Рента економічна

Related posts:

1. Рента політична Рента політична – форма економічної реалізації наявних в окремого індивіда або групи осіб певних важелів державної влади. Оскільки влада у капіталістичному суспільстві (як і в інших формаціях, основаних на привласненні чужої праці) переходить у власність, а власність у владу, то представники влади отримують відповідні вигоди, обсяг яких залежить від повноти влади. Поняття Р. п. запровадив […]...
2. Земельна рента Земельна рента – економічна форма реалізації права власності на землю. В економічній науці немає однозначних оцінок її видів та шляхів використання. За усталеною кваліфікацією, в аграрному секторі економіки існує три види ренти: диференціальна, абсолютна і монопольна. Існування З. р. зумовлене тим, що земля, будучи основним засобом виробництва у сільському господарстві, є обмеженою у просторі. Тому […]...
3. Диференціальна рента Диференціальна рента (лат. differentia – різниця, відмінність, reddo – повертаю, сплачую) – одна з форм доходу сільськогосподарських підприємств, пов’язана з використанням середніх та кращих за родючістю і місце розташуванням земель. Зумовлена обмеженістю основного засобу аграрного виробництва – землі. Ця обставина разом із зростанням чисельності населення робить необхідним (для задоволення потреб у продовольстві) залучати до обробітку […]...
4. Диференціальна земельна рента Диференціальна земельна рента (лат. differentia – різниця, відмінність, reddo – повертаю, сплачую) – відносини економічної власності між власниками земель різної якості та розташування (а також орендарями) і найманими працівниками з приводу привласнення новоствореної вартості і передусім додаткового чистого продукту через механізм ціноутворення з урахуванням платоспроможного попиту населення. Д. з. р. існує у формі диференціальної ренти […]...
5. Монопольна рента Монопольна рента – особлива форма земельної ренти, яка утворюється в окремих галузях та ділянках землі на основі монопольно високих цін на створені в них товари й виражає відносини економічної власності між власниками таких ділянок (а також найманими працівниками) і покупцями відповідних товарів. Утворюється в сільському, лісовому господарстві, будівництві, у галузях гірничодобувної промисловості. Умова її виникнення […]...
6. Абсолютна рента Абсолютна рента – форма земельної ренти при капіталізмі, яку необхідно сплачувати власникові за будь-яку ділянку землі, незалежно від її родючості й місця розташування. Таким чином, А р. є економічною формою монополії приватної власності на землю. Її джерелом є надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і суспільною ціною виробництва), а […]...
7. Панщина, відробіткова рента Панщина, відробіткова рента – різновид докапіталістичної земельної ренти за феодалізму, форма експлуатації селян – кріпаків поміщиками. Для П.,в. р. характерними були: наділення селянина землею та іншими засобами виробництва; його особиста залежність від поміщика; панування натурального господарства за низького рівня рільницької техніки і привласнення додаткової та частини необхідної праці методами позаекономічного примусу. Частину тижня селянин зі […]...
8. Абсолютна земельна рента Абсолютна земельна рента – економічна форма реалізації монополії приватної власності на землю, що передбачає сплату власникові за ділянку землі незалежно від її родючості й розташування, а також комплекс відносин економічної власності, які виникають при її створенні між орендарями і найманими працівниками. її джерело – створений найманими працівниками надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між […]...
9. Рента Рента (від лат. reddita – віддана назад) – особливий вид відносно стійкого доходу від певних видів власності (землі, нерухомого майна, облігацій). Особливе значення має земельна Р. як економічна форма реалізації земельної власності. Причиною існування земельної Р. є монополія на землю як об’єкт господарювання, що зумовлює формування суспільної вартості і цін продукції, виробленої на гірших землях. […]...
10. Закон масового виробництва Закон масового виробництва – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між постійними витратами на одиницю продукції і кількістю виготовленої продукції, за яких (зв’язків) із зростанням масовості виробництва витрати на одиницю продукції зменшуються. До постійних витрат, згідно з класифікацією західної економічної науки, належать амортизаційні відрахування (здебільшого на складне, а отже, дороге виробниче устаткування та верстати в […]...
11. Реконструкція виробництва Реконструкція виробництва – комплексне переобладнання та перебудова підприємства, що передбачає зміну застарілого устаткування, впровадження якісно нових технологічних процесів, поліпшення якості виготовленої продукції відповідно до потреб сучасного етапу НТР. У процесі Р. в. може організовуватись випуск принципово нових товарів, для чого споруджують нові цехи, розширюють площі окремих будівель і споруд, створюють додаткові служби. Основними критеріями здійснення […]...
