Рівновага суспільного відтворення – стан процесу суспільного відтворення, за якого між різними складовими суспільного продукту за їх натурально-речовою формою, вартістю і галузевою структурою, а також функціональним призначенням існують кількісно-якісні пропорції. За натурально-речовою формою суспільний продукт поділяють на виробництво засобів виробництва і виробництво предметів споживання; за вартістю – на с+у+т. За функціональним призначенням одні товари є лише засобами виробництва, інші – предметами споживання. Р. с. в. вперше
комплексно дослідив К. Маркс, поділивши суспільне виробництво на макрорівні на І підрозділ (виробництво засобів виробництва) і II підрозділ (виробництво предметів споживання). Так, за вартістю І і II підрозділи складаються з постійного капіталу (с). Основні пропорції простого відтворення: 1) І (v+m) = IIc – національний дохід, створений у І підрозділі, має дорівнювати фонду заміщення у II підрозділі; 2) І (с+v+m) = Іс+ІІс – продукція І підрозділу має виготовлятися в такому обсязі, щоб відновити матеріальні витрати в обох підрозділах; 3) II (с+v+m) = І (v+m) + II (у+т) – продукція II підрозділу має виготовлятися в такому обсязі, щоб задовольнити
їжею, одягом, житлом тощо працівників І і II підрозділів. Розширене відтворення передбачає існування між основними складовими суспільного продукту таких пропорцій: 1) І (v+m) > IIc – національний (чистий) дохід, створений у І підрозділі, має бути більшим від фонду заміщення II підрозділу на величину додаткових засобів виробництва, необхідних для нагромадження в обох підрозділах; 2)1 (с+v+m) > Іс+ІІс – продукція І підрозділу має бути більшою від суми фондів заміщення в обох підрозділах на величину нагромаджуваних у них засобів виробництва; 3) II (с+v+m) < І (v+m) + II (у+т) – продукція II підрозділу має бути меншою від національного (чистого) доходу в обох підрозділах на величину нагромаджуваних засобів виробництва. Реалізація суспільного продукту за розширеного відтворення передбачає дотримання таких основних пропорцій: 1) І (v+m1v+m2) = II (с+m1с) – сума початкового і додаткового змінного капіталу, а також додаткової вартості, що спрямовується на особисте споживання капіталістів І підрозділу, має дорівнювати сумі початкового і додаткового постійного капіталу в II підрозділі; 2) І (с+v+m) = І (с+m1с) + II (с+m1с) – сума річного продукту, що створюється в II підрозділі, за своєю вартістю має дорівнювати сумі постійного капіталу та його приросту в обох підрозділах; 3) II (c+v+m) = І (c+m1v+m2) + II (v+mlv+m2) – вартість річного продукту, що створюється в II підрозділі, має дорівнювати сумі початкового та додаткового змінного капіталу, а також додаткової вартості в обох підрозділах, яка спрямовується на особисте споживання. Важливо й те, що такої Р. с. в. можна досягнути з урахуванням певних додаткових умов (суспільний продукт повністю споживається всередині країни, не існує дрібнотоварного сектору економіки та ін.). Крім цих умов, необхідним є, по-перше, раціональне використання засобів виробництва і робочої сили; по-друге, широке впровадження найпередовіших форм і методів організації праці, досягнень науки, інформації; по – третє, відповідність засобів виробництва, що спрямовуються на заміщення та нагромадження в обох підрозділах, найновішим досягненням науки і техніки; по – четверте, вивільнення зі сфери матеріального виробництва із зростанням продуктивності праці робочої сили й переміщення її у сферу нематеріального виробництва або сферу послуг (освіта, охорона здоров’я, культура, рекреаційні послуги та ін.); по-п’яте, виділення засобів на розвиток соціальної сфери (будівництво житла, шкіл, дитячих садків, медичних закладів тощо) й охорону довкілля.
Loading...