ПОСЛІДОВНІСТЬ СТВОРЕННЯ ВИРОБУ З ВИШИВКОЮ

class=""/>

І фаза – проектування Підготовчо-аналітична стадія містить етапи:

1. Дослідження проблем. Формулювання теми і мети проекту.

2. Пошук й опрацювання різних джерел інформації про об’єкт проектування.

3. Аналіз виробів-аналогів, розробка критеріїв, яким має відповідати майбутній виріб.

Дослідження проблеми. Формулювання теми і мети проекту Для того щоб правильно вибрати виріб для вишиван­ня та з цікавістю і задоволенням його створити, перш за все, досліджують потреби в тому чи іншому виробі, визначають, яка буде від нього користь,

тобто прово­дять маркетингові дослідження (бесіди, анкетування, інтерв’ювання).

Крім того, узгоджують влас­ні та соціальні потреби, вивча­ють можливості, наявні ресурси (фінансові, матеріальні, часо­ві), обгрунтовують естетичну, економічну, екологічну доціль­ність виконання проекту.

На цьому етапі здійснюють спільний пошук (під керівни­цтвом учителя) проблеми, ви­являють й аналізують її, ви­робляють ідеї щодо організації роботи. Вибирають виріб для оздоблення вишивкою з ураху­ванням власних можливостей і досвіду. Це можуть бути проекти для індивідуальної, групової (окремих груп класу) або колективної (учнів усього класу) роботи.

Тема проекту має бути лаконічною, конкретною і про­стою. Вона повинна мати такі складові: назву виробу (об’єкт праці), функціональне призначення (які потреби буде задоволено), індивідуальне призначення (хто буде ним користуватися). Наприклад: “Вітальна листівка до дня народження подруги”.

Мета відображає передбачуваний кінцевий результат проектно-технологічної діяльності з урахуванням наяв­них можливостей і ресурсів. Вона повинна бути реаль­ною, зрозумілою, вимірною в часі. Усі наступні етапи проектування будуть визначати, як саме досягти постав­леної мети.

Аналіз виробів-аналогів, розробка критеріїв

Аналіз виробів із вишивкою, подібних до обрано­го виробу для проектування і виготовлення, передба­чає пошук й опрацювання різних джерел інформації.

Інформацію використовують з альбомів, журналів, довідни­ків, підручників, різних сай­тів Інтернету, через спілкуван­ня з учителями, ровесниками, батьками, фахівцями, народ­ними умільцями тощо.

Для порівняння виробів – аналогів вивчають їхні ознаки: призначення, форму, матері­али, з яких вони виготовлені, спосіб розташування компо­зиції вишивки, її мотиви, ко­льорову гаму, якість виготов­лення, витратність матеріалів, зручність у використанні та догляді тощо.

Під час розробки критеріїв ураховують низку вимог до якості створення виробу: функціональні (відповід­ність призначенню), технологічні (якість виготовлен­ня), ергономічні (зручність у використанні), естетичні (краса й привабливість), економічні (витратність мате­ріалів і часу на виготовлення виробу).

Художнє моделювання містить етапи:

1. Моделювання образу майбутнього виробу, гене­рування й відображення ідей (малюнок, ескіз, комп’ютерна графіка).

2. Визначення місця розташування композиції ви­шивки на виробі, розробка її в кольорі.

3. Вибір оптимальної моделі серед кількох можливих.

Моделювання образу майбутнього виробу

На основі вивчення виробів-аналогів, розроблених критеріїв та особистого уявлення образу майбутнього виробу приступають до створення його моделі та компо­зиції вишивки для оздоблення в кольорі. На візерунку вишивки вказують види швів, які застосовуватимуть.

Моделюванням у сфері ви­робництва займається дизай­нер, художник-модельєр та опосередковано – користувач виробу, що моделюється. Саме в цій діяльності максимально реалізовується потенціал твор­чої діяльності.

