Проста капіталістична кооперація
Проста капіталістична кооперація – найпростіший вид капіталістичних підприємств, заснованих на приватній капіталістичній власності на засоби виробництва та створений продукт, в яких під контролем капіталіста планомірно працювало багато найманих робітників з метою виробництва більшої додаткової вартості. Як наслідок планомірної праці найманих робітників й пропорційності виникла нова колективна продуктивна сила, зумовлена також конкуренцією та змагальністю між робітниками, економією елементів постійного капіталу. Проте ця нова продуктивна сила привласнюється капіталістом, що означає суперечність між колективною працею і приватним привласненням, відсутність дії закону єдності праці і власності. Водночас між найманими робітниками відсутній постійний поділ праці, що значно знижує зростання нової продуктивної сили і служить важливим фактором переходу П. к. к. у розвиненіший вид капіталістичних підприємств – капіталістичну мануфактуру.
Related posts:
- Інтегрована капіталістична власність Інтегрована капіталістична власність – процес переплетення, взаємопроникнення і зрощування власності міжнародних монополій (в т. ч. ТНК) інтегрованих країн, національних державно-монополістичних капіталів і власності наднаціональних органів в єдиний механізм з метою забезпечення розширеного відтворення продуктивних сил на інтернаціональній основі. І. к. в. є суспільною формою розвитку інтернаціоналізації продуктивних сил і техніко – економічних відносин (а в […]...
- Промислова кооперація Промислова кооперація – вид кооперації, що об’єднує працівників різних професій на засадах колективної праці і колективної власності у промислових майстернях, в артілях, цехах, підприємствах. Виникла в Англії у XIX ст. Поєднання колективної праці і власності створює найпотужніші стимули до такої праці, а отже, нову продуктивну силу, результати якої привласнюють учасники залежно від кількості та якості […]...
- Кооперація праці Кооперація праці – єдність і узгодженість спільних дій окремих працівників, трудових колективів та сукупних працівників національних господарств у процесі відтворення матеріальних і духовних благ. Існує з часу появи людини. Найпомітніше на розвиток К. п. впливає прогрес продуктивних сил і техніко – та організаційно-економічних відносин. Опосередковано на К. п. впливають відносини економічної власності й господарський механізм. […]...
- Кооперація Кооперація (лат. соореratio – співробітництво) – добровільне об’єднання власності (різних об’єктів і форм) та праці для досягнення спільних цілей у різних сферах господарської діяльності, а також система економічних відносин, які при цьому розвиваються. Об’єднання власності передбачає об’єднання таких її суб’єктів: дрібних товаровиробників, робітників, службовців, споживачів тощо. Об’єктами власності в процесі такого об’єднання є гроші, засоби […]...
- Міжнародна кооперація праці і виробництва Міжнародна кооперація праці і виробництва – форма розподілу праці, при якій праця робітників різних країн взаємодіє в одному або в різних, але пов’язаних між собою процесах виробництва. При цьому обов’язки учасників (кооперантів) розмежовані, але вони мають єдину ціль – випуск узгодженої продукції. Крім того, кооперація передбачає обмін між кооперантами виготовленою ними частковою продукцією, тобто взаємодію […]...
- Суспільна праця Суспільна праця – діяльність людей у системі суспільного поділу праці, спрямована на виготовлення товарів і послуг для задоволення соціально-економічних потреб суспільства. Опосередковано до С. п. належить праця людей, не залучених до системи суспільного поділу праці (зокрема, праця на присадибній ділянці, в домашньому господарстві та ін.). Результатом С. п. є сукупний суспільний продукт, створений у сфері […]...
- Міжнародна кооперація виробництва Міжнародна кооперація виробництва – форма міжнародного поділу праці, за якої працівники з різних країн неоднакових професій та спеціальностей, але споріднених галузей об’єднуються для узгодженого випуску спільної продукції та обміну нею на основі планомірних товарно-грошових відносин і безпосередньо суспільних зв’язків. Основним центром М. к. в. є продукція машинобудування і, передусім, машин і транспортного машинобудування, виявом чого […]...
- Норма додаткової вартості Норма додаткової вартості – відношення додаткової вартості до змінного капіталу, виражене у процентах. Її формула, де т – додаткова вартість; v – змінний капітал; м – норма додаткової вартості. Джерелом додаткової вартості є додаткова праця найманого робітника, яка затрачається протягом додаткового робочого часу. З кількісної точки зору відношення додаткової вартості до змінного капіталу і відношення […]...
