Ростоу (Rostow) Волт

Related posts:

1. Ростоу Уолт Уїтмен Політологічний словник Ростоу Уолт Уїтмен (нар. 1916) – американський економіст, соціолог, політичний діяч. В історію політології увійшов як автор концепції стадій економічного зростання, яка спирається на проведений Р. аналіз нового та новітнього часу, а також на ідеально-типологічне виокремлення етапів господарського розвитку суспільства. Згідно з цією теорією, традиційне суспільство, яке обмежене виробничими функціями та “до ньютонівською” […]...
2. Розвиток економічних законів Розвиток економічних законів – процес трансформації законів функціонування у закони розвитку, зміни форми та змісту (в т. ч. сутності) таких законів, а також посилення інтенсивності їх дії та появи якісно нових модифікованих форм їх руху і форм вияву. Р. е. з. загалом відбувається через механізм дії специфічних форм законів кількісно-якісних перетворень, єдності і боротьби суперечностей […]...
3. Концепції “великого поштовху” Концепції “великого поштовху” – сукупність ідей, положень і відповідних методологічних принципів, згідно з якими для виходу економіки слаборозвинених країн з фази депресії та для стійкого економічного зростання необхідні значні інвестиції, що формуються внаслідок примусової податкової та грошово-кредитної політики держави. Прихильниками цієї концепції в різних її варіантах були П. Розенштейн-Родан (у 40-х XX ст.), Г. Зінгер, […]...
4. Темпи економічного зростання Темпи економічного зростання – відносний показник, який характеризує результати і динаміку економічного розвитку, показує приріст виробленої за певний час у народному господарстві продукції порівняно з базовим рівнем. Визначається за формулою: де Ч – темп економічного зростання, Уо і Ут – обсяги виробництва в період часу о і т відповідно. Т. е. з. можуть розраховуватись на […]...
5. Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна макроекономічних показників у напрямі зростання протягом відносно тривалого періоду, наприклад, кількох років. На відміну від P. e., для економічного зростання такі ознаки не характерні, оскільки воно може перериватись економічним спадом. […]...
6. Які основні напрями еволюційного розвитку сучасного кейнсіанства? Історія економічних вчень КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ Які основні напрями еволюційного розвитку сучасного кейнсіанства? Погляди Дж. М. Кейнса повністю панували у світовій економічній науці протягом 40-60-х років. Особливості соціально-економічного розвитку ринкового господарства після Другої світової війни зумовили певну еволюцію кейнсіанського вчення. Ринкова економіка подолала депресивний стан 30-х років – багато в чому завдяки застосуванню у […]...
7. Система організаційно-економічних відносин Система організаційно-економічних відносин – сукупність відносин менеджменту, маркетингу, обміну досвідом та інших підсистем, які, взаємодіючи, утворюють організаційно-економічну форму розвитку продуктивних сил, підпорядковуються відносинам менеджменту, внаслідок чого формується цілісність і виникає синергічний ефект. С. о.-е. в. в єдності та взаємодії з розвитком продуктивних сил утворює організаційно-економічний спосіб виробництва. Своєю чергою, в межах окремих підсистем С. о.-е. […]...
8. Програма економічного розвитку Програма економічного розвитку – комплекс взаємопов’язаних цілей і завдань щодо перспектив розвитку господарства країни на коротко -, середньо – та довготерміновий період, з одного боку, і необхідних для їх реалізації ресурсів, заходів – з іншого, спрямованих на досягнення тактичної або стратегічної мети. П. е. р. безпосередньо охоплює всі підсистеми національної економічної системи (продуктивні сили, техніко-економічні, […]...
9. Закономірності міжнародного руху капіталів Закономірності міжнародного руху капіталів – довготривалі об’єктивні тенденції у процесі експорту та імпорту капіталів за умов глобалізації економіки. До таких закономірностей належать: 1) прискорене зростання іноземних капіталовкладень (у повоєнний період вони подвоювались кожних 10 років, а за 1970- 2000 відбулось 80-разове збільшення прямих інвестицій; 2) постійне зростання частки прямих інвестицій порівняно з портфельними (так, у […]...
10. Типи економічного прогресу Типи економічного прогресу – класифікація економічного прогресу залежно від способів економічного зростання та інших критеріїв. Розрізняють екстенсивний (економічне зростання здійснюється завдяки кількісному приросту всіх елементів продуктивних сил) та інтенсивний (економічне зростання відбувається внаслідок якісного вдосконалення системи продуктивних сил) Т. е. п., на основі яких виділяють змішаний тип, що виникає внаслідок поєднання інтенсивних та екстенсивних факторів […]...