Проектні ідеї відображають олівцем на папері. Процес ві­дображення ідей на папері по­винен бути безперервним. Це допомагає вивільненню наро­дженої ідеї, утворюючи про­стір для продукування інших ідей. У цьому процесі важ­ливою є не якість зображення або акуратність малюнка, а швидкий темп відображення ідей, безперервний хід мислення, творче формотворення. Відображені ідеї на папері можуть бути навіть незакінченими. Важливо їх відобразити якнайбільше.

Під час розробки моделі виробу нові ідеї комбінують, доповнюють кращими характеристиками попередніх ідей.

Вибір оптимальної моделі серед кількох можливих Це відповідальний етап проектування, адже модель використовують надалі як ро­бочий інструмент для подаль­шого проектування й виготов­лення виробу з вишивкою.

Аби вибір моделі був усві­домленим, його обгрунтовують в усній, графічній чи письмо­вій формі. Вибрану ідею розви­вають у художньому малюнку, ескізі виробу з вишивкою. По­тім добирають або самостійно розробляють схему вишивки для оздоблення виробу.

Конструювання містить етапи:

1. Визначення розмірних характеристик майбутнього виробу.

2. Креслення деталей виробу. Виготовлення викрійок.

3. Добір і розрахунок матеріалів, добір інструментів і пристосувань для виготовлення виробу.

У сфері виробництва за ескізом дизайнера, художни­ка-модельєра інший спеціа­ліст – конструктор здійснює конструювання – визначення конкретних способів і засобів реалізації моделі виробу.

Від точності вимірів розмір­них характеристик майбут­нього виробу і правильного ви­конання креслення викрійок залежить якість готового виробу. Розмір припусків дета­лей виробу залежить від того, у який спосіб оформлятимуть краї виробу з вишивкою.

Потім добирають необхідні для виготовлення змодельованого виробу з вишивкою матеріали, інструменти, пристосування. Розраховують кількість потрібних ма­теріалів, часові затрати. Усі рішення фіксують у різних документах, наприклад у таблицях:

Назва матеріалу	Кількість потріб­ного матеріалу	Ціна за 1 м (грн)	Усього(грн)

Технологічна підготовка містить етапи:

1. Визначення послідовності технологічних операцій виготовлення виробу з вишивкою.

2. Розробка технологічної документації.

3. Повторення правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог.

Перед початком виготовлення виробу визначають по­слідовність технологічних операцій і способів їх вико­нання, а також послідовність виконання візерунка ви­шивки. Можна це зробити у формі технологічної карти:

№	Назва техноло­гічної операції	Зображення техно­логічної операції	Матеріали, інструменти й пристосування

II фаза – технологія виготовлення вишитого виробу*

Розглянемо зміст і послідовність дій на деяких етапах технології виготовлення більш детально.

Підготовка тканини й ниток до роботи

1. Перевірка тканини на наявність дефектів.

2. Декатирування тканини.

3. Перевірка тканини й ниток на міцність фарбування.

4. Обробка зрізів тканини для попередження її обси­пання (обметуванням, обробкою клеєм ПВА, спеці­альним спреєм або клейкою стрічкою).

* Пригадай етани виготовлення виробу з аплікацією, які ти вивчала в б класі.

Розкрій деталей виробу

1. Настеляння тканини основи.

2. Розкладання викрійок на основі з урахуванням на­прямку повздовжніх ниток та економного способу.

3. Закріплення викрійки на основі шпильками, наведен­ня її контурів та розмічання відповідних припусків.

4. Розкроювання деталей виробу за розміченою лінією кравецькими ножицями.

Розмічання та перенесення візерунка на основу

1. Розмічання місця розташування візерунка вишив­ки на основі.

2. Розмічання основи і схеми вишивки через кожні 10 клітинок маркером або олівцем, якщо вишива­тимеш лічильними швами.

