначте правильне твердження. А) У реченні дієслово найчастіше є підметом; Б) у реченні дієслово найчастіше є присудком; В) у реченні дієслово […]...
- ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З МОВИ (“Іменник”). МОВНА ТЕМА № 2 Мета: перевірити рівень сформованості знань учнів за темою “Іменник”; розвивати мислення учнів, увагу, самостійність; виховувати культуру оформлення письмових робіт. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ III. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ 1 варіант 1. Як називається зміна закінчень іменників? А) Чергування; Б) питання; В) відмінювання. 2. У якому рядку всі наведені слова – іменники? […]...
- ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З МОВИ (“Числівник”, “Займенник”). МОВНА ТЕМА № 3 Мета: перевірити знання учнів за темами “Числівник”, “Займенник”; розвивати мислення, пам’ять; виховувати самостійність, культуру оформлення письмових робіт. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ III. ПЕРЕВІРНА РОБОТА 1 варіант 1. Займенник – це: А) частина мови, що вказує на предмет, але не називає його; Б) частина мови, яка називає предмет; В) службове […]...
- Робота з орфографічним словником. Перевірна робота. Перевірка знань за темами “Речення”, “Слово”, “Значення слова”, “Будова слова” Тема: Робота з орфографічним словником. Перевірна робота. Перевірка знань за темами “Речення”, “Слово”, “Значення слова”, “Будова слова” Мета: повторити алфавіт; вчити учнів користуватися орфографічним словником для перевірки написання слів із ненаголошеними [е], [и] в коренях, що не перевіряються Наголосом; перевірити знання за темами “Речення”, “Слово. Значення слова”, “Будова слова”; розвивати писемне мовлення; виховувати охайність, культуру […]...
- Закріплення знань про однорідні члени речення. Узагальнення знань за розділом. (Вправи 70-73) Тема. Закріплення знань про однорідні члени речення. Узагальнення знань за розділом. (Вправи 70-73). Мета. Закріпити й узагальнити знання про однорідні члени речення; розділові знаки при однорідних членах; виробляти синтаксичні вміння; виховувати любов до прекрасного. Обладнання: ілюстрований матеріал. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. 1. Вправа “Кастинг дикторів українського радіо”. Інтонування речень з […]...
- Замітка до газети. Узагальнення знань і вмінь з розділу “Текст” Урок 14 Тема. Замітка до газети. Узагальнення знань і вмінь з розділу “Текст” Мета: провівши аналіз тексту, визначити правила написання замітки до газети та її характерні особливості; вчити писати й правильно оформлювати листи, проводити підготовчу роботу зі складання усного твору; узагальнити знання дітей з теми “Текст”; розвивати мовні уміння учнів, спостережливість, аналітичні вміння, поповнювати активний […]...
- Розвиток зв’язного мовлення. Текст, його ознаки. Докладний усний переказ тексту ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ УРОК № 4 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Текст, його ознаки. Докладний усний переказ тексту Мета: дати учням загальне уявлення про текст, навчити визначати ознаки тексту, складати простий план; навчати складати зв’язні висловлювання (перекази); розвивати пам’ять; виховувати мовленнєву культуру. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ Перевірка […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ПРО ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Урок 20. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ПРО ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Мета: закріпити знання учнів про однорідні члени речення, розділові знаки при однорідних членах речення; розвивати вміння читати речення з однорідними членами з відповідною інтонацією; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Ось і дзвоник пролунав, Для навчання час настав, Щоб країні прислужитись, Ви повинні […]...
- Зв’язне мовлення Повторення вивченого про текст і стилі мовлення Зв’язне мовлення Повторення вивченого про текст і стилі мовлення. Поняття про публіцистичний стиль. Навчальне аудіювання. Мета: Повторити вивчене про текст і його основні ознаки, функціональні стилі мовлення; дати поняття про публіцистичний стиль, ознайомити з основними ознаками стилю; формувати вміння впізнавати тексти публіцистичного стилю й визначати їхні основні стильові ознаки, формувати комунікативні вміння, зокрема аудіювання (слухання-розуміння); […]...