11. Процес економічний Процес економічний – послідовна і закономірна зміна станів підсистем та елементів економічної системи, внаслідок чого поступово формуються відповідні структурні ланки нової системи та відбувається трансформація менш розвиненої економічної системи в досконалішу. Двома основними типами П. е. є функціонування економічної системи (означає відтворення її сутнісних та якісних сторін загалом та окремих складових зокрема) і її розвиток […]...
12. Концепція стадій економічного розвитку Концепція стадій економічного розвитку – концепція, згідно з якою існують три основні типи суспільства – “традиційне” (докапіталістичне), “індустріальне” (капіталістичне) та сучасне післякапіталістичне. Висунута відомим американським економістом В. Ростоу та іншими західними ученими. З. Бжезинський в економіці США виділяв доіндустріальний, індустріальний і технотронний сектори. Економічний розвиток суспільства, на думку Ростоу, охоплює п’ять стадій, кожна з яких […]...
13. Економічна безпека організаційно-економічних відносин Економічна безпека організаційно-економічних відносин – рівень розвитку менеджменту, маркетингу, обміну досвідом та ін., а також стан їх захищеності від загроз, внаслідок чого для продуктивних сил створюється організаційно-економічна форма розвитку. Головними загрозами виступають: відсутність сучасного (з урахуванням досвіду інших країн) рівня управлінських відносин на більшості підприємств України, зокрема відсутність дієвих і стабільних стимулів до праці у […]...
14. Вивезення товарів Вивезення товарів – форма економічних зв’язків між державами, що передбачає переміщення товарів і послуг з однієї країни в іншу з метою їх реалізації та отримання прибутку. В. т. зумовлене міжнародним поділом праці, нерівномірністю розвитку окремих галузей, відносною вузькістю внутрішнього ринку тощо. На вищій стадії розвитку капіталізму В. т. також стимулюється вивезенням капіталу, прагненням могутніх держав […]...
15. Неоколоніалістські концепції Неоколоніалістські концепції – концепції, спрямовані на обгрунтування доцільності й методів утримання залежності слаборозвинених країн у межах світового капіталістичного господарства та неоколоніалізму. Н. т. виникли в період розпаду колоніальної системи, охоплюють різні сфери суспільних відносин. Розрізняють дві основні групи Н. т.: 1) буржуазно-реформістські концепції змішаної економіки, “індустріального суспільства”, “конвергенції” та ін.; 2) концепції ідеологів неоколоніалізму: “взаємозалежності”, […]...
16. Показники економічної безпеки Показники економічної безпеки – кількісно-якісна характеристика внутрішньої безпеки країни в межах національної економічної системи. Так, у межах продуктивних сил ними є: загальноосвітній, професійний, культурний рівні людини – працівника, умови її праці, рівень економічного мислення, задоволення потреб, професійна мобільність – щодо основної продуктивної сили; ступінь фізичного та морального зношування техніки, рівень упровадження нових ресурсо – та […]...
17. Льюїс Льюїс (Lewis) Артур Вільям (1915-1991) – англійський економіст, лауреат Нобелівської премії “за новаторські дослідження економічного розвитку, передусім ті, які стосуються країн, що розвиваються”. В “Теорії економічного зростання” (1955) Л. доводив, що досвід розвинених держав не обов’язково дасть позитивний результат у країнах, що розвиваються, і тому не повинен автоматично запозичуватися ними. З цією метою він обгрунтував […]...
18. Міжнародні валютно-кредитні організації Міжнародні валютно-кредитні організації – організації, створені на підставі міжурядових угод для регулювання міжнародних валютних і фінансово-кредитних відносин, стабілізації світової економіки, економічного поділу світу. Найважливішими М. в.-к. о. є МВФ і МБРР. Для сприяння розвитку економіки країн, що розвиваються, та посилення впливу розвинених країн у бажаному для них руслі у цих регіонах створено Міжамериканський банк розвитку, […]...
19. Фази економічного циклу Фази економічного циклу – фази циклічного розвитку економіки, через які економіка окремої країни або групи країн проходить послідовно після початку кризи. Основними Ф. е. ц. є: криза (зниження реального обсягу виробництва); депресія (“тупцювання” виробництва на місці); пожвавлення (відновлення економічного зростання); піднесення (перехід економіки на рівень, вищий за попередній). В економічній літературі також виділяють такі фази: […]...
20. Умови сталого економічного зростання Умови сталого економічного зростання – комплекс факторів, які використовують для оцінки перспектив тривалого та динамічного економічного зростання на макро – та мікрорівні. На макрорівні такими факторами є: 1) раціональна економічна політика держави; 2) стабільно висока норма нагромадження; 3) наявність місткого внутрішнього ринку; 4) відсутність циклічних коливань в економіці; 5) інноваційна модель розвитку народного господарства. На […]...
