Ринкова рівновага за досконалої конкуренції – співвідношення попиту і пропозиції на товари і послуги за умов вільної конкуренції та механізм досягнення відносної рівноваги між ними. Попит на певний товар залежить від багатьох факторів. Так, основними факторами попиту на сорочки є: 1) доходи покупців; 2) кількість сорочок, які вони вважають за потрібне мати; 3) наявність у них відповідного одягу (джемпери, жилети та ін.), які можна використати замість сорочок; ціни на ці товари (дешевші чи дорожчі вони за сорочки); 5) смак і мода; 6) ціни подібних
сорочок; зміни у віковій та соціальній структурі населення, які впливають на попит на тривалішому проміжку часу; 8)економічна політика уряду (зокрема, допомога, яку уряд надає бідним верствам, та ін.). Залежність еластичності попиту від рівня цін має обернено пропорційний характер: зниження ціни за незмінності всіх інших параметрів зумовлює відповідне зростання попиту, і навпаки (див. Закон попиту і пропозиції). Водночас цей закон не діє за ажіотажного попиту (тобто значного додаткового попиту понад нормальний, зумовленого очікуванням значного підвищення ціни товару або у випадку його зникнення з обігу), для окремих
рідкісних, дорогих і не відтворюваних товарів (твори мистецтва, антикваріат тощо), а також з “переключенням” попиту споживачів на якісніші й дорожчі товари (наприклад, масова закупівля масла замість маргарину). В останньому випадку частково спостерігається ефект престижного попиту (описаний Т. Вебленем), згідно з яким товари купують за престижними цінами – цінами на вироби високої якості (причому із зростанням цін на дорогі товари, виготовлені престижними фірмами, попит на них до певної межі може зростати). Пропозиція на сорочки також зумовлена впливом низки факторів, основними з яких є: 1) витрати виробництва; 2) мета підприємства, фірми, компанії, від якої значною мірою залежатиме рівень цін (якщо фірма прагне завоювати нові ринки збуту, ціни можуть бути нижчими); 3) наявність або відсутність конкурентів на ринку, зростання кількості яких зумовлює збільшення пропозиції незалежно від цін товарів, політики та ін.; 4) рівень податків (їх підвищення зменшує можливість підприємств збільшувати обсяги виробництва); 5) ціни на інші товари (при зниженні цін, наприклад, на свинину, можливе збільшення виробництва яловичини) та ін. Для збільшення виробництва сорочок ціна за стабільних умов повинна зростати, отже, між ними існує прямо пропорційна залежність. За умов рівності попиту і пропозиції і виробники, і споживачі можуть одночасно досягти поставленої мети, а оптимальна ціна, яка встановлюється при цьому, називається ціною рівноваги. Водночас такий механізм взаємодії попиту і пропозиції означає досягнення лише часткової рівноваги. Зміна витрат виробництва або співвідношення попиту і пропозиції на один товар зумовлює певні зміни в цінах інших товарів. Якщо ж у стані рівноваги перебуває вся система цін, то спостерігається загальна рівновага на ринку, проте така рівновага є рідкісним явищем. Хоча ціна рівноваги влаштовує покупця і продавця, така рівновага здебільшого негативно впливає на рух економічної системи, оскільки у цьому випадку товаровиробники значною мірою втрачають стимули до конкурентної боротьби, а отже, стимули до виробництва. Важливою особливістю ціноутворення під впливом не цінових факторів є зростання ціни за умов підвищення попиту і незмінної пропозиції або скорочення пропозиції за незмінного попиту, і навпаки. Надлишок пропозиції при встановленні ціни рівноваги призводить до зниження ціни, а її дефіцит – до підвищення ціни. За умов дефіциту виникає “чорний ринок”.