ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНІ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНІ – ірраціональна форма усвідомлення соціальними суб’єктами своїх потреб та інтересів; феноменологічно вони являють собою елемент соціальної психіки. Функціонально це складова ціннісно-нормативної системи регуляції соціальної поведінки. Кожна спільнота з необхідністю виробляє систему суб’єктивного ставлення до сусп. ін-тів і характеру відносин, до самої себе та інших суб’єктів соціальної взаємодії. Саме завдяки П. с., що є проекцією потреб та інтересів соціального
Залежно від специфіки досліди, підходу використовуються кілька визначень П. с. По-перше, П. с. розглядаються як культурно-істор. форми емоційно-оціночного ставлення суб’єкта до значущих для нього явищ і процесів соціальної дійсності (заг. соціол. визначення). По-друге, в соціально-психол. плані П. с. – складні стійкі соціопсихол. утворення, що виражають переживання суб’єктом свого ставлення до себе та інших людей як членів певної соціальної
Носіями П. с. виступають конкретні особистості з властивими їм індивідуальними почуттями, настроями і переживаннями. Однак на відміну від цих перших П. с. мають якісно іншу природу: виникаючи в процесі взаємодії і комунікації між людьми, вони утворюють характерний для даної спільноти певний психічний склад, що підвладний власним законам і має свої форми виявлення. Так, виникнення, розвиток, поширення, закріплення, посилення і згасання П. с. відбувається на основі соціально-психол. законів взаємної психічної індукції, колективного взаємопосилення, зараження і наслідування. Індивідуальні почуття любові, ненависті, дружби, співчуття, владолюбства, страху тощо відіграють роль вихідного матеріалу, з якого будуються соціально-психол. комплекси почуттів даного соціального суб’єкта. (Суб’єктом може виступати і “соціальна людина” як член різних соціальних множин, і самі ці множини, що так чи інакше виробляють суб’єктивне ставлення до інших соціальних груп і суспільства у цілому). “Соціальність” почуттів у даному випадку означає предметну спрямованість і зміст переживань суб’єкта; почуття є соціальними не тому, що вони – почуття людей як соціальних істот, а тому, що це форма (і результат) переживання явищ соціальної дійсності. Предметом П. с. виступають взаємини між людьми, соціальні процеси, в яких реалізуються сусп. відносини, соціальна організація суспільства і її елементи (соціальні ін-ти, групи тощо).
Необхідно підкреслити культурно-істор. природу виникнення П. с.: не може бути почуття нац. гордості без виникнення націй, почуття соціальної справедливості поза відношеннями розподілу та обміну тощо. Тому при класифікації власне П. с. слід виходити із структури актуальних сусп. відносин, виділяючи комплекси екон., політ., моральних, правових, нац., класових, реліг. і естетичних почуттів. Розвиток тієї чи іншої з названих груп почуттів, конкретні форми їх переживання й такі характеристики, як розвиненість, насиченість, інтенсивність і значущість, змінюються у досить широкому діапазоні залежно від конкретно-істор. особливостей епохи, властивостей і стану суб’єктів соціальної взаємодії.
Через свою природу П. с. важко піддаються дослідженню з допомогою прикладних методів соціологи і соціальної психології, бо вони фіксуються не стільки вербально-логічними конструкціями, скільки образами, глибинний сенс яких не може бути зведений до абстрактних понять і суджень. Реконструкція культурно-істор. форм П. с. у гносеол. плані може проводитися за тими референтами, що представлені у сфері мистецтва, соціальних знакових системах (соціальна символіка, обряди, ритуали, звичаї тощо), міфологемах сусп. свідомості.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...