Розчинність кислот, основ та солей у воді – ХІМІЯ

Related posts:

1. Відносні молекулярні маси деяких неорганічних речовин – ХІМІЯ Формули й таблиці ХІМІЯ Відносні молекулярні маси деяких неорганічних речовин H+ NH4+ Na+ K+ Ba2+ Ca2+ Mg2+ Al3+ Cr3+ Fe3+ Fe2+ Mn2+ Zn2+ Ag+ Cu2+ Pb2+ Sn2+ O2- 62 94 153 56 40 102 152 160 72 71 81 232 80 223 135 F- 20 37 42 58 175 78 62 84 109 113 94 […]...
2. Розчинність основ і солей у воді ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДОДАТОК 2. Розчинність основ і солей у воді Катіони Аніони OH- F- Cl- Br- L- S2- SO2-3 SO2-4 NO-3 PO3-4 CO2-3 SіО2-3 СН3СОО NH+4 – P P P P – P P P P P – P Na+,K+ P P P P P P P P […]...
3. Таблиця розчинності кислот, основ та солей у воді ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання ДОДАТКИ Додаток 3 Таблиця розчинності кислот, основ та солей у воді...
4. Дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.8. Дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах За допомогою теорії електролітичної дисоціації дають означення й описують властивості кислот, основ і солей. Кислотами називаються електроліти, під час дисоціації яких як катіони утворюються тільки катіони […]...
5. Електроліз водних розчинів електролітів (кислот, основ, солей) – Електроліз ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ 6. Суміші речовин. Розчини 6.13. Електроліз 6.13.2. Електроліз водних розчинів електролітів (кислот, основ, солей) Під час електролізу водних розчинів електролітів, крім катіонів і аніонів розчиненої речовини, у процесах окиснення і відновлення, що відбуваються на електродах, можуть брати участь молекули води. При цьому можуть […]...
6. Загальні способи одержання оксидів, основ, кислот, солей Тема 2 ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК УРОК 34 Тема. Загальні способи одержання оксидів, основ, кислот, солей Цілі уроку: розвивати вміння й навички учнів у складанні рівнянь на прикладі одержання оксидів, основ, кислот, солей; систематизувати знання учнів про загальні способи одержання оксидів, основ, кислот і солей; показати їх взаємозв’язок з генетичним зв’язком класів неорганічних сполук. Тип […]...
7. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах Тема 1 РОЗЧИНИ Урок 12 Тема уроку. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах Цілі уроку: поглибити знання учнів про електролітичну дисоціацію на прикладі розчинів кислот, основ і солей; формувати навички складання рівнянь дисоціації на прикладі розчинних кислот, основ, солей; уточнити визначення кислот, основ і солей у світлі теорії електролітичної дисоціації. Тип уроку: засвоєння […]...
8. Властивості кислот, основ і солей з погляду теорії електролітичної дисоціації ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ 6. Суміші речовин. Розчини 6.7. Властивості кислот, основ і солей з погляду теорії електролітичної дисоціації Згідно з теорією електролітичної дисоціації, кислоти – це сполуки, які дисоціюють на катіони Гідрогену1 та аніони кислотного залишку: Як уже згадувалось, багатоосновні кислоти дисоціюють ступінчасто. Основність кислоти визначається […]...
9. Водневий показник розчинів слабких кислот і основ – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Водневий показник розчинів слабких кислот і основ Оскільки при протолізі кислоти чи основи утворюється рівна кількість позитивних і негативних іонів, їхня концентрація буде однаковою: Якщо в даних рівняннях прологарифмувати значення концентрацій іонів (Н3О+) і (ОН-), то одержимо значення pH розчину кислоти або значення рОН […]...
10. Розчинність різних речовин при 20 °С – Розчини ДОДАТОК 4 . Розчини Розчинність різних речовин при 20 °С У г/100 г води Сl- Вr- I- NO3- SO42- СО32- РO43- Na+ 35,85 90,5 179,3 88,0 19.08 21,58 12,1 К+ 34,35 65,6 144,5 31,5 11,15 111,5 23,0 NH4+ 37,4 73,9 172,0 187,7 75,4 100,0 20,3 Ва2+ 35,7 104,0 170,0 9,03 2,3 ∙ 10-4 2 ∙ […]...
11. Розчинність речовин у воді – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.2. Розчинність речовин у воді Розчинність – це властивість речовини розчинятися у воді або іншому розчиннику. У воді можуть розчинятися тверді, рідкі й газуваті речовини. За розчинністю у воді всі речовини поділяються на три групи: […]...
12. Протолітична теорія кислот і основ – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.13. Протолітична теорія кислот і основ Теорія електролітичної дисоціації пояснила численні явища і процеси, що відбуваються у водних розчинах електролітів. Так, наприклад, у різних реакціях нейтралізації NaOH + НСl = NaCl + Н2O; КОН + […]...
