Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Планування соціальне
Планування соціальне
Планування соціальне – науково обгрунтоване визначення цілей і забезпечення відповідності й структури соціальних відносин потребам розвитку технологічного способу виробництва, передусім системі продуктивних сил (а в її межах – основній продуктивній силі). Основні об’єкти П. с. – суспільство загалом, кожна із підсистем суспільних відносин (економічної власності, соціальних – у вузькому значенні поняття, правових, політичних, національних, культурних, духовних та ін.) в територіальному (республіка, область, район та ін.) і функціональному
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Внутрігосподарське планування Внутрігосподарське планування – діяльність управлінського апарату підприємства, фірми, компанії щодо встановлення завдань окремим підрозділам (цехам, бригадам, ланкам), виробничим дільницям, виділення необхідних ресурсів і забезпечення їх виконання. Завдання можуть бути як перспективні, так і поточні та оперативні. Поточні плани (техпромфінплани) є складовою річних планів, що охоплюють розвиток виробництва, техніки, фінансів та ін., передбачають виробництво і реалізацію […]...
- Планування макроекономічне Планування макроекономічне – форма управління народним господарством, що передбачає визначення цілей, розроблення (складання) планів та їх реалізацію (з урахуванням шляхів досягнення) на основі наукового передбачення, що базується на пізнанні економічних законів. Розрізняють директивне, індикативне, стратегічне П. м. У 20-х XX ст. в СРСР започатковано директивне П. м., що передбачало домінування державної власності, використання державою передусім […]...
- Планування на підприємстві Планування на підприємстві – процес складання індикативних планів (прогнозів) підприємства, фірми, компанії на базі планів соціально-економічного розвитку країни, окремих регіонів, галузей із визначенням обсягів виробництва товарів і послуг, джерел фінансування, ринків збуту тощо. План підприємства розробляють за такою схемою: визначення обсягів попиту на товари і послуги, що виробляються або можуть бути виробленими, узгодження обсягів з […]...
- Планування оптимальне Планування оптимальне – комплекс методів, за допомогою яких з декількох альтернативних варіантів плану або програми економічного розвитку країни, окремого регіону, галузі та інших об’єктів вибирають оптимальні. Оптимальними є плани, що забезпечують найефективніше використання ресурсів (якщо задано цей критерій оптимальності) і максимальний вихід якісної продукції за мінімальних витрат. Засобами вибору оптимального плану є розв’язання задач математичного […]...
- Прогнозування соціальне Прогнозування соціальне – система наукових гіпотез, уявлень, передбачень і форми їхньої конкретизації щодо тенденцій і напрямів розвитку соціальних відносин, відповідних об’єктів і суб’єктів цих відносин. У вузькому значенні поняття “П. с.” – комплекс наукових передбачень щодо розвитку: а) соціальної сфери (освіти, охорони здоров’я тощо), а отже, перспектив розвитку соціальної інфраструктури, соціальних відносин, які при цьому […]...
- Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
- Індикативне планування Індикативне планування – форма державного регулювання економіки, яка передбачає встановлення основних макроекономічних показників, системи економічних стимулів і прямих та опосередкованих важелів, які орієнтують діяльність суб’єктів господарювання на виконання планів, забезпечуючи їх при цьому необхідною інформацією, та заходів з їх реалізації. Започатковане урядами зарубіжних країн після другої світової війни. На відміну від директивного планування в СРСР […]...
- Державне планування Державне планування – комплекс взаємопов’язаних заходів державного впливу на народне господарство з метою забезпечення його збалансованого і прискореного розвитку, найбільш дійовий інструмент державного регулювання економіки. Д. п. було започатковане в СРСР планом ГОЕЛРО – планом електрифікації Росії/1920 р./. Перший п’ятирічний план був складений на 1928-1933 роки. В розвинутих країнах Заходу Д. п. починає практикуватися після […]...