21. Теорія трьох секторів Теорія трьох секторів – економічна концепція, згідно з якою всі галузі народного господарства поділяються на три великі сектори (первинний, вторинний і третинний), що розвиваються за властивими їм законами. Розроблена в 30-х XX ст. новозеландським економістом А. Фішером і англійським економістом і статистиком К. Кларком. До первинного сектора, згідно з Т. т. с., належать галузі, безпосередньо […]...
22. Структура економічних законів Структура економічних законів – комплекс стійких сутнісних і сталих зв’язків між різними сторонами та ланками одного економічного закону в межах окремих типів і видів економічних законів, а також між різними групами системи економічних законів у процесі їх розвитку. С. е. з. передусім залежить від специфіки кожного з семи основних груп таких законів (див. Критерії класифікації […]...
23. Теорія організації Теорія організації – комплексна інтегративна наукова дисципліна, що вивчає організацію як відкриту систему, організованість і порядок у природі, суспільстві, космосі, інших підсистемах світу, передусім організацію підприємств, фірм і компаній та їхню взаємодію із зовнішнім середовищем, властиві їм форми й методи управління, організаційну структуру тощо. Т. о. дає змогу використовувати знання, здобуті в межах однієї системи, […]...
24. Ленін, (Ульянов) Володимир Ілліч Ленін (Ульянов) Володимир Ілліч (1870-1924) – відомий російський економіст, політик, філософ і соціолог, засновник і керівник першої радянської держави. Зробив певний внесок у розвиток методології політекономічного дослідження: 1) виділив суперечності як ядро діалектики, визначив закон єдності і боротьби суперечностей як закон пізнання і застосував принцип суперечності в аналізі багатьох конкретних явищ і процесів. Зокрема, Л. […]...
25. Стратегія економічного розвитку Стратегія економічного розвитку – довготермінова економічна політика, в якій конкретизується стратегічна мета діяльності уряду, спрямована на розширене відтворення цілісної економічної системи за змінюваності внутрішніх і зовнішніх умов. Основними структурними елементами С. е. р. є, по-перше, здійснення довготермінової економічної політики у сфері промисловості (промислова політика), аграрній сфері (аграрна політика), у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зовнішньоекономічна політика), у […]...
26. Темпи зростання Темпи зростання – відношення значення економічного показника в певний час до його вихідного значення, взятого за базу відрахунку, що вимірюється у відносних величинах у відсотках. Середньорічні темпи зростання ВВП у розвинених країнах у 1986- 1993 становили 2,9%, 1994-2001 – теж 2,9%; у країнах, що розвиваються, – відповідно 3,5 і 4,6%; всієї світової економіки – відповідно […]...
27. Нерівномірність економічного розвитку Нерівномірність економічного розвитку – нерівномірний і стрибкоподібний розвиток окремих підприємств, галузей, сфер економіки (у межах національних країн) і країн, регіонів, передових наукомістких галузей промисловості (у межах світового господарства). Первинна ланка Н. е. р. – нерівномірність і стрибкоподібність розвитку окремих підприємств, фірм, компаній. Оскільки панівною і найдинамічнішою формою компаній є монополістичні (в т. ч. олігополістичні) підприємства, […]...
28. Модель економічного зростання двофакторна Модель економічного зростання двофакторна – модель зростання економіки, яка базується на припущенні про участь у створенні ВВП, в т. ч. національного доходу, лише засобів виробництва і робочої сили. Зростання засобів виробництва за незмінності кількості робочої сили та сталості технології призводить до зниження норми прибутку на основний капітал, виявом чого є зниження ставки відсотка. При цьому […]...
29. Митна політика Митна політика – комплекс заходів державного регулювання експортно-імпортних операцій шляхом зміни порядку та обсягів вилучення митних податків, тарифів і зборів. На нижчій стадії капіталізму і до середини XX ст. М. п. мала яскраво виражений протекціоністський характер, оскільки сприяла розвитку національної промисловості. Відтак домінувала тенденція до послаблення митних бар’єрів у зовнішній торгівлі. Протекціоністська М. п. виправдана […]...
30. Стимулююча і стримуюча фіскальна політика Стимулююча і стримуюча фіскальна політика – об’єктивна сукупність грошових відносин, що відображають процес розподілу і перерозподілу частини вартості валового суспільного продукту для потреб розширеного відтворення в умовах змінюваної кон’юнктури і циклічних коливань економічного зростання. Передбачає систему державних заходів у вигляді сукупності форм, методів і засобів акумулювання фінансових коштів для потреб органів державної влади і механізм […]...
31. Вартості модифікації Вартості модифікації (лат. modificatio – видозміно) – форми вартості товару, що утворюються в процесі еволюції товарно-грошових відносин в умовах простого та капіталістичного товарного виробництва. Товари продавались за вартістю лише в умовах простого товарного виробництва. На нижчій стадії розвитку капіталістичного способу виробництва в межах окремих галузей відбувається перетворення багатьох індивідуальних вартостей на єдину суспільну або ринкову […]...
32. Система господарського механізму Система господарського механізму – система управління народним господарством, що здійснюється за допомогою основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв’язання суперечностей економічного способу виробництва, реалізації власності, а також розвитку основної продуктивної сили, формування потреб людини, створення стимулів і узгодження соціально-економічних інтересів основних класів та соціальних груп. Своєю чергою, система управління – це свідомо організований, […]...
33. Диференціація країн, що розвиваються Диференціація країн, що розвиваються – процес розшарування країн, що розвиваються, за рівнем економічного розвитку. Таких країн в Азії, Африці та Латинській Америці 145. Основними показниками розшарування є виробництво ВВП на душу населення, його галузева структура, частка обробної промисловості в структурі виробництва та експорту тощо. Відповідно до показників ВНП на душу населення та рівня розвитку продуктивних […]...
34. Політика стабілізації Політика стабілізації – комплекс форм і методів, які застосовує держава для підтримання сталої й динамічної відносної рівноваги національної економіки, а отже, стабільних темпів економічного зростання, для зменшення циклічних коливань, рівня інфляції та безробіття. Основними засобами П. с. є провадження грошово-кредитної, податкової, бюджетної, цінової, антиінфляційної, антициклічної політики (див. відповідні статті). В П. с. слід враховувати раціональні […]...
35. Критерії економічного прогресу Критерії економічного прогресу – найважливіші сутнісні та якісні показники й зрушення в еволюції економічної системи, які сприяють розвиткові потреб, інтересів і цілей людини, усіх її сутнісних сил. До сутнісних зрушень в економічній системі сучасного капіталізму відносять виникнення народних підприємств, елементи перерозподілу національного доходу в інтересах найбідніших верств населення, впровадження елементів національного економічного планування економіки та […]...
36. Кузнец Кузнец (Kuznets) Саймон-Сміт (30.IV. 1901-10. VII. 1985) – відомий американський економіст, фахівець з питань статистики національного доходу та його розподілу, проблем циклів і коливань в економіці. Народився в Харкові, навчався в місцевій гімназії. У 1922 емігрував до США. Нобелівську премію з економіки 1971 отримав за “емпірично обгрунтоване трактування економічного зростання”. В 1930 К. опублікував працю […]...
37. Тероризм економічний Тероризм економічний – колективно і суспільно небезпечні в національному (в т. ч. регіональному та місцевому) або міжнародному масштабах дії, що призводять до порушень функціонування та розвитку чи руйнування окремих елементів економічної системи або системи загалом, а також носіїв цих систем – окремих громадян, трудових колективів, соціальних верств і груп. Основними формами вияву Т. е. на […]...
38. ГРАДІЄНТ Екологія – охорона природи ГРАДІЄНТ – 1) вектор, що вказує напрямок найшвидшої зміни даного скалярного поля; 2) міра зростання або зменшення в просторі якоїсь фіз. величини на одиницю довжини; 3) (б і о л.) закономірна кільк. зміна морфострукт. або функц. показників, у т. ч. біохім. властивостей, вздовж однієї з осей організму (чи органа) на будь-якій […]...
39. Регіоналізація Регіоналізація – виокремлення кількох або багатьох країн у межах світового господарства та їх об’єднання на цій території в регіональні економічні союзи різних форм на підставі спільних історичних, природно-кліматичних, економічних, демографічних, соціальних, політичних та інших особливостей. Найпростішими економічними формами Р. є об’єднання окремих галузей декількох або багатьох країн в регіональні економічні угруповання. Такими формами є ЄОВС […]...
40. Неоколоніалізм Неоколоніалізм – нові форми залежності (передусім економічної) країн, що розвиваються, від країн метрополій – держав, які свого часу мали колонії. За нових умов державно-монополістичний і транснаціональний капітал змушений для збереження економічного панування над слаборозвиненими країнами йти на певні поступки: розвивати об’єкти інфраструктури і підприємства з обробки сировини (як умову участі в розробці джерел сировини), надавати […]...