Присудок – Просте речення
Словосполучення
Просте речення
Присудок
Присудком називається головний член речення, який означає те, що говориться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? що (чим) він є?
Підмет і присудок граматично залежні один від одного.
Присудки бувають прості (складаються з одного дієслова) і складені (виражаються неозначеною формою дієслова та допоміжним словом).
Простий дієслівний присудок виражається дієсловом дійсного, умовного, наказового способів, а також інколи неозначеною формою
Складений іменний присудок утворюється із дієслова-зв’язки та іменної частини.
У ролі дієслова-зв’язки найчастіше виступає дієслово є (або ж ця зв’язка може бути пропущена в реченні), а також бути, стати, здаватися, вважатися, робитися, лишатися, називатися та ін.
Іменна частина присудка може бути виражена:
– іменником, займенником, прикметником, дієприкметником, числівником у називному або орудному відмінках:
До складу іменного присудка можуть входити порівняльні сполучники як, мов, наче, що, ніби:
Між підметом і присудком на місці пропущеного дієслова-зв’язки ставиться тире, якщо:
– присудок виражений іменником або кількісним числівником:
– присудок (або и підмет) виражений інфінітивом:
– присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується до підмета за допомогою часток це, оце, то,
Тире ставиться й перед єднальним сполучником (зрідка – після нього) між двома присудками, якщо другий з них виражає щось несподіване або різко протилежне до висловленого першим:
Ждали, ждали – і всі жданики поїли (Нар. тв.).
Я тоді швидко підводжусь і – зирк через комин (О. Довженко).
Тире не ставиться, якщо підмет або присудок виражений особовим та питальним займенником:
Ми молоді й зелені, за нами майбуття (За П. Тичиною).
Таке ж речення може бути і з тире, якщо треба виділити якийсь член речення:
Ми – молоді й зелені, за нами – майбуття.
Тире не ставиться й тоді, коли до складу присудка входять порівняльні сполучники як, ніби, мов, неначе; коли присудок виражений прикметником (але за умови, що присудки не виділяються інтонаційно):
Але:
Складений дієслівний присудок утворюється з неозначеної форми дієслова і допоміжного дієслова.
Допоміжними найчастіше бувають дієслова: стати, почати, продовжувати, завершити, збиратися, могти, уміти, мати, бажати та ін.
У ролі допоміжних дієслів можуть інколи виступати прикметники: рад (радий), щасливий, готовий, згоден, спроможний, схильний та ін., дієприкметники: змушений, зобов’язаний та ін., присудкові слова (прислівники): можна, необхідно, треба, слід та ін.:
Інколи зустрічаються ускладнені моделі присудків, які поєднують у собі риси складеного іменного та складеного дієслівного присудків:
Такого типу присудки визначаються як складені іменні присудки ускладненої форми.
Якщо підмет виражений словосполученням іменника зі словами багато, більшість, мало, чимало, частина, решта, кілька та подібних, то присудок ставиться в однині.
Пройшло в мовчанні кілька хвилин (М. Коцюбинський).
Якщо підмет виражений складноскороченим словом, то присудок ставиться у тому ж роді й числі, що й основне слово в словосполученні, від якого утворено абревіатуру:
