Продуктивність праці

Related posts:

1. Закон зростання продуктивності праці Закон зростання продуктивності праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком і вдосконаленням економічного способу виробництва, з одного боку, й зумовлених цим зростанням кількості виробленої продукції та послуг, поліпшенням їх якості – з іншого. Із зростанням продуктивності праці частка живої праці зменшується, а частка уречевленої праці, втіленої у засобах виробництва, […]...
2. Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
3. Продуктивність праці і заробітна плата Продуктивність праці і заробітна плата – одна з найважливіших макро – та мікроекономічних пропорцій, яка характеризує динаміку первинного розподілу національного доходу на заробітну плату і прибуток, а отже, відображає відносини між найманою працею і капіталом і відповідні економічні інтереси. Загальною закономірністю у співвідношенні П. п. і з. п. за умов капіталістичного способу виробництва є випереджальне […]...
4. Характер праці Характер праці – найважливіші ознаки соціально-економічної сутності праці, що розглядається з боку відносин власності, передусім власності на засоби виробництва. Х. п. теоретично виражається насамперед в таких економічних категоріях, як відчуження праці, асоційована праця, примусова праця, безпосередньо суспільна праця та ін., а формами Х. п. є інтенсивність праці, тривалість робочого дня, розподіл прибутків. Основними формами примусової […]...
5. Інтенсивність праці Інтенсивність праці – напруженість живої праці, яка визначається витратами робочої сили за одиницю часу. Динаміка І. п. вимірюється витратами фізичної, розумової, нервової енергії протягом однієї години, робочого дня, тижня тощо, а ступінь напруженості праці – обсягом фізичних, розумових, нервових зусиль працівника, темпом його праці, кількістю водночас виконуваних функцій і обслуговування машин та іншими факторами. Рівень […]...
6. Економіка праці Економіка праці – 1) система економічних відносин, що виникає і розвивається з приводу формування умов праці та самого процесу праці, виробництва, обміну, розподілу і споживання робочої сили; 2) наука, яка вивчає насамперед відносини економічної власності та трудові відносини, що виникають між різними економічними суб’єктами з приводу відтворення робочої сили, управління процесом праці, економічні закони, що […]...
7. Закон суспільного поділу праці Закон суспільного поділу праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і об’єктивно неминучим поглибленням процесу поділу праці в різних формах, зокрема спеціалізації виробництва й праці, та зростанням на цій основі продуктивності праці. Спеціалізація виробництва супроводжується підвищенням ступеня його однорідності, удосконаленням засобів і предметів праці, підвищення рівня механізації […]...
8. Продуктивність праці ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ II РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА ТЕМА 9 ПЕРСОНАЛ НА ПІДПРИЄМСТВІ 9.4. Продуктивність праці Продуктивність праці – це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу. Продуктивність праці можна сформулювати також як плідність, ефективність діяльності людей у процесі створення матеріальних благ. Від рівня і динаміки продуктивності праці […]...
9. Закон економії часу Закон економії часу – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зменшенням суспільно необхідного робочого часу на виробництво одиниці товару та послуги у процесі розвитку продуктивних сил й позитивного впливу на них відносин економічної власності та супроводжується зростанням вільного часу працівників. Складові З. е. ч.: 1) економія робочого часу; 2) економія неробочого […]...
10. Нормування праці Нормування праці – встановлення величини затрат праці на виготовлення одиниці виробу або виконання заданого обсягу роботи у певних організаційно-технічних умовах. Н. п. є однією із найважливіших складових частин наукової організації праці. Н. п. в основному здійснюється аналітичним методом, який передбачає розчленування технологічного і трудового процесів на складові частини, їх аналіз, проектування найвигідніших умов і розрахунок […]...
11. Закон усуспільнення виробництва і праці Закон усуспільнення виробництва і праці – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між ускладненням продуктивних сил, передусім засобів праці, та прогресом суспільного характеру виробництва, які втілюються у розвитку техніко-економічних відносин, насамперед у поглибленні суспільного поділу праці. Вихідним пунктом в ускладненні продуктивних сил є поява нових засобів праці. Так, переважання ручних засобів праці передбачає їх використання […]...
