ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 1-4 КЛАСАХ
& 47. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 1-4 КЛАСАХ
351. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте текст і спишіть його.
Немає на нашій землі такого куточка, де не височіли б пам’ятники героям – і дорослим, і юним. “Ніхто не забутий, ніщо не забуте!” – кажемо ми. Героїчне життя й подвиги наших людей навіки закарбувалися в пам’яті народній. Про них складають пісні, пишуть книги, знімають фільми.
2. Знайдіть у тексті слова, які можуть бути його заголовком.
3. Підкресліть п’ять іменників (на вибір). Надпишіть скорочено їхні рід, число і відмінок.
4.
352. 1. Прочитай виразно вірш. Як ти розумієш його останні рядки?
УКЛОНИСЯ СОЛДАТАМ
Пливуть по Дніпру пароплави,
Над хвилями чайка ячить,
І пам’ятник Вічної Слави
На схилах крутих височить.
Горіти вогню, не згасати,
Трояндам довкола цвісти –
Тут сплять наші мужні солдати.
Вклонись їм зі мною і ти!
Галина Демченко
Слово про слово
Ячить – жалібно кричить.
2. Знайди у вірші спонукальне речення. Яке спонукання в ньому висловлено?
3. Усно провідміняй іменник троянди. Склади речення з цим іменником
353. 1. Знайди вдома або в бібліотеці книжку (окреме оповідання) про Другу світову війну. Випиши з неї невеликий абзац тексту, який тебе особливо вразив.
2. Підкресли у виписаному абзаці іменники разом із залежними прикметниками. Визнач їхні рід, число і відмінок.
354. 1. Прочитай текст. Яка його головна думка?
РІДНА МОВА
Кожна мова по-своєму прекрасна. Вона, мов коштовний самоцвіт, виграє всіма барвами веселки, має своє звучання, свою власну неповторність і красу.
Кожне слово – це ніби діамантова намистинка на величезному разку нашої пребагатої мови. У великому мовному запасі вибрати слово – то велике вміння. Навпаки, коли ви користуєтеся словом неточним, то це те саме, коли б замість відточеного олівця на уроці малювання ви користувалися б цвяхом (За Іваном Цюпою).
2. Спиши текст. У першому абзаці підкресли слова з буквами я, ю, є, поясни їхнє звукове значення.
3. Зроби звуко-буквений аналіз виділених слів. Пригадай порядок звуко-буквеного аналізу.
1. Виразно вимов слово.
2. Поділи його на склади.
3. Назви наголошений склад.
4. Зроби звуковий запис слова, вимовляючи кожен звук уголос.
5. Назви голосні звуки.
6. Назви приголосні звуки (тверді – м’які, дзвінкі – глухі).
7. Запиши слово, назви букви.
355 1. Прочитай виразно вірш. Визнач його головну думку. Зверни увагу на те, які речення за метою висловлювання переважають у вірші. Випиши їх.
ТВОРИ ДОБРО
Ти добро лиш твори повсюди.
Хай тепло твої повнить груди.
Ти посій і доглянь пшеницю.
Ти вкопай і почисть криницю.
Волю дай, погодуй пташину.
Приласкай і навчи дитину.
Бо людина у цьому світі
Лиш добро повинна творити!
Леся Іванків
2. Назви звуки і букви у виділених словах. Які це частини мови?
3. Знайди у вірші слова з м’якими приголосними, м’якість яких не позначено окремими буквами. Правильно прочитай ці слова і запам’ятай їхній правопис.
4. Познач наголос у словах останнього речення.
356. Попрацюйте в парах! Пригадайте назви міст України, що розпочинаються різними літерами. Запишіть їх за абеткою (до десяти слів). Серед них зазначте і назву свого міста або обласного центру. Порівняйте своє виконання завдання з тими, які виконали інші пари учнів.
357. 1. Прочитай текст. Перекажи його зміст.
ЗДРАСТУЙ, РІДНА ЗЕМЛЕ!
Маленький жайворонок літав у небі, падав стрімголов на землю, ніби цілував її, і знову підносився у височінь і співав:
– Доброго ранку! Добридень! Здрастуй, рідна земле! Я прилетів до тебе з весною!
А земля казала:
– Здрастуй, моя мила маленька пташко! Я пам’ятаю тебе. Адже це тебе боялися всі комахи, які заважали рости моїй пшениці, моїм житам. Багато ти їх, шкідливих, знищив! То нерозумні думають, що ти собі літаєш та безтурботно співаєш, а скільки тобі клопоту, скільки роботи, маленький сірий жайворонку!
– Не турбуйся, я не один, нас багато, а за нами й інші пташки летять. Тільки б діти не нищили наших гнізд і не лякали наших малят (За Оксаною Іваненко).
