Право власності на землю

Related posts:

1. Право користування землею Право користування землею – інститут земельного права України та деяких інших країн, що становить сукупність правових норм, які встановлюють підстави виникнення права землекористування, визначають порядок землекористування, права і обов’язки землекористувачів. Інститут П. к. з. сформувався після проведення в 1917 р. націоналізації всіх земель та встановлення виключної власності держави на землю і був похідним від права […]...
2. Припинення права власності на землю Припинення права власності на землю – процедура, що грунтується на встановлених законом підставах та порядку припинення права колективної та приватної власності на землю. Права власників земельних ділянок гарантуються законом. До таких гарантій належать і передбачені Земельним кодексом України вичерпний перелік підстав та порядок припинення права колективної та приватної власності на землю. Право колективної чи приватної […]...
3. Право власності Право власності – санкціоноване державою законодавче закріплення вольових відносин власності між людьми у правових законах, актах і нормах, які є формою вияву відносин економічної власності. Найузагальненіші форми П. в. – володіння, розпорядження і користування. Володіння – відношення суб’єктів до своїх або чужих об’єктів (речей), реальне панування особи над своїми речами. Розпорядження – одна з правомочностей […]...
4. Право власності на інформацію Право власності на інформацію – сукупність правових норм, які регулюють відносини щодо володіння, користування і розпорядження інформацією. Суб’єктами П. в. на і. є громадяни, юридичні особи, держава. Інформація може бути об’єктом права власності як у повному обсязі, так і володіння, користування чи розпорядження нею окремо. Підстави для виникнення П. в. на і.: створення інформації власними […]...
5. Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном різних господарських товариств (акціонерних компаній, товариств з обмеженою відповідальністю, повних товариств, командитних товариств та ін.). Основними об’єктами такого права є майно, передане господарським товариствам його засновниками та учасниками, вироблена в процесі господарської діяльності продукція, отримані доходи та інше майно. П. в. г. т. […]...
6. Право державної власності Право державної власності – сукупність правових норм, які закріплюють належність об’єктів державної власності певним суб’єктам держави на центральному, регіональному та місцевому рівнях (залежно від типу держави). Державна власність в Україні існує у формах загальнодержавної та власності адміністративно-територіальних одиниць. Об’єктами загальнодержавної власності є земля, оборонні об’єкти, єдина енергетична система та система транспорту загального користування, зв’язку, фінансові […]...
7. Виключне право на використання винаходу (іншого об’єкта промислової власності) Виключне право на використання винаходу (іншого об’єкта промислової власності) – право використовувати винахід (інший об’єкт промислової власності) на власний розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Використанням визнається: виготовлення, пропонування для продажу, запровадження у господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання з певною метою продукту, який охороняється патентом; застосування способу, що охороняється […]...
8. Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном, що надане акціонерним товариствам, товариствам з обмеженою і з додатковою відповідальністю, повним, командитним та довірчим товариствам. Об’єктами П. в. г. т. як юридичної особи є майно, передане йому у власність засновниками й учасниками, продукція, вироблена товариством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше […]...
9. Водне право Водне право – відносно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю водних відносин, які вони регулюють. За структурою В. п.- підгалузь екологічного права України. Тут виділяється ряд правових інститутів. Так, складний правовий інститут з питань водокористування охоплює кілька видів простих правових інститутів: порядок надання водних об’єктів у користування; скасування права водокористування; права і обов’язки […]...
10. Право володіння землею Право володіння землею – інститут земельного законодавства України, який за змістом є проміжною формою між правом користування землею та правом приватної власності на землю. Громадяни – володільці земельних ділянок наділялися не тільки всіма правами землекористувачів, а й мали право здійснювати деякі правомочності власників земельних ділянок – передавати їх у спадщину, а також у тимчасове користування […]...
11. Муніципальна власність на землю Муніципальна власність на землю – земельні ділянки, право власності на які належить населеним пунктам (містам, селам, селищам міського типу). Реалізацію права М. в. на з. здійснюють органи місцевого самоврядування населених пунктів, які в ряді країн називаються муніципалітетами. В Україні М. в. на з. законодавством не передбачена. Вся земля знаходиться в державній колективній чи приватній власності. […]...
12. Право державної власності Право державної власності – право, яке виступає у двох видах: загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), Суб’єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України, суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) […]...
13. Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
14. Повітряне право Повітряне право – сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з використанням повітряного простору. П. п. України має комплексний характер, оскільки містить норми державного права (встановлюється повний і виключний суверенітет України над її повітряним простором), адміністративного права (встановлюються порядок сертифікації і реєстрації повітряних суден і аеродромів, правила безпеки польотів), цивільного права (регулюється перевезення пасажирів і […]...
15. Екологічне право Екологічне право – система правових норм, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини). У значенні Е. п. вживаються також інші термінологічні конструкції – “право навколишнього середовища”, “природоохоронне право”, “енвайронментальне, право” і т. д. Це свідчить про процес становлення цієї комплексної галузі права. До складу її входять […]...