3. Перенесення візерунка вишивки за вільним конту­ром на тканину основи, якщо вишиватимеш віль­ною гладдю.

Оздоблення деталей виробу відповідною технікою вишивання

1. Виконання оздоблювальних швів.

2. Перевірка якості виконання вишивальних швів.

IІІ фаза – оцінювання

Оцінюванню й самооцінюванню наслідків проектно-тех­нологічної діяльності допоможуть відповіді на запитання:

Чи відповідає виріб розробленим критеріям (вимогам)?

Що могло бути зроблено краще?

Який етап був найцікавішим?

Який етап був найскладнішим?

Чи подобається створений тобою виріб? Яка твоя оцінка?

Який досвід набуто в процесі створення виробу?

Як ти можеш використати набутий досвід у подаль­шій проектно-технологічній діяльності?

У виконанні проектів надійним по­мічником є персональний комп’ю­тер. Комп’ютерні технології ви­користовують на різних етапах проектно-технологічної діяльності:

– дослідження, обробка та оформлення інформації;

– аналіз подібних виробів, розробка моделі виробу;

– розробка візерунка вишивки для оздоблення виробу;

– редагування (збільшення, зменшення, розвертання тощо) візерунка вишивки для роздруківки;

– побудова композиції вишивки в кольорі;

– вибір техніки вишивання;

– розрахунок розмірів і кількості матеріалів;

– добір тканини основи і вишивальних ниток, їх кольору;

– вишивання з екрана монітора;

– оформлення результатів проектно-технологічної діяльності тощо.

Розглянь уважно вироби з вишивкою та назви послідов­ність технологічних операцій для їх виготовлення.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Виготовлення виробу з вишивкою

Орієнтовний перелік об’єктів праці: серветка, заклад­ка, картина, панно, чохол для мобільного телефону, комірець тощо.

Інструменти та матеріали: голки, шпильки, ножиці, п’яльці, наперсток, сантиметрова стрічка, лінійка, папір, олівці, кравецька крейда, тканина, нитки, ес­кізи візерунків, підручник, робочий зошит.

Послідовність виконання роботи

1. Обери нескладний виріб для виконання практичної роботи. Обгрунтуй свій вибір.

2. Розроби ескіз майбутнього виробу. Визнач, якими ви­шивальними швами будеш його оздоблювати. Як бу­деш оформляти його краї?

3. Вибери візерунок вишивки для оздоблення обраного виробу або розроби його самостійно в кольорі.

4. Визнач розмірні характеристики виробу. Зроби крес­леник деталей з урахуванням відповідних припусків.

5. Добери матеріали, інструменти, пристосування та під­готуй їх до виконання роботи. Якщо тканина на зрізах обсипається, то обметай зрізи тканини простою швей­ною ниткою або оброби краї клеєм ПВА.

6. Розміть деталі виробу на тканині з урахуванням відпо­відних припусків.

7. Розміть на тканині візерунок вишивки. Якщо будеш ви­шивати вільною гладдю, то перенеси візерунок вишив­ки на основу зручним для цього способом.

8. Розкрої деталі виробу.

9. За потреби натягни деталь для оздоблення вишивкою на п’яльці. Виконай візерунок вишивки визначеними вишивальними швами.

10. Якщо виріб складається з двох і більше деталей, з’єднай їх стібками постійного призначення.

11. Оформи краї виробу з вишивкою обраним способом. Остаточно оброби готовий виріб.

12. Здійсни контроль й оцінку готового виробу.