2. Перевір за словником наголос у виділених словах.
3. Випиши слова, які є формами того самого слова. Познач у них закінчення. Усно добери споріднені слова.
358. 1. Пригадай послідовність розбору слів за будовою.
2. Розбери за будовою слова.
Квітка, квітують, квіточка, квітник, розквіт.
3. Склади коротку розповідь із поданими словами.
359. Попрацюйте разом! 1. Серед поданих слів знайдіть спільнокореневі (споріднені).
Граб, граблі, грабовий, гребти, грабок, грабельки; ріг, ріжок, ріж, рогатий, різати, зрізаний, ріжечок.
2. Усно доведіть, що завдання виконано правильно.
3. Із виділеними словами складіть і запишіть речення.
360. 1. Прочитай текст.
– Які ви щасливі, діти… – сказав учитель. – Щасливі, бо вам є що бачити. Щасливі, бо ви побачите багато прекрасного.
Я поведу вас на берег ставка, і ви побачите, як сходить ранкова зоря. Ми сядемо в кущах, затамуємо дихання і побачимо, як соловейко, прокинувшись, п’є краплину роси. Прийдемо на світанку до великої гарбузової квітки й застанемо там ледачого джмеля, який щойно прокинувся й чистить крильця.
Підемо взимку до нагрітого сонцем стовбура й побачимо, як сонечко виглядає з-під кори й дивується: що ж це воно таке – жарко вже спати, а надворі сніги лежать…
Ви щасливі, діти, бо все це ви побачите… (За Василем Сухомлинським).
2. Підготуйся і розкажи коротко, про що говорив дітям учитель.
3. Випиши виділені слова і познач їхню будову.
361. 1. Прочитай опис. Назви словосполучення, за допомогою яких автору вдалося змалювати яскраву картину природи.
Жовтогаряч.. килим із квіточок кульбаби вкрив лісов.. галявину. Так щороку сонечко вистеляє золотом довколишн.. простори.
Роботящ.. бджоли цілими днями збирають солодк.. нектар. Коли дивишся на це золотист., коло, то здається, що бачиш портрет велик.. сонця на тлі ніжн.. зелені.
2. Випиши з тексту прикметники разом з іменниками, з якими вони зв’язані. Допиши пропущені закінчення.
3. Познач будову виділених прикметників. Від яких слів і за допомогою яких суфіксів вони утворилися?
362. 1. Прочитай текст.
РУКОТВОРНЕ ОЗЕРО
Над нами висіло безхмарне небо. Бе..жально смажило сонце. І раптом ми побачили в п..кучому с..рпневому небі чайок…
Чайки над степом? Чи це, часом, не привид? Адже чайки – вісники води!
Машина, вихопившись на пагорбок, раптом спинилася. І перед нашими очима з’явилося в..личезне водне плесо.
– Оце й наше Біл-оз..ро! Його зробили наші чудові люди в бе..водному ст..пу! (За Василем Минком).
2. Спиши, уставляючи пропущені букви. У кожному випадку усно пояснюй, яким правилом довелося скористатися, щоб виконати завдання.
363. 1. Прочитай текст. Про що в ньому розповідається? Які інші звичаї, пов’язані із Зеленими святами, тобі відомі?
ЗЕЛЕНІ СВЯТА
Коли на луги і гаї, гори і доли матінка-природа щедро розстеляє зелені шовкові килими, за давньою народною традицією в Україні надходять Зелені свята, або Трійця.
У час Зелених свят квітує жито.
А за народними віруваннями, із води виходять русалки.
Люди квітчають свої оселі зеленню і пахучими травами – любистком, м’ятою, аїром. Дівчата плетуть зелені вінки і водять хороводи, співають пісні (За Василем Скуратівським).
2. Спиши останній абзац тексту. Підкресли однорідні члени речення. Якими частинами мови вони виражені?
364. 1. Назви в кожному рядку слово, від якого утворилися інші слова.
Вечоріє, вечір, вечірній, увечері;
Морський, моряк, море, заморський;
Морозний, заморозило, мороз, морозець.
2. Знайди серед слів такі, що відповідають поданим моделям:
3. Склади з цими словами речення і запиши їх.
365 1. Прочитай текст. Який він – художній чи науковий? Доведи свою думку.
НАЙБІЛЬША ПУСТЕЛЯ
Найбільша у світі пустеля – Сахара. Але й тут є життя. Мешканці пустелі пристосувалися до нього в безводних пісках.
Тушканчик ховається від спекотного сонця в глибоких норах. Пустельний їжак виходить із нори лише вночі, коли стає прохолодніше. Верблюда від денної спеки захищає його вовняна шуба. А випити він може за день до 140 літрів води. Антилопа мендес ніколи не п’є, бо всю необхідну вологу вона отримує з рослин, якими живиться (Із журналу “Барвінок”).
