Саймон (Simon) Герберт Александер

Related posts:

1. Методи ухвалення управлінських рішень Методи ухвалення управлінських рішень – сукупність етапів (стадій) підготовки управлінських рішень і способів їх ухвалення з метою ефективного управління виробничою діяльністю підприємства, передусім персоналу підприємства, фірми, компанії. Процес ухвалення управлінського рішення можна згрупувати у три основні стадії: підготовка рішення, його схвалення та реалізація. На першій стадії здійснюють пошук і накопичення достовірної інформації, її обробку, аналізують […]...
2. СЕН-СІМОН (SAINT-SIMON) Клод Анрі де Рувруа Соціологія короткий енциклопедичний словник СЕН-СІМОН (SAINT-SIMON) Клод Анрі де Рувруа (1760 – 1825) – франц. мислитель, соціолог, представник утопічного соціалізму. Основні праці – “Начерк науки про людину” (1813), “Праця про всесвітнє тяжіння” (1813 – 1822), “Про промислову систему” (1822), “Катехиза промисловців” (1823 – 1824), “Нове християнство” (1825). С.-С. вказує на необхідність створення нової науки про […]...
3. Процес управління Процес управління – цілеспрямований і активний процес взаємопов’язаних дій та активний вплив різних суб’єктів управління, спрямований на організовану діяльність у межах галузі, підприємства, фірми, компанії (мікрорівень) або на планомірно організований розвиток усього народногосподарського комплексу (макрорівень). П. у. в останньому випадку є синонімом господарського механізму. Основними елементами П. у. на мікрорівні є: 1) збирання, систематизація і […]...
4. АЛЕКСАНДЕР Соціологія короткий енциклопедичний словник АЛЕКСАНДЕР (ALEXANDER) Джеффрі (1944) – амер. теоретик неофункціоналізму, один з лідерів сучасної теорет. соціології. Освіту отримав у Гарвардському коледжі і Каліфорнійському ун-ті у Берклі, де в 60 – 70-х pp. особливо були популярні ідеї “нових лівих”, які він тоді поділяв. Але потім полишив марксист, підхід задля синтетичного, що спирався на набуток […]...
5. Наука управління Наука управління – збірне поняття, що охоплює систему загальної теорії соціального управління і конкретних управлінських наук. Н. у. використовує різноманітні методи дослідження – соціологічні, математичні, моделювання та ін., відображаючи специфіку конкретній управлінських наук. Сукупність цих наук забезпечу”! вивчення управління як цілісного і складного суспільного явища....
6. Маркузе Герберт Політологічний словник Маркузе Герберт (Herbert Marcuse) (1898 – 1979) – німецько-американський філософ і соціолог, представник франкфуртської школи неомарксизму. Докторську дисертацію захистив у Фрайбурзькому університеті. Деякий час працював у Франкфуртському університеті соціальних досліджень. У 1934 р. емігрував із Німеччини до США. З 1942 до 1950 р. працював на уряд США в різних розвідувальних організаціях (у роки […]...
7. Ієрархія рішень Державне управління Ієрархія рішень. у державному управлінні Система рішень в ієрархічній структурі державного управління. В останній можливі різні тенденції зв’язків та потоків рішень. Перша з них відображає рух потоку рішень знизу вгору тобто прийняття рішень на верхньому рівні на підставі рішень нижчих рівнів (наприклад, при формуванні державних програм). Така тенденція характерна для рішень, що потребують […]...
8. Менеджменту стиль Менеджменту стиль – комплекс норм і правил поведінки керівника, який передбачає застосування різноманітних засобів спонукання підлеглих працівників до управління. Американський учений К. Левін (1938) виділив такі три типи М. с.: диктаторський (авторитарний) – керівник сам вирішує, що і як потрібно зробити; демократичний – рішення ухвалюється після обговорення; ліберальний – члени організації працюють практично самостійно. Американський […]...
9. СПЕНСЕР (SPENCER) Герберт Соціологія короткий енциклопедичний словник СПЕНСЕР (SPENCER) Герберт (27.04.1820 – 08,12,1903) – англ, філософ, соціолог, теоретик позитивізму. Соціол. системо С. грунтується на трьох основних елементах: евол. теорії, органіцизмі та вченні про соціальні організації – ін-ти. Ідея еволюції С. спиралася на наук.-природничий матеріал, а еволюціонізм поширювався на всі явища природи та суспільства, які розвиваються за законами природи, […]...
10. Структура управління організацією Структура управління організацією – комплекс відносин самостійних підрозділів підприємства, фірми, компанії та окремих ланок всередині них, які, функціонуючи, утворюють єдину інтегративну цілісність, а отже, підпорядкованість. З точки зору суб’єктних відносин С. у. о. відображає підпорядкованість окремих посад, зайнятих кожним працівником, та його взаємовідносини з іншими працівниками свого чи інших структурних підрозділів. Сутність С. у. о. […]...