16. Спадкове право Спадкове право – сукупність правових норм, які встановлюють порядок переходу прав і обов’язків померлої людини за правом спадкування. За С. п. визначають підстави спадкування (за законом або за заповітом), час відкриття спадщини, місце відкриття спадщини, осіб, які можуть бути спадкоємцями. С. п. регламентує широке коло відносин, які виникають за умови переходу прав і обов’язків померлого […]...
17. Патентне право Патентне право – інститут цивільного права, що є складовою частиною розділу “Право інтелектуальної власності”. Право інтелектуальної власності поділяється на авторське право і патентне право. П. п. можна розглядати як з об’єктивного, так і з суб’єктивного боку. У значенні об’єктивному П. п. є сукупністю правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються в процесі створення, використання […]...
18. Право власності ПІДПРИЄМНИЦТВО Розділ 4 ДОСВІД ІНСТИТУЦІОНАЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА В КРАЇНАХ ЗАХОДУ 4.2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ОСНОВНИХ ПРАВОВИХ ІНСТИТУТІВ У КРАЇНАХ ЗАХОДУ 4.2.2. Право власності Господарський механізм сучасних західних країн не може функціонувати без активної участі держави в організації і здійсненні товарно-грошових відносин. Держава впливає на відносини власності за допомогою системи планування економіки, бюджетного фінансування окремих її галузей, […]...
19. >Банківське право Банківське право – сукупність правових норм, які регулюють діяльність банків, їхні взаємовідносини з клієнтами (організаціями і громадянами, яких обслуговує банк). Б. п. включає норми державного, цивільного, адміністративного та переважно фінансового права. Це комплексний правовий інститут. Організаційні і контрольні відносини регулюються нормами фінансового права, а конкретні кредитні і розрахункові – нормами цивільного права, оскільки всі вони […]...
20. Цивільно-процесуальне право Цивільно-процесуальне право – система правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері здійснення правосуддя у цивільних справах. Ц. – п. п., зокрема, закріплює процесуальний порядок розгляду загальними судами-справ із спорів з цивільних, сімейних, трудових, колгоспних та інших відносин, з адміністративно-правових відносин та справ окремого провадження. Метод Ц. – п. п.- імперативно-диспозитивний. Імперативний метод впливає на […]...
21. Припинення права власності Припинення права власності – припинення дії відповідного права. Відбувається за умови настання певних юридичних фактів. Так, право власності припиняється, коли припиняє своє існування об’єкт цього права, у разі смерті громадянина або ліквідації юридичної особи – власника. В цих випадках майно стає об’єктом власності інших осіб. Воно може бути примусово вилучене як санкція за правопорушення (конфіскація); […]...
22. Суб’єктивне юридичне право особи Суб’єктивне юридичне право особи – закріплена в юридичних нормах можливість певної поведінки її, спрямованої на здійснення природних прав людини. Однією з необхідних передумов здійснення й захисту прав людини є закріплення їх державою у спеціальних загальнообов’язкових правилах поведінки – так званих юридичних нормах. Тому права людини, забезпечені саме такими нормами, відображає поняття суб’єктивне юридичне право. Саму […]...
23. Прав власності теорії Прав власності теорії – висунуті західними вченими концепції власності, які обгрунтовують виконання соціальних функцій приватною власністю (розподіл влади в суспільстві та економіці тощо), обмеження прав приватного власника, їх розсіювання серед дрібних акціонерів, менеджерів, найманих працівників (у разі здійснення ними прав управління підприємством). У західній науковій літературі власність розглядається під кутом зору різних галузей права, зумовлює […]...
24. Захист права власності Захист права власності – захист, який здійснюється за допомогою правового регулювання відповідних суспіль них відносин різними галузями права. З. п. в. у цивільному праві знайшов найбільш повне відображення в Законі України “Про власність”. Згідно з цим Законом громадянам, організаціям та іншим власникам створюються рівні умови З. п. в. Цей захист забезпечується судом, арбітражним судом або […]...
25. Виникнення права власності Виникнення права власності – може бути первісним і похідним. До первісних належать ті способи, за якими право власності виникає вперше (виготовлення речі) або незалежно від волі колишнього власника (конфіскація речі). За похідними способами право власності у набувача виникає згідно з волею попереднього власника і за згодою самого набувача (договір, спадкування). Результати використання майна в господарстві […]...
26. Право колективної власності Право колективної власності – право власності, суб’єктами якого визнаються: трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, споживча кооперація, колективні (фермерські) господарства, господарські товариства, господарські об’єднання, професійні спілки, політичні партії, інші громадські об’єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами....
27. Конституційне право Конституційне право – сукупність норм, які закріплюють повновладдя народу, основи суспільного і державного ладу України, правового статусу громадян, організації і діяльності органів держави тощо. Основні джерела К. п.- Конституція України, закони та інші нормативні акти, що регулюють державно-правові відносини. Норми конституційного права систематизуються за окремими державно-правовими інститутами у певній відповідності і залежно від їх змісту […]...