2. Спиши текст. Назви звуки і букви у виділених словах.
3. Знайди в тексті споріднені слова до іменників спека, день.
366. 1. Прочитай текст. У чому його особливість?
Усе горіло в Тишкових руках. Коли в нього був добрий настрій, так усе ніби само собою робилося. Пострибали в теплу воду тарілки. Забігав рушник, витираючи їх. Плигнула ложка і, викупавшись у воді, засяяла, як дзеркало. Швидко позлітали зі столу крихітки.
Стало сторч полінце, і сокира, весело вдарившись об нього, розколола його навпіл… Тишко – добрий господар. Адже мати цілий день працювала – треба їй допомагати (За Марією Романівською).
2. Яка головна думка цього тексту?
3. Випиши виділені слова. Познач у них префікси.
367. 1. Прочитай текст. Яку пору року і яку частину доби в ньому зображено? Доведи свою думку, навівши слова і вислови з тексту.
Небо пломеніє зорею. Я стою біля розквітлого поля конюшини. Велетенський розмаїтий килим тремтить, переливається, щомиті міняючи своє забарвлення, ніби в ньому переливаються тисячі різнокольорових камінців.
Ось розсипались голубі камінці. Та ледь око встигло вловити той відтінок, як голубе перетворилося на лілове.
І ось уже немає рожевого: усе поле охоплене полум’ям. А там, удалині, де земля зливається з небокраєм, сяє сліпучим блиском золота кайма. От-от з’явиться перший промінь (За Іваном Цюпою).
2. Випиши з тексту слова з префіксами. Добери до них споріднені з іншими префіксами та без них.
3. Побудуй звукові моделі виділених слів.
368. 1. Прочитай вірш.
ХМАРКА
З далекого моря занесло хмарину,
Приніс її вітер, підгонив у спину.
Стомилась, заплакала хмаронька та
І сльози свої пролила на жита,
На гай, на долини, – сльози-перлини.
Не стало, не стало у небі хмарини…
А ми засміялись, бо зелено скрізь,
І весело стало від хмарчиних сліз!
Марія Познанська
2. Випиши з тексту спільнокореневі слова. Познач у них корінь.
369. 1. Розбери за будовою слово веселий. Познач у ньому корінь.
2. Які частини слова слід додати до цього кореня, щоб утворені слова відповідали на питання який? що? що робити? як?
370. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте текст спочатку мовчки, а потім – уголос із відповідною інтонацією.
До одного хлопчика підійшли товариші. Перший запитав: “Ти розв’язав задачу?” Другий подивився в зошит і сказав: “Ти розв’язав задачу”. Третій, побачивши розв’язок, здивовано вигукнув: “Ти розв’язав задачу!” А четвертий попросив: “Поясни, будь ласка, як ти розв’язав задачу”.
2. Знайдіть серед поданих речень розповідні, питальні і спонукальні.
3. Яке з цих речень є окличним? Прочитайте його з відповідною інтонацією.
371. 1. Прочитай текст і спиши, дописуючи пропущені закінчення прикметників.
І ліс стоїть. Він затих під палюч.. гнітом літн.. півдня. Здається, нема в ньому життя.
Нема життя! О, ні! Тільки прислухайся, придивися до нього. А найкраще подивись на нього тоді, як вітер ударить по ньому своїм могутн.. сиз.. крилом, ударить і зворухне його всього (Борис Грінченко).
2. До виділених слів добери й запиши спільнокореневі, які належать до різних частин мови.
372. Попрацюйте в парах! 1. Прочитайте текст.
В Іспанії з давніх часів утвердилося правило: знаки питання та оклику ставити не тільки в кінці, а й на початку речення. Іспанські вчителі вважають, що ця традиція допомагає учням заздалегідь зорієнтуватися, з якою інтонацією вимовляти речення під час читання.
2. Розкажіть одне одному, чи подобається вам таке правило.
373. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок і спиши. Чи доводилося вам спостерігати за пташками навесні? О цій порі року в наших пернатих друзів найбільше клопотів. Отож не лякайте їх. Не здіймайте галасу поблизу пташиних гнізд. Хай кожна пташка спокійно мостить собі гніздечко і виводить пташенят. Якщо птахів часто турбувати, вони будуть змушені змінити місце гніздування.
2. Знайди в тексті спільнокореневі слова. Якими словами можна їх доповнити?
3. Який синонім до слова пташки ужито в тексті?
4. Знайди розповідні, питальні і спонукальні речення. Яким окличним реченням можна було б закінчити текст? Запиши його в кінці тексту.
374. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте текст. Яка його тема і мета?
