Головна ⇒ 📌Біологія ⇒ Родина Тонконогові, або Злакові

Родина Тонконогові, або Злакові

Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН

Тема 6. ПОКРИТОНАСІННІ

50. Родина Тонконогові, або Злакові

Колос стиглий, золотом налитий,

Хилиться додолу у полях.

Викохає колос сонце літом –

Щедрі врожаї дає земля.

Все це злаки – жиго, рис, пшениця,

Все це праця: сій їх і люби.

Щоб не всохла польова криниця,

Хліб святий в усіх був на столі.

Світ навколо нас

Важко назвати все те, що дають людині злакові. Борошно та крупи отримують із пшениці, жита, кукурудзи, рису тощо. Домашню худобу та птахів годують соломою і зерном

ячменю, вівса, проса тощо. Здавна в селах накривали хати соломою з пшениці чи жита, із сорго роблять віники. Бамбук є будівельним матеріалом для багатьох народів Азії та Африки. Із цукрової тростини отримують цукор, а з рисової соломи в Китаї та Японії роблять папір. Кострицею, лисохвостом засівають газони та футбольні поля. Які ж особливості злакових роблять їх такими цінними для людини?

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Розвиток родини Тонконогові, або Злакові пов’язаний із пристосуванням до запилення вітром. Злакові є основою трав’яного покриву Землі. У природних травостоях звичайними є тонконоги, костриці, житняки,

пирії, очерет тощо. У давнину, коли ще степи не були розорані, на них панувала ковила, а нині всі види з цього роду в Україні занесені до Червоної книги. Важлива роль злакових і в житті людини, оскільки всі основні зернові культури – пшениця, жито, ячмінь, овес, рис, кукурудза, сорго, просо – належать до цієї родини (іл. 50.1).

Злакові мають порожнє всередині стебло – соломину, на якому чітко видно вузли та міжвузля. Листки лінійні, з паралельним жилкуванням, сидячі; у місці переходу листкової пластинки в піхву є язичок (плівчастий виріст). Щоб його роздивитися, треба листок відтягнути від стебла. Квітки мають тільки тичинки, яких звичайно гри. Маточка – з двома гілочками перистої приймочки. Квітки зібрані в суцвіття колоски, які утворюють або складні колоси, або волоті. Плід – зернівка.

Назва родини Тонконогові відповідає вимогам сучасної систематики рослин. Проте можна користуватися і назвою Злакові, яка є застарілою, але широко вживаною.

Іл. 50.1. Використання злаків у домашньому господарстві

Поглиблення теми

Які біологічні особливості рослин родини Злакові?

Злакові легко впізнати за їхнім зовнішнім виглядом. Вони мають членисте, з добре розвиненими вузлами, порожнисте в міжвузлях стебло (у кукурудзи та цукрової тростини центр стебла заповнений тканиною). Більшість злакових трав’янисті рослини, однак у бамбуків стебла тверді, здерев’янілі. Листки в них розташовуються по одному у вузлі й основою утворюють трубчасту піхву. У місці переходу піхви в листкову пластинку є виріст – язичок, який перешкоджає проникненню води, бактерій і грибів усередину піхви. Усе це захищає твірну тканину, завдяки якій здійснюється вставний ріст рослин. Живуть злакові переважно на відкритих освітлених місцях, тому їхні листки вузькі та довгі (щоб зменшити випаровування). Серед злакових є самозапильні та перехреснозапильні рослини. Запилюються вітром, до якого й пристосовані їхні квітки: вони дрібні та непоказні, мають довгі тичинкові нитки та легкий пилок, маточка з перистоволосистою приймочкою, що добре вловлює пилок. Плід – зернівка, більшу частину якої становить ендосперм. Поширюються вітром, тваринами, водою. Пристосуваннями до поширення є наявність остюків, волосків, лусочок тощо. Злакові дуже добре розмножуються вегетативно за допомогою кореневищ, повзучих надземних пагонів. Саме тому вони рідко ростуть поодинці. Отже, найголовнішими особливостями злаків є стебло соломина, будова квітки пристосована до вітрозапилення і добре розвинене вегетативне розмноження.

