Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по соціології ⇒ Рух, простір, час. Проблема єдності світу

Рух, простір, час. Проблема єдності світу

Розділ II. СВІТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ІСНУВАННЯ

Уроки 11-12 . Рух, простір, час. Проблема єдності світу

Мета: розкрити особливості простору, руху та часу як властивостей матерії; розвивати аналітично-просторові уявлення, вміння працювати з довідковою літературою; сприяти розумінню учнями класичного бачення світу.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: лекція з опорою на структурно-логічні схеми.

Епіграф до уроку:

– Час – дорогоцінний подарунок, даний нам, щоб у ньому стати розумнішим, кращим, зрілішим і досконалішим. (Томас

Манн)

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель оголошує тему, зміст, звертає увагу на основні проблеми.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Бесіда за питаннями

1. У чому полягає проблема субстанції?

2. Розкрийте основні етапи історичного розвитку поняття “матерія”

3. Яке визначення поняття “матерія” у наш час є найбільш поширеним?

4. Назвіть різні філософські погляди у розумінні матерії як субстанції.

IV. Вивчення нового матеріалу

Поняття руху. Форми руху

Розповідь вчителя з опорою на схеми

Рух – це

засіб існування матерії, тобто матерія існує тільки як така, що рухається. Поняття “рух” означає будь-які взаємодії та зміни стану об’єктів, що відбуваються у процесі цих взаємодій. Рух – це зміна взагалі. Рух має такі властивості: об’єктивність, загальність, незнищенність, абсолютність та відносність. Абсолютність означає визнання єдності та неподільності матерії та руху.

Вид руху – характер змін, що відбуваються з річчю у межах притаманної їй властивості, або зміна і перехід на інший системний рівень організації матерії.

Подальша розповідь вчителя базується на таблиці.

Види руху
Прогрес – рух від простого до складного	Регрес – рух від складного до простого	Рух по колу
Зростання, пізнання	Розпад, смерть	Обертання вентилятора

Під формою руху матерії у філософії розуміють рух, пов’язаний з певним матеріальним носієм, що має досить широку сферу поширення.

Рух не виключає моментів спокою.

Спокій – такий рух, коли у тій чи іншій системі відліку він не спостерігається.

Запитання для учнів

1. Що таке прогрес і регрес? Наведіть приклади.

2. Що таке розвиток?

Узагальнені відповіді учнів можна подати у вигляді схеми.

Простір і час

Учитель. Матеріальний світ складається зі структурних об’єктів, які перебувають у русі та розвитку. Категорії простору та часу виступають як форми існування матерії. Існують дві концепції простору та часу:

– субстанціальна – розглядає простір і час як особливу суть, яка існує сама по собі, незалежно від матеріальних об’єктів (Демокрит, Епікур, Ньютон);

– реляційна – розглядає простір і час як особливі відносини між об’єктами і процесами і поза ними простір і час не існують (Лейбніц). Загальні властивості простору і часу:

– об’єктивність і незалежність від свідомості людини;

– абсолютність як атрибут матерії;

– нерозривний зв’язок один з одним і з рухом матерії;

– залежність від структурних відносин і процесів розвитку в матеріальних системах, єдність перервного і безперервного в їхній структурі;

– кількісна і якісна нескінченність.

Розрізняють метричні (тобто пов’язані з вимірюваннями) і топологічні (наприклад, зв’язність, симетрія простору і безперервність, одновимірність, безповоротність часу) властивості простору і часу.

Топологічні характеристики описують: перервність і безперервність, розміреність, зв’язність, орієнтованість.

Метричні характеристики описують кривизну, кінечність і безконечність, ізотропність, гомогенність.

Загальні властивості простору: протяжність, рядопокладання, що означає співіснування різних елементів (точок, відрізків, об’ємів і т. п.), можливість зменшення числа елементів; зв’язність і безперервність; тривимірність.

Специфічні (локальні) властивості простору: симетрія й асиметрія, конкретна форма і розміри, місцеположення, відстань між тілами, просторовий розподіл речовини і поля, межі, що визначають різні системи.

Загальні властивості часу: об’єктивність; нерозривний зв’язок з матерією та її атрибутами; тривалість; одновимірність і асиметричність; безповоротність і спрямованість від минулого до майбутнього.

Специфічними властивостями часу є конкретні періоди існування тіл від виникнення до переходу в якісно інші форми, одночасність подій, яка завжди відносна, ритм процесів, швидкість зміни станів, темпи розвитку, тимчасові відносини між різними циклами в структурі систем.