12. Власність економічна Власність економічна – система виробничих відносин між людьми /класами, соціальними верствами, групами, окремими індивідами) щодо привласнення різноманітних об’єктів власності/засобів виробництва, предметів споживання, послуг, робочої сили, патентів і т. ін./ у всіх сферах суспільного відтворення /безпосередньому виробництві, розподілі, обміні та споживанні/. Вона включає в себе дві основні сторони: кількісну і якісну. Кількісна означає сукупність матеріальних благу […]...
13. Економічна ефективність міжнародної спеціалізації та кооперування Економічна ефективність міжнародної спеціалізації та кооперування – співвідношення переваг від спільної діяльності виробників різних країн на договірній основі через створення окремих видів продукції, які є елементами остаточного виробу. Такі переваги полягають у підвищенні конкурентоспроможності кінцевої продукції, економії за рахунок вигіднішого співвідношення витрат на виробництво деталей і вузлів в одного з партнерів з кооперування, скороченні умовно […]...
14. РЕНТА Культурологічний словник РЕНТА (нім. Rente, франц. rente, від лат. reddo – повертаю, сплачую) – дохід з капіталу, землі або майна, що його власники регулярно одержують, не займаючись підприємницькою діяльністю; дохід у формі процента, одержуваного власниками грошового капіталу або держателями цінних паперів із твердим курсом....
15. Реальна позичкова ціна засобів виробництва Реальна позичкова ціна засобів виробництва (за термінологією західних авторів – капіталу) – ціна, яка вимірюється не в грошах, а в одиницях продукції за одиницю часу, обчислюється як відношення витрат на одиницю устаткування Я до ціни продукції Р. Для максимізації свого прибутку підприємству доцільно набувати капітал доти, доки реальна позичкова ціна капіталу менша від додаткового обсягу […]...
16. Ефективність економічна Ефективність економічна – досягнення найбільших результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. Е. е. – конкретна форма вияву закону економії часу. їх зв’язок здійснюється через зростання продуктивності праці. її підвищення означає зростання ефективності сукупної праці, ефективності всього виробництва, зумовленої насамперед прогресом продуктивних сил, внаслідок впливу близько 60 факторів. Фактори, що належать до продуктивних сил, […]...
17. Оцінка економічна природних ресурсів Оцінка економічна природних ресурсів – комплекс методів, за допомогою яких у грошовій формі визначаються суспільна (економічна, соціальна, екологічна) корисність і вартість (цінність) внеску окремих ресурсів у підвищення рівня задоволення суспільних потреб у сфері виробництва і споживання. О. е. п. р. передбачає передусім урахування впливу на природу суспільного виробництва, зокрема техногенного навантаження, задоволення суспільних потреб, витрат […]...
18. Галузь із зростаючими витратами Галузь із зростаючими витратами – галузь національного господар­ства, що використовує вузькоспеціалізовані ресурси, пропозицію яких при потребі швидко збільшити неможливо. Тому розширення виробництва у таких галузях підвищує ціну ресурсів. Зростання ціни ресурсів збільшує витрати виробництва і відповідно й ціну одиниці продукції галузі. Отже, в Г із з в ціна рівноваги продукції завжди змінюється із зміною обсягів […]...
19. Суспільно-економічна формація Суспільно-економічна формація – історичний тип суспільства, в якому якісно визначеній економічній системі відповідають соціальні, політичні, правові, культурні, національні та інші відносини. Поняття С.-е. ф. вперше сформулював К. Маркс. Зміна С.-е. ф. утворює закономірний процес поступального розвитку людської цивілізації. Згідно з класифікацією А. Тофлера розвиток С.-е. ф. здійснюється в межах аграрно-ремісничої, індустріальної та інформаційної цивілізації. В […]...
20. Власність на засоби виробництва Власність на засоби виробництва – привласнення різними суб’єктами власності (індивідом, юридичною особою, державою та ін.) засобів виробництва в усіх сферах суспільного відтворення та виробничі відносини, які при цьому виникають. У безпосередньому виробництві В. на з. в. за капіталізму здійснюється в процесі праці й виражається в таких категоріях, як вартість, постійний капітал, основний капітал, технологічне підкорення […]...
21. Економічна незалежність техніко-технологічна Економічна незалежність техніко-технологічна – наявність у господарстві країни значної частки передової техніки і технології, що формує технологічний спосіб виробництва, заснований на якісній машинній і автоматизованій праці та його постійне вдосконалення, внаслідок чого забезпечується дедалі повніша реалізація сутнісних сил людини у суспільному виробництві та конкурентоспроможність країни на світових ринках. Зворотним боком Е. н. т.-т. є загроза […]...