11. Скорочення наукових ступенів, учених звань і посад ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 2. Лексичні норми ділової мови Скорочення наукових ступенів, учених звань і посад Д. б. н Доктор біологічних наук К.6.н. Кандидат біологічних наук Д. в. н. Доктор ветеринарних наук К.6.н. Кандидат ветеринарних наук Д. г. н. Доктор географічних наук К. г. н. Кандидат географічних наук Д. г.-м. н. Доктор геолого-мінералогічних наук К. […]...
12. Економічні науки Економічні науки – сукупність наукових дисциплін (близько 50), які вивчають закони й суперечності розвитку економічних систем у процесі їх історичної еволюції, управління господарством, відносини між людьми і навколишнім середовищем та інші проблеми. Виокремлюють загальні та конкретні Е. н. До загальних належать економічна теорія, політична економія, історія народного господарства, історія економічної думки, теорія управління народним господарством […]...
13. МІД Джордж Герберт Соціологія короткий енциклопедичний словник МІД Джордж Герберт (1863 – 1931) – амер. філософ, соціальний психолог, проф. Чикагського ун-ту, основоположник символ, інтеракціонізму (соціального біхевіоризму). Мало публікувався за життя. Як соціолог став відомим після посмертних видань курсів його лекцій, записаних і відредагованих студентами і колегами. Найбільш повний виклад концепції інтеракціонізму М. міститься в праці “Розум, Я і […]...
14. Спенсер Герберт Політологічний словник Спенсер Герберт (1820 – 1903) – англійський філософ, соціолог, один з основоположників позитивізму. У творчій спадщині С. основне місце посідають: теорія соціальної еволюції, органіцизм і вчення про соціальні організації – структурні механізми та інститути. Принцип еволюції застосовується С. як методологічне підгрунтя будь-якого знання, в тому числі і соціологічного. Розуміючи під еволюцією процес неперервної […]...
15. Теорія організації Теорія організації – комплексна інтегративна наукова дисципліна, що вивчає організацію як відкриту систему, організованість і порядок у природі, суспільстві, космосі, інших підсистемах світу, передусім організацію підприємств, фірм і компаній та їхню взаємодію із зовнішнім середовищем, властиві їм форми й методи управління, організаційну структуру тощо. Т. о. дає змогу використовувати знання, здобуті в межах однієї системи, […]...
16. Бюкенен Бюкенен (Buchanan) Джеймс (н. 1919) – американський економіст, лауреат Нобелівської премії 1986 “за дослідження договірних і конституційних основ теорії прийняття економічних і політичних рішень”. Значний вплив на формування поглядів та інтересів Б. мав шведський економіст К. Віксель, який розглядав політику як взаємовигідний обмін між громадянами і суспільними структурами. Розвиваючи його ідеї, Б. разом із Г. […]...
17. Дракер (Druker) Пітер Ф. (1909) Дракер (Druker) Пітер Ф. (1909) – американський економіст, соціолог, дослідник проблеми управління, автор теорії “підприємницької економіки”. Головне завдання менеджерів Д. вбачає у створенні у найманих працівників потужних стимулів до праці. На мікрорівні такі стимули виявляються у задоволенні кожного працівника своєю працею, основою яких є рівень заробітної плати. Принципом побудови ситуаційного підходу в управління він називає […]...
18. Мікроекономіка Мікроекономіка – розділ економічної теорії, який вивчає явища і процеси на рівні окремих суб’єктів господарювання – підприємств (фірм, компаній) і домашніх господарств, передусім виробників і споживачів, та економічні відносини (зв’язки) між ними. Конкретніше М. вивчає діяльність таких суб’єктів за умов ринкової економіки, механізм ухвалення оптимальних економічних рішень у всіх сферах суспільного відтворення, а також їх […]...
19. Ухвалення управлінських рішень Ухвалення управлінських рішень – вибір оптимальних раціональних рішень на підставі системного аналізу з урахуванням критерію ефективності функціонування організації у сферах матеріального та значною мірою нематеріального виробництва. Основними етапами У. у. р. є: 1) підготовка та обгрунтування рішень, що передбачає комплексний аналіз проблемної ситуації за умов невизначеності та обмежень у часі, визначення основної мети та похідних […]...
20. Менеджерське мислення Менеджерське мислення – складова теорії менеджменту, в якій відображаються зміст і, передусім, сутність управлінської діяльності у свідомості менеджера. В теорії менеджменту розрізняють такі типи М. м.: 1) виробничо-технологічне – орієнтує менеджера на матеріально-речову сферу, в якій головними об’єктами взаємодії є матеріальні ресурси. Для такого менеджера характерне прагматичне оперування фактами, використання життєвого досвіду; 2) концептуальне – […]...