- Характер праці Характер праці – найважливіші ознаки соціально-економічної сутності праці, що розглядається з боку відносин власності, передусім власності на засоби виробництва. Х. п. теоретично виражається насамперед в таких економічних категоріях, як відчуження праці, асоційована праця, примусова праця, безпосередньо суспільна праця та ін., а формами Х. п. є інтенсивність праці, тривалість робочого дня, розподіл прибутків. Основними формами примусової […]...
- Фінансове планування Фінансове планування – планомірне управління з боку держави та інших економічних суб’єктів (суб’єктів підприємницької діяльності, домашніх господарств) формуванням, обміном, розподілом і використанням фінансових ресурсів і грошових коштів на основі всебічного пізнання законів і закономірностей фінансової системи з метою забезпечення стабільного суспільного розвитку країни. Ф. п. грунтується на принципах системного підходу до найважливіших параметрів соціально-економічного розвитку […]...
- ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ТА ТЕМИ ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ* ТА ТЕМИ ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО ТА ФІЛОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЬНИХ КЛАСІВ (1 година на тиждень) № Теми уроків Кількість годин Дата 1 Суспільство як природно-соціальне явище 1 2 Соціальна структура суспільства та її основні елементи 1 3 Сім’я як соціальна ланка суспільства 1 4 Соціальна група. Поняття етносу 1 5 Громадянське суспільство […]...
- Стійкість економічної системи Стійкість економічної системи – здатність економічної системи загалом та її окремих підсистем (продуктивних сил, економічної власності, господарського механізму та ін.) до розширеного відтворення в інтересах переважної більшості населення окремої країни, попри зміни зовнішнього середовища. Найбільше С. е. с. залежить від типів і форм економічної власності та господарського механізму, за допомогою якого здійснюється від’ємний зворотний зв’язок […]...
- Планування інновацій ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Тема 3. Управління інноваційної діяльністю підприємства 3.2. Планування інновацій Планування є однією з основних складових системи управління інноваційною діяльністю підприємства. Як елемент системи інноваційного менеджменту планування являє собою відносно самостійну підсистему, яка охоплює сукупність спеціальних інструментів, правил, структурних органів, інформаційних потоків і процесів, спрямованих на підготовку і виконання планів. Планування інновацій – це […]...
- ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ – оптим. поєднання в плануванні нар. госп-ва принципів екол. соц.-екон. та планування інвайронментального....
- Планування та аналіз собівартості виготовленої продукції ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ V РЕЗУЛЬТАТИ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТЕМА 24 ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА, СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ТА ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ 24.4. Планування та аналіз собівартості виготовленої продукції Метою планування собівартості виготовленої продукції є визначення величини витрат на її виробництво у визначені угодою терміни при найбільш раціональному й ефективному використанні наявних у розпорядженні організації машин, механізмів та інших […]...
- Соціалізм демократичний Соціалізм демократичний – теорія (та її часткове втілення в окремих розвинених країнах світу), яка проголошує ліквідацію всіх форм експлуатації, гноблення та дискримінації людини за допомогою “соціальної держави”, що формує “солідарне суспільство”. Найважливішими ознаками такого суспільства є забезпечення соціальних прав працівників і встановлення контролю громадського суспільства за державою. Засади С. д. найповніше викладені в “Декларації принципів” […]...
- Регулювання соціальне Регулювання соціальне – комплекс економічних, правових та адміністративних заходів і важелів державного впливу, а також впливу діяльності громадських організацій на умови виробництва товарів і послуг, їхні фізичні характеристики, а також в обмеженні негативного впливу виробництва і споживання на суспільство й довкілля. Цю діяльність держава здійснює через спеціальні установи – міністерства, відомства, управління, комісії, служби тощо, […]...
- Партнерство соціальне Партнерство соціальне – специфічна форма соціальних (передусім економічних) відносин між найманими працівниками (в особі профспілок), капіталістами (в особі союзів підприємців) і державою, яка передбачає певний комплекс форм і методів узгодження їх інтересів заради стабільного привласнення більших прибутків і часткового задоволення потреб осіб найманої праці. Умови суспільної злагоди розглядав Ж.-Ж. Руссо, а спосіб узгодження інтересів різних […]...