Теорія А. Ейнштейна довела, що в реальному фізичному світі просторові і тимчасові інтервали змінюються в разі переходу від однієї системи відліку до іншої.

Теорія відносності становила глибокий зв’язок між простором і часом, показавши, що в природі існує єдиний простір – час, а окремо простір і окремо час виступають як його своєрідні проекції, на які він по-різному розщеплюється залежно від характеру руху тіл.

Самостійна робота за питаннями

1. Які уявлення про простір і час існували у доньютонівський час?

2. Як змінились уявлення про простір і час з появою геліоцентричної картини світу?

3. Як трактував простір і час Ньютон?

Проблема єдності світу

Учитель. Проблема єдності світу за змістом та сутністю полягає у відповіді на запитання:

1. Чим для людини є світ у цілому?

2. Ким є для цього світу людина?

Протягом розвитку філософії спостерігаються різні підходи до тлумачення проблеми єдності світу. Вперше питання про єдність світу поставили античні мислителі Фалес, Демокрит та ін. Оскільки їхні погляди на світ і матерію були досить наївними, вони не зуміли повністю розв’язати це питання. Вони вважали, що єдність світу – в його матеріальності. Цю ж проблему намагались розв’язати й інші античні мислителі, які за основу єдності світу вважали існування первинних абсолютних ідей або відчуттів людини. Матеріалістичну лінію у розв’язанні питання про єдність світу проводили представники метафізичного матеріалізму Ф. Бекон, Т. Гоббс, Б. Спіноза, французькі матеріалісти XVIII ст.

Глибше, ніж інші матеріалісти, підійшли до розв’язання проблеми єдності світу російські філософи середини XIX ст. Спираючись на досягнення філософії, а також на досягнення природознавства, вони намагалися подивитись на світ як на процес розвитку. За Чернишевським, природа – різнорідна матерія з різноманітними якостями. Він стверджував, що органічні і неорганічні “комбінації елементів” утворюють єдність і що органічні елементи виникають з неорганічних. Проте, ідеалістично розглядаючи суть суспільних явищ, російські революційні демократи не змогли до кінця послідовно розв’язати проблему матеріальної єдності світу.

Марксизм, розглядаючи питання про єдність світу, виходить з того, що у світі немає нічого, окрім рухомої матерії, і що рухома матерія не може рухатися інакше, як у просторі та часі.

Діалектико-матеріалістичне положення про матеріальну єдність світу відповідає розвиткові природознавства того періоду. Відкриття клітини засвідчило єдність в будові всього живого попри величезне розмаїття його видів. Важливим досягненням у цій сфері стало відкриття закону збереження і перетворення енергії та розробка еволюційної теорії походження видів Дарвіном. Оволодіння методом спектрального аналізу дозволило встановити, що Сонце та інші зірки, зоряні асоціації і планети мають у своєму складі ті самі хімічні елементи, що і Земля. Розмаїття хімічних елементів демонструє Періодична система елементів Д. Мендєлєєва.

Найбільш значущими були відкриття у фізиці на рубежі XIX-XX ст., які засвідчили складну структуру атома. Ці відкриття заперечили субстратно-речовинну модель світу, автори якої намагалися звести всю матерію Всесвіту до якоїсь “праматерії”. Окрім субстратно-речовинної моделі єдності світу, існує функціональна модель, згідно з якою кожна мала частинка у Всесвіті пов’язана з іншою незалежно від відстані між ними. Всесвіт функціонує як єдиний механізм, в якому кожне явище строго необхідне і посідає певне місце в загальному ланцюзі подій. Узята ізольовано від інших, ця модель спрощує дійсність.

Найбільш повно відповідає дійсності атрибутивна теорія єдності світу. У цій теорії передбачається єдність всіх видів матерії і форм руху. Цю єдність засвідчує єдність законів збереження енергії.

Робота за питаннями

1. Що вважалося основою єдності світу в міфологічному світогляді?

2. Як ідея єдності світу відбилася в релігійному світогляді?

3. Які два підходи існують у розв’язанні проблеми єдності світу у філософії?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда за питаннями

1. Що таке рух?

2. Назвіть види та форми руху.

3. Дайте визначення поняття “простір” та назвіть його властивості.

4. Як у філософії розв’язується проблема єдності світу?

VI. Підсумок уроку

Учитель. Матеріальний, природний світ є основою буття. Основні форми існування матерії: рух, простір, час. Матеріал, який розглядали на сьогоднішньому уроці, завершує тему “Світ та особливості його існування”.

VII. Домашнє завдання

Підготуватися до уроку узагальнення за темою “Світ та особливості його існування”.