Оцінка та самооцінка виготовленого виробу з вишивкою за 12-бальною шкалою

Показники якості	Оцінка експер­тів (учителя, фахівців, рідних тощо)	Само­ Оцінка
Функціональність (наскільки виріб від­повідає призначенню: святковий, робо­чий, побутовий, декоративний та ін.)
Ергономічність (зручність виробу в процесі використання)
Естетичність (привабливість, гар­монійність кольорів, пропорційність форм, симетричність деталей ви­робу і візерунка вишивки, наявність знаків-символів та ін.)
Технологічність (якість вишиваль­них швів із лицьового й виворітного боків, оформлення країв виробу, дотримання розмірів деталей, роз­міщення візерунка вишивки, волого-теплова обробка та ін.)
Економічність (витратність матеріа­лів, часу на виготовлення виробу)

13. Проаналізуй, за якими показниками виріб отримав найвищу оцінку, а за якими – найнижчу.

14. Запропонуй шляхи вдосконалення виробу з вишивкою.

Робота вже виконана. Якщо створений тобою виріб з вишивкою ти вирішила подарувати – сфотографуй його напам’ять, розмісти знімок у спеціальному альбомі, у якому можна зібрати цілу колекцію власних виробів. Знімок стане тобі в пригоді під час презентації власних напрацювань та оформлення особистого портфоліо.

Скарбничка мудрості

“Гарно того вчити, хто хоче все знати”.

ПРИКЛАД ПОСЛІДОВНОСТІ ВИГОТОВЛЕНННЯ ОБКЛАДИНКИ З ВИШИВКОЮ

Світ професій

Мистецтвознавець – це фахівець, який має глибокі знання з мистецтва. Мистецтвознавець у сфері україн­ської вишивки має знати історію і теорію української вишивки, а також закономірності її розвитку.

Мистецтвознавці працюють у музеях, видавництвах, екскурсійних бюро тощо. Вони вивчають колекції зраз­ків вишитих виробів. Беруть участь в організації експо­зицій, тематичних заходів, дослідницьких експедицій. Проводять лекції, екскурсії, пишуть наукові праці, збір­ки мистецьких творів, путівники, мають власні сайти, де розміщують свої напрацювання та ін.

Мистецтвознавець української вишивки – це експерт, аналітик, ерудит, людина, яка занурена у світ вишивки.

Професійно важливі якості мистецтвознавця:

– вишуканий художній смак, розвинена образна уява;

– аналітичний розум, розвинена мова;

– хороша пам’ять, творче мислення тощо.

Чи знаєш ти

Працівник музею Івана Гончара, зна­ний в Україні та за її межами дослід­ник і майстер української народної ви­шивки, Юрій Мельничук втілює в життя різні проекти. Працює над створенням альбому-каталогу, де мають бути пред­ставлені зразки шедеврів автентичних вишивок з високою якістю техніки вико­нання. Бере участь у створенні Центру української вишивки та костюма. Він не лише влаштовує всілякі виставки, експозиції, семінари, покази традиційних виробів з вишивкою, але й активно ор­ганізовує реконструкцію зразків давніх вишивок, реалізовує проект “Лялька в українському народному вбранні”.

Дизайнер вишивки – фахівець із розробки дизайну виробів з вишивкою. Сьогодні спостерігаємо особливу затребуваність таких спеціалістів, адже українська вишивка ко­ристується широкою популяр­ністю не лише серед українців, а й серед української діаспори по всьому світу, а також серед іноземців. Невимовна краса, витонченість, добротність й об­разність українських вишитих речей не може залишити байду­жою жодну людину з багатою душею, з якого б куточку світу вона не була.

Дизайнери вишивки творчо поєднують традиційні елементи вишивки із сучасними тенденціями й поба­жаннями замовника. Вироби з вишивкою нині високо цінуються, адже створення ексклюзивної вишивки – це творча, копітка, трудомістка праця. Для виготовлення сучасної вишивки використовують переважно натураль­ні, екологічно чисті тканини, зокрема льон – тканину з дивовижними властивостями, що є невидимою ниточ­кою, через яку встановлюється зв’язок із глибинами тисячоліть, із давніми пращурами.

Дизайнер вишивки має добре знати історію і традиції народної вишивки, види візерунків для вишивання, різні вишивальні шви, уміти користуватися комп’ютерними технологіями, а також відчувати бажання клієнта-замовника.

