Розрізнення спільнокореневих слів і слів, близьких за значенням
Урок 79
Тема. Розрізнення спільнокореневих слів і слів, близьких за значенням
Мета: поглиблювати знання учнів про істотні ознаки спільнокореневих слів; вчити розрізняти спільнокореневі слова та слова, близькі за значенням; удосконалювати вміння добирати спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови, і виділяти корінь; формувати увагу до лексичного значення слова; виховувати наполегливість та оптимізм.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання (вправа
– Як ви змінили виділені слова, щоб вони відповідали на питання хто?, і які споріднені слова дописали?
– Від якого слова, на ваш погляд, утворилося слово Батьківщина? (Від слів батько, батечко)
– Навіть рослини – символи України. (Калина, тополя, верба, пшениця)
– Чи є спільнокореневими слова татусь і батько? (Ні, бо 
2. Хвилинка чистопису (вправа 71)
Че Ль Ки Чернігів
– Від поданих слів цієї вправи утворіть спільнокореневі за зразком. (Львів – львівський, Київ – київський, Харків
– Із двома словами (на вибір) складіть речення. (Діти з Харкова поїхали на екскурсію до Львова.)
III. Мотивація навчальної діяльності
– Сьогодні ми з’ясуємо, чи є спільнокореневими слова, близькі за значенням. Також удосконалюватимемо вміння добирати споріднені слова й визначати в них корінь.
IV. Систематизація та узагальнення вивченого
1. Колективна робота з підручником (вправа 75)
– Прочитайте речення. Знайдіть у них слова, близькі за значенням. Чи є вони спільнокореневими? (Пастух, чередник, чабан, вівчар. Ні.)
– Дійсно, ці слова не є спільнокореневими, хоч і позначають один і той же предмет, але корені в них різні, тобто у назвах предметів немає спільної частини.
– Запишемо ці слова, але спільної частини позначити не зможемо, бо її немає.
– Випишіть споріднені слова й доберіть до них самостійно ще відповідники, визначте корінь. 
– Розгляньте таблицю на с. 35.
– Який висновок можемо зробити? (Слова, близькі за значенням, не є спорідненими, бо не мають спільної частини – кореня. Спільнокореневі слова завжди мають спільний корінь.)
2. Творча робота (за варіантами)
– Утворіть групи споріднених слів. Визначте в них корінь.
I варіант – школа, дім, калина, листок. (Шкільний, школяр; домовик, домашній; калинонька, калиновий; листок, листяний)
II варіант – мова, море, людина, береза. (Мовний, мовити; моряк, морський; людський, людство; березовий, березень)
III варіант – веселий, класний, лісовий. (Весело, веселити; клас, класно; ліс, лісовичок)
– Найкращий творець – той, хто зібрав такі слова, яких немає в інших учнів, але є в українському словнику.
3. Самостійна робота (вправа 73)
– Зіставте свою роботу із виконаним на дошці.
– Що не збігається? Чому?
– Написання яких слів ви перевіряли за правилом?
– А коли треба перевіряти написання за словником і за яким?
V. Підсумок уроку
– Які слова називаються спорідненими? Чому? Наведіть приклади.
– Що ми дізналися нового про слова, близькі за значенням?
– Що треба зробити, щоб визначити у словах корінь?
– Чи завжди частини слів, що вимовляються й пишуться однаково, є спільним для цих слів коренем?
– У якій низці слова спільнокореневі?
– Сміливий, безстрашний, хоробрий;
– літо, літак, літера;
– зима, зимовий, перезимувати.
VI. Домашнє завдання з інструктажем
Вправа 76.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...