- Аналіз контрольної роботи. Закріплення знань про основу речення. (Вправи 54-57) Тема. Аналіз контрольної роботи. Закріплення знань про основу речення. (Вправи 54-57). Мета. Закріпити знання про підмет і присудок як граматичну основу речення; удосконалювати вміння визначати в реченні його основу і встановлювати зв’язок між словами в реченні. Обладнання: таблиця “Члени речення”, таблиця-ватман “Словничок”, індивідуальні картки. Хід уроку I. Організація класу. II. Аналіз контрольної роботи (диктанту). Вчитель […]...
- Усне мовлення, розмовне мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Усне мовлення, розмовне мовлення Терміни “усне мовлення” й “розмовне мовлення” семантично не тотожні. Позначувані ними мовні явища мають як спільні, так і відмінні ознаки. Однак ці поняття не завжди розглядають розмежовано, як окремі термінологічні словосполучення. Наприклад, у СУМі прокоментовано тільки споріднені з ними найменування: усний (виражений у звуковій формі), усність (усність фольклору, […]...
- Закріплення знань про розповідні та питальні речення. Складання розповіді за малюнком та запитаннями Урок 31 Тема. Закріплення знань про розповідні та питальні речення. Складання розповіді за малюнком та запитаннями Мета: закріпити знання учнів про розповідні та питальні речення; вчити складати схеми речень і добирати речення до схеми; вчити складати розповідь за малюнком та запитаннями; збагачувати лексичний запас учнів; розвивати усне мовлення школярів; виховувати вміння бачити красу природи. Обладнання: […]...
- Засоби зв’язку речень у тексті. Узагальнення знань і вмінь учнів за темою “Текст” Урок 25 Тема. Засоби зв’язку речень у тексті. Узагальнення знань і вмінь учнів за темою “Текст” Мета: поглибити знання учнів про структуру тексту; продемонструвати засоби зв’язку речень у тексті; формувати вміння аналізувати структуру тексту; учити складати текст, дотримуючись його структури; систематизувати й узагальнити знання про текст; розвивати увагу учнів, виховувати інтерес до спостережень у природі. […]...
- Стиль мови і стиль мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стиль мови і стиль мовлення Терміни “стиль мови” і “стиль мовлення” синонімічні. Все ж у мовознавчій теорії і в мовленнєвій практиці їх потрібно розмежовувати. Стиль мови – різновид літературної мови; один із своєрідних способів використання літературної мови. Поняття “стиль мови” засвідчує високий рівень розвитку мовних засобів, їх багатство, уніфікацію, відпрацьовуваність, унормованість у […]...
- МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ ВСТУП Урок № 1 МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ Мета: навчити учнів розрізняти поняття “культура мовлення” та “стилістика”, терміни “стилістика мови” й “стилістика мовлення”; розвивати вміння визначати стилі мовлення та виділяти засоби створення емоційно-експресивної виразності; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у […]...
- СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Мета: навчальна: повторити, узагальнити й поглибити знання, вміння і навички про словосполучення і просте речення та його головні члени; розвивальна: розвивати лінгвістичне мислення; виховна: виховувати відповідальність за свою навчальну діяльність. Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис і морфологія, орфографія і пунктуація, розвиток мовлення. Міжпредметні зв’язки: мова українська та російська, література, фольклор. Тип уроку: систематизація та узагальнення вивченого матеріалу. […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ПРО ТЕКСТ-МІРКУВАННЯ Мета: закріплювати знання учнів про текст-міркування, його характерні ознаки; вдосконалювати вміння складати тексти-міркування на основі поданих тверджень, дотримуючи структури тексту-міркування; розвивати мовлення учнів; виховувати старанність. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Чути дзвоник голосистий, Він дзвенить, немов намисто, Намистинки розсипає Й весело нас всіх скликає. Подивилися на мене, Усміхнулися усі: Хто готовий до роботи? Хто бадьорий?.. Молодці! […]...