22. Ціна землі Ціна землі – капіталізована земельна рента. Земля в багатьох країнах світу є об’єктом купівлі-продажу внаслідок узаконеної приватної власності на землю. Земля – особливий товар. її особливість полягає в тому, що вона є продуктом природи і на неї початково не було витрачено працю. Згодом витрати праці на поліпшення якості землі постійно зростають. Якщо абстрагуватися від таких […]...
23. Соціально-економічна відокремленість виробників Соціально-економічна відокремленість виробників – власність окремих товаровиробників на засоби виробництва та результати праці, яка дає змогу самостійно вирішувати питання господарської діяльності (що, як і в якому обсязі виробляти) та управління власністю. Характер відокремленості (повна або часткова) залежить від панівного типу власності. З погляду продуктивних сил відокремленість виробництва зумовлюється насамперед неоднорідністю праці; з боку техніко-економічних відносин […]...
24. Економічна рівновага Економічна рівновага – стан економічної системи, за якого пропорції в народному господарстві забезпечують оптимальну узгодженість мети економічного розвитку і наявних ресурсів, платоспроможного попиту і пропозиції, товарних і грошових потоків, нагромадження і споживання, заощадження і нагромадження та інших елементів і показників системи, а в кінцевому підсумку – відсутність економічних криз. Двома сторонами Е. р. є дія […]...
25. Економічна конкуренція як рушій ринкової економіки РОЗДІЛ II Фундаментальні поняття ринкової економіки та ринкова інфраструктура Тема 2.1. Основні проблеми економіки та їх ринкове розв”язання 3. Економічна конкуренція як рушій ринкової економіки За своїм первинним значенням конкуренція (concurrere – лат.) – це зіткнення, змагання. Воно відбувається не лише у середовищі виробників, споживачів і між ними, а й між іншими соціальними групами. Погано […]...
26. Соціально-економічна ефективність Соціально-економічна ефективність – відповідність результатів господарської діяльності найважливішим соціальним потребам і цілям суспільства з урахуванням досягнення найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. її двома найважливішими складовими є соціальна та економічна ефективність. Важливим показником соціальної ефективності є обсяг товарів та надання послуг масового вжитку у співвідношенні до витрат і послуг суспільної праці за […]...
27. Ефективність техніко-економічна Ефективність техніко – економічна – категорія, яка виражає результативність розвитку технологічного способу виробництва незалежно від відносин економічної власності та господарського механізму. Двома основними сторонами Е. т.-е. є продуктивна і продуктивно-речова. Продуктивна ефективність розкриває результативність використання продуктивних сил загалом та їх окремих елементів. Показники цієї ефективності: а) результативність використання робочої сили; б) продуктивність, надійність, довговічність, якість […]...
28. Товарна продукція промисловості і сільського господарства Товарна продукція промисловості і сільського господарства – вартість усієї продукції підприємств, фірм, компаній, виготовленої за певний період і призначеної для реалізації за їх межами споживачам для виробничого і невиробничого споживання. До складу товарної продукції входять готові вироби, виготовлені на структурних підрозділах, реалізовані напівфабрикати власного виробництва, промислові роботи та послуги за їх межами. У сільському господарстві […]...
29. Економічна безпека техніко-економічних відносин Економічна безпека техніко-економічних відносин – рівень розвитку суспільного поділу праці та інших елементів техніко – економічних відносин (концентрації виробництва, комбінування виробництва та ін.) та їх захищеності від внутрішніх і зовнішніх загроз, завдяки чому техніко – економічні відносини сприяють стабільному розвитку продуктивних сил. До основних внутрішніх загроз належать наявність розірваних і ще не повністю відновлених з […]...
30. Трудомісткість продукції Трудомісткість продукції – показник, який характеризує витрати робочого часу на виробництво будь-якої споживчої вартості або на виконання конкретної технологічної операції. Т. п. – зворотний показник продуктивності праці. Він визначає ефективність використання головної продуктивної сили суспільства – трудових ресурсів. На рівень Т. п. впливає ряд факторів: технічний розвиток виробництва (фондоозброєність й енергоозброєність праці, якість предметів праці, […]...
31. Економічна ефективність нових засобів виробництва Економічна ефективність нових засобів виробництва – співвідношення витрат на виробництво й впровадження нових засобів виробництва та отриманих економічних результатів. Ці результати виражаються у збільшенні обсягів виробництва, поліпшенні якості товарів і послуг, зниженні їх собівартості тощо. Основні елементи Е. е. н. з. в. – впровадження нової техніки (створення нових машин, механізмів, приладів, устаткування та їх реконструкція), […]...