21. Моделі фірми Моделі фірми (підприємства, компанії) – сукупність принципів, ідей, положень, які відображають істотні ознаки сучасної фірми (підприємства, компанії) залежно від точки зору її дослідження. Двома основними групами М. ф.(п. к.) є створення аналогів, в яких описуються внутрішні характеристики у взаємодії з факторами зовнішнього середовища та вивчення процесів організації управління, в т. ч. планування, контролю та ін. […]...
22. Принципи управління Принципи управління – цілеспрямоване використання у практиці управління об’єктивних законів світу, які втілюються в основних правилах, нормах такого управління. Такими П. у. є: єдність політичного та економічного підходів у практиці господарської діяльності; гнучкість економічної політики залежно від внутрішніх і зовнішніх умов; залучення найманих працівників до активного управління на різних рівнях; диференційований підхід до різних об’єктів […]...
23. Тейлор Тейлор Фредерік-Вінслоу (1856-1915) – американський інженер, автор першої теорії наукового менеджменту та видатний засновник її школи, запровадив новітню систему організації праці, яка стала елементом продуктивних сил кінця XVIII – початку XX ст. Т. винайшов найраціональніші на той час методи досягнення найвищої продуктивності праці для кожного виду робіт, для кожної операції, які ретельно виконувались будь-яким працівником […]...
24. Економіка підприємства Економіка підприємства – 1) сукупність економічних явищ і процесів, які розвиваються на мікрорівні (передусім в межах окремого підприємства, фірми і компанії); 2) наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку підприємств, форми та методи їх господарювання, досліджує форми вияву загальних економічних законів у всіх сферах відтворення на мікрорівні. Основу системи цих відносин становлять відносини економічної власності на […]...
25. Управління акціонерними товариствами Управління акціонерними товариствами – свідомий цілеспрямований вплив вищого органу управління цими товариствами, а також ради директорів, інституціональних інвесторів та опосередковано інших суб’єктів (фондових бірж) на розвиток та функціонування акціонерних товариств за умов, що постійно змінюються. Важливу роль в У. а. т. відіграє комплекс соціально-економічних, правових та етичних норм і правил. Зокрема, комплекс правових норм і […]...
26. Економетрика Економетрика (від грец. metron – міра) – наука, яка вивчає кількісні характеристики економічних явищ і процесів засобами математичного та статистичного аналізу. Термін Е. запроваджений норвезьким вченим Р. Фрішем. Економетрики вважають, що на підставі знань параметрів, внутрішніх та зовнішніх чинників можливо вирахувати, в який час та в яких розмірах відбудуться ті чи інші господарські явища та […]...
27. Управлінські технології Державне управління Управлінські технології. Сукупність методів і процесів управління, а також науковий опис способів управлінської діяльності, у тому числі управлінських рішень для досягнення цілей організації. У. т. розвиваються шляхом типізації управлінських ситуацій, виділення найхарактерніших процедур і операцій. Можна класифікувати У. т. за основними управлінськими функціями, а саме: технології планування, організації, мотивації, контролю, комунікації, прийняття рішень. […]...
28. Свобода підприємництва Свобода підприємництва – свобода та здатність власників капіталу (в т. ч. матеріальних, інформаційних, фінансових та ін. ресурсів, які є матеріально-речовим змістом капіталу) використовувати його на власний розсуд для виробництва товарів, надання послуг і їх реалізації за своїми цінами в межах чинного законодавства з метою задоволення власних інтересів. Така свобода полягає у виборі відповідних засобів досягнення […]...
29. Купманс Купманс Т’Яллінг-Чарлз (28.VIII.1910-26.II.1985) – американський економіст, лауреат Нобелівської премії за “внесок в теорію оптимального розподілу ресурсів”, народився в Голландії. В 1940 емігрував до США. Йому належать вагомі досягнення в статистичній оцінці параметрів в економіко-математичних моделях, зокрема при виборі рішень у теорії фірми (стосовно технології виробництва, його складу та розмірів, які забезпечують максимальний прибуток), що означає […]...
30. Організаційно-економічні відносини Організаційно-економічні відносини – відносини між людьми з приводу організації безпосереднього виробництва (у т. ч. обміну, розподілу і споживання) матеріальних благ і послуг. О.-е. в. – важливий елемент (підсистема) економічної системи, проміжна ланка між техніко – економічними та виробничими відносинами (відносинами економічної власності), організаційна форма розвитку продуктивних сил (О.-е. в. можуть або сприяти їх розвитку, або […]...