Професійно важливі якості дизайнерах

– витончений художній смак;

– креативність;

– комунікабельність;

– доброзичливість;

– тактовність тощо.

Стиліст – фахівець у створенні індивідуального сти­лю людини за допомогою кольорової палітри, одягу, аксесуарів, зачіски, макіяжу. Він володіє мистецтвом створення нових образів. Із сукупності різних елементів і нюансів допомагає знайти і створити стиль, властивий конкретній людині.

Стилісти одягу працюють у будинках моди, салонах краси, імідж-агенствах, фотостудіях, на фешн-показах, телебаченні. Беруть участь у різноманітних проектах, шоу, виставках, показах тощо.

Саме стиліст підбирає індивідуальний стиль, який па­сує людині, підкреслює її переваги в зовнішності, при­ховує недоліки, надає унікального шарму. Стилісту по­трібно знати все про стилі й напрями в моді, мистецтві, макіяжі, зачісці.

Стилі розрізняють за різними показниками:

– за статтю (жіночий, чоловічий або універсальний);

– за професіями (діловий, бізнес-леді, богемний, академічний, спортивний, спецодяг та ін.);

– за функціональністю (зірковий, коктейльний, повсякденний, вуличний, діловий);

– за належністю до певного соціального угрупування (рок-стиль, панк, хіпі, готичний та ін.);

– за особистим смаком людини (фольклорний, ро­мантичний, елегантний, стриманий, авангардний, гламурний, екологічний та ін.) тощо.

Нині особливо цінується фольклорний стиль. Він еко­логічний, зручний, природний. Зачіска, макіяж у тако­му стилі також природні, прості.

Професійно важливі якості стиліста:

– комунікабельність;

– креативність;

– гнучкість мислення;

– організаторські здібності;

– відповідальність;

– розвинена інтуїція й аналітичні здібності тощо.

Вишивальник ручної вишивки – фахівець з оздоб­лення виробів вишивальними ручними швами. Майстер має знати історію і традиції народної вишивки, типові візерунки для вишивання, види різних швів, техніку їх виконання тощо.

Вишивальник повинен уміти: створювати композицію візерунків; правильно розташовувати візерунки на виро­бах; добирати матеріали потрібного кольору та якості, а також відповідні інструменти й пристосування; вишива­ти на різних матеріалах; оздоблювати одяг та предмети побутового призначення різними вишивальними швами.

Працюють вишивальники ручної вишивки на підпри­ємствах художніх промислів, на виробничих підприєм­ствах легкої промисловості та побутового обслуговування.

Професійно важливі якості вишивальника:

– вишуканий художній смак;

– розвинена просторова уява;

– зорово-моторна координація;

– акуратність, відповідальність тощо.

Чи знаєш ти

Мистецтво вишивання має багатовікову історію. Воно знайшло своє відображення у світі живопису. Уважно розглянь картини і зроби їх опис.

Василь Тропінін. “Золотошвачка”

Джеймс Керол Беквіт. “Вишивальниця”

Наталія Мілашевич. “Юна вишивальниця”

Вишивальник машинної вишивки* – фахівець із оздоблення виробів вишивальними машинними швами. Нині на великих швейних підприємствах оздоблення виробів вишивкою виконують за допомогою спеціаль­них автоматичних машин. Такими машинами управля­ють за допомогою комп’ютерних програм.

Характерні особливості цієї вишивки такі: відсутність ручної вишивки; швидкість і легкість виконання; мож­ливість вишивання одночасно на декількох виробах або деталях виробів; можливість створення унікального сти­лю тощо. Машинну вишивку активно використовують у рекламно-інформаційній сфері. На одяг корпоративно­го стилю, аксесуари тощо наносять фірмовий логотип.