13. Агрегатний стан, розчинність – Властивості карбонових кислот КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 5 . Карбонові кислоти 5.3. Властивості карбонових кислот Перші представники карбонових кислот (С1-С3) мають різкий специфічний запах, зі збільшенням вуглеводневого радикала (С4-С9) неприємний запах зникає. Агрегатний стан, розчинність Фізичні властивості пов’язані з полярністю карбоксильної групи. Полярність обумовлює утворення водневих зв’язків з молекулами води або іншими молекулами карбонових кислот. – Нижчі члени гомологічного […]...
14. Електрохімічний ряд напруг при 25 °С – Показники рК кисл. і рК осн. при 25 °С ДОДАТОК 5 . Показники рКкисл. і рКосн. при 25 °С РКкисл. Сполучена кислота Сполучена основа РКосн. Повний протоліз Хлорна кислота НСlO4 СlO4- Перхлороат-іон Протеолізу немає Хлоридна кислота HCl Cl- Хлорид-іон Нітратна кислота HNO3 NO3- Нітрат-іон Сульфатна кислота H2SO4 HSO4- Гідросульфат-іон -1,74 Гідроксонію-іон H3O+ Н2O Вода 15,74 1,92 Сульфітна кислота SO2+2H2O HSO3- Гідросульфіт-іон 12,08 1,92 Гідросульфат-іон […]...
15. Індикатори – Титрування кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація 3.2. Титрування кислот і основ Титрування – це кількісний спосіб визначення невідомої концентрації розчину. При титруванні методом нейтралізації шукана концентрація кислоти визначається за допомогою лугу відомої концентрації. Індикатори Для визначення точки еквівалентності необхідний кислотно-основний індикатор. Такий індикатор є найчастіше слабкою кислотою, яка має інше забарвлення, відмінне від відповідної зв’язаної основи. […]...
16. Теорія Бренстеда – Визначення кислот і основ КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 1. Визначення кислот і основ 1.2. Теорія Бренстеда Багато речовин утворюють кислі або лужні розчини, але не відповідають наведеним визначенням кислот і лугів. Приклад. Розчин амоній хлориду має кислу реакцію, а розчин натрій ацетату – лужну. У зв’язку з цим Йоганн Бренстед і Томас Лоурі сформулювали в 1923 р. нове визначення кислот […]...
17. Кислоти й основи, за Льюїсом – Визначення кислот і основ КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 1. Визначення кислот і основ 1.3. Кислоти й основи, за Льюїсом Визначення, запропоноване Гілбертом Н. Льюїсом, не обмежується розглядом перенесення протонів. Згідно з цим визначенням, кислотами є частинки, атоми яких мають незаповнені валентні оболонки. Кислота – це частинка з незавершеною електронною конфігурацією. Основа є частинкою, яка надає пару електронів для утворення ковалентного […]...
18. Вибір індикатора – Титрування кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація 3.2. Титрування кислот і основ Вибір індикатора Для визначення точки еквівалентності при титруванні потрібно мати відповідний індикатор, зміна кольору якого відбувається в межах області значень pH, в якій крива титрування проходить вертикально. Запам’ятайте: – Крива титрування сильних лугів сильними кислотами має велику (область значень pH по вертикалі. Для визначення точки […]...
19. Розвиток понять “кислоти” й “основи” – Визначення кислот і основ КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 1. Визначення кислот і основ Кислотами зазвичай вважають речовини, водні розчини яких мають такі властивості: – кислий смак; – розчиняють неблагородні метали, виділяючи водень; – розкладають карбонати (наприклад, вапняк) з виділенням карбон діоксиду; – змінюють забарвлення індикаторів. До основ відносяться речовини, водні розчини яких (луги) мають такі властивості: – мильні на дотик; […]...
20. Сильні кислоти й основи – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Силу кислоти або основи, за Бренстедом, визначають здатністю до протолізу, що залежить від того, як сильно виражена готовність речовини віддавати або приймати протони. Реагент визначає, яку функцію – кислоти чи основи – виконує речовина в реакції. У цьому випадку важливим реагентом є вода, оскільки […]...
21. Слабкі кислоти й основи – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Слабкі кислоти й основи У слабких кислот і основ дисоціація є неповною. Внаслідок цього в розчині є недисоційовані молекули. Тому показник pH неможливо розрахувати лише з концентрації кислоти або основи. Додатково потрібна інформація про стан протолітичної рівноваги: Оскільки в цьому випадку концентрація молекул води […]...