12. Суспільний поділ праці Суспільний поділ праці – сукупність різних видів виробничої діяльності. Світовий поділ праці – основна форма суспільного виробництва, існує в різних формах, що відповідають рівню розвитку продуктивних сил і характеру виробничих відносин. Світовий поділ праці ділиться на загальний, що означає поділ суспільного виробництва на крупні роди (промисловість, землеробство, транспорт тощо); частковий – поділ родів на види, […]...
13. Кооперація праці Кооперація праці – єдність і узгодженість спільних дій окремих працівників, трудових колективів та сукупних працівників національних господарств у процесі відтворення матеріальних і духовних благ. Існує з часу появи людини. Найпомітніше на розвиток К. п. впливає прогрес продуктивних сил і техніко – та організаційно-економічних відносин. Опосередковано на К. п. впливають відносини економічної власності й господарський механізм. […]...
14. Кількість праці Кількість праці – маса живої та уречевленої праці, витраченої у процесі трудової діяльності людини, трудового колективу, суспільства загалом при створенні матеріальних і нематеріальних, в т. ч. духовних благ. Уречевлена праця вимірюється у процесі перенесення конкретною працею вартості засобів виробництва на новостворений продукт внаслідок амортизації і фіксується в амортизаційних відрахуваннях. Жива праця – це витрати м’язової, […]...
15. Ефективність економічна Ефективність економічна – досягнення найбільших результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. Е. е. – конкретна форма вияву закону економії часу. їх зв’язок здійснюється через зростання продуктивності праці. її підвищення означає зростання ефективності сукупної праці, ефективності всього виробництва, зумовленої насамперед прогресом продуктивних сил, внаслідок впливу близько 60 факторів. Фактори, що належать до продуктивних сил, […]...
16. Енергоозброєність праці Енергоозброєність праці – забезпеченість живої праці електроенергією, або рівень споживання у виробництві електроенергії чи електричної потужності за одиницю робочого часу. Є одним з найважливіших факторів підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва. Як показник Е. п. розкриває співвідношення між використовуваними у виробничому процесі електричними потужностями (електроенергією) і витратами праці робітників. Розрізняють потенційну і фактичну Е. п. […]...
17. Закон зростання синергічного ефекту Закон зростання синергічного ефекту – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між збільшенням чисельності факторів виробництва (представленими відповідними видами праці), їх раціональною комбінацією та використанням і зростанням на цій основі продуктивності праці та доходу. З. з. с. е. базується на дії низки синергічних ефектів, які виникають у межах економічної системи. Так, у межах продуктивних сил […]...
18. Індивідуальний робочий час Індивідуальний робочий час – час, затрачений окремим товаровиробником (підприємством, науково-дослідною установою, науковою лабораторією тощо) на виробництво одиниці товару чи – послуги (наприклад, інжиніринг). І. р. ч. залежить від рівня технічної оснащеності, комп’ютеризації, організації виробництва, освіти і кваліфікації працівників, інтенсивності праці та інших факторів, які впливають на продуктивність праці. В сучасних умовах нараховується близько 60 факторів […]...
19. Закони привласнення Закони привласнення – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки, які виникають під час взаємодії людини з природою у процесі праці та створення економічних благ, а також між людьми з приводу привласнення таких благ в усіх сферах суспільного відтворення. До З. п. належать уся сукупність економічних законів і передусім закони розвитку продуктивних сил та відносин економічної […]...
20. Фондоозброєність праці Фондоозброєність праці – обсяг основних фондів на одного працівника (промислово-виробничого персоналу), виражена у вартісній формі, визначається шляхом ділення середньорічної балансової вартості основних виробничих фондів на середньорічну списочну чисельність працівників. У західній економічній літературі аналогом Ф. п. є категорія “капіталоозброєність праці”. Зростання Ф. п. зумовлене законом поступового переходу функцій працівника до засобів праці, підвищенням технічного рівня […]...
21. Необхідний робочий час Необхідний робочий час – частина робочого часу, протягом якого створюється необхідний продукт, що використовується для задоволення матеріальних і духовних потреб працівника і членів його сім’ї, для відтворення фізичної і розумової здатності до праці. Решта робочого часу називається додатковим. Праця, затрачена протягом Н. р. ч., є необхідною працею. Поділ робочого дня на необхідний і додатковий робочий […]...