- Ефективність техніко-економічна Ефективність техніко – економічна – категорія, яка виражає результативність розвитку технологічного способу виробництва незалежно від відносин економічної власності та господарського механізму. Двома основними сторонами Е. т.-е. є продуктивна і продуктивно-речова. Продуктивна ефективність розкриває результативність використання продуктивних сил загалом та їх окремих елементів. Показники цієї ефективності: а) результативність використання робочої сили; б) продуктивність, надійність, довговічність, якість […]...
- Кооперація кредитна Кооперація кредитна – система відносин економічної власності між членами кредитної спілки з приводу формування спільної кооперативної власності та її використання для надання фінансової допомоги. Таке визначення характеризує тип кредитних спілок, власність яких формується з пайових внесків їхніх членів, що найбільшою мірою відповідає принципам діяльності народних банків. У разі формування кооперативної власності спілки на основі отримання […]...
- Фермерська (селянська) кооперація Фермерська (селянська) кооперація – добровільне об’єднання фермерських (селянських) господарств шляхом надання пайових внесків для спільного виробництва, переробки, зберігання та реалізації сільськогосподарської продукції, а також для забезпечення потреб таких господарств у необхідних для них засобах виробництва і фінансово-кредитних ресурсах на засадах взаємодопомоги, співробітництва і демократії. У Ф.(с.)к. фермери зберігають свою господарську самостійність (господарюють на власний розсуд), […]...
- Кооперація споживча Кооперація споживча – добровільне об’єднання громадян, здебільшого на основі приватної трудової власності у сфері торгівлі, що ставлять за мету задоволення своїх потреб та інтересів як споживачів. Сферою діяльності К. с. є промислове виробництво товарів масового вжитку та торгівля продуктами споживання, організація громадського харчування, а також заготівля й переробка сільськогосподарської продукції тощо. К. с. обслуговує передусім […]...
- Домонополістичний капіталізм Домонополістичний капіталізм – економічна система, заснована на машинній та ручній праці, пануванні товарного виробництва, відокремленні засобів виробництва і результатів праці від безпосередніх виробників, економічному примусі до праці, переважанні ринкових важелів управління економікою. Виник на початку XVI ст., його еволюція на нижчій стадії тривала до кінця ХІХ – початку XX ст. Вища стадія розвитку капіталізму – […]...
- Відтворення індивідуального капіталу Відтворення індивідуального капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва на окремому підприємстві, фірмі, власником яких є окрема особа. Таких підприємств у розвинених країнах світу – переважна більшість. Так, у США з понад 25 млн. підприємств до підприємств капіталістичного типу (на яких використовується наймана праця, має місце відчуження працівників від засобів виробництва, управління власністю тощо) належить […]...
- Закон єдності праці і власності Закон єдності праці і власності – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між різними за змістом видами праці та відповідними типами і формами власності. Початково цей закон виражає такі зв’язки між індивідуальною працею людини і приватною трудовою власністю на результати цієї праці. З. є. п. і в. відображає функціонування (функціональні […]...
- Закон соціалізації Закон соціалізації – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між рівнем розвитку технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, зростанням усуспільнення виробництва і праці, з одного боку, та наростанням підриву товарного виробництва, поступовим подоланням відчуженості найманих працівників від процесу праці, власності та економічної влади на мікрорівні в розвинених країнах світу – […]...
- Кооперація сільськогосподарська Кооперація сільськогосподарська – комплекс споріднених за видами діяльності сільськогосподарських кооперативів, що базуються на колективній власності та її оптимальному поєднанні з приватною власністю і передбачає об’єднання ресурсів (фізичних, розумових і матеріальних) та співробітництво для досягнення спільної мети. Для К. с. властиві демократичність контролю, добровільність участі, взаємодопомога, поєднання праці і власності та ін. Основними перевагами К. с. […]...
- Розподіл Розподіл – одна із стадій суспільного відтворення, з’єднуюча ланка між виробництвом і споживанням. В процесі Р. встановлюються пропорції, частки учасників виробничого процесу в реалізації і використанні сукупного суспільного продукту взагалі і національного доходу зокрема. Р. передує виробництво, оскільки розподіляти можна лише те, що вироблено. Кінцевим результатом суспільного виробництва є національний доход, який і підлягає Р. […]...
- Жива та уречевлена праця Жива та уречевлена праця – процес діалектичної взаємодії цих видів праці на різних етапах еволюції технологічного способу виробництва, внаслідок чого виникає нова продуктивна сила. На першому етапі такої еволюції (за умов технологічного способу виробництва, що базувався на ручній праці) домінувала жива праця (див. Праця), частка якої як в окремому товарі, так і в сукупній масі […]...