28. Право індивідуальної петиції Право індивідуальної петиції – право особи, що перебуває під юрисдикцією держави – учасниці певного міжнародного договору у галузі захисту прав людини, на звернення до міжнародного контрольно-імплементаційного органу, визначеного в договорі, із скаргою про порушення цією державою – учасницею гарантованих договором прав людини. Є найефективнішим інструментом міжнародного контролю за виконанням державою її зобов’язань у галузі захисту […]...
29. Право користування Право користування – передбачене законодавством повноваження особи одержувати матеріальні, культурні та інші блага від майна, речей відповідно до їх корисних властивостей і господарського призначення. П. к. пов’язане із правом володіння. П. к. є одним із повноважень власника і здійснюється ним в межах, встановлених законом. Воно може належати особі, яка не є власником, на підставі закону […]...
30. Адміністративне право Адміністративне право – самостійна галузь правової системи України. Предметом А. п. є відносини, що виникають при організації виконавчо-розпорядчих органів і в процесі їх адміністративної діяльності, при здійсненні організаційної діяльності керівниками інших державних і місцевих органів, а також при організації адміністративної влади суддями і громадськими організаціями. Державна влада в процесі функціонування вступає у відносини з громадянами, […]...
31. Права власників земельних ділянок Права власників земельних ділянок – встановлені законодавством правомочності щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками власниками їх. За земельним законодавством України власники земельних ділянок мають, зокрема, право: самостійно господарювати на землі; власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і доходи від її реалізації; використовувати для потреб господарства наявні на земельній ділянці загально поширені корисні копалини, торф, лісові […]...
32. Свідоцтво про охорону права на об’єкт промислової власності Свідоцтво про охорону права на об’єкт промислової власності – правоохоронний документ, що видається після державної реєстрації на знак для товарів і послуг, на право користування найменуванням місця походження товару, новий сорт рослин і нову породу тварин. Свідоцтво засвідчує авторство, пріоритет, право власності на знак для товарів і послуг, новий сорт рослин, нову породу тварин, а […]...
33. Торговельне (комерційне) право Торговельне (комерційне) право – сукупність правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності певні майнові та немайнові відносини. Впродовж кількох століть у розвинених країнах Заходу сформувалися дві правові системи регулювання таких відносин. У Франції, Італії, Іспанії, Німеччині та в деяких інших – так звана дуалістична система приватного права, в якій Т. п. склалося як відокремлене […]...
34. Гірниче право Гірниче право – підгалузь екологічного права України. Основу Г. п. становлять правові норми щодо власності (надра є виключною власністю народу України і надаються тільки в користування), державного фонду надр і державного фонду родовищ корисних копалин, прав і обов’язків користувачів надр, а також правові норми, що визначають види корисних копалин, повноваження державних органів щодо ведення кадастру […]...
35. Колективна власність на землю Колективна власність на землю – самостійна, поряд з державною та приватною, форма власності на землю, введена Земельним кодексом України в редакції ні і 13.III.1992. Суб’єктами права К. в. на з. є юридичні особи: колективні сільськогосподарські підприємств 1.1 сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських […]...
36. Лісове право Лісове право – порівняно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю лісових відносин, що регулюються цими нормами. Л. п.- підгалузь екологічного права України. В основу Л. п. покладено правові норми щодо власності на ліси (усі ліси є власністю держави), лісового фонду і лісових ресурсів, компетенції державних органів у галузі управління і контролю за охороною, […]...
37. Право на інформацію Право на інформацію – гарантована можливість вільного одержання, використання, поширення і зберігання будь-яких відомостей, у будь-якій формі і будь-якими засобами. В Україні П. на і. вперше визначено Законом “Про інформацію” 1992 р. (ст. 9). У Загальній Декларації прав людини, прийнятій у 1948 р., П. на і. розглядається як складова частина права кожної людини на свободу […]...
38. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО Культурологічний словник БЮДЖЕТНЕ ПРАВО УКРАЇНИ – це сукупність фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв’язку з бюджетною діяльністю....
39. Способи набуття й припинення права власності на земельну ділянку Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 26. Земельне право Способи набуття й припинення права власності на земельну ділянку. Запропонуйте шляхи, якими можна набути право власності на землю. Закон передбачає можливість отримання землі різними шляха­ми. Особа може отримати землю шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, отримати землю в спадщину. Громадянин може стати власником земельної ділянки шляхом […]...
40. Міжнародне публічне право Міжнародне публічне право – система норм (правил поведінки), які регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права. Основні суб’єкти його – держави та міждержавні організації. Спеціальні (нетрадиційні) суб’єкти – фізичні особи та неурядові організації. Як правовій системі М. п. п. притаманна нормативність – загальний обов’язковий стандарт поведінки суб’єктів. Основою М. п. п. є його імперативні норми, які […]...