22. Умови праці Умови праці – комплекс факторів трудового процесу, виробничого середовища, стану місця роботи і ставлення працівника до виконуваної роботи, які впливають на здоров’я і тривалість життя, працездатність і ступінь задоволення працею, на процес відтворення сукупної робочої сили та ефективність праці. Такими факторами є: психофізіологічні (наявність або відсутність, часткова відповідність фізичних і нервово-емоційних навантажень фізіологічним можливостям людини, […]...
23. Міжнародний поділ праці Міжнародний поділ праці – вищий ступінь суспільного поділу праці, що базується на спеціалізації країн у виробництві окремих видів товарів та послуг, якими вони обмінюються. Глибина М. п. п. визначається ступенем розвитку продуктивних сил, міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва. Становлення М. п. п. зумовлене переходом від мануфактури до крупної машинної індустрії у країнах Європи, промисловою революцією […]...
24. Суспільно необхідний робочий час Суспільно необхідний робочий час – час, потрібний для виготовлення споживчої вартості за наявних суспільно нормальних умов виробництва і при середньому в даному суспільстві рівні вмілості та інтенсивності праці. Затратами С. н. р. ч. на одиницю товару визначається величина його вартості. С. н. р. ч. не є величиною постійною. Вона залежить від продуктивності праці. Виявом прогресу […]...
25. Відрядно-преміальна оплата праці Відрядно-преміальна оплата праці – одна з форм преміальної системи заробітної плати, яка базується на відрядній та погодинній заробітній платі, передбачає сплачування працівникові певної суми грошей за виконання норм виробітку і відповідної надбавки за їх перевиконання. В.-п. о. п. пов’язує тарифні ставки з нормами витрат праці певною функціональною залежністю. Застосовується там, де робота має характер одноманітних […]...
26. Якість праці Якість праці – комплекс критеріїв, які характеризують конкретну працю та її здатність забезпечувати різні форми ефективності. До таких критеріїв належать ступінь її складності, інтенсивність, економічність та ін. Основними факторами, що визначають Я. п., є, своєю чергою, відносини власності (наявність стимулів до праці, форми і системи заробітної плати, форми розподілу прибутків та ін.); загальноекономічні (рівень освіти, […]...
27. Оплати праці державне регулювання Оплати праці державне регулювання – комплекс заходів держави щодо організації заробітної плати та її рівня. Відповідно до Закону України “Про оплату праці” державне регулювання оплати праці охоплює підприємства всіх типів і форм власності й передбачає: 1) умови визначення розміру мінімальної заробітної плати та порядок його встановлення й перегляду; 2) мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати […]...
28. Інтеграція економічна Інтеграція економічна (від лат. integratio – відновлення, integer (цілий) – процес зближення і поступового об’єднання національних систем, сучасна найбільш розвинена форма процесу інтернаціоналізації господарського життя. За своєю структурою I. e. – це інтернаціоналізація продуктивних сил, техніко – економічних відносин (а в їх єдності – технологічного способу виробництва), виробничих відносин (економічної власності) і національних господарських механізмів […]...
29. Поділ праці Поділ праці – відокремлення різних видів людської діяльності. Проявляється П. п. у сукупності різноманітних корисних речей – стільки ж різноманітних, як і види корисних робіт, П. п. – це такий процес, при якому різні види обробки продуктів відокремлюються один від одного, створюються все нові види виробництва і галузей. Відбувається спеціалізація, комбінування, концентрація і централізація виробництва […]...
30. Методи визначення продуктивності праці Методи визначення продуктивності праці – розрахунок ефективності, результативності праці у натуральному, трудовому і вартісному показниках. Натуральні показники зручні для визначення продуктивності праці за однорідного виробництва, незмінного асортименту виробів упродовж тривалого часу. Трудові показники – вимірювання продуктивності праці обчисленням витрат праці на одиницю продукції (показник трудомісткості). Цей показник визначається за формулою Пп = Р/П (Пп, – […]...