- Власність на виготовлений продукт Власність на виготовлений продукт – відносини між різними суб’єктами власності (індивідами, колективом тощо) з приводу привласнення виробленої продукції у різних сферах суспільного відтворення. В умовах індивідуального виробництва існує спочатку трудова приватна В. на в. п. Ця продукція відображає трудовий внесок виробника, отже, й розмір власності на неї. Тому приватна В. на в. п. забезпечує виробникові […]...
- Технологічний спосіб виробництва Технологічний спосіб виробництва – спосіб виробництва, який базується на техніко – економічному поєднанні речових і особистісних факторів виробництва і складається із системи продуктивних сил і техніко – економічних відносин. На відміну від Т. е. в. суспільний спосіб виробництва грунтується на соціально-економічному поєднанні особистісних і речових факторів виробництва і складається з системи продуктивних сил і системи […]...
- Первісне нагромадження капіталу Первісне нагромадження капіталу – історичний процес відокремлення безпосередніх працівників, перш за все селян, від засобів виробництва, в результаті якого вони перетворювались у капітал, а працівники – у найманих робітників, П. н. к. є вихідним пунктом капіталістичного способу виробництва. В Англії цей процес почався в останній третині XV ст. Оскільки для розвитку вовняної мануфактури було вигідним […]...
- Інтенсифікація праці Інтенсифікація праці – підвищення ступеня напруженості живої праці протягом певного часу. Виявом І. п. є збільшення витрат фізичної, розумової, нервової енергії внаслідок зростання темпів праці, збільшення кількості водночас виконуваних функцій та обслуговуваних машин тощо. Стимулом для І. п. на капіталістичних підприємствах є створення найманим працівником певної вартості за коротший час або більшої вартості за той […]...
- Історична тенденція капіталістичного нагромадження Історична тенденція капіталістичного нагромадження – об’єктивно неминучий процес загибелі капіталістичного способу виробництва, спричинений перетворенням капіталу на гальмо розвитку продуктивних сил внаслідок зростання концентрації та централізації засобів виробництва й усуспільнення виробництва і праці, що супроводжується посиленням могутності та організованості осіб найманої праці. Вперше сутність цієї тенденції обгрунтував К. Маркс. Правильно обгрунтовані К. Марксом та його послідовниками […]...
- Робітничий клас Робітничий клас – це клас найманих робітників, який протистоїть класу капіталістів через те, що позбавлений засобів виробництва, живе за рахунок продажу своєї робочої сили, є підлеглим у системі відносин виробництва, зазнає експлуатації, виконуючи виключно виконавські функції, та отримує доходи, які визначаються в кінцевому підсумку вартістю його робочої сили. В західній економічній літературі Р. к. здебільшого […]...
- Соціальні суперечності Соціальні суперечності – діалектична взаємодія різних соціальних верств і груп та окремих індивідів всередині них, які мають протилежні потреби, інтереси та цілі в межах соціальної системи, внаслідок якої (взаємодії) відбувається розвиток цієї системи та її перехід в іншу. С. с. виступають рушійною силою розвитку соціальної системи, але проходять при цьому такі етапи еволюції: тотожність і […]...
- Концепції економічні соціал-демократичні Концепції економічні соціал-демократичні – сукупність ідей, поглядів різних течій соціал-демократії щодо шляхів реформування капіталізму і, передусім, відносин власності. В 50-60-х XX ст. лідери соціал-демократії відмовились від ідеї націоналізації основних засобів виробництва, оскільки вважали відносини власності неістотними для трансформації суспільства. У 70-80-х вони відмовились і від цих ідей і почали шукати шляхи розширення державного сектора, в […]...
- Енергоозброєність праці Енергоозброєність праці – забезпеченість живої праці електроенергією, або рівень споживання у виробництві електроенергії чи електричної потужності за одиницю робочого часу. Є одним з найважливіших факторів підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва. Як показник Е. п. розкриває співвідношення між використовуваними у виробничому процесі електричними потужностями (електроенергією) і витратами праці робітників. Розрізняють потенційну і фактичну Е. п. […]...
- Економічна безпека організаційно-економічних відносин Економічна безпека організаційно-економічних відносин – рівень розвитку менеджменту, маркетингу, обміну досвідом та ін., а також стан їх захищеності від загроз, внаслідок чого для продуктивних сил створюється організаційно-економічна форма розвитку. Головними загрозами виступають: відсутність сучасного (з урахуванням досвіду інших країн) рівня управлінських відносин на більшості підприємств України, зокрема відсутність дієвих і стабільних стимулів до праці у […]...