- Сіткове планування та управління Сіткове планування та управління – система, в якій застосовуються сіткові графіки з метою планування та управління комплексами взаємопов’язаних робіт. За допомогою цієї системи можна чітко визначити найоптимальніші терміни реалізації певної роботи, події, виділити їх послідовність, здійснити комплексний аналіз стану виконання робіт у певний період часу. С. п. та у. широко використовується при спорудженні нових складних […]...
- Економічна психологія Економічна психологія – наука, яка вивчає економічне мислення, суб’єктивну форму існування й розвитку економічних потреб та інтересів окремої особи, колективу й суспільства, а також аспекти національної свідомості, психології, цілей та ідеалів основних суб’єктів економічної діяльності, які опосередковано впливають на розвиток продуктивних сил. Е. п. сформувалася в 60-ті XX ст. у працях західних психологів: Г. Саймона, […]...
- Система економічних відносин Система економічних відносин – сукупність техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності у процесі діалектичної взаємодії між підсистемами, з одного боку, та системою продуктивних сил – з іншого. Домінантною підсистемою С. е. в. є відносини економічної власності, розвиток яких, передусім властивих їм економічних законів і закономірностей, надає цілісності всій системі, детермінує еволюцію техніко-економічних та організаційно-економічних відносин […]...
- Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
- ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ – див. Планування інвайронментальне....
- Диференціація соціальна Диференціація соціальна – різниця в життєвому рівні, розмірі національного багатства, можливості впливати на владу в суспільстві тощо, залежна від соціальної структури суспільства, а з економічного боку – залежна від типу власності на засоби виробництва, характеру суспільного способу виробництва. В Україні у 90-х-на початку XXI ст. внаслідок первісного нагромадження капіталу відбулось значне соціальне розшарування суспільства на […]...
- Економічна незалежність у відносинах власності Економічна незалежність у відносинах власності – наявність власності народу на створене його працею національне багатство і передусім на засоби виробництва, що передбачає активну й постійну участь працездатного населення у виробництві необхідних для суспільства товарів і послуг, справедливому розподілі створеного національного доходу, в управлінні власністю на цій основі, а також розширене відтворення людини – працівника і […]...
- Закон соціалізації Закон соціалізації – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між рівнем розвитку технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, зростанням усуспільнення виробництва і праці, з одного боку, та наростанням підриву товарного виробництва, поступовим подоланням відчуженості найманих працівників від процесу праці, власності та економічної влади на мікрорівні в розвинених країнах світу – […]...
- Політико – економічна природа людини Політико – економічна природа людини – сукупність відносин економічної власності між різними суб’єктами з приводу формування і розвитку всіх сутнісних сил людини і передусім робочої сили та її раціонального використання у всіх сферах суспільного відтворення. Такими суб’єктами є сім’я, школа, підприємства, фірми, компанії, держава, наддержавні органи, а сукупність відносин економічної власності, що утворюється при цьому, […]...
- Рівень економічного розвитку Рівень економічного розвитку – узагальнене економічне поняття, яке характеризує ступінь розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму і виражається у показниках національного доходу (або ВВП) на душу населення, в ефективності виробництва, у глибині суспільного поділу праці та в інших макроекономічних показниках. Р. е. р. – одна з конкретних форм економічного […]...
- Насилля соціальне Насилля соціальне – застосування однією (в т. ч. класом) соціальною групою різних форм примусу щодо інших соціальних груп з метою економічного та політичного панування, привласнення різних об’єктів власності тощо. Ураховуючи гостроту соціально-економічних суперечностей між основними класами, К. Маркс обгрунтовано дійшов висновку про прогресивну роль насилля як способу утвердження справедливого суспільства. Однак практична реалізація цієї ідеї […]...
- ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ, планування довкілля – розрахунки гранично допустимих антроп. навантажень (головним чином забруднення) на прир. середовище, що оточує людину, та середовище населених пунктів, які визначаються виходячи з екон. можливостей їх регуляції та екол.-соц.-екон. наслідків їхньої зміни....