Майстри машинної вишивки працюють не лише на великих підприємствах, але й в ательє, будинках моди, у домашніх умовах та ін.

Для досконалого володіння професією вишивальника машинної вишивки необхідно добре знати:

– будову вишивальної машини, правила її експлуатації;

– вимоги до якості машинної вишивки;

– вимоги до якості матеріалів текстильно-галантерейного виробництва;

– різні техніки вишивання;

– види візерунків вишивки і способи їх розташування;

– види дефектів і способи їх усунення тощо.

Вишивальник машинної вишивки обслуговує виши­вальні машини: готує їх до роботи, заправляє основу, засиляє нитки в голки машини, змінює котушки, стежить за процесом вишивання та ін. Необхідні знання й умін­ня, раціональна організація робочого місця, правильні дії майстра під час роботи та дотримання правил без­печної експлуатації вишивальних машин забезпечують високу якість вишивки, задоволення від роботи і збере­ження здоров’я.

* Вишивальник машинної вишивки має такі споріднені професії: конструктор вишивальних програм, дизайнер-програміст, художник – дизайнер, мереживниця.

Професійно важливі якості вишивальника машинної вишивки:

– вишуканий художній смак;

– висока швидкість моторних реакцій;

– чітка зорово-моторна координація;

– розвинена просторова уява й відчуття кольору;

– гнучкий розподіл уваги, її концентрація;

– акуратність, відповідальність тощо.

Чи знаєш ти

Вишивальні машини поділяють на промислові, напівпромислові й побутові.

Промислові машини відзначаються перш за все високою продуктивністю, великою кількістю голок, різними формами п’ялець, високою швидкістю роботи.

Промислова багатоголкова вишивальна машина

Напівпромислові машини оснащені кількома голками, диспле­ями, комп’ютерними програмами, які дають змогу створювати візерунки вишивок, редагувати й творчо комбінувати їх.

Побутові вишивальні машини розраховані на використання їх в ательє, експериментальних відділах швейного виробництва, у будинках моди, у домашніх умовах. Вишивальні можливості побутових машин менші від промислових і напівпромислових з огляду на те, що на побутових можна вишивати одночасно лише один виріб або деталь виробу.

Сучасне виробництво пропонує швейно-вишивальні машини з не­обмеженими можливостями. Це по суті комп’ютер, що здійснює чис­ленні функції – від шиття до виши­вання найскладніших зображень.

У нього є вишивальний блок, до якого кріпляться п’яльці. Така ма­шина управляється комп’ютером, вишиває візерунки в автоматично­му режимі, під час чого рухається не голка, а самі п’яльці.

Швейно-вишивальні машини пра­цюють у будь-якій класичній техніці вишивання: від хрестика й мережки до різноманітних видів гладі. Змінюючи довжину й ши­рину стібка, є можливість модифікувати практично будь-який шов. Візерунки зберігають у пам’яті швейної машини, або завантажують з комп’ютера. У процесі вишивання потрібно лише вчасно міняти нитки, про що швейна машинка попереджає завчасно.

Напівпромислова багатоголкова вишивальна машина

Побутова швейно-вишивальна машина

Завдання для самоперевірки до розділу ІІ

Вибери правильну відповідь

1. Назви групи швів, до яких належить вишиваль­ний шов “мережка”:

А) поверхнево-нашивні лічильні;

Б) поверхнево-нашивні вільні;

В) прозорі лічильні;

Г) прорізні вільні.

2. Назви групи вишивальних швів, до яких нале­жить шов “хрестик”:

А) поверхнево-нашивні лічильні;

Б) поверхнево-нашивні вільні;

В) прозорі лічильні;

Г) прорізні вільні.

3. Укажи, яке пристосування для вишивання зображено на малюнку:

А) органайзери;

Б) шпулі;

В) тримач ниток;

Г) перемотувач ниток.