22. Застосування карбонових кислот Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Застосування карбонових кислот 1. Застосування мурашиної кислоти. Оскільки при нагріванні мурашиної кислоти з оцтовою виділяється чадний газ, то її часто використовують у лабораторії для добування чистого чадного газу. Мурашину кислоту широко використовують в органічному синтезі, як протраву при фарбуванні […]...
23. Проведення титрування – Титрування кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація 3.2. Титрування кислот і основ Проведення титрування Для визначення концентрації кислоти або лугу потрібне таке приладдя: – піпетка для відмірювання певного об’єму кислоти або основи невідомої концентрації; – бюретка для вимірювання розчину відомої концентрації; – Колба Ерленмейера (зі зразком) для розміщення відміряного об’єму розчину, що визначається, невідомої концентрації. Після додавання […]...
24. Якісне виявлення деяких іонів ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання ДОДАТКИ Додаток 9. Якісне виявлення деяких іонів Іон Реактив Рівняння реакції Характерні ознаки реакції К+ Виявлення у полум’ї При внесенні кристалика речовини у полум’я газового пальника, воно набуває… Бузкового кольору Na+ Жовтого кольору Са2+ Цегляно-червоного кольору Mg2+ Луги Утворюється білий аморфний осад NH4+ Луги (при нагріванні) З’являється […]...
25. Нейтралізація слабких кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація При змішуванні рівних об’ємів соляної кислоти і розчину їдкого натру однакових концентрацій, утворюється нейтральний розчин натрій хлориду, що має показник pH = 7. Таким чином, кислотні і лужні властивості початкових речовин нейтралізуються. Нейтралізація є реакцією взаємодії іонів гідроксонію і гідроксид-іонів з утворенням молекул води: Н3О+ + ОН – 2 Н2О. […]...
26. Хімічні властивості кислот. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Використання кислот Тема 2 ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК УРОК 19 Тема. Хімічні властивості кислот. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Використання кислот Цілі уроку: закріпити знання про хімічні властивості кислот на прикладі хлоридної кислоти; поглибити знання учнів про реакції заміщення й обміну на прикладі хімічних властивостей кислот; розвивати навички експериментальної роботи з […]...
27. Гідроліз солей – НАЙВАЖЛИВІШІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 6. НАЙВАЖЛИВІШІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК § 6.5. Гідроліз солей Означення. Досвід показує, що розчини середніх солей мають лужну, кислу або нейтральну реакцію, хоча вони і не містять ні водневих, ні гідроксильних іонів. Пояснення цьому факту слід шукати у взаємодії солей з […]...
28. Гідроліз солей як окремий випадок реакцій йонного обміну у водних розчинах електролітів ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ 6. Суміші речовин. Розчини 6.11. Гідроліз солей як окремий випадок реакцій йонного обміну у водних розчинах електролітів У хімії часто стикаються з явищем гідролізу1 – хімічної взаємодії речовин з водою. Найбільше практичне значення має гідроліз солей. Гідроліз солей – це хімічна взаємодія солей […]...
29. Стандартні ентальпія утворення й ентропія іонів у водних розчинах ДОДАТОК 3. Термодинамічні величини простих речовин і сполук. Стандартна ентальпія утворення ∆ Н f, 2 98 º I Ентропія S 298 º Стандартні ентальпія утворення й ентропія іонів у водних розчинах Іон (ag) ∆Нf,298º КДж/моль S298 º Дж/(моль ∙ К) Іон (ag) ∆Нf,298º КДж/моль S298 º Дж/(моль ∙ К) Ag+ 106 73 Cu+ 72 41 […]...
30. Нуклеїнові кислоти. Склад нуклеїнових кислот. Будова подвійної спіралі ДНК. Біологічна роль нуклеїнових кислот II Семестр Тема 5. НІТРОГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 56 Тема уроку. Нуклеїнові кислоти. Склад нуклеїнових кислот. Будова подвійної спіралі ДНК. Біологічна роль нуклеїнових кислот Цілі уроку: формувати в учнів знання про нуклеїнові кислоти як найважливіші сполуки, що зумовлюють існування всіх живих організмів; ознайомити учнів зі складом і будовою нуклеїнових кислот; формувати уявлення про матеріальну єдність […]...
31. Ентальпія гідратації іонів при 25 °С ДОДАТОК 3. Термодинамічні величини простих речовин і сполук. Стандартна ентальпія утворення ∆ Н f, 2 98 º I Ентропія S 298 º Ентальпія гідратації ∆ H 0 гідр. іонів при 25 °С Іон ∆ H0гідр. КДж/моль Іон ∆ H0гідр. КДж/моль Іон ∆ H0гідр. КДж/моль Ag+ -489,53 F- -485,34 MnO4- -246,86 Ba2+ -1338,88 H+ -1108,76 NH4+ […]...