РІЧЧИНА ХВОРОБА
Спека висмоктала воду, і річка схудла. На тому місці, звідки вода відійшла, чого тільки не валялося! Іржаві консервні банки, покручений дріт, щербаті пляшки, надколоті цеглини… навіть поламана дитяча коляска – і та тут.
Ніколи Сергійко не бачив річку такою непривабливою. Соромно стало йому за хлопців, за себе, за всіх. Навіть здалося, що річка хвора і жалібно просить у людей допомоги.
Сергійко закотив холоші штанів і негайно взявся до роботи… (Валентин Струтинський).
2. Доповніть основну частину тексту і придумайте кінцівку.
3. Самостійно запиши третій абзац. Прочитай його вголос у класі.
375. 1. Прочитай текст. Яку роль відіграють у ньому дієслова?
І знову синіє небо, а на ньому – золоте сонце сипле скрізь гарячими, блискучими бризками. По шляху біжать жваві струмочки – крутяться, підстрибують, танцюють, весело щось бурмочуть.
Пишається проти сонця гай, увесь у блискучих краплях, як у дорогому намисті. Густою стіною сплелося жито, що вже почало квітувати – пустило з себе дух свого цвіту… (Степан Васильченко).
2. Випиши з тексту дієслова, визнач їхні час, особу (в теперішньому часі), рід (у минулому часі).
376. 1. Прочитай текст. Який це опис природи – науковий чи художній? Обгрунтуй свою думку.
І ось уперіщив дощ, зашумів над полями, над пасікою. І вітер одразу вгамувався, ущух. А через півгодини висвітлилось небо, ніби вмилося дощем, і стало голубим-голубим. Сонячні промені відсвічували золотом на обважнілих від дощу соняшниках, виблискували намистом на листочках конюшини.
Бджоли дружно вилетіли на збір нектару (Віктор Приходько).
2. Знайди слова, ужиті в переносному значенні. Усно добери синоніми до слова уперіщив.
3. Випиши дієслова минулого часу, усно постав до них питання, у дужках зазнач рід (в однині).
377. 1. Прочитай вірш. Добери до нього заголовок-відгадку. Заховало тінь під віти.
Відпустило в небо вітер.
Одягло вінок з колосся
І присіло на покосах.
Гори хліба дарувало
Тим, що землю засівали.
І котило жовті дині
Всім, хто в поле вийшов нині.
Ганна Чубач
2. Випиши з тексту дієслова. Знайди серед них ті, що мають префікси. Познач префікси в словах. До дієслів, у яких немає префіксів, усно добери споріднені з префіксами.
378. 1. Прочитай текст. Яка його мета?
Чому лампи на автомобілях називають фарами? Не знаєте? Усе пояснюється дуже просто. Біля входу в гавань Олександрії, що в Греції, є невеличкий острівець Фарос. На цьому острові було встановлено перший на землі маяк. Від грецької назви цього острівця і походить сучасне слово фара.
2. Спиши текст. Підкресли в ньому власні назви. До кожної з них усно добери відповідну загальну назву.
379. 1. Прочитай текст. Спиши, розкриваючи дужки.
Літо. Ми прийшли до (ліс) на (прогулянка). Йдемо широкою (просіка). Обабіч високі дерева, а під ними кущі та молоденькі деревця.
Як же їм привільно тут рости! Та не завжди… що з отим (деревце)? Якась лиха людина зламала (гілка).
Та знайшлися чиїсь добрі (рука), які надали (деревце) “швидку (допомога)”.
2. Надкожним іменником, що бувудужках, надпиши відмінок.
3. Усно встанови зв’язок слів у другому реченні. Якими частинами мови виражено основу речення?
380. 1. Прочитай виразно вірш.
СОНЦЕ СИПЛЕ КВІТИ
Уже в дітей порожевіли личка,
Уже дощем надихалась рілля.
І скрізь трава,
Травиченька,
Травичка!
І сонце сипле квіти, як з бриля.
Ліна Костенко
Слово про слово
Рілля́ – зоране поле, земля.
2. Випиши в рядок спільнокореневі слова, ужиті у вірші. Добери й запиши в наступних рядках спільнокореневі до слів дощ, квіти. Познач корінь в усіх групах спільнокореневих слів.
381. 1. Прочитай текст. Знайди слова, які допомагають уявити картину природи. До якої частини мови вони належать?
Море було таке лагідне, що хотілося погладити його долонею. Дихало тихо та рівно. Без угаву переливало різнобарвну гальку й ледве чутно, наче хто сіяв по берегу склянками, дзвеніло (За Олександром Пархоменком).
2. Знайди в тексті дієслова, визнач їхній час.
3. Списуючи текст, став дієслова в теперішньому часі. Як змінився від цього текст?
4. Добери прислівник, синонімічний до слів без угаву.
5. Розкажи, де ти плануєш побувати під час літніх канікул.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...