- ЗАМІТКА ДО СТІНГАЗЕТИ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ ЗА РОЗДІЛОМ “ТЕКСТ” Мета: ознайомити учнів з формою написання замітки та її характерними особливостями; узагальнити знання учнів за розділом “Текст”; розвивати зв’язне мовлення; виховувати самостійність, уважність. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Робота з дидактичним матеріалом – Прочитайте текст. – Який тип цього тексту? БЕРЕГТИ МИР Для багатьох народів світу найдорожчим є слово мир. […]...
- Поглиблення знань про культуру мовлення. Вправляння в етиці мовленнєвої поведінки. Складання діалогу “У магазині” Урок 17 Тема. Поглиблення знань про культуру мовлення. Вправляння в етиці мовленнєвої поведінки. Складання діалогу “У магазині” Мета: активізувати отримані знання з мовної культури, уміння застосовувати їх у житті; розвивати усне мовлення дітей, уміння працювати самостійно і в парі; виховувати культуру мовленнєвого спілкування, повагу і любов до матері. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація […]...
- Частини мови (загальне поняття). Повторення знань про різні частини мови: іменник, прикметник, дієслово Тема: Частини мови (загальне поняття). Повторення знань про різні частини мови: іменник, прикметник, дієслово Мета: відновити і закріпити знання про слова – назви предметів, ознак, дій; формувати вміння розрізняти частини мови, правильно вживати їх у мовленні; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; розвивати мовлення учнів; виховувати любов до природи. Тип уроку: урок формування мовної компетенції. […]...
- Закріплення знань і вмінь про однорідні члени речення Урок 23 Тема. Закріплення знань і вмінь про однорідні члени речення Мета: перевірити рівень засвоєння навчального матеріалу за темою, закріпити, систематизувати, скоригувати знання учнів, розпочати підготовку до контрольної роботи; розвивати інтерес до вивчення мови; виховувати сумлінне, свідоме ставлення до навчання. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього завдання. Мотивація навчання Гра “Вітер дме” Вчитель вимовляє ключові слова: […]...
- Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови Для передачі чужого мовлення в тексті вживаються речення з прямою або непрямою мовою, а також прості речення з додатком, що називає тему чужого мовлення, або зі вставними словами чи реченнями, що вказують на джерело повідомлення. “Я хочу грати […]...
- Зв’язне мовлення. Текст. План готового тексту (простий). Усний докладний переказ тексту розповідного характеру ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 8 Тема: Зв ‘ язне мовлення. Текст. План готового тексту (простий). Усний докладний переказ тексту розповідного характеру Мета: повторити відомості про текст і його ознаки; формувати вміння відрізняти текст від групи речень, формувати комунікативні вміння, зокрема сприйняття-розуміння почутого (аудіювання) та говоріння (в процесі усного переказування тексту); формувати такі […]...
- Однорідні члени речення. Узагальнення вивченого за темою “Речення” Тема: Однорідні члени речення. Узагальнення вивченого за темою “Речення” Мета: ознайомити учнів з поняттям “однорідні члени речення”; узагальнити знання про основні ознаки речення, про типи речень за метою висловлювання, про головні члени речення; виробляти вміння інтонувати речення, встановлювати зв’язок між словами в реченні; виховувати культуру писемного мовлення. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної […]...
- Художній стиль мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Художній стиль мови і мовлення Художній стиль, як і всі інші мовні стилі, одночасно є і стилем мови (певним комплексом своєрідних стилетвірних засобів – тропеїчно, передусім метафорично, вживаних слів, синонімів, омонімів та ін.), і стилем мовлення, тобто писемним і усним використанням усіх стилетвірних засобів художнього стилю як особливої мовної комунікативної підсистеми. Художньо-літературний […]...