32. Хімічні властивості карбонових кислот: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями, спиртами. Кислотність карбонових кислот, її залежність від складу й будови. Взаємний вплив карбоксильної та вуглеводневої груп II Семестр Тема 4. ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 38 Тема уроку. Хімічні властивості карбонових кислот: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями, спиртами. Кислотність карбонових кислот, її залежність від складу й будови. Взаємний вплив карбоксильної та вуглеводневої груп Цілі уроку: формувати знання учнів про хімічні властивості одноосновних карбонових кислот; показати взаємний вплив карбоксильної групи та […]...
33. Різноманіття карбонових кислот. Одержання й використання карбонових кислот II Семестр Тема 4. ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 39 Тема уроку. Різноманіття карбонових кислот. Одержання й використання карбонових кислот Цілі уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів про хімічні властивості, одержання й використання карбонових кислот; розширити знання про кислоти на прикладі вищих карбонових кислот, ненасичених кислот, їхніх властивостей, використання, одержання, поширення в природі; ознайомити зі специфічними […]...
34. Органічна хімія – Хімія Хімія Органічна хімія Органічна хімія – це хімія сполук на основі Карбону. Атоми Карбону можуть утворювати ланцюжки, кільця, з’єднуватися з іншими атомами. Завдяки цій та іншім властивостям Карбон утворює мільйони органічних сполук. Розмаїття органічних речовин зумовлене: – будовою карбонового скелета; – характером міжкарбонових зв’язків; – наявністю функціональних груп; – різними видами ізомерії; – наявністю гомологічних […]...
35. Розчинність. Кристалогідрати – РОЗЧИНИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ РОЗЧИНИ Розчинність. Кристалогідрати Розчинність – це властивість речовини розчинятися у воді або в якомусь іншому розчиннику. За розчинністю речовини поділяють на розчинні, малорозчинні й нерозчинні. Однак слід зазначити, що абсолютно нерозчинних речовин не існує. Будь-яка речовина, навіть така як скло чи золото, у […]...
36. Розчинність – Властивості вуглеводнів. Агрегатний стан КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 1 . Вуглеводні 1.3 . Властивості вуглеводнів. Агрегатний стан Алкани, що мають до чотирьох атомів Карбону в молекулі (коротко-ланцюгові алкани), при кімнатній температурі є газами, алкани від 5 до 16 атомів Карбону – рідини, а від 17 атомів Карбону і більше – тверді речовини. Оскільки зв’язки між атомами Карбону і Гідрогену слабо […]...
37. РОЗЧИННІСТЬ РЕЧОВИНИ – ВОДА. ВОДНІ РОЗЧИНИ Хімія – універсальний довідник ВОДА. ВОДНІ РОЗЧИНИ РОЗЧИННІСТЬ РЕЧОВИНИ Під час утворення механічної суміші взаємодії між речовинами – компонентами суміші відсутні, тому речовини фізично можуть змішуватися у будь-яких кількісних співвідношеннях. Утворення хімічної сполуки в результаті хімічної реакції відповідно до закону сталості складу вимагає певних співвідношень речовин, що вступають у реакцію. Розчинення є фізико-хімічним процесом взаємодії […]...
38. ФОСФОР I ЙОГО СПОЛУКИ – ХІМІЯ НЕМЕТАЛІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ Хімія – універсальний довідник ХІМІЯ НЕМЕТАЛІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ФОСФОР I ЙОГО СПОЛУКИ Радіус атома Фосфору майже у два рази більший, ніж Нітрогену. Це зумовлює суттєві відмінності у їхніх властивостях. Різниця в розмірах атомів позначається уже в будові простих речовин. Молекули азоту, утворені маленькими атомами, двохатомні. Збільшення розміру атомів веде до менш ефективного перекривання їх атомних орбіталей […]...
39. Розчинність, її залежність від різних факторів. Насичені й ненасичені розчини Тема 1 РОЗЧИНИ Урок 5 Тема уроку. Розчинність, її залежність від різних факторів. Насичені й ненасичені розчини Цілі уроку: розвивати знання учнів про розчини на прикладі поняття “розчинність”; формувати вміння розв’язувати розрахункові задачі з використанням поняття “розчинність”; з’ясувати фактори, що впливають на розчинність речовин; ознайомити учнів із класифікацією розчинів за розчинністю речовин. Тип уроку: засвоєння […]...
40. Willie’s School UNIT 9. SCHOOL STORIES Lesson 9.1 Willie’s School 1. Speak about your school using these words. There are three floors in our school. Floor Principal’s office Canteen Hall Stairs Entrance Classroom Sports ground 2. Say what you should do and what you should not do in the places from Task 1? We shouldn’t push our […]...