31. Операції процесу організації Операції процесу організації – послідовні (залежно від логічного розвитку) етапи свідомої цілеспрямованої операції в діяльності людини. Такими послідовними етапами є: 1) збирання необхідної інформації та усвідомлення потреб, інтересів і спонукальних мотивів діяльності; 2) з’ясування комплексу умов, необхідних для задоволення таких потреб та інтересів; 3) чітке обгрунтування основної мети та похідних від неї цілей і завдань; […]...
32. Перру Перру (Реrrouх) Франсуа (1903-1987) – французький економіст, провідний представник інституціонально-соціологічного напряму політичної економії. З 1928 – професор політичної економії у вищих навчальних закладах Ліона і Парижа. П. засновник і директор Інституту економічного і соціального розвитку. У своїх працях П. намагався розробити теорію сучасного капіталізму. З цією метою він обгрунтував концепцію “домінуючої економіки”, в якій існують […]...
33. Теорії та концепції порівняльних економічних систем Теорії та концепції порівняльних економічних систем – сукупність концепцій про спільні ознаки та відмінності різних економічних систем, або “економічна компаративістика” і певна сукупність методологічних засад їх дослідження. Одні вчені методологію такого аналізу називають теоретико-методологічними засадами основних напрямів сучасної економічної теорії, інші твердять про доцільність створення спеціальної методології дослідження таких систем. Вихідною економічною категорією Т. та […]...
34. Автономія Автономія (гр. autos – сам, nomos – закон) – самоуправління, форма організації управління територіями, підприємствами, за якої вони володіють значними правами і можливостями самостійного прийняття господарських рішень. У межах А. затверджуються самостійні бюджети (кошториси доходів і витрат) територій, господарських одиниць, фондів, які мають відносну самостійність, незалежність від бюджетів більших територіальних і господарських утворів, центральних бюджетів. […]...
35. Інформаційна зброя Політологічний словник Інформаційна зброя – комплекс технічних та інших засобів, методів і технологій для встановлення контролю над інформаційними ресурсами потенційного супротивника, втручання у роботу його систем управління та інформаційних мереж, систем зв’язку тощо з метою виведення їх з ладу, спотворення чи спрямоване введення спеціальної інформації, поширення вигідної інформації та дезінформації у системі формування громадської думки […]...
36. Показники ефективності оцінки системи управління якістю М. Болдріджа Показники ефективності оцінки системи управління якістю М. Болдріджа – найважливіші критерії оцінки якості управління в усіх сферах господарської діяльності, визначаються в балах, розроблені міністром торгівлі США М. Болдріджем. До таких показників належать: 1) лідерство (120 балів, в т. ч. лідерство в організації – 70 балів; соціальна відповідальність – 50 балів); 2) стратегічне планування (85 балів, […]...
37. Конкурентоспроможність комерційного банку Конкурентоспроможність комерційного банку – здатність банку своєчасно та ефективно задовольняти дедалі більші потреби клієнтів, а також його спроможність конкурувати з іншими комерційними банками. К. к. б. визначається низкою економічних і неекономічних чинників з урахуванням основних критеріїв оцінки банку клієнтами, конкурентами, іноземними інвесторами. До економічних чинників належать передусім розмір тарифів на послуги, які надаються банками; витрати […]...
38. Функціональний підхід у менеджменті Функціональний підхід у менеджменті – підхід, що базується на комплексному вивченні основних функцій (якостей, властивостей) управлінської системи, узгоджене використання яких сприяє досягненню тактичних і стратегічних цілей підприємств, фірм і компаній. Основними етапами впровадження Ф. п. у м. є: 1) системна класифікація різних типів (загальних, зовнішніх, внутрішніх та ін.) функцій менеджменту; 2) формування оптимальної моделі взаємозв’язків […]...
39. Ховельмо Ховельмо (Haavelmo) Трюгве Магнус (1911 – 1999) – норвезький економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки “за роз’яснення ролі теорії ймовірностей як фундаменте економетрики і за аналіз економічних структур” (1989). Народився в Скедсмо, закінчив університет в м. Осло (економічний факультет). Заслугою X. є передусім обгрунтування методології і конкретних методів економетричного дослідження, тому його справедливо вважають засновником […]...
40. Мультидивізіональна структура компанії (М-структура) Мультидивізіональна структура компанії (М-структура) – структура, яка передбачає створення напівавтономних виробничих відділень зі статусом “центрів прибутку”, які розробляють власні бюджети, дотримуються принципів самоокупності й оцінюються за показником прибутку від використаних ресурсів. З цією метою окремі могутні корпорації створили генеральну дирекцію зі штатом вищих управляючих, радників і фінансистів, які ретельно оцінювали діяльність відділів, що розподіляли ресурси […]...