32. Конкуренція внутрігалузева Конкуренція внутрігалузева – боротьба між товаровиробниками в одній галузі виробництва за зниження витрат виробництва, цін, поліпшення якості продукції, розширення ринків збуту тощо з метою привласнення більших прибутків. Внаслідок К. в. різні індивідуальні вартості товарів перетворювалися на єдину ринкову вартість і ринкову ціну. К. в. сприяє зниженню витрат виробництва, впровадженню досягнень науково-технічного прогресу, підвищенню ефективності виробництва. […]...
33. Ефективність економічна нових засобів виробництва Ефективність економічна нових засобів виробництва – співвідношення між витратами на виробництво і впровадження нових засобів виробництва та отриманими від цього економічними результатами. Ці результати виражаються у збільшенні обсягів виробництва, підвищенні якості товарів і послуг, зниженні собівартості тощо. Основними елементами зростання такої ефективності є впровадження нової техніки (створення нових машин, механізмів, приладів, устаткування та їх реконструкція), […]...
34. Фондомісткість Фондомісткість – вартість основних виробничих фондів без урахування зношування в розрахунку на одиницю виготовленої продукції. Показник Ф. є оберненим до показника фондовіддачі. Для обчислення Ф. на макрорівні використовують дані про обсяг ВВП, або національного доходу, а на мікрорівні – дані про обсяг валової продукції. Розрізняють пряму (відношення основних фондів у певній галузі до обсягу виробництва […]...
35. ЕКОНОМІЧНА ЛАБОРАТОРІЯ: РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ УРОК № 32. ЕКОНОМІЧНА ЛАБОРАТОРІЯ: РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ Мета уроку: використовувати отримані теоретичні знання про попит, пропозицію та ринкову рівновагу для розв’язання задач; визначати рівноважну ціну графічно та шляхом розв’язання системи рівнянь, обчислювати надлишок споживача та виробника; будувати криву попиту та пропозиції за вихідними даними; графічно інтерпретувати впливи різних чинників на попит і пропозицію. Тип уроку: […]...
36. Кон’юнктура економічна Кон’юнктура економічна – сукупність умов, ознак, які характеризують становище в економіці країни, у ділових відносинах, в окремих галузях, регіонах, на окремих ринках товарів або у світовому господарстві в цілому за певний період. Може бути стабільною і нестабільною. На рівні народного господарства визначається динамікою виробництва, будівництва, станом внутрішньої і зовнішньої торгівлі, товарних запасів, цін, процентом за […]...
37. Органічна будова капіталу Органічна будова капіталу – відношення постійного капіталу до змінного за вартістю, що відображає технічну будову капіталу (відношення між засобами виробництва і робочою силою, живою працею, яка приводить їх у дію). Отже, О. б. к. відображає взаємозв’язок між вартісною і технічною будовою капіталу. Якщо, наприклад, вартісна і будова капіталу зміниться внаслідок подорожчання сировини, але при незмінній […]...
38. Основна економічна суперечність Основна економічна суперечність – об’єктивна суперечність суспільного способу виробництва, персоніфікована у потребах та інтересах різних соціальних верств і груп, яка є головним джерелом розвитку економічної системи, виражає її найглибиннішу сутність (а отже, є визначальною формою зв’язків між основними елементами цієї системи) і зумовлює перехід від менш досконалої і недостатньо розвиненої економічної системи до більш досконалої […]...
39. Оптова (гуртова) ціна Оптова (гуртова) ціна – ціна, за якою промислові організації реалізують свою продукцію безпосередньо або через оптово-збутові організації іншим підприємствам, фірмам і компаніям великими партіями. Розрізняють 0.(г.)ц. підприємства (ціна, за якою промислове підприємство реалізує свою продукцію іншим підприємствам і торговим фірмам) і О.(г.)ц. промисловості (ціна, за якою оптові організації реалізують продукцію підприємствам – споживачам і торговельним […]...
40. Криза економічна Криза економічна – найважливіша фаза економічного циклу, в якій відбувається глибокий розлад економічної системи (в т. ч. її підсистем), а водночас тимчасове вирішення її суперечностей. Оскільки кожна з підсистем складається з окремих елементів, подальша конкретизація К. е. – глибокий розлад кожного з цих елементів і механізму їх взаємодії, з одного боку, часткове і тимчасове вирішення […]...