4. Назви вид гладі, який вишивається під кутом 45° до ниток основи й піткання тканини:

А) пряма гладь;

Б) коса гладь;

В) вільна гладь;

Г) качалочка.

5. Назви, який вид вишивального шва зображено на малюнку: а) козлик; б) коса гладь; в) хрестик; г) качалочка.

6. Укажи, який вид вільної гладі вишивають зазви­чай контрастними вишивальними нитками ряда­ми з чітким контуром:

* Усі завдання виконувати в зошиті. У підручнику не писати!

А) декоративна;

Б) художня;

В) однобічна;

Г) двобічна.

7. Назви техніку виконання гладі, зображеної на схемі:

А) двобічна вільна;

Б) двобічна лічильна;

В) однобічна вільна;

Г) однобічна лічильна.

8. Назви декоративний елемент, яким оформлено зображений виріб:

А) торочки;

Б) стрічка;

В) шнур;

Г) китиця.

Вибери дві правильні відповіді

9. Укажи, на які дві основні групи поділяють усі ви­шивальні шви:

А) вільні;

Б) прозорі;

В) лічильні;

Г) глухі.

10. Укажи, які з перелічених технік вишивання нале­жать до “прозорих”:

А) вільна гладь; б) мережка; в) хрестик; г) прорізна гладь.

11. Укажи, якими двома вишивальними швами виконано зображену вишивку:

А) художньою гладдю;

Б) декоративною гладдю;

В) хрестиком;

Г) мережкою.

12 Назви декоративні еле­менти, якими оздоблено зображену вишивку:

А) мереживо;

Б) тасьма;

В) рамка;

Г) китиця.

13. Укажи два етапи технологи виготовлення виробу з вишивкою:

А) підготовка тканини й ниток до роботи;

Б) моделювання образу майбутнього виробу;

В) визначення розмірних характеристик майбут­нього виробу;

Г) оздоблення деталей виробу вишивкою.

Установи відповідність

14. Установи відповідність між зображеними фраг­ментами вишивок та їхніми видами:

1) поверхнево-нашивні лічильні;

2) поверхнево-нашивні вільні;

3) прозоро-лічильні;

4) прорізні-вільні.

15. Установи відповідність між зображеними техніка­ми вишивання та їхніми назвами:

1) качалочка; 2) пряма гладь; 3) коса гладь.

16. Установи відповідність між зображеними техніка­ми вишивання та їхніми назвами:

1) хрестик; 2) козлик; 3) штапівка.

17. Установи відповідність між зображеними фраг­ментами гладі та їхніми назвами:

1) художня; 2) декоративна; 3) біла.

18. Установи відповідність між зображеними елемен­тами оформлення вишивок та їхніми назвами:

1) торочка;

2) рамка;

3) мереживо;

4) декоративний шов.

Установи послідовність. Обгрунтуй відповідь

19. Установи правильну послідовність основних етапів проектування виробу з вишивкою:

А) визначення послідовності технологічних опера цій виготовлення виробу;

Б) моделювання образу майбутнього виробу;

В) креслення деталей виробу;

Г) дослідження проблеми, вибір виробу для вишивання;

Г) розробка критеріїв, яким має відповідати май­бутній виріб;

Д) добір і розрахунок матеріалів, добір інструмен­тів і пристосувань для виготовлення виробу;

Е) розробка композиції вишивки в кольорі.

20. Установи правильну послідовність основних ета­пів виготовлення виробу з вишивкою:

А) оздоблення деталей виробу вишивкою;

Б) оформлення країв виробу з вишивкою;

В) з’єднання деталей вишитого виробу (якщо є дві й більше деталей);

Г) остаточна обробка виробу з вишивкою; г) розкрій деталей виробу;

Д) підготовка тканини й ниток до роботи;

Е) розмічання та перенесення візерунка вишивки на основу.

21. Якими вишивальними швами можна виконати подані нижче схеми вишивки?

22. Визнач послідовність виготовлення зображеного виробу.