Чому пшеницю відносять до родини Злакові?

Рід Пшениця нараховує близько 20 видів. Рослини досягають 100-180 см заввишки. Листки видовжені, складаються з листкової пластинки та піхви. Квітка має 3 тичинки й 1 маточку. Суцвіття пшениці – складний колос, який складається з простих колосків, плід – зернівка. Пшениця – самозапильна рослина. Розрізняють ярі й озимі форми пшениці. Яру пшеницю висівають навесні, а наприкінці ліга вже збирають урожай. Озиму ж висівають восени й до настання зими вона сходить, кущиться та загартовується. Використовуючи значні весняні запаси води в грунті, озима пшениця дає більші врожаї порівняно з ярою.

Пшениця м’яка, або літня, – рослина, що має овальні зернівки, борошнисті на зламі та багаті на крохмаль. Широко культивується на всій території України. Пшениця тверда – рослина з дещо вищим і жорсткішим стеблом, має зернівки видовжені, склисті на зламі, багаті на білок. Культивується переважно в південній частині степової зони України. Дуже вибаглива до грунту та клімату.

Відомо близько 5000 сортів пшениці. На відміну від зернівок інших злакових, зернівка пшениці має високий вміст білків (клейковини), що визначає високу хлібопекарську якість пшеничного борошна.

СИСТЕМАТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ВИДУ

Відділ

Покритонасінні

Клас Дводольні

Порядок

Тонконогоцвіті

Родина Тонконогові

Рід Пшениця

Вид

Пшениця тверда

Яке господарське значення рослин родини Злакові?

Значення злакових у житті людини надзвичайно велике та різноманітне. Перше місце, безумовно, посідають хлібні та круп’яні культури, серед яких пшениця м’яка, пшениця тверда, рис посівний і кукурудза є основними харчовими рослинами людства. З борошна пшениці м’якої виготовляють смачне печиво, а з пшениці твердої виготовляють високосортне борошно, манні крупи та макаронні вироби найвищого Гатунку. Із зернівок рису посівного роблять борошно, крупи тощо. Для випікання хліба рис непридатний, бо в ньому дуже мало клейковини. З насіння кукурудзи виготовляють муку, крупи, пластівці, отримують крохмаль і олію тощо. В Україні вирощують також овес, жито, ячмінь, просо тощо. Із вівса посівного роблять вівсяні крупи та пластівці, із жита посівного – дуже корисний житній хліб, з ячменю звичайного – перлові та ячні крупи. Зернівки проса посівного після очищення від плівок дають пшоно, а в неочищеному вигляді є важливим кормом для птахів. Не менш важливим є також використання кормових злакових культур. Концентровані корми та зелену масу отримують з кукурудзи, ячменю, вівса. Кращими з кормових трав є тимофіївка лучна, лисохвіст лучний, тонконіг лучний, стоколос безостий, житняк гребінчастий, костриця лучна тощо. Є серед злакових і лікарські рослини (кукурудза, пирій), рослини, що використовують у косметиці (з рисового борошна виробляють найвишуканіші види пудри), рослини, з яких виготовляють папір, кошики, капелюхи (рис, жито, очерет), декоративні рослини (шовкова трава). Чимало серед злакових і бур’янів (пирій, плоскуха, мишій) тощо (іл. 50.2). З родини Злакові до Червоної книги України занесені пирій крейдяний, усі види роду Ковила, тонконіг різнобарвний тощо. Отже, родина Злакові важлива своїми зерновими, кормовими та технічними культурами (іл. 50.2).

Іл. 50.2. Різномантність злакових: 1 – сорго алепське, або гумай; 2 – гребінник звичайний; З – очерет південний; 4 – пирій повзучий; 5 – тонконіг лучний; 6 – тимофіївка лучна; 7 – плоскуха півняче просо; 8 – вівсюг звичайний; 9 – овес посівний; 10 – жито культурне