31. Зміст праці Зміст праці – сукупність елементів та умов процесу праці, потреб працівників і комплекс взаємозв’язків між ними за різних технологічних способів виробництва. Так, на нижчій стадії технологічного способу виробництва, що базується на ручній праці (стадії мануфактури), відбувається поділ ремісничої діяльності (праці ремісника) на різні операції. Тому мануфактура спотворює робітника, культивує в ньому однобічну спеціалізацію, гальмує розвиток […]...
32. Збагачення праці Збагачення праці – якісно нова форма організації праці, яка передбачає зростання зацікавленості людини – працівника у збагаченні змісту самого процесу праці (див. Зміст праці). З. п. передбачає відмову від принципів тейлоризму (роздрібнення операцій і жорсткої регламентації рухів кожного працівника тощо), виконання кожним робітником дедалі більшої кількості операцій, вибір різних варіантів виконання робіт, посилення його самостійності, […]...
33. Продуктивна сила суспільної праці Продуктивна сила суспільної праці – сукупність конкретних видів трудової діяльності, а отже, зс е системи поділу праці, спрямованих на збільшення обсягів економічних благ. Зростання П. с. с. п. відбувається внаслідок прогресивних змін у всіх конкретних видах праці шляхом удосконалення трудових навиків, набуття позитивного досвіду, підвищення загальноосвітнього та кваліфікаційного рівнів робочої сили, поглиблення суспільного поділу праці, […]...
34. Дисципліна праці Дисципліна праці /від лат. dyscipiina – вчення, виховання, розпорядок/- дотримання кожним працівником вимог і обов’язків, що випливають з його місця у виробничому процесі, узгодження його діяльності з діями інших учасників виробництва у процесі спільної праці. Д. п. у вузькому розумінні – це точне виконання виробником встановленого внутрішнього трудового розпорядку на підприємствах і установах, суворе дотримання […]...
35. Соціологія праці Соціологія праці – комплексна галузева соціологічна дисципліна, що під певним кутом зору вивчає характер і зміст праці, організацію та умови праці, ставлення людини до праці та її мотивацію, а також проблеми соціального управління трудовою діяльністю, соціальні наслідки НТР та ін. Основними складовими цієї науки є такі галузі, як соціологія організацій, соціологія професій, промислова соціологія, соціологія […]...
36. Світовий ринок засобів праці Світовий ринок засобів праці – система економічних відносин між суб’єктами різних країн з приводу організації, використання і купівлі-продажу машин, обладнання та інших засобів праці. Основними суб’єктами на цьому ринку виступають розвинені країни світу. За структурою С. р. з. п. поділяється на ринок засобів праці легкої, машинобудівної та інших комплексних галузей з відповідним розмежуванням усередині кожної […]...
37. Інтенсифікація праці Інтенсифікація праці – підвищення ступеня напруженості живої праці протягом певного часу. Виявом І. п. є збільшення витрат фізичної, розумової, нервової енергії внаслідок зростання темпів праці, збільшення кількості водночас виконуваних функцій та обслуговуваних машин тощо. Стимулом для І. п. на капіталістичних підприємствах є створення найманим працівником певної вартості за коротший час або більшої вартості за той […]...
38. Система оплати праці Система оплати праці – сукупність взаємопов’язаних форм і видів (підсистем) заробітної плати і принципів її організації, що відповідають вимогам розвитку продуктивних сил, передусім основної продуктивної сили – людини (людини-працівника і людини-власника). В політекономічному контексті йдеться передусім про оплату робочої сили, а частково – результативності праці. Такими найважливішими принципами є: 1) стимулювання продуктивності праці; 2) стимулювання […]...
39. Синергії закон Синергії закон – загальний закон розвитку будь-якої організованої системи, в т. ч. економічної, її окремих метасистем, підсистем та елементів, який виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між менш складними компонентами цих структурних ланок у процесі їх взаємодії, внаслідок чого за наявності між ними оптимальних зв’язків і співвідношень формуються нові факторні джерела розвитку і виникає […]...
40. Імпорт Імпорт (лат. importare – ввозити) – ввезення з – за кордону товарів, послуг, технологій, капіталу, цінних паперів для реалізації та застосування на внутрішньому ринку. В основі І. – міжнародний поділ праці, природні умови (наявність мінеральних і сільськогосподарських ресурсів тощо), рівень розвитку продуктивних сил та інші фактори. Обсяг І. також залежить від розміру експортної виручки, економічної […]...