Пріоритет сільськогосподарського використання земель

Related posts:

1. Землі сільськогосподарського призначення Землі сільськогосподарського призначення – категорія мель, основне цільове призначення яких полягає у використанні в сільському господарстві як засобу виробництва. З. с. п. передаються у власність і надаються у користування: громадянам – для ведення особистої підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; громадянам, радгоспам колективним та іншим сільськогосподарським підприємствам і організаціям – для ведення товарного […]...
2. Резервний фонд земель Резервний фонд земель – частина земель сільськогосподарського призначення, яка резервується для надання альтернативним щодо колгоспів та радгоспів сільськогосподарським формуванням та громадянам, як правило, для ведення селянського (фермерського) господарства Р. ф. з. утворюють сільські і селищні Ради народних депутатів на своїй території у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних […]...
3. Ресурси сільськогосподарського виробництва й особливості їх використання СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО” ТЕМА 6 СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ §25. Ресурси сільськогосподарського виробництва й особливості їх використання – Сутність агроценозу. Основним ресурсом сільськогосподарського виробництва є сільськогосподарські угіддя, до складу яких входять: рілля, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті і пасовища. Ці угіддя сформувалися в межах природних ландшафтів, специфічно видозмінених людською діяльністю. В результаті антропогенних змін на […]...
4. Типи сільськогосподарського виробництва МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.9. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4.9.1. Типи сільськогосподарського виробництва Сьогодні, як і в історичному минулому, сільське господарство є тією сферою людської діяльності, де відбувається найтісніший контакт людини з навколишнім середовищем. Земля була, є і, очевидно, ще дуже довго, а може й завжди буде основним засобом виробництва у […]...
5. Земельний фонд Земельний фонд – загальна площа земель та їх структура залежно від типів і форм власності, цільового призначення, господарського використання, правового режиму. З. ф. України поділяють на землі: сільськогосподарського призначення; населених пунктів; промисловості, транспорту, зв’язку, оборони, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначень; лісового і водного фондів; запасу. Відповідно до їх цільового використання, виділяють: сільськогосподарські землі; ліс та […]...
6. Охорона земель Охорона земель – система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованому вилученню їх із сільськогосподарського обігу, захист від шкідливого антропогенного впливу, на відтворення і підвищення родючості грунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. О. з. має здійснюватися на основі комплексного підходу до […]...
7. Регулювання використання земель Регулювання використання земель – перерозподіл повноважень власності між приватним власником і державою, в процесі якого поступово обмежується сфера приватної власності, свобода земельного власника і розширюється державне втручання в цей процес, поширюється суспільне використання землі. Р. в. з. започатковане у США після завоювання незалежності; виражалося у ліквідації (1785 і 1787) інститутів феодального права: феодальних повинностей, привілеїв […]...
8. Приватизація земель Приватизація земель – передача земельних ділянок із власності держави у власність фізичних і юридичних осіб. П, з. в Україні почалася в 1992 р. з прийняттям 13 березня 1992 р. нової редакції Земельного кодексу України. Юридичною базою П. з. крім Земельного кодексу є також Декрет Кабінету Міністрів України “Про приватизацію земельних ділянок”, Укази Президента України “Про […]...
9. Консервація земель Консервація земель – спосіб охорони сільськогосподарських угідь, який полягає у виведенні їх із сільськогосподарського використання на певний строк для проведення заходів, спрямованих на відновлення родючості грунтів. К. з. застосовується до деградованих сільськогосподарських угідь, якщо іншими способами (в процесі сільськогосподарського використання) неможливо відновити родючість їх. К. з. проводять у США та ряді інших країн. Вона передбачена […]...
10. Категорії земель Категорії земель – поділ земельного фонду країни на категорії за їх цільовим призначенням. За земельним законодавством України її земельний фонд поділяється на сім основних категорій: 1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі населених пунктів; 3) землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення; 4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; 5) землі лісового фонду; 6) […]...
11. ІНТЕНСИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ – ступінь госп. освоєності території і продуктивного використання земель різних категорій єдиного держ. земельного фонду. Визначається за структурою с.-г. (орні землі, багаторічні плодові насадження, виноградники, сіножаті, пасовища) і нес.-г. (ліси, урбанізовані території тощо) угідь. В Україні ступінь с.-г. освоєності територій досягає 70 %, частка лісів – 14, індустріальних […]...
12. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР) Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР) – міжурядова організація, мета якої – сприяння розвитку сільського господарства країн, що розвиваються, й поліпшення харчування в цих країнах. Заснований 1974, є спеціалізованою установою ООН. Головні засоби досягнення поставленої мети – надання технічної та фінансової допомоги слаборозвиненим країнам для розвитку сільськогосподарського виробництва передусім у формі пільгових кредитів на тривалий період. […]...
13. Меліорація земель Меліорація земель – поліпшення земель для вирощування сільськогосподарських культур. У сільськогосподарській практиці розрізняють чотири основні види М. з.: агротехнічну (виконання на полях культуро-технічних робіт), лісотехнічну (заліснення ділянок), хімічну (вапнування кислих і гіпсування засолених грунтів і т. ін.), гідротехнічну (зрошування та осушення земель). Проведення М з. є юридичним обов’язком власників земель і землекористувачів. Згідно із Земельним […]...
14. Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва – кількісно-якісна характеристика результатів економічної діяльності сільськогосподарських підприємств, фірм і компаній у вартісному та натуральному вимірах. Основними вартісними П. е. е. с. в. є: 1) відношення валової продукції до авансованого на її виробництво капіталу (куди входять вартість використовуваних основних і оборотних виробничих фондів, витрати на оплату робочої сили, вартість землі); […]...
15. Господарська діяльність колективного сільськогосподарського підприємства (КСГП) Господарська діяльність колективного сільськогосподарського підприємства (КСГП) – діяльність, спрямована на виробництво і переробку сільськогосподарської продукції, а також будь-яка інша не заборонена законодавством діяльність (виробництво товарів народного споживання чи виробничо-технічного призначення, торгівля, ремонт, будівництво, надання послуг населенню тощо). КСГП мають право вільно розпоряджатися виробленою (виготовленою) продукцією та одержаними доходами (зокрема на засадах договору контрактації та ін.). […]...
16. Сезонність виробництва Сезонність виробництва – нерівномірність і нерегулярність випуску продукції окремими галузями промисловості, сільського господарства, будівництва впродовж року, спричинені порами року, природними явищами та ін. С. в. позначається на діяльності торгівлі, транспорту, на кількості зайнятих. Зокрема, для сільського господарства характерний зимовий сезон, сівба окремих сільськогосподарських культур навесні, догляд за ними, сінокіс, збір урожаю зернових та ін. С. […]...
17. ЗЕМЛІ НЕСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ НЕСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ – території, призначені для пром.-транспортного, лісогосп., водогосп. та ін. нес.-г. використання....
18. Рентабельність сільськогосподарського виробництва Рентабельність сільськогосподарського виробництва – критерій ефективності виробництва різних видів сільськогосподарської продукції, окремих господарств, галузей і сільського господарства загалом, що визначається відношенням прибутку до обсягу витрат і ресурсів на виробництво продукції. Двома основними показниками P. c. в. є відношення прибутку до собівартості у відсотках і відношення прибутку до основних фондів та обігових засобів у відсотках. За […]...
19. Земельні ділянки, надані для ведення селянського (фермерського) господарства Земельні ділянки, надані для ведення селянського (фермерського) господарства – земельні ділянки, надані громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Можуть передаватися (продаватися) у приватну власність (тільки громадянам України) або для користування. Розмір земельної ділянки, що надається для ведення селянського (фермерського) господарства, не може перевищувати 50 га. сільськогосподарських угідь і 100 га. усіх земель. Однак громадянин – […]...
20. Земельні ресурси та їх використання Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ ТЕМА 2. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИИ ПОТЕНЦІАЛ ПЛАНЕТИ § 15.Земельні ресурси та їх використання Земельні ресурси. Життя людини від початку її існування тісно пов’язане з землею, яка є для неї життєвим простором і без якої неможливе жодне виробництво. На землі людина вирощує сільськогосподарські культури, вигодовує худобу чи заготовляє дикорослі рослини. Земля належить […]...
21. Підсобне господарство Підсобне господарство – допоміжне сільськогосподарське виробництво, яке є додатковим джерелом доходів працівників і відтворення робочої сили, задоволення потреб населення в сільськогосподарських продуктах, зайнятості трудових ресурсів. Ним займаються переважно жителі села, а також міських населених пунктів, промислові, транспортні та інші не сільськогосподарські підприємства, установи та організації. Найпоширеніший різновид П. г. – особисте П. г. громадян як […]...
22. Відходи сільськогосподарського виробництва, проблеми їх утилізації і переробки СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО” ТЕМА 6 СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ §28. Відходи сільськогосподарського виробництва, проблеми їх утилізації і переробки Основні типи відходів сільського господарства. Відходи виробництва – це матеріальні залишки виробничого процесу (сировини, матеріалів, засобів виробництва), які втратили свою споживну вартість і не можуть бути використані за прямим призначенням через технологічні особливості підприємства. Зазвичай відходи […]...
23. Валова продукція сільського господарства у землеробстві Валова продукція сільського господарства у землеробстві – частина валового суспільного продукту, створена в сільському господарстві, що включає обсяг продукції землеробства за певний період у вартісній формі. Складається з вартості спожитих засобів виробництв і чистої продукції сільського господарства. Обчислюють методом валового обороту, тому до складу продукції сільського господарства зараховують не лише вартість продукції, реалізованої за межами […]...
24. Права землекористувачів Права землекористувачів – сукупність правомочностей фізичних і юридичних осіб щодо володіння і користування земельними ділянками. Землекористувачі, в тому числі й орендарі земельних ділянок, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і доходи від її реалізації; використовувати для потреб господарства наявні на земельній ділянці загально поширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні […]...
25. Права власників земельних ділянок Права власників земельних ділянок – встановлені законодавством правомочності щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками власниками їх. За земельним законодавством України власники земельних ділянок мають, зокрема, право: самостійно господарювати на землі; власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і доходи від її реалізації; використовувати для потреб господарства наявні на земельній ділянці загально поширені корисні копалини, торф, лісові […]...
26. Рекультивація земель Рекультивація земель – якісне відновлення повністю або частково втраченої у процесі господарської діяльності народногосподарської цінності земель (передусім родючості). З цією метою в розвинених країнах світу спочатку вирівнюють пошкоджену місцевість, нейтралізують кислотність грунтів, після чого насипають родючий шар іншого грунту, відновлюють на ньому рослинний покрив, вирощують деякі сільськогосподарські культури або створюють зони відпочинку. В Україні значні […]...
27. Тюнен Тюнен (Ергтут) Йоганн Генріх (1783-1850) – німецький економіст; досліджував економіку сільського господарства, теорію ренти. Обгрунтував один з варіантів теорії продуктивності, припустив існування ізольованої господарської області у вигляді кола із грунтом однакової родючості й з містом (єдиним джерелом попиту на сільськогосподарські продукти) у центрі. Досліджуючи цю модель, дійшов висновку, що оптимальним буде розміщення різних галузей сільського […]...
28. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО УРОК 27. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Очікувані результати: учень визначає природно-географічні фактори розвитку сільського господарства, структуру галузі й особливості сільськогосподарського виробництва; наводить конкретні приклади зв’язків сільського господарства з іншими галузями. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник географії, атлас, карта “Сільське господарство”, діаграма “Структура земельного фонду України”, статистичні дані про розвиток галузі. Опорні поняття: […]...
29. Спеціалізація сільськогосподарського виробництва Спеціалізація сільськогосподарського виробництва – форма суспільного поділу праці в аграрному секторі економіки та його раціональної організації, яка передбачає зосередження виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в самостійних галузях або групі взаємопов’язаних галузей, які, своєю чергою, визначають головний виробничий профіль окремих підприємств, районів, областей і зон. Основними формами С. с. в., що виділяються за критеріями масштабності, є […]...
30. Диференціальна рента Диференціальна рента (лат. differentia – різниця, відмінність, reddo – повертаю, сплачую) – одна з форм доходу сільськогосподарських підприємств, пов’язана з використанням середніх та кращих за родючістю і місце розташуванням земель. Зумовлена обмеженістю основного засобу аграрного виробництва – землі. Ця обставина разом із зростанням чисельності населення робить необхідним (для задоволення потреб у продовольстві) залучати до обробітку […]...