- Планування нормотворчої діяльності Державне управління Планування нормотворчої діяльності. Суб’єкти нормотворення з метою створення єдиної та узгодженої системи нормативних актів, визначення головних напрямів та забезпечення гласності нормотворчої діяльності, вдосконалення процесу підготовки нормативних актів застосовують перспективне і поточне планування. Поточні плани (програми), як правило, складаються і затверджуються суб’єктом нормотворення на термін до одного року і містять визначення видів та назв […]...
- ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ – комплекс заходів щодо збереження та розвитку в процесі госп. будівництва цінних властивостей геогр. середовища....
- Показники економічної безпеки Показники економічної безпеки – кількісно-якісна характеристика внутрішньої безпеки країни в межах національної економічної системи. Так, у межах продуктивних сил ними є: загальноосвітній, професійний, культурний рівні людини – працівника, умови її праці, рівень економічного мислення, задоволення потреб, професійна мобільність – щодо основної продуктивної сили; ступінь фізичного та морального зношування техніки, рівень упровадження нових ресурсо – та […]...
- Закон зростання продуктивності праці Закон зростання продуктивності праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком і вдосконаленням економічного способу виробництва, з одного боку, й зумовлених цим зростанням кількості виробленої продукції та послуг, поліпшенням їх якості – з іншого. Із зростанням продуктивності праці частка живої праці зменшується, а частка уречевленої праці, втіленої у засобах виробництва, […]...
- Ростоу (Rostow) Волт Ростоу (Rostow) Волт (н. 07.10.1916) – відомий американський економіст, який 1960 сформулював концепцію стадій економічного зростання у роботі за такою ж назвою. Такими стадіями він називав: 1) традиційне суспільство; 2) період створення передумов для злету (зрушень); 3) злет; 4) рух до зрілості; 5) період високого масового споживання. Умовами стадії злету він називає збільшення інвестицій понад […]...
- Закони привласнення Закони привласнення – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки, які виникають під час взаємодії людини з природою у процесі праці та створення економічних благ, а також між людьми з приводу привласнення таких благ в усіх сферах суспільного відтворення. До З. п. належать уся сукупність економічних законів і передусім закони розвитку продуктивних сил та відносин економічної […]...
- Стратегічне планування в державному управлінні Державне управління Стратегічне планування в державному управлінні. Планування цілей розвитку держави, що передбачає пошук оптимального набору траєкторій її руху, зорієнтованих на досягнення певних довгострокових цілей в умовах реальних ресурсних обмежень. Таке планування є одним із найважливіших завдань державно-управлінської діяльності. Воно охоплює концептуалізацію політик, програм і проектів, нормативно-правове, організаційне і координаційно-планове проектування і передбачає досягнення їх […]...
- Типи економічних зв’язків Типи економічних зв’язків – основні типи зв’язків у межах національної економічної системи, які виділяють залежно від структури цієї системи. До них належать: 1) техніко-природничі зв’язки і відносини, які відображають ставлення людини до природи в процесі праці, перетворення речовини природи відповідно до потреб та інтересів людини; 2) техніко-економічні зв’язки, що характеризують взаємодію речових факторів виробництва між […]...
- Планування освіти Планування освіти – науково обгрунтоване визначення цілей освіти і забезпечення відповідності структури і функцій системи освіти потребам суспільства. П. о. передбачає визначення типів загальноосвітніх і професійних навчальних закладів та їх структури (співвідношення між початковою, середньою, вищою, гуманітарною, природничо-науковою та ін.), основних форм перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, оптимальне розміщення навчальних закладів на території України, регіону, […]...
- Продуктивна праця Продуктивна праця – праця людини, в результаті якої створюються матеріальні блага та послуги. Продуктивною є не тільки праця у сфері матеріального виробництва, але й у сфері науки, освіти, управління, охорони здоров’я, послуг, а також у духовній. В сучасному західному суспільстві П. п. має два основні виміри. Перший стосується системи продуктивних сил, другий – відносин власності, […]...