- Категорії персоналу Категорії персоналу – класифікація працівників (найманих працівників) на основі функцій, які вони виконують у виробництві. Розрізняють дві основні групи найманих працівників: робітники і службовці. До робітників відносять осіб, які зайняті переважно фізичною працею у процесі створення матеріальних благ і підтримують у робочому стані машини та устаткування. До службовців належать: керівники (працівники, які обіймають посади керівників […]...
- Дайте аналіз марксистської теорії додаткової вартості Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Дайте аналіз марксистської теорії додаткової вартості Виробництво додаткової вартості – вузлова проблема першого тому “Капіталу”, фундаментальне положення теоретичного аналізу відносин двох основних класів: найманих робітників і капіталістів – власників засобів виробництва. 1. За Марксом, товар, по-перше, здатний задовольняти потреби людей, тобто володіє споживною вартістю; по-друге, виробляється […]...
- Ефективність праці Ефективність праці – співвідношення між результативністю праці та витратами (в т. ч. ступенем раціонального використання ресурсів), що виражається у досягненні максимального ефекту за мінімальних витрат. Між витратами праці на створення одиниці продукції та Е. п. існує обернено пропорційна залежність. Е. п. є багатоаспектною економічною категорією, кожен з аспектів якої розкриває окремі її сутнісні сторони і […]...
- Підприємства колективні Підприємства колективні – підприємства, що створюються і розвиваються в різних сферах і галузях економіки, на яких переважно колективному характеру праці відповідає колективний тип привласнення засобів виробництва та результатів праці. На відміну від П. к., на приватних підприємствах праця може мати індивідуальний (на приватних трудових) і колективний (на малих і частині середніх капіталістичних підприємств, які не […]...
- Надприбуток Надприбуток – надлишок прибутку, що утворюється як різниця між суспільною та індивідуальною вартостями товару і є надлишком над прибутком, який закладено в основу ціни. Механізм утворення Н. такий самий, як і надлишкової додаткової вартості. За характером утворення розрізняють такі форми Н.: а) техніко-економічний – утворюється внаслідок вищої продуктивності праці, досягнутої за рахунок удосконалення техніки і […]...
- Власність на робочу силу Власність на робочу силу – підсистема відносин економічної власності між найманими працівниками, підприємцем і державою з приводу привласнення робочої сили в усіх сферах суспільного відтворення. Оскільки робоча сила – це сукупність фізичних, організаційних і духовних властивостей людини, які вона застосовує в процесі виробництва, то В. на p. c. конкретизується у певній сукупності економічних відносин з […]...
- Засоби праці Засоби праці – уречевлені в окремих речах або комплексі речей сили природи, якими людина діє на предмети праці і завдяки яким нею привласнюються речовина природи та її нові сили з метою задоволення своїх потреб. З часу виготовлення З. п. починається власне людська праця (див. Виробництво). До складу З. п. нині входять такі елементи: машини, устаткування, […]...
- Дрібнотоварне виробництво Дрібнотоварне виробництво – виробництво товарів і послуг на малих підприємствах, які не належать до приватної трудової власності, а отже, не використовують найманої робочої сили, а отриманий дохід витрачають здебільшого на індивідуальне споживання, До дрібнотоварних виробників належать дрібні фермери, ремісники, власники малих підприємств у сфері послуг, роздрібної торгівлі та ін. На сільське господарство, сферу послуг і […]...
- Еволюція власності Еволюція власності – поступовий і революційний (стрибкоподібний) характер розвитку відносин власності при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої та в межах кожної з них, що відбувається під впливом системи продуктивних сил і передусім потреб та інтересів людини. Основними закономірностями цього процесу, якщо йдеться про економічний аспект власності, є такі: 1) посилення суспільного характеру речового […]...
- Основна суперечність товарного виробництва Основна суперечність товарного виробництва – розвиток двоїстої природи праці індивідуальної і колективної, фізичної та розумової, конкретної та абстрактної, сконцентрованих у формі антагонізму між приватною і суспільною працею. Так, конкретна праця є безпосередньо приватною працею (працею, витраченою приватним власником на приватному підприємстві, особистою справою товаровиробника). За суспільного поділу праці товаровиробники виготовляють продукти для інших осіб, що […]...
- Фабричне законодавство Фабричне законодавство – система державного законодавчого регулювання умов праці робітників на підприємствах капіталістичного типу. Його поява зумовлена надмірним подовженням підприємцями робочого дня, широким використанням дитячої та жіночої праці, необгрунтованим упровадженням штрафів за найменші порушення, активізацією виступів робітників, загрозою поступового фізичного виснаження найманих працівників. З метою запобігання цим процесам держава як виразник колективних інтересів класу капіталістів […]...