- Закріплення знань про основу речення. Зв’язок слів у реченні Урок 18 Тема. Закріплення знань про основу речення. Зв’язок слів у реченні Мета: актуалізувати знання дітей про члени речення, закріплювати відомості про підмет і присудок як граматичну основу речення; розвивати вміння визначати в реченні його основу й встановлювати зв’язок між словами речення; виховувати любов до природи, бажання й вміння спостерігати у природі. Обладнання: картки індивідуального […]...
- Стилістика мови (мовлення) і культура мови (мовлення) – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мови (мовлення) і культура мови (мовлення) Розуміння термінів “стилістика мови” і “стилістика мовлення” дає змогу зрозуміти сутність термінів “культура мови” і “культура мовлення”. Культура мови як навчальна дисципліна відрізняється від дисципліни стилістика загалом тільки тим, що навчальним курсом передбачено вивчення її (у вимірах окремого розділу) таких комунікативно-стилістичних властивостей зразкового з усіх […]...
- Мова і розмова. Загальне уявлення про ситуацію спілкування ЗВ’ЯЗНА МОВА (МОВЛЕННЯ) До цього розділу ви будете звертатися систематично – чи вивчаючи частини мови, чи поглиблюючи свої знання з лексикології або словотвору, чи створюючи будь-який текст. Знання матеріалу цього розділу вам потрібні для того, щоб ви могли спілкуватися, готувати усні й письмові твори. Мистецтво спілкування – це мистецтво створення діалогів. Жодна творча робота не […]...
- Значения мови в житті суспільства. Українська мова державна мова України Вступ Значения мови в житті суспільства. Українська мова державна мова України Прийняла я дарунок від нені – то мова, Тому скарбу ніколи не скласти ціни. Л. Забашта Прочитайте висловлювання. Про що йдеться в кожному з них? – Ми змалечку звикаємо до слів, як до повітря, як до хліба звикли… (Є. Летюк). – Без мови людське […]...
- Офіційно-діловий стиль мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Офіційно-діловий стиль мови і мовлення За нинішніх умов суспільного життя в Україні офіційно-діловий стиль української літературної мови у найтиповішій для нього писемній формі представлений у розгалуженій системі сучасних документів: в оформленні автобіографій, актів, довідок, договорів, доповідей, записок, доручень, заяв, звітів, інструкцій, квитанцій, листів, наказів, посвідчень, постанов, правил, пояснювальних записок, протоколів, рапортів, розписок, […]...
- МОВА І МОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ Музика Михайла Вербицького Слова Павла Чубинського Ще не вмерла України і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Приспів: Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. МОВА І […]...
- Конфесійний стиль мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Конфесійний стиль мови і мовлення Мовлення в межах конфесійного (лат. confesio – визнання, сповідь) стилю, або конфесійне мовлення, обслуговує культово-професійні потреби священнослужителів – дияконів, священиків, єпископів, інших духовних осіб, а також (меншою мірою) парафіян, тих, хто вірить у Бога. Розумово-мовленнєву основу конфесійного стилю становить Біблія (грец. biblia – книги) – найпоширеніша у […]...
- Публіцистичний стиль мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Публіцистичний стиль мови і мовлення Лінгвістично і в той час вичерпно осмислити публіцистичний стиль мови і мовлення непросто, бо лексично й граматично він неоднорідний. Цей стиль різножанровий, через що й розлогий стилістично, і водночас за багатьма визначальними ознаками помітно індивідуальний. Мовлення у виявах публіцистичного стилю – це мовлення засобів масової інформації: радіо, […]...
- Науковий стиль мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Науковий стиль мови і мовлення Літературне мовлення наукового стилю в обох його формах (писемній та усній) у своєму типовому вияві суттєво відрізняється від усіх інших мовних стилів. Писемна форма – первинна, найбільш традиційна й показова для нього. З неї починається й сама літературність, нормативність кожної мови. Перші писемні фіксації мовлення становлять початок […]...